Рішення № 75233241, 05.07.2018, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 05.07.2018

Справа № 501/945/18

2/501/962/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Тимко М.Л.,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - адвоката ОСОБА_3,

представника третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, діючого в інтересах малолітнього ОСОБА_5, до ОСОБА_2 (третя особа орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області) про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеської області, діючи в інтересах малолітнього ОСОБА_5, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить:

- відібрати малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав;

- стягнути з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів прибутків, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття;

- передати малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, Виконавчому комітету Чорноморської міської ради Одеської області, як органу опіки та піклування для вирішення питання про форму його подальшого влаштування.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач має на утриманні двох малолітніх дітей, зокрема й сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який з 2017 року перебуває на профілактичному обліку в службі у справах дітей, як дитина, що опинилася в складних життєвих обставинах, при цьому мати (відповідач) не має на нього виховного впливу. Відповідач неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов’язків, перебуває на обліку у лікаря - нарколога, добровільно пройшла курс лікування від алкогольної залежності, намагалася змінити ситуацію, але позитивних результатів у зміні поведінці ОСОБА_5 не має, а тому є загроза життю та здоров’ю дитини. На підставі розпорядження міського голови від 13.04.2018 року малолітній ОСОБА_5 вилучений з сім?ї, та з 16.04.2018 року знаходиться у притулку (а.с.2-6).

Відповідач заперечує проти позову, з підстав викладених у відзиві (а.с.45-47), та свої заперечення обґрунтовує тим, що сторона позивача не надала належних й допустимих доказів на підтвердження обставин існування випадків, передбачених пунктами 2-5 ч.1 ст.164, ч.1 ст.170 СК України, а саме того, що вона (відповідач): ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводиться з дитиною; є хронічним алкоголіком або наркоманом; вдається до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва. Крім того, вказує, що твердження позивача про те, що нібито вона (відповідач) зловживає алкогольними напоями не відповідають дійсності, так як вона не є хронічним алкоголіком і спиртними напоями не зловживає, а навпаки одноосібно виховує двох малолітніх дітей, працює діловодом у ДП «МТП «Чорноморськ», регулярно відвідує сина ОСОБА_6 у притулку, та робить все для гідного виховання дитини. Зазначає що на теперішній час зможе контролювати поведінку сина та здатна забезпечити його виховання в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов та просить задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти вимог позову, просять відмовити у позові з підстав фактичної відсутності обставин, передбачених пунктами 2-5 ч.1 ст.164, ч.1 ст.170 СК України.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позов та правову позицію представника позивача.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач є матір’ю дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відомості про батька якого записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України (а.с.7-8).

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов сім’ї від 04.12.2017 року, відповідач створила умови для навчання сина, але не приділяє належної уваги вихованню та навчанню дитини, її розвитку (а.с.22)

Відповідач працює діловодом на 2-му терміналі ДП «МТП «Чорноморськ», де позитивно характеризується, як відповідальний, спокійний та сумлінний працівник (а.с.23, 71, 72).

У період з 25.07.2017 року до 31.10.2017 року відповідач неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП (а.с.24).

Згідно психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_5 шкільні заняття не пропускає без поважних причин, любить уроки фізичної культури, займається фізичної працею, із задоволенням виконує будь-яке доручення, виявляючи добрі господарські якості, проте не має витримки, щоб доручену справу доводити до кінця. Відповідач відвідує батьківські збори і намагається виконувати деякі поради стосовно виховання сина, проте вплинути на його поведінку не може (а.с.28).

З 22.08.2017 року малолітній ОСОБА_5 перебуває на обліку в службі у справах дітей Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, як дитина що опинилася в складних життєвих обставинах (а.с.29).

За інформацією КЗ «Обласний притулок для дітей «Світанок» саном на 05.06.2018 року практичним психологом притулку була проведена індивідуальна робота з відповідачем та малолітнім ОСОБА_5, в ході якої з’ясовано, що дитина усвідомлює наслідки своєї девіантної поведінки та виявляє активне бажання повернутися до матері (а.с.50).

Станом на 29.05.2018 року малолітній ОСОБА_5 за місцем навчання характеризується позитивно, як старанний учень, який навчається не в повну міру своїх сил, але до виконання доручень ставиться сумлінно, дослуховується до порад класного керівника та вчителів, за період навчання в Одеській ЗОШ №110 проявив себе як чесна, відверта, добросердечна людина. Відповідач постійно цікавиться справами сина, підтримує зв’язок з класним керівником, пройшла консультацію з психолога стосовно індивідуальних вікових особливостей поведінки своєї дитини (а.с.51).

За інформацією КЗ «Обласний притулок для дітей «Світанок» за час перебування малолітнього ОСОБА_5 у притулку відповідач тричі відвідувала психолога, під час бесід з яким встановлено, що малолітній ОСОБА_5 дуже прив’язаний до своєї матері та братика, відповідач намагається виконувати надані психологом рекомендації, через постійне відвідування та спілкування з сином. При цьому практичний психолог вважає доцільним повернення ОСОБА_5 додому (а.с.87).

Станом на 03.07.2018 року відповідач 10 разів відвідала свою дитину у притулку (а.с.90).

Допитана в якості свідка відповідач ОСОБА_2 (а.с.96) показала суду, що вона не є хронічним алкоголіком, добровільно пройшла відповідний курс лікування, не зловживає спиртними напоями, офіційно працює, постійно спілкується з сином ОСОБА_6 та психологом притулку. Вважає, що з урахуванням часу проведеному в притулку її син змінився, та на теперішній час прагне на повернення додому, а вона у свою чергу зможе забезпечити його належну поведінку, в тому числі за допомогою порад й консультацій психологів.

Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надання доказів відбувається в порядку ст.83 ЦПК України, витребування доказів згідно ст.84 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 ч.1 ст.164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

Декларацією прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір?ю.

Позиція, з приводу того що дитина може бути розлучена з матір'ю у виняткових випадках, також викладена у рішенні Європейського суду з прав людини від 1812.2008 року №39948/06 у справі «Савіни проти України».

Суд погоджується з позицією сторони відповідача про фактичну відсутність на момент судового розгляду справи належних й допустимих доказів на підтвердження факту існування виключних обставин, які б викликали крайню необхідність розлучення дитини з матір’ю, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі. Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, діючого в інтересах малолітнього ОСОБА_5, до ОСОБА_2 (третя особа - орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області) про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя