Ухвала суду № 75222016, 11.07.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/12642/2012

Провадження № 2/202/1077/2018

УХВАЛА

Іменем України

11 липня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Дмитрієва Р.С.,

відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Представник позивача в судові засідання, призначені на 29 березня 2018 року, 04 травня 2018 року, 08 червня 2018 року, 11 липня 2018 року не з’явився. Про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином за заявою позивача на офіційну електронну адресу. Заяви щодо розгляду справи в відсутності позивача суду не надано.

Суд, заслухавши відповідача, розглянувши матеріали справи, доходить наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.2 ст. 28 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред’являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Згідно з ст. 20 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, які розглядаються в порядку іншого судочинства.

З урахуванням того, що позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" стосовно стягнення суми з ПАТ "Акцент-Банк" за договором поруки витікають з відносин, які виникли на підставі договору, укладеного між юридичними особами, то такі вимоги не можуть бути розглянутими в порядку цивільного судочинства.

Така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року по справі №6-745цс15 та від 08 листопада 2015 року №6-1737цс15.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, провадження у справі за позовними вимогами ПАТ КБ "ПриватБанк" до ПАТ "Акцент-Банк " про стягнення заборгованості за договорами поруки підлягає закриттю.

Також відповідно до вимог ст. 256 ЦПК України необхідно повідомити ПАТ КБ «ПриватБанк», що розгляд його позовних вимог до ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором віднесено до юрисдикції господарських судів.

Щодо заявлених позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до вимог ч.5 ст.223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналогічні положення закріплено в статтях 2, 13 ЦПК України.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов’язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Неявка в судове засідання належним чином повідомленого позивача незалежно від поважності причин свідчить про зловживання стороною своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з’являються до суду та призводить до порушення розумних строків розгляду справи.

На підставі вищевикладеного, оскільки представник позивача повторно не з’явився в судове засідання, то суд вважає можливим залишити позовну заяву ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості без розгляду.

Керуючись: ст.ст.223, 255, 256, 257 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

Роз'яснити позивачу, що розгляд цієї справи відноситься до компетенції господарського суду.

Позовну заяву ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Роз’яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції, шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Суддя Л.П. Слюсар