Ухвала суду № 75216993, 10.07.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/11953/18

н/п 1-кс/640/6979/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2018 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220000000710 від 07.07.2018 за ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив :

Сторона обвинувачення просить накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, який перебуває у власності ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження; зберігання автомобіля НОМЕР_1 здійснювати на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що 06.07.2018, приблизно о 17:45, у м. Харкові на пр. Незалежності, 13 автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, 12.07.1960 сталося зіткнення з велосипедом MERIDA SPORT 300 під керуванням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Внаслідок дорожньо-транспортної події велосипедист ОСОБА_4 від отриманих тяжких тілесних ушкоджень помер у лікарні.

06.07.2018 в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіль НОМЕР_1 вилучений та поміщений на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів, розташований за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САК 867869 власником автомобіля НОМЕР_1 є ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», р.н. НОМЕР_2, внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження у вигляді: счёсу ЛФП переднього бамперу з правої сторони, счёсу ЛФП на задньої двери з лівої сторони та відповідно до ст. 98 КПК України, може бути речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що 06.07.2018 під час огляду автомобіль НОМЕР_1 був оглянутий та вилучений слідчим Коломойцем К.В. таким чином він відповідає критеріям зазначеним у п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Крім того, вказаний транспортний засіб необхідний відповідним експертам для проведення судово-автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля та судово-транспортно трасологічної експертизи.

За таких обставин, на даний час виникла необхідність у арешті автомобілю НОМЕР_1, шляхом надання можливості слідчому та прокурору зберігати вилучений транспортний засіб на спеціальному майданчику в Харківській області для зберігання транспортних засобів.

Сторона обвинувачення зазначає, що наявні достатні підстави вважати, що існує реальна загроза продажу, зміни або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин, проведення ремонту пошкоджених деталей з боку водія, а тому винкла необхідність у накладені арешту на вказане майно.

В судове засідання слідчий не з’явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, до канцелярії суду 10.07.2018 надійшла заява від слідчого ВРЗуСТ СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_1, в якій він просить розглянути клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримує (а.с. 13).

Власник майна ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання.

Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Більш того, володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12018220000000710 від 07.07.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

06.07.2018 з 20.15 год. до 21.55 год. згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, за адресою: м. Харків, пр. Незалежності, 13, проведено огляд, в ході якого, згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.07.2018, вилучено вказане в клопотанні сторони обвинувачення майно (а.с. 6-10).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказане майно, вилучене під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, та існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз. 1 ч.1 ст.170 КПК України, а тому клопотання про накладення арешту на вказане майно шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження підлягає задоволенню, із визначенням місця зберігання транспортного засобу на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у такий спосіб арешту майна, слідчий суддя вважає доцільним, оскільки в даному випадку такий спосіб забезпечує запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, –

Ухвалив:

Клопотання слідчого про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САК 867869, належить ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Визначити місцем зберігання велосипеду «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», р.н. НОМЕР_2, на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя Муратова С.О.