Постанова № 75223310, 10.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1891/18 Справа № 189/1693/17 Головуючий у 1 й інстанції - Лукінова К. С. Доповідач - Демченко Е.Л.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Максюта Ж.І.

при секретарі - Синенко Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на заочне рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрбетон" до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "Проско ресурси" про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрбетон" (далі - ТОВ "Днепрбетон") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "Проско ресурси" (далі - ТОВ "Проско ресурси") про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що 18 грудня 2015 року між ТОВ "Днепрбетон" та ОСОБА_3 було укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_3 отримав 200.000 грн. на строк до 31 грудня 2016 року.

Вказували, що в якості забезпечення належного виконання умов договору позики, 18 грудня 2015 року між ТОВ "Днепрбетон" та ТОВ "Проско ресурси" укладено договір поруки.

Зазначали, що умови договору позики виконали у повному обсязі, надавши обумовлені грошові кошти ОСОБА_3

Посилаючись на те, що строк дії договору позики закінчився, ОСОБА_3 ухиляється від належного виконання умов вказаного договору, письмову вимогу про повернення грошових коштів залишив без виконання, на телефоні дзвінки не відповідає, а тому просили суд ухвалити рішення, яким в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 звернути стягнення на майно ТОВ "Проско ресурси", а саме, визнати право власності за ТОВ "Днепрбетон" без актів введення в експлуатацію на наступне майно, що розташоване в Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ вул.Гаванська,буд.4-В, що складається з будівлі автозаправочної станції; будівлі дачної прохідної ЮЗ-1; будівлі заправочної для машин кар'єру; будівлі контори; будівлі насосної; будівлі ТЗ-1 корпусу; будівлі Т4-1 насосної, будівлі Т5-1 насосної, будівлі тиру та лабораторії; господарської будівлі; будівлі центральної прохідної Ю1-1, а також автодороги, автодороги, автодороги к-с ЖБК, внутрішньозаводської дороги L-190,0 м, внутрішньозаводської дороги L-200,0 м, внутрішньозаводської дороги L-212,0 м, внутрішньозаводської дороги L-280,0 м, воріт в'їзних, залізничної гілки до складу готової продукції, залізничного шляху, залізничного під'їзного шляху 4652 п/м, забору навколо цеху, напірного колектору, огорожі залізобетонної, огорожі із залізобетону, підкранових шляхів після реконструкції, ділянки тепломережі 1300 п/м, господарського фекального колектору, господарської фекальної каналізації. Стягнути з ОСОБА_3 1.684 грн.

Заочним рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року позовні вимоги ТОВ "Днепрбетон" задоволено.

В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (далі - ПАТ "Кредит Дніпро"), посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати заочне рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року та ухвалити нове рішення, яким провадження по справі закрити.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що ТОВ "Проско Ресурси" є боржником банку, а за рахунок майна, на яке було визнане право власності за ТОВ "ДніпрБетон", повинні бути задоволені їх вимоги в порядку примусового виконання рішенні про стягнення на їх користь заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду скасувати в частині позовних вимог до ТОВ "Проско Ресурси" та провадження у справі закрити, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 14 листопада 2017 року ТОВ "Днепрбетон" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ТОВ "Проско ресурси" про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 звернуто стягнення на майно ТОВ "Проско Ресурси" шляхом визнання права власності на нього за позивачем ТОВ "Днепробетон".

Колегія суддів наголошує на тому, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Підставами для закриття провадження у справі є обставини, які підтверджують: неправомірність виникнення процесу (п.п.1,2,5 ст.255 ЦПК України); неможливість його подальшого продовження (п.п.6,7 ст.255 ЦПК України); недоцільність його продовження (п.п.3,4 ст.255 ЦПК України).

Пунктом 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 передбачено, що суд закриває провадження у справі з підстав, передбачених ст.205 ЦПК України, перелік якої є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Оскільки згідно зі ст.16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлене законом,суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства.

Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1)справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2)справи про банкрутство; 3)справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4)справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 5)справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6)справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7)справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8)справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство. Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Колегія суддів наголошує на тому, що позовні вимоги стосуються юридичних осіб, оскільки спір виник між двома юридичними особами, позивачем - ТОВ "Днепрбетон" та відповідачем - ТОВ "Проско Ресурси", фактично з приводу укладеного між двома юридичними особами договору поруки, на підставі яких за позивачем були визнано право власності на ряд нерухомого майна, а тому даний спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Позовні вимоги до відповідача ОСОБА_3 були пред'явлені у розмірі 1.684 грн. саме для подання позову в порядку цивільного судочинства.

Згідно ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів звертає увагу на положення ч.1 ст.19 ЦПК України згідно із якими суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст.20 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Таким чином позовні вимоги до ТОВ "Проско Ресурси" не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а заочне рішення ухвалене з грубим порушенням норм процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що у даному конкретному випадку, провадження по справі відповідно до положень п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України в частині вимог до ТОВ "Проско Ресурси" підлягає закриттю.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги (ч.2 ст.377 ЦПК України).

Враховуючи, що наведене колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі.

Заочне рішення в частині позовних вимог до ОСОБА_3 підлягає залишенню без змін, оскільки фактично ПАТ "Банк Кредит Дніпро" не оскаржувалося, а тому колегією суддів не переглядалося.

Керуючись ст.ст.374,377,382-384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» задовольнити частково.

Заочне рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року в частині позову товариства з обмеженою відповідальністю «Днепрбетон» до товариства з обмеженою відповідальністю «Проско ресурси» про стягнення заборгованості скасувати та провадження по справі закрити.

Заочне рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року в частині позову товариства з обмеженою відповідальністю «Днепрбетон» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Проско ресурси» на користь публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» судові витрати в розмірі 3.327 грн.79 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Максюта Ж.І.