Рішення № 75225922, 11.07.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 р. справа № 814/923/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1,Вознесенськ,Миколаївська область,56500

до відповідача:Головне Управління Держгеокадастру України у Миколаївській області, пр. Миру, 34,Миколаїв,54034

про:визнання протиправними відмови, зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі - позивачі) звернулись із адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправною відмову у не наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_2 площею 1,3 га, ОСОБА_1 1,0 га для ведення особистого селянського господарства; зобов'язання розглянути заяву повторно та надати звіт до суду про виконання рішення.

В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначили, що відповідач відмовив їм у надані дозволу на розробку проектів землеустрою з підстав не передбачених Земельним кодексом України.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що листи про відмову є правомірними. Відповідач зазначив, що позивачами до заяв не було надано інформацію про перебування цих земельних ділянок у користуванні громадянки ОСОБА_3 на час укладання угод купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

05.10.2016 р. на підставі договорів купівлі-продажу позивачі придбали нежитлові будівлі сільськогосподарського призначення, а земельні ділянки під нежитловими приміщеннями зареєстровані за Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області, тобто перебувають у державній власності.

З метою реалізації свого права на безоплатну приватизацію земельних ділянок, позивачі звернулись до відповідача із заявами, в яких просили надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, на яких розташовані нежитлові приміщення, у власність ОСОБА_2 площею 1,3 га, ОСОБА_1 1,0 га для ведення особистого селянського господарства.

19.03.2018 р. листами №Б-1405/0-1669/0/20-18-О, Б-1403/0-1665/0/20-18-О Головного управління Держагеокадастру у Миколаївській області відмовлено у наданні відповідного дозволів. Підставою для відмови стало те, що надані правовстановлюючі документи на нерухоме майно, які свідчать про можливе його використання в комерційних цілях.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно із ст. 118 ч. 6 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ст. 118 ч. 7 ЗК України).

На переконання суду, листи відповідача від 19.03.2018 р. №Б-1405/0-1669/0/20-18-О, Б-1403/0-1665/0/20-18-О не можна розглядати в якості мотивованої відмови у наданні

позивачам дозволів на розроблення проекту землеустрою, оскільки Земельним кодексом України не передбачена така підстава для відмови, як надані правовстановлюючі документи на нерухоме майно свідчать про можливе його використання в комерційних цілях. Як вказано вище, єдина законна підстава відмови у наданні дозволу – невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів тощо. У Листах не вказано, вимогам яких законів чи прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів не відповідає місце розташування земельних ділянок, про які йдеться у клопотаннях позивача.

Враховуючи викладене, суд знаходить відмову відповідача, викладену у листах від 19.03.2018 р. №Б-1405/0-1669/0/20-18-О, Б-1403/0-1665/0/20-18-О, у ненаданні позивачам дозволу на розроблення проектів землеустрою не вмотивованою, у зв’язку з чим заяви позивачів мають бути повторно розглянуті, відтак адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню.

В позовній заяві позивач також просить застосувати судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області подати у місячний строк з дня набрання законної сили звіт про його виконання.

Відповідно ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на вищезазначену статтю, встановлення судового контролю є правом суду, а не обов'язком, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю, а тому відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 1409,60 грн. кожним позивачем, що підтверджується квитанціями №0.0.1003092617.1, №0.0.1003090635.1 від 03.04.2018 р. (а. с. 4) і з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, судові витрати присуджуються позивачам по 704,80 грн. кожному за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,56500, ідентифікаціний код НОМЕР_1) ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) до Головного Управління Держгеокадастру України у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404), викладену у листі від 19.03.2018 р. №Б-1403/0-1665/0/20-18-О про відмову ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, 56500, ідентифікаційний код НОМЕР_2) у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,3 га, розташовану у межах Таборівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

3. Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404), викладену у листі від 19.03.2018 р. №Б-1403/0-1669/0/20-18-О про відмову ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, 56500, ідентифікаційний код НОМЕР_1) у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1 га, розташовану у межах Таборівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

4. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, 56500, ідентифікаційний код НОМЕР_2) про надання дозволу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,3 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 4822084200:08:000:0522, розташованої у межах Таборівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області за межами населеного пункуту.

5. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, 56500, ідентифікаційний код НОМЕР_1) про надання дозволу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 4822084200:08:000:0522, розташованої у межах Таборівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області за межами населеного пункуту.

6. У задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили подати звіт про виконання судового рішення, відмовити.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Держгеокадастру України у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 56500, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 704,80 грн.

8. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Держгеокадастру України у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_4, 56500, ідентифікаційний код НОМЕР_2) судовий збір в розмірі 704,80 грн.

9. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз