Рішення № 75224968, 04.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 р. Справа№805/3273/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття рішення : 10 год. 10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

за участю представників сторін:

від позивача- Овчаренко О.О., договір

від відповідача- Бердник Ю.М., довіреність

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі – відповідач, головне управління, пенсійний орган), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у безпідставному зменшенні ОСОБА_2, ІПН1972635537, при перерахунку пенсії за вислугою років МВС, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області у справі № 243/10199/17 від 27.12.2017 року, основного розміру пенсії до 70 відсотків;

- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецької області при здійснені мені, ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, перерахунку пенсії за вислугу років з 01 січня 2016 року, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області у справі № 243/10199/17 від 27.12.2017 року, застосувати основний розмір пенсії 95 відсотків від грошового забезпечення;

- судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року відкрито провадження у справі № 805/3273/18-а в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У строк, встановлений судом від відповідача через відділ документообігу та архівної роботи суду надійшов відзив та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії призначено до розгляду по суті у судовому засіданні на 22 червня 2018 року.

У судовому засіданні 22 червня 2018 року оголошено перерву до 04 липня 2018 року.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до положень частини третьої статті 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

У позовній заяві позивач зазначив, що з 30 вересня 2001 року він перебуває на обліку в головному управлінні як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та одночасно він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Посилаючись на норми статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якими встановлені граничні розміри грошового забезпечення для призначення пенсії, позивач вважає, що при здійсненні перерахунку його пенсії на виконання рішення суду відповідач невірно застосував відсоток грошового забезпечення для обчислення пенсії – 70 %, замість 95 %, визначених нормами статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В обґрунтування пред’явленого позову, позивач посилався на рішення Верховного Суду від 24.04.32018 року у справі № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17), яким визначено правову позицію стосовно механізму обчислення розміру грошового забезпечення при призначенні та при перерахунку пенсії.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви з підстав, викладених у позові та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог позивача, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Так, згідно наданого відзиву на позовну заяву, вимоги та обґрунтування якого підтримав представник відповідача під час судового розгляду справи, відповідач зазначив, що на момент взяття на облік пенсійної справи ОСОБА_2 основний розмір пенсії складав 70% від розміру грошового забезпечення, що підтверджується наданим до суду витягом з електронної пенсійної справи.

Відповідач також зауважив, що пунктом «а» статті 13 Закону № 2262 встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12) у таких розмірах: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). ОСОБА_2 звільнений у відставку відповідно до ст. 65 А за віком або за станом здоров'я, розмір пенсії визначається виходячи з 55 процентів відповідних сум забезпечення. Загальна вислуга ОСОБА_1 складає 25 років, тобто 5 років понад 20 років необхідних для призначення пенсії. За кожний рік вислуги понад 20 років додається 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. До 55% визначеного розміру грошового забезпечення додається 15 процентів за понаднормову вислугу років (3 відсотки * 5 років). Загальний відсотковий розмір пенсії складає 70% (55% визначених п. «а» ст.13 та понаднормові 15%). Виходячи з вищеозначеного, відсотковий розмір пенсії ОСОБА_1 не може становити 95%, оскільки у позивача відсутній необхідний понаднормовий стаж роботи.

Окрім того, відповідач зазначив, що пенсія позивачу була призначена відповідно до вимог пункту «а» статті 13 Закону №2262 виходячи з грошового забезпечення 3054,89 на рівні 70% (за вислугу 25 років, календарну - 25 років: 20 років = 55%, 5 років вислуги понад 20 років та складав 2138,42 (3054,89*70%). Розрахунок пенсії до перерахунку та після нього був детально розписаний в листі головного управління №1242-К-01 від 24.04.2018 року. Також зазначено, що необхідний стаж та підстави для призначення пенсій відповідно до п. «а» статті 13 Закону 2262 є для всіх однаковими, незалежно від того брала особа участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС чи ні.

У судовому засідання представник відповідача зауважив, що різницю складає лише максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті. Максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1 - 100 процентів, до категорії 2 - 95 процентів. Але, цей пункт статті 13 застосовується лише для тих осіб, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та мають значний понаднормовий стаж роботи, який в загальному розрахунку перевищує 70% відсотків.

Вказана умова, за твердженнями відповідача, не може застосовуватись до позивача, оскільки його вислуга складає лише 25 років та не перевищує 70% відсотків.

На момент перерахунку пенсії відповідно до рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 27.12.2017 року № 243/10199/17 відсотковий розмір пенсії також складав 70% грошового зобов’язання.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач – ОСОБА_2, 03 січня 1954 року, є пенсіонером за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб’єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Згідно витягу з електронної пенсійної справи позивача за пенсійної справою N/A – 28088 від 02.01.2007 року позивачеві з 02.01.2007 року призначено пенсію за вислугу років. Основний розмір пенсії склав 2 138,42 грн., виходячи із розміру 70 % грошового забезпечення (вислуга років 25).

Рішенням Слов’янського міськрайонного суду від 18 грудня 2017 року (справа № 243/10199/17) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії задоволено. Зокрема, рішенням суду зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області провести позивачеві перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням довідки Голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Донецькій області № 6211 від 10 червня 2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, починаючи з 1 січня 2016 року.

На виконання зазначеного рішення суду, розпорядженням «Про перерахунок пенсії» від 23 лютого 2018 року пенсійним органом здійснено перерахунок раніше призначеної пенсії позивача з 01 січня 2016 року із сум грошового забезпечення:

Посадовий оклад 2500,00 грн.,

Оклад за військове звання – 2000,00 грн.,

Процентна надбавка за вислугу років 50% - 2250,00 грн.,

Надбавка за умови режимних обмежень (10%) – 250,00 грн.,

Премія (2,73%) – 191,10 грн., що разом склало 7 191,10 грн.

Розмір перерахованої пенсії, з урахуванням 70 % грошового забезпечення (вислуга років 25) склав 5 033,77 грн., підсумок пенсії з надбавками (непрацездатна дитина віком до 18 років, категорія ЧАЕС)– 5 741,59 грн.

Листом головного управління від 24 квітня 2018 року вих. № 1242-К-01 на звернення позивача з питань пенсійного забезпечення, позивача проінформовано про підстави та порядок призначення та обчислення його пенсії.

Зокрема, зазначеним листом повідомлено, що основний розмір пенсії згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.20147 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Постанова № 1294) на момент призначення пенсії був визначений відповідно до вимог пункту «а» статті 13Закону № 2262 виходячи з грошового забезпечення 3054,89 грн. на рівні 70 % (за вислугу 25 років, календарну – 25 років: 20 років = 55%, 5 років вислуги понад 20 років (3%Ч5 років)=15%) та складав 2138,42 грн.: 3054,89 грн. Ч 70%.

Також, у наданому відповідачем листі зазначено, що головним управлінням на виконання рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області та довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 10.06.2017 року № 6211 з 01.01.2016 року було здійснено перерахунок його призначеної пенсії. При цьому, було зазначено, що основний розмір пенсії після перерахунку пенсії згідно рішення суду з 01.01.2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» враховуючи довідку про розмір грошового забезпечення пенсії з Ліквідаційної комісії головного управління МВС України в Донецькій області від 10.06.2017 року № 6211, з урахуванням пункту «а» статті 13 Закону № 2262 визначений виходячи з грошового забезпечення (7191,10 грн.) на рівні 70% (за вислугу років 25 років, календарну 25 років: 20 років = 55%, 5 років вислуги понад 20 років (3%Ч5 років)=15%) та складає 5 033,77 грн. (7 191,10Ч70%). Резюмуючи, управління зазначило, що законних підстав для збільшення основного розміру пенсії до 95% відповідних сум грошового забезпечення немає.

Не погодившись із наданою відповіддю, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Отже, спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача при застосуванні розміру 70 % грошового забезпечення показника при здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії позивача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі – Закон № 2262-XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до преамбули, Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв’язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Нормами статті 11 Закону № 2262-XII передбачено, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і цим Законом.

При цьому, суд зауважує, що матеріалами справи встановлено, що пенсія позивачеві призначена за вислугою років (витяг електронної пенсійної справи від 02.01.2007 року), умови призначення якої встановлюються положеннями статті 12 зазначеного Закону.

Так, згідно пункту а частини першої статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби.

Пенсії за вислугу років, відповідно до норм статті 13 Закону № 2262-XII призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Водночас, нормами частини другої даної статті (чинної редакції) встановлюється максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, який не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

З аналізу зазначеної норми законодавства, суд доходить висновку, що положення частини другої статті 13 Закону № 2262-XII встановлюють особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1 або 2, не розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії, а лише її граничний розмір.

Як встановлено судом та підтверджено наявними матеріалами при призначенні пенсії розмір пенсії позивачеві обчислено, виходячи з 70% розміру його грошового забезпечення.

При цьому, виходячи зі змісту та доводів позовної заяви позивача, вбачається, що розмір обчисленої пенсії головним управлінням при призначенні пенсії не є спірним питанням у справі. Отже, вирішуючи справу по суті, суд перевіряє чи не було допущено відповідачем зменшення розміру призначеної пенсії при здійсненні відповідного перерахунку на виконання рішення суду.

Доказами в адміністративному судочинстві, відповідно до положень статті 72 КАС України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Нормами статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з цим, суд зазначає, що однією з позовних вимог позивача є зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецької області при здійснені ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, перерахунку пенсії за вислугу років з 01 січня 2016 року, на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області у справі № 243/10199/17 від 27.12.2017 року, застосувати основний розмір пенсії 95 відсотків від грошового забезпечення.

Суд зауважує, що наявними матеріалами справи підтверджено, що як при призначенні пенсії, так і при здійсненні перерахунку призначеної пенсії на виконання рішення суду, відповідачем було застосовано однаковий відсоток грошового забезпечення – 70 %.

За таких обставин, необґрунтованим є і посилання позивача на рішення Верховного Суду від 24 квітня 2017 року у справі № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17), оскільки спірні правовідносини у зазначеному рішенні не є аналогічними у даній справі.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, з урахуванням наданих судом висновків, суд не вбачає протиправності в діях відповідача, отже, вимоги позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень частини п’ятої статті 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 122, 132, 139, 143, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Вступну та резолютивну частину рішення складено у нарадчій кімнаті 04 липня 2018 року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09 липня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кочанова П.В.