Постанова № 75231990, 03.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 450/679/17 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.

Провадження № 22-ц/783/5356/17 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія:19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого судді: Струс Л.Б.

суддів: Левика Я.А., Шандри М.М.

секретаря: Бадівської О.О.

за участі: представників ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на заочне рішенння Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 травня 2017 року у складі судді Мусієвського В.Є. по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 61290,94 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 2400,00 гривень.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_4 - ОСОБА_2, подавши апеляційну скаргу. Вказує, що заперечуючи проти позову посилався на те, що вказані договори були укладені на вкрай невигідних для відповідача умовах, фактично ним не отримано ніякої користі від кредитної угоди, а вразі несплати позичальником несуть великі матеріальні збитки, при укладенні договорів, що стосуються майна, не враховано інтереси дитини та інших членів сім`ї, про що працівниками банку не було попереджено, а згода інших членів сім`ї при укладенні договору поруки банком не отримувалась. Зазначає, що не згідний з нарахованою банком пенею, комісією та заборгованістю по відсотках, так як знаходився у скрутному матеріальному становищі у зв`язку з незначним доходом, та знаходженням на його утриманні малолітньої дитини. Посилається на Закон України «Про захист прав споживачів», аб.3 ч.4 ст.11, де зазначено, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі, тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Також вказує, що відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів» несправедливим є встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Просить скасувати заочне рішенння Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 травня 2017 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити, задовольнивши частково, а саме в розмірі 5713, 62 грн на залишок заборгованості за наданим кредитом.

Зважаючи на положення п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ Апеляційний суд Львівської області здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.

Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам.

Згідно ст. 1.1.7.42 договору, сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку клієнта, відкритого в рамках договору або підпадаючого під дію договору, а також при закінченні використання послуг банку, передбачених договором. За наявної у клієнта в момент закриття останнього рахунку клієнта непогашеної заборгованості перед банком по договору, в тому числі по овердрафту, а також заборгованості по сплаті комісії перед банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Матеріалами справи встановлено, що 25.02.2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_4 було укладено кредитний договір б/н згідно умов якого Позивачем було надано останньому кредит в сумі 6029,92, шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку, із сплатою 27,6% відсотків річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку" складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Задовольняючи позов районний суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, виходячи з того, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань та станом на 31.01.2017 року у нього виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 61290,94 грн., з яких 5713,62 грн. заборгованість за кредитом, 49273,10 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом, 2909,41 грн. заборгованість за пенею та комісією, 500,00 грн. штраф (фіксована складова) та 2894,81 грн. штраф (процентна складова).

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст.1048 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З розрахунку заборгованості ОСОБА_4 наданого ПАТ КБ «Приватбанк» вбачається що станом на 31.01.2017 року заборгованість становить 61290,94 грн., яка складається з наступного: 5713,62 грн заборгованість за кредитом; 49273,10 грн заборгованість за процентами; 2909,41 грн. заборгованість за пенею та комісією ; а також штрафи відповідно до умов договору: 500 грн. штраф (фіксована частина); 2894,81 грн - штраф (процентна складова).

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, заборгованість за кредитом, проценти за кредитом та штраф підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості по кредиту у розмірі 5713,62 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 49273,10 грн.

Відповідно до п.2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні клієнтом строків платежів позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 500грн + 5% від суми заборгованості.

Враховуючи наведене з ОСОБА_4 підлягає стягненню 500 грн. - штрафу (фіксована частина), 2 774грн 34 коп - штраф (процентна складова), а не 2894,81 грн грн. Однак, колегія суддів приходить до висновку, що не підлягають стягненню 2909 грн 41 коп. заборгованості, оскільки штраф та пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково стягнув з ОСОБА_4 заборгованість по комісії за користування кредитом тому в тій частині слід відмовити в задоволенні стягнення в сумі 2909 грн 41 коп.

За таких обставин, рішення суду, слід скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість по тілу кредиту у розмірі 5713,62 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 49273,10 грн., а також 500 грн. - штрафу (фіксована частина), 2 774, 34 грн. - штраф (процентна складова), всього 58 261 грн.

Відповідно до ст.. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 2 280 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Заочне рішенння Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 травня 2017 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість в сумі 58 261 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір 2 280 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 09 липня 2018 року.

Головуючий

Судді