Рішення № 75231244, 27.06.2018, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2040/17 Провадження № 2/450/404/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2018 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Данилів Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

з участю: позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника відповідача Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області - Шалай В.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна , ОСОБА_6,

про (предмет спору): визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у порядку спадкування за законом права та обов'язки з правом реєстрації права власності після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_7 на земельну ділянку загальною площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої по вулиці АДРЕСА_1, що виникли з рішення Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 175 від 26 квітня 2005 р.,

суд постановив:

підстава позову (позиція позивача):

26.04.2005 р. Сокільницькою сільською радою Пустомитівського району Львівської області видано рішення №175, яким було вирішено надати безкоштовно у приватну власність ОСОБА_7 земельну ділянку в полі площею 0,50 га в кварталі забудови по вулиці Бічній Садовій для ведення особистого селянського господарства. З моменту видачі такого рішення, ОСОБА_7 фактично розпочала та продовжувала до своєї смерті користуватися спірною земельною ділянкою, зокрема на вказаній земельній ділянці остання протягом всього часу з часу виділення здійснювала обробіток землі, вела городництво та насадження різні види дерев, на ній наявні багаторічні насадження , посаджені позивачем, також влаштовано озеро з рибним промислом. За час свого життя ОСОБА_7 не завершила процедуру приватизації зазначеної земельної ділянки та померла 18.11. 2017 року. Право на завершення процедури приватизації земельної ділянки в порядку спадкування. Таке, право в позасудовому порядку позивач реалізувати не може.

Позиція відповідача:

позивачем не підтверджено дотримання умов спрямованих на початок приватизації земельної ділянки. ОСОБА_7, після винесення рішення № 175 від 26.04. 2005 р. до Сокільницької сільської ради не зверталась, жодних рішень про надання дозволу на виготовлення проекту відведення чи про його затвердження для передачі у власність земельної ділянки сільською радою щодо спадкодавця ОСОБА_7 не виносилось та, що дуже важливо, в позивача відсутня відмова органу місцевого самоврядування на завершення процедури приватизації. А отже підстави, які б могли надавати позивачу право на завершення процедури приватизації відсутні. Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією сільських рад. У відповідності до вимог ст. 118 ЗК України (в редакції від 11.01. 2005 р.) громадянин, зацікавлений в одержанні безоплатно у приватну власність земельну ділянку для ведення ОСГ, повинен подавати заяву до сільської ради із зазначенням розміру земельної ділянки та містити мету її використання. На підставі такої заяви сільська рада надає дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки. Такий проект відведення погоджувався з органом по земельних ресурсів, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини і тільки після позитивного погодження подавався на розгляд до сільської ради, яка приймала рішення про передачу земельної ділянки у власність. Рішень про надання дозволу на виготовлення чи про затвердження проекту відведення земельної ділянки щодо спадкодавця сільською радою не приймалось. Оскільки, судом не досліджено моменту переходу спірної земельної ділянки з державної у комунальну власність, вимушені зазначити, що такий перехід відбувся з моменту винесення Пустомитівською районною радою рішення №81 від 22.04.2016р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни межі с. Сокільники, Сокільницької сільської ради Пустомитівськогорайону Львівської області», а отже право розпоряджання земельною ділянкою до моменту прийняття згаданого рішення в Сокільницької сільської ради не було. Виходячи з відповіді Архівного відділу Пустомитівської РДА №362 від 12.06.2018р. будь-які додатки до рішення №175 від 26.04.2005р. на зберіганні не значаться та надати такі неможливо. В рішення №175 від 26.04.2005р. неможливо встановити про яку земельну ділянку йде мова, адже відсутні погодження з органом по земельних ресурсів, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини. А найголовніше, що відсутній сам проект відведення земельної ділянки, який необхідно було затверджувати. Усі свідки, в тому числі і чоловік спадкодавця, при поданні свідчень не могли зазначити точне місце розташування та межі земельної ділянки, якою буцімто користувалась спадкодавець. Також свідками були надані свідчення, які розбігаються по своїй суті. ОСОБА_8 заявила що даною земельною ділянкою користувались мешканці прилеглих вулиць, щорічно здійснювали викошування трави, висадження дерев та розведенням риби. А вже ОСОБА_9 заявляла, що земельною ділянкою користувалась і облагороджувала лише ОСОБА_7 з сім'єю, проте таке користування не було постійним і були такі періоди коли земельна ділянка не оброблялась, а отже не використовувалась.

Щодо розпорядження Пустомитівської РДА №362 від 30.04. 2010 р., від 05.06. 2018р., то таке жодним чином не являється дією, спрямованою на початок процедури приватизації у відповідності до рішення № 175 від 26.04. 2005 р. Таке розпорядження Пустомитівської РДА являється окремим повноцінним актом одноразової дії, після отримання якого позивач міг розробити проект відведення та затвердити його в порядку, передбаченому Земельним Кодексом України та зареєструвати право власності. Алгоритм дій, при зміні правового статусу земельної ділянки з державної в комунальну власність та зміні розпорядника даної земельної ділянки при завершенні процедури приватизації, не передбачений жодним законом чи нормативно-правовим актом, а отже реалізація права на завершення приватизації у відповідності до розпорядження Пустомитівської РДА №362 від 30.04. 2010 р. також неможливе. Сокільницька сільська рада була вправі на момент видачі рішення №175 від 26.04.2005 р. вирішувати питання передачі земельних ділянок за межами населеного пункту.

Позиція третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6 підтримав заявлені позовні вимог. Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна у судові засідання не прибув, заяв по суті чи з процесуальних питань суду не скеровував.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

26.09. 2017 року ухвала суду про відкриття провадження у справі; 05.10. 2017 року ухвала суду про забезпечення позову, ухвала суду про витребування доказів.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

26.04.2005 р. Сокільницькою сільською радою Пустомитівського району Львівської області винесено рішення №175 «Про надання земельних ділянок у приватну власність в селі Сокільники». Вказаним рішенням, крім іншого, вирішено надати безкоштовно у приватну власність ОСОБА_7 земельну ділянку в полі площею 0,50 га в кварталі забудови по вулиці Бічній Садовій для ведення особистого селянського господарства.

Покликання представника відповідача на ту обставину, що орган місцевого самоврядування не вправі був виносити таке рішення, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки вказане рішення органу місцевого самоврядування не скасоване, відтак чинне.

На такій земельній ділянці, що є предметом спору, розташований став, тому суд вважає, що позивача, свідки, третя особа ОСОБА_6 надаючи пояснення суду говорять про одну і ту ж земельну ділянку. При цьому, нормативними актами, що діяли на час прийняття рішення органом місцевого самоврядування (2005 року) не встановлювалося обов'язку негайно та безперервно користуватися наданою у власність земельною ділянкою.

Проте, враховуючи, що поясненнями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8, третьої особи, допитаної, як свідка ОСОБА_6, підтверджено ту обставину, що ОСОБА_7 розпочала користування земельною ділянкою, яка є предметом спору, на думку суду, правовідносини з приводу набуття ОСОБА_7 права власності на земельну ділянку, що зазначена в рішення органу місцевого самоврядування №175 від 26.04. 2005 року виникнули.

ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_7 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданий Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 20.11.17 р. В день смерті ОСОБА_7, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, відкрилась спадщина.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини після смерті ОСОБА_7, крім іншого, увійшли права та обов'язки на земельну ділянку загальною площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої по вулиці АДРЕСА_1, що виникли з рішення Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 175 від 26 квітня 2005 року. Такий висновок слідує із того, що зазначені права та обов'язки не були припинені.

02.12.2017 р. позивачка звернулася до приватного нотаріуса ЛМНО у Львівській області Новосад О.П. для встановлення складу спадкового майна, оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину на встановлене майно за законом, що підтверджується довідкою по спадковій справі №20/2017 від 02.12.2017 р. Таким чином, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України, позивач вчинила дії на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1218 ЦК України та ст.3 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" від 10 листопада 1994 року № 666/94 право на земельну частку успадковується спадкоємцями, оскільки спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом одержання їх внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій (п. "б" ч. З ст. 116 ЗК).

Згідно з роз'ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладених у листі від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», який не є джерелом права, за змістом ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI).

Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК).

Таким чином, позивачка має право на визнання права на перехід прав та обов'язків померлої матері ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,50 га в кварталі забудови по вулиці Бічній Садовій для ведення особистого селянського господарства, що виникли з рішення Сокільницької сільської ради №175 від 26 квітня 2005 р. з правом реєстрації права власності в порядку спадкування.

На думку суду, не ґрунтується на законі позиція відповідача, представник якого вказує, що земельна ділянка, яка надавалася ОСОБА_7 згідно рішення Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області 26.04.2005 р. № 175 «Про надання земельних ділянок у приватну власність в селі Сокільники» та земельна ділянка про яку вказує позивач є різними. Такий висновок слідує із того, що на час розгляду справи позивач обґрунтовано захищає своє право на набуття прав спадкодавця, що виникли з рішення Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області 26.04.2005 р. № 175 «Про надання земельних ділянок у приватну власність в селі Сокільники». І таке право позивача, на думку суду, є набутим правомірно. В свою чергу вирішення питання, щодо місця розташування саме конкретної земельної ділянки з виносом її меж внатурі, узгодженням реальних меж, належить до компетенції відповідних ліцензованих організацій, яким надано право на виготовлення технічної документації. Тому, на теперішній час це питання не є предметом судового розгляду.

Будь - які покликання представника відповідача на незаконність рішення Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області 26.04.2005 р. № 175 «Про надання земельних ділянок у приватну власність в селі Сокільники» є безпідставними, оскільки вказане рішення чинності не втрачало, скасованим не було, що визнається самим відповідачем, про це судом зазналося вище. В свою чергу, наявність чи відсутність впорядкування документації не залежить в Сокільницькій сільській раді не залежить від волі позивача і не повинна впливати на її права як спадкоємця.

За вказаних вище обставин суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню, з пропорційним розподілом судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1, - задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у порядку спадкування за законом права та обов'язки з правом реєстрації права власності після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_7 на земельну ділянку загальною площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої по вулиці АДРЕСА_1, що виникли з рішення Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 175 від 26 квітня 2005 року.

Стягнути із Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області /81130, с. Сокільники, вул. Січових Стрільців, 1, ЄДРПОУ 04369682/ в користь ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1/ 960,00 /дев'ятсот шістдесят грн. 00 коп. / грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 /.

Відповідач: Сокільницька сільська рада Пустомитівського району Львівської області /81130, с. Сокільники, вул. Січових Стрільців, 1, ЄДРПОУ 04369682/.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна /79000, АДРЕСА_4/, ОСОБА_6 /АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1/.

Повне рішення суду складено 06.07.2018 року.

СуддяЄ. О. Данилів