Рішення № 75233080, 17.05.2018, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/513/18

Провадження № 2/496/695/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Буран В.М.,

за участі:

секретаря – Дигуляр А.С.,

відповідачів – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідачів на користь ПрАТ СК «УНІКА» суму сплаченого відшкодування в розмірі 25000 грн. Свої вимоги мотивує тим, що з вини ОСОБА_2, яка керувала автомобілем DAEWOO Matiz н.з. ВН5157НС, в м. Одеса, була скоєна дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого автомобіль MERCEDES-Benz н.з. ВН7439ЕХ під керуванням ОСОБА_4, отримав пошкодження. Тому, власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_5, з метою отримання відшкодування звернувся до ПрАТ СК «УНІКА» з відповідною заявою. Таким чином, ПАТ СК «УНІКА» виплачено страхове відшкодування на загальну суму 25 000 грн. Тому, після проведення виплати потерпілій особі у ПрАТ СК «УНІКА» виникло право зворотної вимоги до Відповідачів.

22.03.2018 року до Біляївського районного суду Одеської області надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_1, в якому відповідач своєї вини не визнає, так як на момент вчинення ДТП вона не була власницею автомобіля та не скоювала ДТП.

03.05.2018 року до Біляївського районного суду Одеської області надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_3 Георгієвни, в якому відповідач своєї вини не визнає, так як вона взагалі не має права на керування транспортним засобом та не скоювала ДТП.

03.05.2018 року до Біляївського районного суду Одеської області надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_2, в якому відповідач свою вину визнала та не заперечує про стягнення з неї повної суми регресного відшкодування, однак заперечує щодо вимог позивача про солідарний обов’язок щодо відшкодування шкоди, а також просить розстрочення виконання судового рішення.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, але від нього надійшла заява, в якій він просить провести розгляд справи за відсутності позивача та ухвалити рішення на підставі наяних у справі доказів. (а.с. 42).

Відповідач ОСОБА_1, в судове засідання з’явилась, позовні вимоги не визнала, так як вона продала цей автомобіль і за кермом не була, коли сталась аварія.

Відповідач ОСОБА_2, в судове засідання з’явилась та свою вину визнала, просила розстрочку.

Відповідач ОСОБА_3, яка належним чином була повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, з невідомих суду причин, та від неї не надійшло повідомлення про причини неявки. (а.с.51).

Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

06 листопада 2015 року між ПрАТ СК «УНІКА» та ОСОБА_1 було укладено поліс № АЕ/5965708 обов’язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, забезпеченим транспортним засобом за яким є автомобіль DAEWOO Matiz № кузова XWB4A11BV6A073922 н.з. ВН5157НС, що підтверджується копією даного полісу. (а.с.9).

02.09.2016 року ОСОБА_1 продала автомобіль DAEWOO Matiz н.з. ВН5157НС ОСОБА_3, що підтверджується договором купівлі-продажу від 02.09.2016 року. (а.с.39).

Судом встановлено, що 26 жовтня 2016 року з вини ОСОБА_2, яка керувала автомобілем DAEWOO Matiz н.з. ВН5157НС, в м. Одеса, була скоєна дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого автомобіль MERCEDES-Benz н.з. ВН7439ЕХ під керуванням ОСОБА_4, отримав пошкодження. Вина Відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 29.11.2016 р. та довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 3016347583946125. (а.с. 11,10).

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку № 11-006 від 04.12.2016 року сума відновлювального ремонту ТЗ складає – 74 957,20 грн., а сума матеріального збитку – 27864,77. (а.с. 13-16).

ПрАТ СК «УНІКА» 06 лютого 2017 року здійснило виплати відшкодування потерпілій особі в розмірі 25 000 грн., за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу, що підтверджується копією страхового акту про виплату страхового відшкодування № 00206681 від 06.02.2017 року та копією платіжного доручення № 004467 від 07.02.2017 р. (а.с. 20-21).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана майну одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно до п. п. г), п. 38.1.1., ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у ст. 33 цього Закону.

Згідно з ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншої особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Разом із тим, суд вважає, що вимога ПрАТ «СК «Уніка» про солідарне стягнення з відповідачів задоволенню не підлягає, оскільки ст. 541 ЦК України не регулює правовідносини, що виникають з недоговірних зобов'язань (делікту), оскільки зазначеною нормою передбачено виникнення солідарного обов'язку у випадку встановленому договором або актами цивільного законодавства.

При делікті (в даному випадку ДТП) солідарний обов'язок відшкодувати збитки виникає з підстав визначених ст. 1190 ЦК України, але ОСОБА_2, (винна в ДТП особа), ОСОБА_3, (власник автомобіля) та ОСОБА_1 (особа, що уклала поліс) не вчиняли спільні дії або бездіяльність по завданню шкоди потерпілій в ДТП особі. Винні дії вчинені виключно ОСОБА_2, а тому в позові до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 слід відмовити.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме стягненню підлягає сплачений судовий збір.

На підставі ст. ст. 1166, 1188, 1191 ЦК України, керуючись ст. ст. 10-13, 76-89, 264-268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу у сумі 25 000 грн., та судового збору у сумі 1762,00 грн., – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 65; ІПН – НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (місце знаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А; ЄДРПОУ – 20033533) у порядку регресу завдану майнову шкоду в розмірі 25000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 65; ІПН – НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (місце знаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А; ЄДРПОУ – 20033533) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн.

В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Суддя Буран В.М.

17 травня 2018 року