Рішення № 75224424, 06.07.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/1652/18

2-а/206/31/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2018 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.

при секретарі Ажмяковій Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро адміністративну справу за позовом громадянина США ОСОБА_1 (Armenteros George) до Самарського районного відділу у м. Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, третя особа - Дніпропетровський обласний центр зайнятості про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та скасування рішення,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

перекладача ОСОБА_4 -

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2018 року позивач звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Самарського районного відділу у м. Дніпро Головного Управління Державної Міграційної Служби у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 23 березня 2018 року начальник Самарського районного відділу у м. Дніпро Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області ОСОБА_5 склав постанову про накладення адміністративного стягнення ПН МДН 104560 відповідно до ч.1 ст.203 КУпАП та стягнення штрафу в розмірі 510грн. з громадянина США ОСОБА_1, на підставі протоколу від 23.03.2018 року про адміністративне правопорушення ПР МДН 104560, складеного головним спеціалістом СРВ у м. Дніпро ГУ ДМС у Дніпропетровській області ОСОБА_6 На підставі протоколу від 23.03.2018р. про адміністративне правопорушення ПР МДН 104560 та постанови про накладення адміністративного стягнення ПН МДН 104560, начальником Самарського РВ у м. Дніпро ГУ ДМС України в Дніпропетровській області ОСОБА_5 затверджене рішення №7 від 23.03.2018р. про примусове повернення з України громадянина США ОСОБА_1 у термін до 16 квітня 2018 року. Вважає, що зазначені документи прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права та не застосовані ті правові норми, які повинні бути застосовані та порушили права та законні інтереси громадянина США ОСОБА_1. Начальник Самарського РВ у м. Дніпро ГУ ДМС у Дніпропетровській області ОСОБА_5 прийняв постанову, яка оскаржується без залучення його та адвоката до розгляду справи, чим порушив його право на захист. Він бажав долучити до матеріалів справи, для справедливого та законного рішення, документи та надати пояснення, які підтверджували те, що він зареєстрований у Дніпропетровському обласному центрі зайнятості та має дозвіл від 10.05.2017р. до 09.05.2018р. на працю в Україні, як директора ТОВ «Колл Підприємства». Він бажав надати до матеріалів справи, для справедливого та законного рішення, документи з державного реєстру юридичних осіб про те, що він є власником зазначеного підприємства ТОВ «Колл Підприємства» та має достатньо грошей для харчування в Україні та забезпечення достатнього рівня необхідних витрат. Бажав надати до матеріалів справи, для справедливо та законного рішення, документи з державного реєстру речових прав про те, що він є власником квартири за адресою: м. Дніпро, вул. 20р. Перемоги, буд.49-а кв.72, що підтвердило б, що йому є де мешкати в Україні. Але начальник Самарського РВ у м. Дніпро ГУДМС у Дніпропетровської ОСОБА_5 обмежив його у можливості надати зазначені документи, які спростовують обвинувачення передбачені ч.1 ст.203 та не допустив до розгляду справи його адвоката, та інших осіб, які знаходилися поруч у кабінеті. Ні він, ні перекладач ОСОБА_7, а ні свідок ОСОБА_8, до розгляду постанови допущені не були, хоча усі знаходились у сусідньому кабінеті біля кабінету начальника. Він зазначив, що без участі його адвоката ОСОБА_9, не бажає давати пояснення, однак працівниками Самарського РВ у м. Дніпро ГУ ДМС у Дніпропетровській області було проігноровано та вони продовжували вимагати від нього пояснення та давати психологічно. Оскільки під час його допиту, який фактично тривав з 09:50год. 23.03.2018 року до 16:20 год. 23.03.2018 року у приміщенні постійно знаходився представник поліції, який психологічно тиснув на нього та обмежував можливість вільно пересуватися. Він бажав, щоб його особу було включено до протоколу від 23.03.2018 року про адміністративне правопорушення, але головний спеціаліст Самарського РВ у м. Дніпро ГУДМС у Дніпропетровській області ОСОБА_10 проігнорував його вимоги. Оскільки допит у кабінеті головного спеціаліста ОСОБА_10 тривав з 09:50 год. 23.03.2018 р. до 16:20 год. 23.03.2018 р. безперервно, в нього весь час боліла голова, бо він хотів їсти, йому на протязі всього часу допиту не надали можливість навіть попити води. Він вважає, що це були фактично тортури з боку працівників Самарського РВ у м. Дніпро ГУ ДМС у Дніпропетровській області проти нього особисто, щоб зламати його фізично та психологічно, та отримати його підписи від протоколом та постановою про адміністративне правопорушення. Вважає в порушення ст.261 КУпАП, не було складено протокол про його адміністративне затримання, хоча він вимагав оформити це все належним чином, оскільки йому вільно виходити з приміщення можливості не надавалось. Чим порушені його права на оскарження відповідних дій працівників Самарського РВ у м. Дніпро ГУ ДМС у Дніпропетровській області. Порушення процедури складання протоколу та матеріалів повинно було б стати підставою для його повернення. Також було порушено його права передбачені ст.263 КУпАП, а саме адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більше як три години. Його фактично протримали, як затриманого в адміністративному правопорушенні більше, ніж 7 годин, чим грубо порушили його права та гідність. Про факт затримання іноземця на строк, що перевищує три години, посадова особа територіального органу, територіального підрозділу ДМС, органу охорони державного кордону та органу СБУ упродовж доби з моменту затримання, повідомляє акредитоване в Україні дипломатичне представництво або консульську установу держави, громадянином якої є затримана особа. Повідомлення підписує начальник (заступник начальника) органу, підрозділу або особа, яка виконує його обов’язки. Чого не було зроблено посадовим особами Самарського РВ у м. Дніпро ГУ ДМС у Дніпропетровській області, бо як він вважає, вони розуміють порушення закону з їх боку та намагаються не дати провадженню розголосу. Ці порушення, є безперечною підставою для скасування протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення та відповідно рішення №7 від 23.03.2018 року про примусове повернення з України громадянина США ОСОБА_1. У протоколі від 23.03.2018р. про адміністративне правопорушення зазначено, що було виявлено, що вказаний гр. США незаконно перебуває на території України, на який саме нормативно-правовий акт посилається головний спеціаліст ОСОБА_10 не можливо. Та відповідно і захищатися йому при цьому складаному протоколу відсутня можливість, оскільки обвинувачення йому є не зрозумілим, а тому вказаний протокол про адміністративне правопорушення має були повернуто на доопрацювання. Він писав особисті пояснення, але головний спеціаліст ОСОБА_10 не долучив їх до протоколу, чим прошив його права на захист. У вказаному протоколі не зазначено, коли саме було вчинено адміністративне правопорушення і що саме зробив ОСОБА_1, що стало підставою для складення протоколу, а тому це є вагомою підставою для скасування протоколу та постанови. При затримані та складанні протоколу, уповноваженими особами Самарського РВ у м. Дніпро ГУ ДМС в Дніпропетровській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не були роз’яснені права на подачу доказів та можливість викликати особистого перекладача. ОСОБА_1 розуміє тільки англійську мову, тому вищезазначене є грубим порушенням прав людини на правовий захист. Він є засновником ТОВ «Колл Підприємства», яке є діючим підприємством. У зв’язку з чим, посилання у рішенні №7 від 23.03.2018 року про примусове повернення з України громадянина США ОСОБА_1, що законні підстави та законне джерело коштів на покриття витрат, які пов’язані з перебуванням на території України, відсутні – не відповідає дійсності. Він це зазначав під час допиту, але це було проігноровано. У зв’язку з викладеними обставинами позивач змушений звернутися до суду з цим позовом та просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 23.03.2018 року та скасувати рішення №7 від 23.03.2018 року.

04.04.2018 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська було відкрито провадження у справі за правилами у порядку спрощеного провадження (а.с.12).

10.04.2018 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська заяву позивача про забезпечення позову було задоволено. Забезпечено позов шляхом зупиненні дії рішення №7 від 23.03.2018 року про примусове повернення з України громадянина США ОСОБА_1 (а.с.28-29).

12.04.2018 року представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву з копіями доданих до нього документів в якому він просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі (а.с.37-54).

12.04.2018 року ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи Дніпровський обласний центр зайнятості (а.с. 55-56).

Позивач та його представник в судовому засіданні адміністративний позов підтримали, наполягали на його задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні адміністративний позов не визнавав та просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_11 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Представники третьої особи – Дніпровського обласного центру зайнятості – в судовому засіданні в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши доводи учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.03.2018 року начальником Самарського ВП в м. Дніпро Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області ОСОБА_5 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН №104560 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 203 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 510 грн. на підставі протоколу від 23.03.2018 року про адміністративне правопорушення ПР МДН 104560 (а.с. 8-9)

Відповідно до вищезазначеної постанови ПН МДН 104560, начальником Самарського РВ у м. Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області ОСОБА_5 винесено рішення № 7 від 23.03.2018 року про примусове повернення з України громадянина США ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у термін до 16.04.2018 року.( а.с. 10-11).

Так, як було встановлено в судовому засіданні та чого не заперечував позивач, останній прибув на територію України 14.05.2017 року та з того часу з території України не виїжджав.

Відповідно до пп. 2 п.2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою КМУ від 15.02.2012 року № 150, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більше як 90 днів протягом 180 днів у разі в’їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в’їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.

Відповідно до п.1 Указу Президента України від 30.06.2005 року № 1008/2005 «Про встановлення безвізового режиму для громадян США» з 1.07.2005 року було встановлено безвізовий режим в’їзду в Україну та транзитного проїзду через територію України для громадян США, якщо термін їх перебування в Україні не перевищує 90 днів.

Посилання позивача на факт наявності в нього документів що підтверджують його реєстрацію в Дніпропетровському обласному центрі зайнятості, та дозвіл на працю на території України з 10.05.2017 року по 09.05.2018 року в якості директора ТОВ «Колл Підприємства» спростовуються наступними обставинами.

Відповідно до листа Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 21.08.2017 року № 12/12-2691, дозвіл на працевлаштування позивача № 3984 від 10.05.2017 року було анульовано на підставі пп.3 п.25 Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства затвердженого постановою КМУ від 27.05.2013 року № 437 зі змінами внесеними згідно з Постановою КМУ від 18.01.2017 року № 28.

Відповідно до інформації з державного реєстру юридичних осіб, що була надана позивачем, останній є засновником ТОВ «Колл Підпримство», при цьому розмір його внеску до статутного фонду вищезазначеної юридичної особи становить 1000 грн.

Так, дані відносини та підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на законних підставах на території України регулюються положеннями ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до ч.12 ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» однією з підстав для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому цією частиною є випадок в якому розмір частки власності іноземця або особи без громадянства, або іноземної юридичної особи, бенефіціаром якої він є, у статутному капіталі української юридичної особи становить не менше 100 тисяч євро за офіційним валютним курсом, встановленим НБУ на дату внесення іноземної інвестиції.

Т.ч. розмір внеску позивача до статутного фонду ТОВ «Колл підприємство», значно менший від того який передбачено як підставу для видачі посвідки на тимчасове проживання відповідно до ч.12 ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Також позивач посилається на ті обставини, що він є власником нерухомого майна на території України, що підтверджується копією договору купівлі-продажу, де останній виступає в якості покупця квартири за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги АДРЕСА_1, однак наявність у власності іноземця або особи без громадянства нерухомого майна на території України не віднесено до підстав для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України відповідно до положень ст.4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Крім того, позивач посилається на порушення процедури допиту в кабінеті головного спеціаліста Самарського РВ в м. Дніпро ГУДМС в Дніпропетровській області ОСОБА_10

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що 23.03.2018 року йому надійшло повідомлення на мобільний телефон від позивача, в якому останній просив підійти до Самарського РВ у м. Дніпро ГУДМС у Дніпропетровській області. Коли він підійшов то побачив позивача, перекладача, пізніше підійшов ОСОБА_6. Він був свідком того, як позивача посадили на стілець та сказали чекати, це було довго. Позивач постійно наполягав на адвокаті, який з’явився після того, коли він вже підписав всі документи після 15.00 год.

Відповідно до Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 року № 360, інших діючих нормативно-правових актів, до повноважень територіальних органів територіальних підрозділів ДМС України, не віднесено проведення таких процесуальних дій, як допит.

Крім того, відповідно до доповідної записки начальника Самарського РВ в м. Дніпро ГУ ДМС України в Дніпропетровській області ОСОБА_5, позивач 23.03.2018 року добровільно прибув до Самарського РВ в м. Дніпро ГУ ДМС України в Дніпропетровській області за запрошенням працівника НП Самарського району у м. Дніпрі. Жодної заяви про затримання позивач не подавав та мав можливість в будь-який час покинути приміщення.

Правові підстави притягнення позивача до адміністративної відповідальності чітко відображені в протоколі про адміністративне правопорушення та дублюються в рішенні Самарського районного відділу у м. Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області № 7 від 23.03.2018 року про примусове повернення позивача з території України. Також на спростування посилань позивача щодо не роз’яснення йому прав та обов’язків посадовою особою відділу, суд зазначає, що в протоколі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності від 23.03.2018 року серії ПР МДН № 104560 міститься підпис позивача про те, що він ознайомлений зі змістом ст. 63 Конституції України та що йому роз’яснені його права та обов’язки передбачені ст. 268 КУПАП.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч.1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).

Відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил,норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За правилами ст.77 КАС України кожна сторонаповинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, суд критично ставиться до пояснень позивача щодо дотримання положень Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України та ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», оскільки відповідачем в судовому засіданні дані обставини були спростовані та доведено правомірність дій відповідно до ст.77 КАС України при складенні протоколу та постанови про адміністративне правопорушення.

Приходячи до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, суд також виходить із принципу невідворотності адміністративної відповідальності та в даному випадку тримається тієї позиції, що порушення норм процесуального права є підставою для скасування рішення тільки у випадках, коли ці порушення призвели до неправильного вирішення справи.

Судом при розгляді позовної заяви, в повному обсязі були дотримані права позивача щодо справедливого розгляду справи та вивчення всіх обставин, у зв’язку з чим суд прийшов до висновку про правильність застосування норм матеріального права при ухваленні оскаржуваної постанови, а тому вважає можливі виявлені позивачем процесуальні порушення, які по суті не вплинули на правильність ухвалення рішення, не істотними.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено суду правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил перебування іноземців на території України, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 251, 258, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог громадянина США ОСОБА_1 (Armenteros George) (АДРЕСА_2, іпн.2278427352) до Самарського районного відділу у м. Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Косморнавтів, 4, код ЄДРПОУ 37806243), третя особа - Дніпропетровський обласний центр зайнятості (м. Дніпро, вул. Юрія Савченка, б.12, код ЄДРПОУ 03490909) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 липня 2018 року.

Суддя О.П.Румянцев