Постанова № 75227376, 12.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/4084/15

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Потапчук В.О.

суддів: Семенюка Г.В. , Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року прийняту в порядку письмового провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з вимогами про:

1) визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" щодо не включення даних про ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

2) зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" включити ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

3) зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантує кожному вкладнику банку - фізичній особі, відшкодування коштів за його вкладом за рахунок Фонду у сумі, що не перевищує 200 000 гривень.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року адміністративний позов задоволений.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волков О.Ю. та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернулися до суду з апеляційними скаргами, у яких зазначено, що постанову винесено з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим апелянти просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Окрім того, скаржники зазначають, що правочини вчинені сторонами є такими, що штучно створюють обов'язок Фонду щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснює за рахунок державних коштів, такі правочини спрямовані на заволодіння державними коштами, та відповідно порушують публічний порядок - є нікчемними згідно ст.36, п.2 та п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 228 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волков О.Ю. на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року зупинено провадження у справі за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова О.Ю. на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року, до розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України, викладеного в постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 липня 2015 року №13 щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", питання щодо чого порушено відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 02 квітня 2015 року у справі №826/9693/13-а.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року зупинено провадження у справі за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року, до розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України, викладеного в постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 липня 2015 року №13 щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", питання щодо чого порушено відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 02 квітня 2015 року у справі №826/9693/13-а.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2017 року поновлено провадження у справі №814/4084/15 за апеляційними скаргами Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року.

Призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду у залі судового засідання №3 на 12 червня 2018 року об 15:45.

Згідно приписів ст. 311 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Обставини справи.

19 березня 2015 року ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), уклав з ПАТ "Банк "Київська Русь" договір банківського рахунку №26251-82, відповідно до якого на ім'я позивача було відкрито поточний рахунок в національній валюті НОМЕР_2 (а.с.10).

19 березня 2015 року ТОВ "Каскадмонтажстрой" здійснив перерахунок зі свого поточного рахунку у ПАТ "Банк "Київська Русь" на банківський рахунок ОСОБА_3 - 192 300,00 гривень (а.с.13).

19 березня 2015 року постановою НБУ №190 "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" банк був віднесений до неплатоспроможних.

19 березня 2015 року постановою виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішено розпочати з 20 березня 2015 року процедуру виведення ПАТ "Банк "Київська Русь" з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію.

Станом на 20 березня 2015 року залишок коштів на банківському рахунку НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3 у ПАТ "Банк "Київська Русь" склав 192 300,00 гривень.

Уповноваженою особою Фонду вкладника ОСОБА_3 не було включено до переліків.

Не погоджуючись з вищевказаним позивач звернувся до суду з позовом.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що обставини, визначені ч.4 ст.26 Закону, які обумовлюють відмову у відшкодуванні Фондом за вкладами, відсутні, таким чином позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції таким, що не відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Джерела права й акти їх застосування.

Частиною. 1 ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що фонд гарантує вкладів кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.26 Закону (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно ч.5 ст.26 вказаного Закону відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом.

Рішенням №27 від 21 серпня 2012 року адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про збільшення розміру відшкодування коштів за вкладами" встановлено, що розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб встановлено до 200 000 гривень.

Оцінка суду.

Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженою особою Фонду ОСОБА_3 не було включено до жодного з переліків передбачених ст.27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Стаття 27 Закону зобов'язує уповноважену особу Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку сформувати два переліки: 1) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч.4 ст.26 цього Закону.

Пославшись на п.7 ч.3 ст.38 Закону України про нікчемність правочинів, відповідачі лише вказали на попередні висновки, ймовірність порушення закону та тимчасове призупинення виплати коштів. Дій, визначених ч.5, ч.6 ст.38 Закону у разі нікчемності правочинів (направлення повідомлення про нікчемність, вжиття заходів щодо повернення майна), відповідачі не вжили, наслідків нікчемності правочинів не застосували, що вказує на те, що повноваження, визначені ч.2 ст.38 Закону, у цьому випадку ними не використані.

Згідно п.7 ч.3 ст.38 вказаного Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними якщо, банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Тобто, відповідно до цього пункту можливо сказати про нікчемність правочину, якщо умови договору передбачають переваги (пільги), які не передбачені законодавством та документами банку.

Дослідивши наявний в матеріалах справи Договір банківського рахунку №26251-82 від 19 березня 2015 року колегією суддів встановлено, що він не передбачає жодних пільг (переваг) для ОСОБА_3, які б не були передбачені законодавством чи внутрішніми документами банку. Це є цілком стандартний масовий договір банка з клієнтом.

Так судом першої інстанції правильно зазначено, що право на отримання відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів, передбачене ст.26 Закону для всіх вкладників банків - фізичних осіб, а тому неможливо стверджувати, що це є пільгою (перевагою), наданою окремому кредитору.

За таких обставин, колегія суддів, як і суд першої інстанції, не вбачає підстав нікчемності правочину з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 вказаного Закону.

Загальних підстав, передбачених Цивільним кодексом України, для визнання правочину, вчиненого 19 березня 2015 року по розміщенню позивачем у кредитній установі банківського вкладу, відповідачі не наводять, а суд не вбачає.

Взагалі, повноваження уповноваженої особи Фонду, визначені ст.38 Закону, стосуються лише: 1) збереження активів банку; 2) запобігання втрати майна; 3) збитків банку. Тобто, ці повноваження стосуються лише тих випадків, коли банк відчужує майно, активи, перераховує кошти, бере на себе додаткові зобов'язання. Саме на таке вказує як назва статті 38, так і визначені ч.5, 6 подальші дії, щодо таких правочинів: повернення майна, відшкодування вартості отриманого майна, стягнення простроченої заборгованості.

Станом на 19 березня 2015 року жодний пункт ч.3 ст.38 Закону не міг стосуватись договорів щодо розміщення вкладниками коштів у банку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що стаття 38 була доповнена пунктом 9 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" лише 12 серпня 2015 року, а тому не може бути застосована до цих правовідносин.

Окрім того, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що договір банківського рахунку №26251-82 був укладений між банком та позивачем 19 березня 2015 року, а тому ч.3 ст.36 Закону у цьому випадку застосувати неможливо, оскільки 20 березня 2015 року є тією датою, з якою Закон пов'язує неможливість проведення правочинів після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, згідно постанови НБУ №190 та рішенні Фонду №61 від 19 березня 2015 року.

При цьому, колегія суддів, як і суд першої інстанції, не приймає до уваги посилання відповідачів на "дроблення депозиту" для штучного збільшення зобов'язань Фонду гарантування вкладів на суму більшу ніж 200 000 гривень, оскільки згідно ч.2, 6 Цивільного кодексу України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону та держава не втручається у здійснення власником права власності.

Тому, власник коштів на банківському рахунку ПАТ "Банк Київська Русь" мав право обрати у тому числі і такий спосіб захисту свого права власності, оскільки на той час в законодавстві були відсутні будь-які обмеження та заборони щодо таких дій.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини, визначені ч.4 ст.26 Закону, які обумовлюють відмову у відшкодуванні Фондом за вкладами, відсутні, таким чином позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 316, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року прийняту в порядку письмового провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 19 червня 2018 року.

Головуючий суддя Потапчук В.О.Судді Семенюк Г.В. Шеметенко Л.П.