Постанова № 75226948, 05.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/3959/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Костіва М.В., Матковської З.М.,

з участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Представництва Американського об’єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського союзу на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 813/143/18 за адміністративним позовом Представництва Американського об’єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського союзу до Волинської обласної державної адміністрації, Володимир-Волинської міської ради, Управління культури Волинської обласної державної адміністрації, Відділу культури і туризму Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Кабінет Міністрів України, Міністерство культури України та Міністерство закордонних справ України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії (ухвала суду першої інстанції постановлена суддею Мартинюком В.Я. в м. Львові Львівської області, 24.04.2018 року згідно даних журналу судового засідання в 13 год. 31 хв.), -

ВСТАНОВИВ:

Представництво Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу звернулося в суд з позовом до Волинської обласної державної адміністрації, Володимир-Волинської міської ради, Управління культури Волинської обласної державної адміністрації, Відділу культури і туризму Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 року № 604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України» в частині п.п. 2,3,4 щодо місць давніх поховань у м. Володимир-Волинську, Волинської області; щодо невиконання п.п. 2,3,4,9 Порядку визначення категорії пам’яток для занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1760; щодо невиконання п. 2 Порядку обліку об’єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 року № 158; зобов’язання виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 року за 604-р в частині п.п. 2,3,4 щодо місць давніх поховань – стародавнього Єврейського кладовища у м. Володимир-Волинську, Волинської області; зобов’язання виконати п.п. 2,3,4,9 Порядку визначення категорії пам’яток для занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України; зобов’язання виконати п. 2 Порядку обліку об’єктів культурної спадщини.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року даний адміністративний позов залишено без розгляду у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив Позивач, який покликаючись на те, що вказана ухвала є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою справу направити на продовження розгляду в суд першої інстанції.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ним не пропущено строків звернення до суду, оскільки дізнався про порушення своїх прав з відповідей Управління культури Волинської обласної державної адміністрації від 12.07.2017 року та виконавчого комітету Володимир-Волинська міська рада Волинської області від 27.07.2017 року.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що позивач 17.07.2017 року та 21.06.2017 року звернувся до відповідно Володимир-Волинської міської ради та Управління культури Волинської обласної державної адміністрації з проханням надати дозвіл на проведення розчищення надмогильних споруд на єврейському кладовищі в м. Володимир-Волинський.

12.07.2017 року Управління культури Волинської обласної державної адміністрації надало відповідь про те, що надання дозволу не належить до його компетенції.

У відповіді виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 27.07.2017 року зазначено про те, що об’єкта «єврейського кладовища» з історико-культурної точки зору, так і з точки зору комунальної – немає.

З вищевказаними відповідями Управління культури Волинської обласної державної адміністрації та Управління культури Волинської обласної державної адміністрації апелянт пов’язує обізнаність про порушення його права.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що Вищим адміністративним судом України прийнято ухвалу від 16.01.2014 року у справі № К/9991/39008/11, в якій зазначено, що згадане кладовище не включене до переліку пам’яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення та не може відноситись до таких пам’яток, оскільки не внесене до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року за № 1761.

Позивач у даній справі також був позивачем і у зазначеній справі, відтак, був обізнаний або повинен був бути обізнаний з матеріалами та процесуальними документами суду у цій справі та обставинами, які досліджувались судом.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки в межах справи, на рішення у якій покликається суд першої інстанції, обставини про виконання значених у позові вимог щодо виявлення, дослідження, виготовлення облікової документації, включення об'єкта до переліку нововиявлених пам'яток (первинного обліку об’єктів культурної спадщини) не були предметом дослідження та відповідно, не встановлювались. Досліджено лише, чи є об'єкт включений до реєстру пам'яток.

Відтак, лише зі змісту відповідей Управління культури Волинської обласної державної адміністрації та виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, Позивачу стало відомо, про те, що відповідачі не визнають стародавнє Єврейське кладовище у м. Володимир-Волинську, Волинської області об'єктом культурної спадщини, що свідчить про те, що роботи із його дослідження не проведено, до переліку об'єктів культурної спадщини, в контексті ст. 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не включено.

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду також звертає увагу на те, що нормативно-правові акти, у зв’язку з невиконанням яких позивач оскаржує бездіяльність відповідачів, є чинними, дії суб’єктів владних повноважень щодо охорони об’єктів культурної спадщини ними у часі не обмежені. Отже відсутні правові підстави вважати, що позивач, виявивши ознаки бездіяльності, позбавлений права на протязі існування у суб’єкта владних повноважень обов’язку вчинити певні дії, звернутися до суду з позовом про визнання такої бездіяльності протиправною.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що Позивачем строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів не пропущений.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги позивача є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 241, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317, ст. 320, ст. 321, ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Представництва Американського об’єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського союзу задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 813/143/18 скасувати, направивши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1 судді ОСОБА_2 ОСОБА_3