Ухвала суду № 75223439, 28.05.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 травня 2018 року Справа 804/201/4013/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, в якому просить:

- відсутність відповіді на інформаційний запит визнати незаконним;

- зобов'язати Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради надати відповідь на інформаційний запит вх. № 814 від 19.02.2018 року;

- стягнути з Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради моральну шкоду, спричинену ОСОБА_1 внаслідок відсутності відповіді на інформаційний запит, в розмірі 10000 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2018 року адміністративну справу передано для розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відповідно до правил предметної підсудності.

23 травня 2018 року адміністративна справа № 804/201/4013/18 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Вроні О.В.

Частиною першою статті 30 КАС України встановлено, що спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" №2246-VIІI від 07.12.2017р. визначено, що у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року становить 1762,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України “Про судовий збір”.

Згідно із приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, з урахування положень ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2018 рік" - 704,80 грн.).

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 встановлено, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.

Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу необхідно було сплатити на реквізити суду (одержувач – УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету – 22030101) судовий збір у розмірі 704,80 грн. із заявлених ним немайнових вимог.

Також, відповідно до п.2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

В адміністративному позові позивачем не зазначено повних реквізитів сторін відповідно до ч.5 ст. 160 КАС України.

Окремо суд зазначає, що позовна заява ОСОБА_1 складена мовою, яка не є державною в Україні.

Так, статтею 10 Конституції України передбачено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до ст. 15 Кодексу адміністративного судочинства України, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, чинним процесуальним законом не передбачено можливості подавати до суду позовні заяви мовою, яка не є державною в Україні, жодних виключень з цього приводу закон не містить.

Натомість, право учасників судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, на використання ними рідної мови або мови, якою вони володіють, забезпечується наданою їм законом можливістю робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

З викладеного вбачається, що лише на стадії судового процесу - тобто, відкритого судового провадження за позовною заявою, складеною державною мовою, у суду виникає обов'язок забезпечити право учасників судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, за допомогою послуг перекладача.

Згідно з ч. 1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом:

- надання документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі;

- надання позовної заяви разом з її копією відповідно до кількості учасників справи викладеної державною мовою із зазначенням в останній власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та зазначення реквізитів сторін, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС УКраїни.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної шкоди – залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_2