Рішення № 75224943, 02.07.2018, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/605/18

Провадження № 2/191/199/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кухар Д.О.

за участю секретаря Яніної О.В.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу № 191/605/18 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2018 року позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 06.12.2010 року ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 2 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та«Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www/privatbank.ua, складає між ним і банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 договору відповідач зобов’язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Відповідач зобов’язався слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 договору, а у разі невиконання зобов’язань за договором, у відповідності до п.2.1.1.5.6 на вимогу Банку виконати зобов’язання з повернення Кредиту ( у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Пунктом 2.1.1.12.1 договору сторонами погоджено, що зобов’язання Клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов’язаннями.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми позову.

Таким чином, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2. 2.1.1.4.6. договору клієнт має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим договором.

У зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 21.01.2018 року має заборгованість у розмірі 27595,23 грн., яка складається з:

- 1955,44 грн. - заборгованість за кредитом;

- 11466,84 грн. нараховано відсотків за користування кредитом;

- 12382,70 грн. нараховано пені;

а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. штраф (фіксована частина);

- 1290,25 грн. штраф (процентна складова).

Враховуючи те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов’язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням прав ПАТ КБ «ПриватБанк», позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 27595,23 грн., та судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, обґрунтовуючи тим, що при підписанні анкети-заяви, він не був ознайомлений з Умовами та Тарифами, вони не були підписані особисто відповідачем ОСОБА_1 та останній не був ознайомлений з нарахуванням процентів та штрафних санкцій, строк дії картки не зазначений. Крім того просив у задоволенні позову відмовити та надав заяву про застосування строку позовної давності. Надав суду відзив на позов.

Від представника позивача, 20.06.2018року на електрону адресу суду надійшла відповідь на відзив, де позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, прийшов до наступного.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки та відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається, що 06.12.2010 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до «Умов та Привал надання банківських послуг у ПриватБанку, що складає між нею та банком Договір без номеру, без визначення кредитного ліміту.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, передбачено, що клієнт дав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і що останній має право в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг, сторонами було визначено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Згідно п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якому з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми позову.

ОСОБА_1 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконував, згідно Розрахунку заборгованості, наданому позивачем, станом на 21.01.2018 року має заборгованість за кредитним договором у сумі 27595,23 грн., яка складається з:

- 1955,44 грн. - заборгованість за кредитом;

- 11466,84 грн. нараховано відсотків за користування кредитом;

- 12382,70 грн. нараховано пені;

а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. штраф (фіксована частина);

- 1290,25 грн. штраф (процентна складова).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору без номеру від 06.12.2010 року, укладеного між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк», розмір заборгованості підтверджений документально, але позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ, затверджених, сторонами, тобто ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів по любому із грошових зобов’язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів.

Окрім того, Витягом з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» -«Універсальна, 30 днів пільгового періоду», передбачено застосування ПАТ КБ «ПриватБанк» пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів.

Наявність даних фактичних обставин справи не узгоджується із висновком Верховного Суду України від 21. 10. 2015 року у справі за №6-2003цс15, яким визначено, що цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 25804 грн. 98 коп., без урахування заявлених до стягнення позивачем штрафів у загальній сумі 1790 грн. 25 коп., з метою недопущення покладення на боржника нових додаткових обов’язків за неналежне виконання взятих на себе грошових зобов’язань перед кредитором.

Посилання відповідача, що він не був ознайомлений та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, суд вважає недоречним. Оскільки у заяві підписаній ОСОБА_1 зазначено, що підписавши заяву, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованими на сайті банку, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено, що відповідачу було надано для ознайомлення Умови та Правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в заяві про приєднання.

Більш того, згідно заяви відповідач зобов’язується самостійно ознайомлюватися зі всіма змінами Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів на сайті Приватбанку.

Щодо застосування строку позовної давності, суд не знаходить підстав та зазначає наступне.

За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності ст. 257 ЦК України щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі – зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінчення строку дії договору.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями ВСУ, викладеними у постанові від 19 березня 2014 року по справі № 6-14цс14 та постанові від 18 червня 2014 року по справі № 6-61цс14.

Згідно з довідкою про карти клієнта ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н від 06.12.2010 року, останній отримав карти № 4149437415825312, № 5168742336570175, зі строком дії перевипущеної картки до останнього дня 01.2018 року, що підтверджується довідкою. Банком подано позовну заяву до суду 16.02.2018 року, тобто в межах строку позовної давності.

Більш того згідно розрахунку заборгованості, випливає що останній платіж відповідачем був здійснений 28.12.2017 року, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов’язання за договором.

Крім того, згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв’язку з чим, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1762грн. 00 коп.

На підставі викладено, ст. 61 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 611, 612, 623, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13,19, 81, 141, 259, 263-265, 274, 279, п.9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», адреса місця розташування: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, на рах. №29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, заборгованість за договором без номеру від 06.12.2010 року станом на 21.01.2018 року в сумі 25804 грн. 98 коп., (двадцять п’ять тисяч вісімсот чотири) грн. 98 коп., яка складається з:

- 1955,44 грн. - заборгованість за кредитом;

- 11466,84 грн. нараховано відсотків за користування кредитом;

- 12382,70 грн. нараховано пені.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», адреса місця розташування: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, на рах. №29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області або через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.

Суддя: ОСОБА_2