Рішення № 75224884, 02.07.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 липня 2018 року 09 год. 20 хв.Справа № 808/1901/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснення розрахунку та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.07.2011 у справі №2а-4060/11 за період з 07.10.2010 по день фактичної виплати пенсії, а саме по 01.08.2017;

зобов’язати відповідача здійснити розрахунок та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.07.2011 у справі №2а-4060/11 за період з 07.10.2010 по день фактичної виплати пенсії, а саме по 01.08.2017.

Ухвалою суду від 29.05.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем в порушення норм Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» відмовлено позивачу у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована йому на підставі постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.07.2011 по справі № 2а-4060/11 за період з 07.10.2010 до моменту фактичної виплати грошових коштів 01.08.2018. Вважає такі дії відповідача неправомірними та просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 15.06.2018. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Просив суд в задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що управлінням на виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя розпорядженням від 22.04.2013 нараховані суми пенсії у розмірі 30 832,43 грн. згідно рішення суду були направлені на додаткові відомості до банківської установи для виплати. Стверджує, що позивач у справі викривлює дані щодо суми отриманої заборгованості за постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.07.2011 № 2а-4060/11, а саме замість документально підтвердженої суми 30 832,43 грн. просить стягнути 38 728,12 грн. Документ про отримання позивачем нарахованої пенсії є неналежним доказом про справі, оскільки невідомо за яким рішення суду виплачена вказана сума та за який період. З огляду на таке, просить суд відмовити у позові.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі 04.07.2011 № 2а-4060/11 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2010. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до вимог ст. 49, п. 4 ст. 54, ст. 50, п. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме державної пенсії – у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю – у розмірі 50% відсотків мінімальної пенсії за віком, з застосуванням при цьому положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум з 07.10.2010 по 04.07.2011.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2013 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишено без задоволення, а постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2011 по справі № 0827/2а-5769/11 без змін.

Однак, через тривалу невиплату коштів позивач звернувся до Європейського суду з прав людини, на виконання рішення якого позивачу була виплачена нарахована сума пенсії.

23.04.2018 позивач звернулася до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо розрахунку і виплати компенсації втрати частини доходу у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії згідно з судовим рішенням.

26.04.2018 Центральним об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Запоріжжя надано відповідь про те, що в управлінні відсутні дані про виплату позивачу сум нарахованих за рішенням суду.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою ст. 46 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджений Постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159 (далі - Порядок № 159), для реалізації згаданого Закону.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).

При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 1. Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону № 2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно ст. 3. Закону № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статті 4, 5 Закону № 2050-ІІІ визначає, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягають

Як вбачається матеріалів справи, позивач просить суд зобов’язати відповідача здійснити розрахунок та виплату їй компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.07.2011 по справі № 2а-4060/11 за період з 07.10.2010 по день фактичної виплати, а саме по 01.08.2017.

Разом з тим, до матеріалів справи як доказ виплати нарахованої суми пенсії позивачем надано копію заяви на видачу готівки № 177816887 від 01.08.2017, відповідно до якої ОСОБА_1 виплачено 38 278,12 грн., при цьому вказано «зміст операції: вик. Ріш.ЄвроС 4148/13 від 17.11.2016; ВДВ 325/27, ОСОБА_2 р-с від 05.05.2011, ТВБВ10007/0187, ОСОБА_1, зг. плат. доруч. № 2171 від 28.07.2017». Таким чином, у вказаному платіжному документі посилання на виплату за іншим рішенням суду, а не за тим, на яке посилається позивач у своєму позові.

Будь-яких інших доказів виплати позивачу нарахованої за рішенням суду від 04.07.2011 по справі № 2а-4060/11 до матеріалів справи не надано. Тож, встановити, чи виплачено ОСОБА_1 суми пенсії на виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.07.2011 по справі № 2а-4060/11 та коли саме відповідно до матеріалів справи наразі неможливо. Неможливо також і визначити період, за який ОСОБА_1 має бути нарахована та виплачена компенсація втрати частини доходів.

З огляду на таке, оскаржувані дії відповідача є правомірними, у нього не було підстав для задоволення заяви позивача, у зв’язку з відсутністю доказів виплати сум, нарахованих за рішенням суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Згідно з ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011. Оскільки позивачем судовий збір не сплачувався, необхідності у вирішенні питання щодо розподілу судових витрат не має.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (69035, АДРЕСА_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-б) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 05.06.2018.

Суддя М.С. Лазаренко