Постанова № 75226488, 10.07.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року справа №805/272/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Гайдара А.В., суддів: Сухарька М.Г., Шишова О.О.,

при секретареві судового засідання Токарєвої А.О.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року у справі № 805/272/18-а (головуючий І інстанції Голошивець І.О., м.Слов’янськ) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19.09.2017 року,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ” до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19.09.2017 – відмовлено. (арк.справи 156-159)

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов повністю через порушення норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування апеляційних вимог, позивач зазначає, що правових підстав для проведення камеральної перевірки ТОВ «СРЗ» (код ЄДРПОУ 32183383) з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість по деклараціям за травень 2017 року № НОМЕР_2 від 20.06.2017 року та за червень 2017 року № НОМЕР_3 від 19.07.2017 року та уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок № НОМЕР_4 від 31.07.2017 року, складання Акту про результати проведення перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення від 19.09.2017 року № НОМЕР_1 у Головного управління ДФС в Донецькій області не було. (арк.справи 153-167)

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення та рішення суду першої інстанції без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов наступних висновків.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “СРЗ” (далі – ТОВ “СРЗ”) зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 32183383), місцезнаходження юридичної особи: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Адмірала Луніна, буд.2, що підтверджується роздруківкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі – ГУ ДФС у Донецькій області) діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2017 року ТОВ “СРЗ” отримало від ГУ ДФС у Донецькій області акт камеральної перевірки № 372/05-99-12-19/32183383, з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість по деклараціям за травень 2017 року № НОМЕР_2 від 20.06.2017 та червень 2017 року № НОМЕР_3 від 19.07.2017 та уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок № НОМЕР_4 від 31.07.2017. (арк.справи 12-16)

Позивачем були надані заперечення на зазначений акт до ГУ ДФС у Донецькій області у яких зазначено, що ТОВ “СРЗ” не порушило граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість, акт складений з численними розбіжностями, які підлягають додатковому аналізу та до того ж під час проведення АТО встановлено мораторій на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності. (арк.справи 17-22)

Листом від 14.09.2017 № 22395/10/05-99-12-01-13 щодо розгляду заперечень ГУ ДФС у Донецькій області повідомило позивача про те, що наведені у запереченнях обставини, не звільняють від відповідальності платника податків за порушення термінів своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань, що передбачені діючим законодавством. (арк.справи 24-30)

19.09.2017 року ГУ ДФС у Донецькій області, відповідно до акту № 372/05-99-12-19/32183383 від 31.08.2017, складено податкове повідомлення – рішення № НОМЕР_1 у якому встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість та за затримку сплати грошового зобов’язання у розмірі 1924284,60 грн., та зобов’язано ТОВ “СРЗ” сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 192428, 46 грн. (арк.справи 11)

Не погодившись з винесеним податковим органом податковим повідомленням – рішенням № НОМЕР_1, ТОВ “СРЗ” звернулось до ДФС України зі скаргою від 29.09.2017 № 62000/2139. (арк.справи 31-35)

Рішенням від 28.11.2017 року за вих.27836/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги Державна Фіскальна Служба України залишила без змін податкове повідомлення – рішення № НОМЕР_1 від 19.09.2017, а скаргу ТОВ “СРЗ” - без задоволення.

Колегія суддів зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

На підставі п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ” (код ЄДРПОУ 32183383), з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість по деклараціям за період травень 2017 року № НОМЕР_2 від 20.06.2017 та червень 2017 року № НОМЕР_3 від 19.07.2017 та уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок № НОМЕР_4 від 31.07.2017, за наслідками якої складено акт перевірки від 31.08.2017 № 372/05-99-12-19/32183383.

Зазначеним актом камеральної перевірки встановлено порушення п. 203.2 ст. 203, абз. А) п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) в частині несвоєчасної сплати суми узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за травень 2017 року у сумі 741120,27 грн. та подекларації з ПДВ за червень 2017 року у сумі 1172499,48 грн. (із затримкою на термін до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання); суми недоплати по уточнюючому розрахунку до декларації за травень 2017 року у сумі 10745 грн. (із затримкою на термін до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання).

19.09.2017 ГУ ДФС у Донецькій області, відповідно до акту № 372/05-99-12-19/32183383 від 31.08.2017, складено податкове повідомлення – рішення № НОМЕР_1 у якому встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість та за затримку сплати грошового зобов’язання у розмірі 1924284,60 грн. та зобов’язано ТОВ “СРЗ” сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 192428, 46 грн.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, на відповідача у справі покладений обов’язок щодо обчислення та сплати сум податкових зобов’язань.

Пунктом 57.1 ст.57 Податкового кодексу України визначено, що Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України встановлено, що сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 50.1 ст.50 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до приписів п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

ТОВ “СРЗ” подав декларацію з податку на додану вартість за травень 2017 № НОМЕР_2 від 20.06.2017, податкове зобов’язання склало 2302865 грн. На дату граничного терміну сплати 30.06.2017 по картці особового рахунку платника по коду НОМЕР_5 “Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів” на 2016 рік АІС “Податковий блок” переплата складала 1561744,73. Надійшло до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ: платіжне доручення № 11683215 від 11.07.2017 на суму 650000 грн. із затримкою 11 календарних днів після граничного терміну сплати; платіжне доручення № 11721514 від 14.07.2017 на суму 91120,27 грн. із затримкою 14 календарних днів після граничного терміну сплати.

Відповідно до п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до пункту 113.3 статті 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання , - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При цьому, грошове зобов'язання зі сплати штрафу, обумовленого в статті 126 Податкового кодексу України, виникає не інакше, як за рішенням контролюючого органу, яке є підставою для його сплати.

Разом з тим, питання щодо несвоєчасної сплати визначеного платником податку грошового зобов'язання, з'ясовується контролюючим органом під час проведення камеральних перевірок.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки, згідно пункту 76.2 статті 76 Податкового кодексу України, здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Так, пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо не зарахування податковим органом суми переплати з податку на прибуток на особовий рахунок позивача з метою погашення заборгованості з податку на додану вартість з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 17.1.10 статті 17 Податкового Кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих податків, зборів, пені, штрафів.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового Кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, в тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі заяви платника) до відповідних бюджетів.

Колегія суддів зазначає, що платежі з названих податків сплачуються на різні рахунки, відкриті в державному казначействі, не може бути перешкодою для заліку обов'язків з одного податку за рахунок переплати іншого податку, адже обидва податку сплачуються до державного бюджету.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що несвоєчасність проведення суми переплати з податку на прибуток на особовий рахунок позивача з метою погашення заборгованості з податку на додану вартість не була предметом камеральної перевірки позивача.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо посилання позивача на мораторій проведення перевірок у 2017 році, що розповсюджується на ТОВ “СРЗ” (м. Маріуполь) з огляду на наступне.

Статтею 3 Закон України від 02.09.2014 № 1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” (далі Закон № 1669-VII), що визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, передбачено, що органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Пунктами 5, 6, 7 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 03.11.2016 № 1726-VІІІ “Про внесення змін до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” встановлено, що на період проведення антитерористичної операції забороняється проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України суб’єктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Установити, що заборона на проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання (в тому числі проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України) поширюється також на суб’єктів господарювання, які здійснили державну реєстрацію зміни місцезнаходження з території проведення антитерористичної операції на територію, підконтрольну Україні, і які втратили первинну документацію щодо здійснення ними господарської діяльності на території та в період проведення антитерористичної операції.

Заходи державного нагляду (контролю) щодо діяльності суб’єктів господарювання, зазначених у пунктах 5 та 6 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону, можуть здійснюватися у разі їх ліквідації (реорганізації) або за письмовою заявою таких суб’єктів господарювання.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення” місто Маріуполь не входить до населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та до населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Відомостей щодо перереєстрації зміни місцезнаходження з території проведення антитерористичної операції на територію, підконтрольну Україні в матеріалах справи не міститься.

Крім того, колегія суддів зазначає, що заборона проведення перевірок розповсюджується тільки на планові та позапланові перевірки, які в розумінні Податкового кодексу України є документальними, та не стосується камеральної, яка є окремим видом перевірки.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що камеральна перевірка ТОВ “СРЗ” проведена відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Таким чином, судом першої інстанції правильно та в повному обсязі встановлені обставини справи, надано їх обгрунтовану та всебічну оцінку, внаслідок чого ухвалено судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення -скасуванню.

Керуючись статтями 23, 33, 271, 272, 286, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року у справі № 805/272/18-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року у справі № 805/272/18-а – залишити без змін.

Повне судове рішення складено 10 липня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий А.В. Гайдар

Судді: М.Г. Сухарьок

ОСОБА_3