Рішення № 7523253, 17.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.09 Справа№ 2/231

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Хомика В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Київ в особі філії Західне регіональне управління Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Львів до відповідача-1: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Львів, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “КАН-ТРАНС”, м. Львів про стягнення 339076 грн. 91 коп.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Київ в особі філії Західне регіональне управління Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до відповідача-1: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Львів, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “КАН-ТРАНС”, м. Львів про стягнення 339076 грн. 91 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 20.11.2009р. призначив розгляд справи на 08.12.2009р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 17.12.2009р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем-1 було укладено кредитний договір, на виконання умов якого відповідачу-1 надано кошти в сумі 472500 грн. 00 коп. Відповідач-1 зобовязувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. Однак, відповідач свої зобовязання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість становить 314843 грн. 78 коп. по кредиту, 23656 грн. 40 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 576 грн. 73 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів. Крім цього, між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки, у відповідності до якого відповідач-2 відповідає перед позивачем за невиконання відповідачем-1 зобовязань за кредитним договором в повному обсязі. У звязку з цим, просить стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості, яка становить 339076 грн. 91 коп., в тому числі 314843 грн. 78 коп. по кредиту, 23656 грн. 40 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 576 грн. 73 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Відповідачі в судові засідання явку представників не забезпечили, проти позову не заперечили, доказів погашення заборгованості не надали, вимог ухвали суду від 20.11.2009р. не виконали, причин неявки не повідомили, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику розяснено його права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

21 лютого 2007р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено кредитний договір №15-02-07.

За цим договором банк (позивач) зобовязувався надати позичальнику (відповідачу-1) кредит в сумі 472500 грн. 00 коп., а позичальник зобовязувався повернути отримані кредитні кошти до 23 лютого 2009р., та сплатити за користування кредитом проценти в розмірі 10% річних (а за користування кредитом з моменту, зазначеного в підпунктах “б”, “в” пункту 3.1. цього договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі).

На виконання умов вищевказаного договору, позивач 22.02.2007р. надав відповідачу грошові кошти в сумі 472500 грн. 00 коп., що підтверджується розпорядженням №104-ка від 22.02.2007р.

Позичальник зобовязувався погашати основну суму боргу за кредитом згідно графіка, встановленого п. 2.2. кредитного договору №15-02-07 від 21.02.2007р. та повністю повернути кредит банку 23.02.2009р. (п. 2.2. договору).

Згідно пункту 3.1. кредитного договору №15-02-07 від 21.02.2007р., позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у валюті кредиту за відсотковими ставками:

а) 10% річних (у розмірі, зазначеному в п. 1 цього договору) за період із дня видачі до дати повернення кредиту, зазначеної в п. 2.2. цього договору;

б) у випадку порушення позичальником термінів погашення згідно графіка 20% річних від суми невиконаного вчасно зобовязання по кредиту відповідно до вищевказаного графіка, за період часу: з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї кредитної (основної) заборгованості, але не більш остаточного терміну погашення кредиту, встановленого в п. 2.2. договору;

в) 20% річних за період з 23.02.2009р. до дня фактичного погашення основної заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 3.4. кредитного договору №15-02-07 від 21.02.2007р., нарахування та сплата відсотків за користування кредитними коштами проводиться щомісяця. Позичальник сплачує відсотки в термін з 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. У зазначений термін нараховуються і сплачуються відсотки, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно).

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач-1 свої зобовязання перед позивачем щодо повернення суми кредиту по кредитному договору №15-02-07 від 21.02.2007р. виконав частково, на дату судового розгляду заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить 314843 грн. 78 коп. по кредиту.

21 лютого 2007р. між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки.

У відповідності до договору поруки поручитель (відповідач-2) зобовязується перед кредитором (позивачем) відповідати в повному обсязі за своєчасне і повне виконання боржником (відповідачем-1) зобовязань за кредитним договором №15-02-07 від 21.02.2007р., укладеним між кредитором і боржником, відповідно до якого боржнику надано кредит на суму 472500 грн. 00 коп., зі сплатою 10% річних.

У випадку невиконання боржником зобовязань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 2.1. договору поруки).

Пунктом 2.2. договору поруки від 21.02.2007р. передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, у т.ч. за основною сумою боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, оплаті комісійної винагороди, оплаті неустойки за основною сумою боргу, а також по відшкодуванню всіх збитків.

Відповідно до п. 2.3. договору поруки від 21.02.2007р., у випадку непогашення боржником заборгованості за кредитним договором протягом 1-го банківського дня з моменту настання терміну сплати процентів, основної суми боргу чи комісійної винагороди, передбачених кредитним договором, у кредитора настає повне право вимоги сплати боргу в повному обсязі від поручителя.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або у повному обсязі.

Ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржниками, що в свою чергу є підставою для стягнення з них суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 7.1. кредитного договору №15-02-07 від 21.02.2007р., за прострочення повернення кредитних коштів і/або сплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню в розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення. Ця пеня сплачується у випадку порушення позичальником термінів платежів, передбачених пунктами 2.2., 3.4., 3.6., 3.7., 4.5., 6.1., 8.3. цього договору, а також будь-яких інших термінів сплати, передбачених цим договором.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 23656 грн. 40 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 576 грн. 73 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідачів, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідачів. Судові витрати підлягають до стягнення з відповідачів солідарно.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 543, 553, 554, 572, 575, 589, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю “КАН-ТРАНС”, м. Львів, вул. Тернопільська, 2-а, кв. 116 (ідентифікаційний код 33981575) на користь Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Київ, вул. Артема, 60 (ідентифікаційний код 09807856) в особі філії Західне регіональне управління Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Львів, вул. Банківська, 5 (ідентифікаційний код 22403603) 314843 грн. 78 коп. заборгованості по кредиту, 23656 грн. 40 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 576 грн. 73 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 3390 грн. 77 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя