Ухвала суду № 75226312, 06.07.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

06 липня 2018 року справа № 823/635/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Попельнуха Ю.І.,

за участю представників:

позивача - Хотіної О.О.,

відповідача - Самойлової Д.Є.,

Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради - не з'явився,

товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" - Чижова К.Л.,

розглядаючи за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради та товариство з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс", про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради подав позов до управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області, оформлене листом від 31.08.2018 № 268/4-07 про відмову у реєстрації бюджетних зобов'язань за договором № 11 від 15.01.2018 до договору поставки товару № 140 від 30.05.2017, укладеним між департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс";

- зобов'язати управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаській області зареєструвати бюджетні зобов'язання за договором № 11 від 15.01.2018 до договору поставки товару № 140 від 30.05.2017, укладеним між департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс".

18 червня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про відвід судді в порядку статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заява мотивована тим, що у межах справи № 823/635/18 позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що подані відповідачеві на реєстрацію бюджетні зобов'язання виникли за господарськими договорами, що укладені в результаті публічної закупівлі, проведеної Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради як централізованою закупівельною організацією. В той же час, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення та відзиву відповідача, на думку останнього, проведення публічної закупівлі до прийняття Урядом постанови, яка б визначала особливості створення та діяльності ЦЗО, не допускається.

31 травня 2018 року позивач ознайомився з повним судовим рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Гаврилюка В.О. від 21.05.2018 у справі № 823/818/18 за позовом Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради до управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради та товариство з обмеженою відповідальністю "Лимож", про скасування попереджень та зобов'язання вчинити дії.

Спірні правовідносини у справі № 823/818/18 та справі № 823/635/18 є аналогічними.

Згідно з рішенням суду у справі № 823/818/18 надано правову оцінку питанню створення та діяльності централізованої закупівельної організації, відповідності закону договорів, укладених за результатами закупівлі проведеної ЦЗО. Суд, у складі головуючого судді Гаврилюка В.О., сформував висновок, що діючим законодавством України не передбачено проведення процедур закупівлі замовником - Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради як централізованою закупівельною організацією, а відтак подання на реєстрацію договорів, що були укладені за наслідками такої процедури є порушенням вимог бюджетного законодавства.

Тобто, як зазначає позивач, у рішенні від 21.05.2018 у справі № 823/818/18 головуючим суддею Гаврилюком В.О. сформульовано правову оцінку правовідносин, що є абсолютно аналогічними до спірних правовідносин у даній справі № 823/635/18.

Крім того, в ухвалі суду від 19.03.2018 головуючий суддя у справі Гаврилюк В.О. висловив правову оцінку з приводу необхідності залишення без розгляду позовних вимог в частині оскарження спірного рішення відповідача щодо відмови у реєстрації бюджетних зобов'язань.

На думку позивача, така оцінка судді утворює об'єктивні сумніви у можливості головуючого Гаврилюка В.О. розглянути дану справу незалежно від особистої точки зору, та є підставою для відводу судді за пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України у системному зв'язку зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У судовому засіданні представники позивача та товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" заяву про відвід судді підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив та зазначив, що не вбачає підстав для відводу судді.

Відповідно до частини 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.

Вирішуючи питання про відвід, суд зазначає, що згідно частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Головуючий суддя у справі № 823/635/18 Гаврилюк В.О. не брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, не надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі, не є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Стосовно посилання позивача на об'єктивні сумніви у можливості головуючого судді Гаврилюка В.О. розглядати справу незалежно від особистої точки зору, що є підставою для відводу судді за пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України у системному зв'язку зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (Конвенцію ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997) (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (відповідно до пунктів 49-52 рішення Європейського суду з прав людини справа "Білуха проти України" (заява № 33949/02) від 09.11.2006) вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.

Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

Аналіз наведеного свідчить, що кожен має право на розгляд справи, зокрема, безстороннім судом, наявність безсторонності визначається за суб'єктивним та об'єктивним критеріями у конкретній справі, стосовно суб'єктивного критерію, то безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного, для об'єктивного критерію вирішальним є те, чи можна вважати причини побоювання заінтересованої особи об'єктивно обґрунтованими.

Під час розгляду адміністративної справи № 823/635/18 мала місце безсторонність суду як за суб'єктивним, так і за об'єктивним критеріями, оскільки представником позивача не надано доказів протилежного.

Побоювання позивача про можливість суду дійти тих самих висновків, яких суд дійшов у рішенні Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 823/818/18 є необґрунтованими, оскільки таке побоювання має бути об'єктивно обґрунтованим у справі № 823/635/18, однак суд на даному етапі розгляду вказаної адміністративної справи не сформував особистого переконання щодо правової оцінки обставин, які є предметом судового розгляду адміністративної справи № 823/635/18.

Також суд наголошує, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 за наслідками розгляду адміністративної справи № 823/818/18 не набрало законної сили, оскільки позивачем подано апеляційну скаргу на вказане рішення. Крім того, фактичні обставини справ № 823/818/18 та № 823/635/18 не є аналогічними, як зазначає позивач.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що постановою Київського апеляційного суду № 823/635/18 від 30.05.2018 скасовано ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 про залишення без розгляду в частині позовних вимог, суд зазначає, що скасування вказаної процесуальної ухвали судді не свідчить про його упередженість або необ'єктивність, а на підтвердження особистої зацікавленості судді в результаті розгляду справи жодного належного та допустимого доказу представник позивача не надав.

На думку суду, доводи та міркування, наведені у заяві позивача про відвід судді, зводяться до припущень заявника та не доводять наявності обставин, що реально викликали би сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Гаврилюка В.О. у ході здійснення розгляду справи № 823/635/18 з метою забезпечення судового захисту та здійснення правосуддя, направленого на недопущення процесуальної недобросовісності/процесуальної тяганини, зловживання процесуальними правами учасниками справи.

За вказаних обставин, суд вважає, що заява позивача про відвід судді є необґрунтованою.

Відповідно до частини 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 36, 40, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Визнати необґрунтованою заяву Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про відвід судді Гаврилюка В.О.

Зупинити провадження у справі № 823/635/18 за позовом Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради та товариство з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс", про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії до вирішення питання про відвід судді Гаврилюка В.О.

Заяву Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про відвід судді Гаврилюка В.О. у справі № 823/635/18 у порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, передати для визначення судді, який буде розглядати заяву про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана 11.07.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк