Постанова № 75227100, 04.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1008/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Петрика І.Й.

суддів Собківа Я.М., Кузьмишиної О.М.,

при секретарі Кузьміній Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року

у справі № 823/1008/18

за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради

до відповідача Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_4

про скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області Ільченко І.С. від 01.12.2017 № 1286.

В обгрунтування позову позивачем зазначено, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні усіх обставин справи та не у відповідності до вимог чинного законодавства та є таким, що підлягає скасуванню. Зокрема зазначив, що скасований оскаржуваним рішенням №1286 будівельний паспорт був виданий уповноваженим органом містобудування та архітектури - управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради за заявою ОСОБА_4 від 08.10.2015, яка мала намір з реконструкції частини житлового будинку з добудовою по АДРЕСА_1

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржуване рішення прийнято внаслідок неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, у зв'язку із наведеним просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу Головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. зазначає, що вимоги апеляційної скарги не визнає та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши учасників справи, доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 13.10.2010 р. серія НОМЕР_1 та за цільовим призначенням віднесена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с.12).

ОСОБА_4 07.10.2015 р. звернулася із заявою на видачу будівельного паспорта до Виконавчого комітету Черкаської міської ради .

Управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури, містобудування та інспектування видано 19.10.2015 р. ОСОБА_4 будівельний паспорт №948-бп (а.с.9).

22.11.2017 р. уповноваженими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області відповідно до наказу Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 22.09.2017 р. №1480 та від 08.11.2017 р. №1693 та направлення від 09.11.2017 р. №49/1 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

Так, за результатами перевірки складено акт від 22.11.2017р. (а.с.50-60).

Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. 22.11.2017 р. складено припис №21 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким з метою усунення виявлених порушень вимагає усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил до 22.01.2018 р..

01.12.2017 р. на підставі акту перевірки від 22.11.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. прийнято рішення №1286 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 19.10.2015 №948-бп . В даному рішенні зазначено, що будівельний паспорт №948-бп виданий з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме п. 1.2 розділу І Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач подав відповідний позов до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.

Згідно вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил .

Згідно з п. 2 Порядку № 698 здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в областях шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Приписами п.3 цього Порядку основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку №698 передбачено, що з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень об'єктів нагляду та об'єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Так, у випадку виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення; 5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об'єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Відповідно до п. 23 Порядку № 698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки.

Згідно з ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Відповідно до п. 1.2 Порядку №103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Так, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109, затверджено Перелік об'єктів будівництва, проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються. Згідно п. 24 зазначеного Переліку не надаються містобудівні умови на будівництво садибних (котеджних) житлових будинків, дачних та садових будинків загальною площею до 300 м 2 з числом надземних поверхів не більше двох, в тому числі з господарськими будівлями та спорудами, індивідуальними гаражами в межах відведення земельних ділянок без зміни цільового та функціонального призначення, що визначається будівельним паспортом земельної ділянки, крім проектної документації на будівництво групи будинків (два будинки і більше).

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні адміністративного позову виходив з того, що відповідачем правомірно винесенно оскаржуване рішення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що під час перевірки відповідачем 1 досліджено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_1. Під час дослідження даного технічного паспорту, зокрема на плані земельної ділянки (викопіювання з плану кварталу) встановлено, що на ньому позначено житлові будівлі «АІ» та «АІІ». Згідно з експлікації земельної ділянки «АІ» це житловий будинок з прибудовою. Відомостей розшифрування «АІІ» експлікація земельної ділянки не містить.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що з дослідженого оригіналу технічного паспорту на житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_1, вбачається, що на земельній ділянці знаходиться два житлових будинки позначені «АІ» і «АІІ».

Щодо посилання апелянта на те, що на нього не поширюється дія порядку № 103, оскільки при реконструкції та прибудові до існуючої житлової будівлі не виникає групи будівель колегія суддів зазначає наступне.

Так, на час заяви позивача на видачу будівельного паспорту, на земельній ділянці були наявні два житлові будинки-група будівель. Намірами будівництва передбачено реконструкцію житлового будинку, внаслідок реконструкції створюється новий об'єкт, право власності на який визнається після введення в експлуатацію та державної реєстрації.

Зважаючи на те, що на земельній ділянці розташовано два житлових будинки, зазначене не дає підстав віднести наміри будівництва до індивідуального житлового будинку, а відтак, видача будівельного паспорта було здійснено з порушенням вимог законодавства та поза межами Порядку № 103.

Щодо посилання апелянта на те, що для отримання будівельного паспорту замовник не повинен надавати, - а уповноважений орган містобудування та архітектури, не повинен вимагати,- інших документів для його видачі, і суд першої інстанції прийнявши до уваги технічний паспорт в якості доказу правомірності прийнятого рішення відповідачем 1, неправильно застосував норми матеріального права для спірних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.

Приписами п.п. 1 п. 6 Порядку № 698, головні інспектори будівельного нагляду під час здійснення нагляду зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснити нагляд в межах повноважень, передбачених законом.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, під час перевірки головним інспектором будівельного нагляду вивчався наявний пакет документів, наданий об'єктом нагляду, серед наданих документів був і технічний паспорт на домоволодіння. Так,за результатами перевірки з урахуванням намірів будівництва та інформації технічного паспорта було встановлено наявність двох житлових будинків на ділянці, а відтак, видача будівельного паспорту було здійснено з порушенням вимог законодавства.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку що суд першої інстанції ухвалив законне, обґрунтоване рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідності до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та відхиляються судом апеляційної інстанції за необґрунтованістю. За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 229, 242,243, 250, 308,313, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.

Суддя - доповідач Петрик І.Й.

Судді Собків Я.М.

Кузьмишина О.М.

Повний текст постанови виготовлений 10.07.2018 р.