Постанова № 75227543, 11.07.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 564/1737/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"11" липня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Шевчук С.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Єфремової О.С.,

представників позивача адвокатів ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від "16" березня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРО-КОР ПЛЮС" , Сектор архітектури і містобудування Костопільської районної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування постанов по справах про адміністративні правопорушення ,

суддя в 1-й інстанції - Грипіч Л.А.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Костопіль,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-

ВСТАНОВИВ

28.08.2017 р. ОСОБА_4 подав до Костопільського районного суду Рівненської області адміністративний позов, просив:

визнати протиправними та скасувати постанови №75-Ф від 15.08.2017 р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500грн, №76-Ф від 15.08.2017 р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. , №77-Ф від 15.08.2017р про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500грн;

визнати протиправними та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт №83 від 02.08.2017 р. , припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт №84 від 02.08.2017р, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №85 від 02.08.2017р

В заяві про зміну предмета позову від 13.11.2017р позивач, керуючись статтями 49, 51 КАС України (в редакції до 15.12.2017р) змінив предмет позову в даній справі та просив суд визнати протиправними та скасувати постанови №75-Ф від 15.08.2017р про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500грн, №76-Ф від 15.08.2017р про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850грн, №77-Ф від 15.08.2017р про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від "16" березня 2018 р. задоволено адміністративний позов.

Скасовано постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області №75-Ф від 15.08.2017р про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_4 за частиною 12 статті 96 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 8500грн і закрито справу про адміністративне правопорушення.

Скасовано постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області №76-Ф від 15.08.2017р про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_4 за частиною першою статті 96 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 850грн і закрито справу про адміністративне правопорушення.

Скасовано постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області №77-Ф від 15.08.2017р про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_4 за частиною 13 статті 96 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 8500грн і закрито справу про адміністративне правопорушення.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням вимог матеріального та процесуального законодавства, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області звернулось з апеляційною скаргою, просить суд скасувати рішення Костопільського районного суду Рівненської області від "16" березня 2018 р. і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на хибність висновків суду першої інстанції, зазначаючи при цьому, що обставини встановлені судом і положення закону, з яких суд виходив при ухваленні рішення, суперечать та виключають один одного, що призвело до помилкового застосування норм містобудівного законодавства та ухвалення незаконного рішення.

В відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги ґрунтуються лише на припущеннях і не підтверджені належними доказами для скасування рішення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді по справі, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Кичуном Михайлом Володимировичем проведено позапланову перевірку з 21.07.2017 р. року по 02.08.2017 р. щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва: "Будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_1, Рівненська область" на підставі звернення громадянина ОСОБА_6 від 03.07.2017р

02 серпня 2017 р. за вих.№1017-2751-17 позивач отримав лист від Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області з Актом №351 від 02.08.2017р позапланової перевірки на об'єкті: "Будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_1, Рівненська область", а також протоколи про адміністративні правопорушення від 02.08.2017р, приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт №83, 84 від 02.08.2017р, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02.08.2017р №85. В даному листі зазначено, що позивач відмовився отримувати та ознайомлюватися з вищевказаними документами.

22 серпня 2017р позивач листом вих.№1017-3074-17 від 15.08.2017р від відповідача отримав постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.08.2017р №75-Ф, 76-Ф, 77-Ф.

Судом першої інстанції встановлено, що за наслідками перевірки головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Кичуном М.В. складено акт перевірки №351 від 02.08.2017р, у якому зазначено, що ОСОБА_4 з актом ознайомився, проте отримувати і підписувати відмовився.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю врегульовані Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р №3038-VI (далі - Закон України №3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р №553 (далі - Порядок №553).

Частиною першою статті 41 Закону №3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно частини третьої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пунктом четвертим Порядку №533 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають службові посвідчення встановленого зразка, форма якого затверджується Мінрегіоном. Як убачається з акту перевірки №351 від 02.08.2017р в графі: "I. Загальна інформація про проведення заходу державного нагляду (контролю)" вказано: "посвідчення (направлення) від 01.02.2017 року №575".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посвідчення головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Кичуна М.В. від 01.02.2017р №575 не відповідає вимогам Порядку №533, оскільки Постановою КМУ №407 від 07.06.2017р "Про внесення змін до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" було внесено зміни у тому числі і до форми посвідчення інспекторів (особистий штамп із зазначенням номера і найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який представляють інспектори - виключено).

Враховуючи дану обставину, суд констатує, що інспектор діяв на підставі посвідчення від 01.02.2017р №575, що не підтверджує його повноважень та не відповідає вимогам Порядку №533.

Відповідно частини четвертої статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007р №877-V (далі - Закон №877) органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Повідомлення надсилається рекомендованим листом за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Згідно частини першої статті 7 Закону України №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Згідно частини другої статті 7 Закону України №877 на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Проте, в порушення вимог даного Закону, головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Кичуну М.В. посвідчення на підставі розпорядчого документа №351 від 21.07.2017р, на виконання якого проводився захід державного нагляду (контролю), не видавалося, оскільки, як було зазначено вище, діяв на підставі документа №575 від 01.02.2017р

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що ні посвідчень, ні направлень чи наказів інспектором не було надано позивачу і навіть не повідомлено про проведення позапланової перевірки.

Пунктом 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно пункту 7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно пункту 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

З вищевикладеного вбачається, що відповідач при здійсненні перевірки повинен був дотримуватись відповідного порядку здійснення цієї перевірки.

Судом першої інстанції також встановлено, що будь-які накази Державної архітектурно-будівельної інспекції України про проведення позапланової перевірки позивача не надавалися для ознайомлення (у графі Загальна інформація вказано лише про розпорядчий документ від 21.07.2017р №351), направлення на проведення перевірки об'єкта будівництва позивача не пред'являлося.

Крім того, з акту перевірки №351 від 02.08.2017р, отриманого позивачем поштою, вбачається, що у графі, яка передбачає наявність відомостей про дату отримання направлення на перевірку та номер направлення, дані відомості відсутні.

Відповідно пункту 11 Порядку, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Згідно пункту 14 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно пункту 16, пункту 17 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно пункту 20 Порядку, протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", визначає Порядок накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р №244 (далі - Порядок №244).

Згідно пункту 9 Порядку №244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 10 Порядку №244 уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

Як вбачається з змісту протоколів про адміністративні правопорушення від 02.08.2017р, що складені головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Кичуном М.В., у них не зазначено про роз'яснення позивачу його прав та обов'язків та вручення копії протоколу. Суд констатує, що відповідачем не надано жодних доказів присутності позивача при складенні протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 16 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі-справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Згідно пункту 17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до пункту 19 Порядку №244 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Пунктом 12 Порядку передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

З аналізу зазначених норм законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватись в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень.

Однак, всупереч вимогам закону, право позивача бути присутнім під час проведення перевірки та на час розгляду складених документів, Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області забезпечено не було, чим грубо порушено вимоги вищезазначеного законодавства, а відомості у вказаних документах про те, що позивач відмовився від підписання акту, протоколу та припису не підтверджені належними та допустимими доказами у справі.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як визначено статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Матеріалами справи встановлено, що за наслідками позапланової перевірки об'єкта будівництва позивача, крім протоколів про адміністративні правопорушення та приписів, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Кичуном Михайлом Володимировичем винесено постанови у справах про адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.08.2017р №75-Ф, 76-Ф, 77-Ф відносно позивача.

Суд зауважує, що відповідно статті 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

В порушення даної норми, відповідачем не визначено розмір стягнення з позивача в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (за трьома постановами накладено стягнення - 850грн, 8500грн та 8500 грн).

Відповідно частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи зазначене, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративних правопорушень.

Згідно статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 308, 310, 315 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області залишити без задоволення, рішення Костопільського районного суду Рівненської області від "16" березня 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: С.М. Шевчук

В.Б. Шидловський

Повне судове рішення складено "11" липня 2018 р.