Ухвала суду № 75224901, 09.07.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань звільнення від сплати судового збору

09 липня 2018 року Справа № 0840/2704/18 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О., розглянувши у м.Запоріжжі матеріали адміністративного позову

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1)

до Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (70608, Запорізька область, м.Пологи, вул.Магістральна, буд.245; код ЄДРПОУ 40386712)

про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення про призупинення виплати пенсії, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі-відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача яка полягає у не виплаті, починаючи з травня 2018 року, пенсії позивачу; 2) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про призупинення виплати пенсії; 3) зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії позивачу негайно після проголошення судового рішення, а також утриматись від подальшого призупинення її виплати.

Позивачем у позові заявлено клопотання, яким просить звільнити його від сплати судового збору відповідно до ст.133 КАС України. Клопотання обгрунтоване тим, що пенсія є єдиним джерелом його існування та всі кошти уходять на дороге лікування пов'язане з необхідністю лікування хвороб позивача - гіпертонії, хвороби суглобів та хвороби нирок.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).

Як передбачено ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Позивач у клопотанні не просить суд відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.132-133 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.132 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно з ч.2 ст.8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

З урахуванням вимог ст.ст.132-133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.

Позивачем не додано до клопотання інформації контролюючого фіскального органу про одержані доходи (довідку про доходи у 2018 році) та індивідуальні відомості про застраховану особу в Пенсійному фонді України з 01.01.2018 (довідку про суму отриманої пенсії у 2018 році).

Також, позивач документально не обґрунтував те, що пенсія є єдиним джерелом його існування, скрутного матеріального стану. Не обґрунтовано позивачем і витрати всіх наявних доходів на лікування. Медичні документи про наявність необхідності такого лікування до позову не додані. Не додано до позову і письмових пояснень свідків про знаходження позивача на межі смерті, довідки про залишок коштів на рахунку (про які зазначено у позовній заяві).

Без надання наведених документів суд не має можливості задовольнити вказане клопотання та звільнити позивача від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.132, 133, 241, 243, 248 КАС України, суддя –

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.О. Прасов