Рішення № 75225909, 11.07.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 р. справа № 814/1061/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1,Вознесенськ,Миколаївська область,56500

до відповідача:Вознесенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області, вул. Одеська, 25,Вознесенськ,Миколаївська область,56500

про:визнання протиправним рішення від 22.12.2017 № 65/1 та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась з позовом до Вознесенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (далі-відповідач), в якому просить суд визнати протиправним рішення відповідача №65/1 від 22.12.2017 р. щодо відмови позивачу в переведенні на пенсію за Законом України "Про державну службу", а також просить суд зобов’язати відповідача здійснити призначення та перерахунок пенсії відповідно до Закону України від 20.12.2015 року № 889-VIII “Про державну службу” згідно поданих довідок про заробітну плату з 13.12.2017 року з виплатою різниці пенсії за минулий час.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона має стаж державної служби понад 20 років на посадах в податковому органі, і на теперішній час отримує пенсію за вислугу років, як працівник податкової, але має намір обрати пенсію державного службовця. Відповідач протиправно відмовив їй у призначенні такої пенсії, посилаючись на недостатність стажу державного службовця, так як ним не врахований стаж позивача, отриманий на посадах у податковій понад 20 років (на посадах в органах державної податкової служби на яких присвоєні ранги державного службовця – 5 років 2 місяці 7 днів і спеціальні звання – 16 років 11 місяців 5 днів). На думку позивача, така відмова носить протиправний характер, так як ОСОБА_2 України "Про державну службу" 2015 р. у прикінцевих та перехідних положеннях містить застереження про обрахування стажу державної служби за періоди роботи до набрання чинності цим Законом в порядку та на умовах, встановлених на той час законодавством, а згідно чинного на той час законодавства, служба позивача в податковій, зараховувались до стажу державної служби.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у своєму відзиві просив в його задоволенні відмовити. Аргументи відповідача зводяться до того, що із прийняттям у 2015 році нового Закону України "Про державну службу", втратив чинність попередній аналогічний ОСОБА_2, який визначав, що для призначення пенсії державного службовця особа повинна пропрацювати на певних посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, але у позивача такий стаж відсутній, відповідно, вона не набула право на отримання пенсії державного службовця.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

13.12.2017 р. позивач звернулась до Вознесенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області із заявою щодо переведення на пенсію за Законом України "Про державну службу".

Відповідач розглянув звернення позивача про переведення її із пенсії за вислугою років на пенсію за Законом України "Про державну службу" 2015 р. За наслідками розгляду відповідачем прийнято Рішення №65/1, яким відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за Законом України "Про державну службу" 2015 р., мотивуючи своє рішення тим, що у позивача станом на 13.12.2017 р. відсутній необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

На переконання відповідача, позивач не має необхідного стажу для призначення пенсії як державному службовцю. При цьому, відповідач виходить з того, що стаж роботи позивача на посадах податкової інспекції, в період на яких присвоєно спеціальні звання з 30.07.1996 р. по 04.07.2013 р. не повинні включатись до стажу роботи для призначення пенсії за Законом України "Про державну службу" 2015 р. Суд не може погодитись із аргументацією відповідача, оскільки вона ґрунтується на помилковому тлумаченні законодавства.

Як слідує з матеріалів справи, позивач отримує пенсію за віком, як працівник органів податкової та має намір змінити цю пенсію на пенсію за Законом України "Про державну службу" 2015 р.

Право позивача обирати пенсію передбачено ст. 6 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача, у період з 21.04.1992 р. по 02.06.2014 р. вона перебувала на різних посадах в органах податкової служби.

ОСОБА_2 України "Про державну службу" 2015 р., в п. 8 розділу XI Прикінцеві та Перехідні положення, містить норму про те, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Таким чином, законодавцем передбачено, що стаж державної служби слід визначати за законом, який діяв на час її проходження. Таке правове регулювання є цілком логічним і послідовним - правові норми мають часові межі своєї дії і під час чинності нормативного акту, саме ним визначають права та обов’язки, а подальша втрата чинності законодавчим актом не призводить до "автоматичної" відміни тих соціальних гарантій, які особа набула за час його дії. Протилежний підхід суперечить принципам соціальної і правової держави, які закріплені в ст. 1 Конституції України та створював би правову невизначеність у правовідносинах.

Як визначено п. 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. № 283 (далі - Порядок № 283), цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно п. 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів державної податкової служби.

Отже, Порядком № 283 прямо передбачено, що робота в органах податкової зараховується до стажу державної служби.

Та обставина, що Порядок № 283 втратив чинність із затвердженням 25 березня 2016 р. постановою № 229 Кабінету Міністрів України нового Порядку обчислення стажу державної служби (далі - Порядок № 229), не має значення, так як його норми були чинними на час здобуття позивачем стажу державної служби.

Порядок № 229 у п. 6 містить таку саму норму, як і в п. 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" 2015 р. про те що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Посилання відповідача на норми ст. 25 Закону України "Про державну службу" 1993 р. є безпідставними, так як вона передбачає класифікацію посад державних службовців, а не містить вичерпний перелік посад, які відносяться до державної служби - при визначені стажу державної служби та посад, які дають право на зарахування такого стажу в даному спорі, слід керуватись положеннями Порядку № 283.

Таким чином, судом встановлено, що відповідно до чинного законодавства на час здобуття позивачем трудового стажу, її робота на посадах податкової служби, включались до стажу державної служби, і подальша втрата чинності Порядком № 283 і Законом України "Про державну службу" 1993 р. не має значення для призначення позивачу пенсії державного службовця, адже ОСОБА_2 України "Про державну службу" 2015 р. у п. 8 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень прямо передбачає, що в питанні обчислення стажу державної служби, слід керуватись нормами, які діяли на той час.

Отже, відповідач протиправно врахував лише стаж за період з 21.04.1992 по 29.07.1996, з 05.07.2013 р. по 02.06.2014, адже повинен був врахувати весь стаж, у тому числі з 30.07.1996 р. по 04.07.2013 р., який дає право на призначення позивачу пенсії державного службовця, а тому приймаючи спірне рішення про відмову в переведенні позивача на пенсію за Законом України "Про державну службу" діяв протиправно.

Частиною 3 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду, а тому і перерахунок слід здійснити з дня подачі заяви позивачем.

Оскільки пенсію позивачу вже призначено у 2014, повторне призначення пенсії нормами чинного законодавства не передбачено.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Суд вважає за необхідне для захисту інтересів позивача скасувати рішення 22.12.2017 р. №65/1 та зобов’язати відповідача зарахувати до стажу державної служби період роботи позивача з 30.07.1996 р. по 04.07.2013 р. та перевести позивача на пенсію відповідно до Закону України від 20.12.2015 року № 889-VIII “Про державну службу”.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач правомірність оскаржуваного рішення суду не довів.

Позовні вимоги підлягають задоволенню.

За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат, сторони суду не подавали. Позивач сплатив судовий збір в розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією №18 від 26.04.2018 р. (а. с. 4) і з урахування задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 56500, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Вознесенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (вул. Одеська, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 37945221) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Вознесенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (вул. Одеська, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 37945221) від 22.12.2017 №65/1.

3. Зобов’язати Вознесенське об’єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (вул. Одеська, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 37945221) зарахувати ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 56500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до стажу державної служби період роботи позивача з 30.07.1996 р. по 04.07.2013 р.

4. Зобов’язати Вознесенське об’єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (вул. Одеська, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 37945221) перевести ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 56500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на пенсію відповідно до Закону України від 20.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» з 13.12.2017 року.

5. Зобов’язати Вознесенське об’єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (вул. Одеська, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 37945221) перерахувати пенсію ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 56500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відповідно до Закону України від 20.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» згідно заяви від 13.12.2017 року з виплатою різниці за минулий час.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вознесенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (вул. Одеська, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 37945221) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 56500 НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 704,80 грн.

7. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз