Ухвала суду № 75216573, 09.07.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12344/18

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"09" липня 2018 р.

Рівненський міський суд в особі судді Кучиної Н.Г., з участю секретаря судового засідання Довбенко Г.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 569/12344/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину ,-

ВСТАНОВИВ:

В Рівненський міський суд 03 липня 2018 року з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину звернулася ОСОБА_1.

Одночасно з позовом позивач подала заяву про забезпечення позову по цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину.

У своїй заяві заявник просить суд заборонити вчиняти певні дії, а саме заборонити відчуження квартири АДРЕСА_1 і всього майна в цій квартирі; встановити обов'язок для відповідача вчинити певні дії:

- долучити до матеріалів справи копію договору дарування квартири АДРЕСА_1;

- долучити до матеріалів справи медичну книжку ОСОБА_3.

Та інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, а саме залучити експерта чи експертну установу, що спеціалізується на онкології для проведення експертизи з питань:

- договір укладено дієздатною особою, яка в момент укладання договору не усвідомлювала значення своїх дій і не могла керувати ними (ч. 1 ст. 225 ЦК);

- договір укладено під впливом насильства, фізичного або психічного тиску з боку другої сторони або іншої особи (ч. 1 ст. 231 ЦК, п. 21 Постанови № 9).

В судове засідання сторони не викликались.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України суд з заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.5 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до ч. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такій захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З аналізу поданої заяви про забезпечення позову та спірних правовідносин, які виникли між сторонами, суд приходить до висновку, що з урахуванням вимог заявника, які полягають у визнанні договору дарування квартири недійсним, є наявний зв"язок із таким заходом забезпечення позову, як заборона відчуження квартири та предметом позову, оскільки позивач просить застосувати наслідки недійсності правочину.

Також судом враховується, що такий захід забезпчення позову, як заборона відчуження квартири спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

За таких підстав, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову лише в частині заборони відчуження квартири АДРЕСА_1.

Що стосується вимог щодо заборони відчуження майна, яке знаходиться в цій квартирі, то в цій частині вимоги не підлягають до задоволення, з огляду на те, що предметом спору є визнання недійсним договору дарування квартири, а не будь - яких інших речей, які знаходяться в даній квартирі, відтак, вказаний вид забезпечення позову не пов"язаний із спірними правовідносинами, які виникли між сторонами.

В задоволенні вимог в частині встановлення обов'язку для відповідача вчинити певні дії, зокрема, долучити до матеріалів справи копію договору дарування квартири АДРЕСА_1, долучити до матеріалів справи медичну книжку ОСОБА_3, то суд вважає, що вказані вимоги не можуть бути предметом забезпечення позову, оскільки, із системного аналізу поняття забезпечення позову, не відносяться до заходів щодо охорони інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, а також не можуть бути підставою для обґрунтованого припущення заявника, що невжиття таких заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В даному випадку, суд вважає за необхідне роз"яснити, що у відповідності до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов’язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Таким чином, суд вважає за необхідне роз"яснити позивачу, що він має право звернутись до суду із заявою про витребування доказів.

Щодо вимоги забезпечення позову в частині інших заходів необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, а саме залучення експерта чи експертної установи, що спеціалізується на онкології для проведення експертизи з питань чи договір укладено дієздатною особою, яка в момент укладання договору не усвідомлювала значення своїх дій і не могла керувати ними та чи договір укладено під впливом насильства, фізичного або психічного тиску з боку другої сторони або іншої особи, суд приходить до висновку, що дані вимоги теж не відносяться до заходів забезпечення позову, при цьому суд зауважує таке.

Для з"ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо відповідно до ст.103 ЦПК суд призначає експертизу у справі. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз’яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

Відтак, дані обставини суд може встановити в судовому засіданні за участю обох сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення, а саме в частині заборони відчуження квартири АДРЕСА_1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150,153,157,353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину - задоволити частково.

Заборонити вудчуження квартири АДРЕСА_1.

В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали для виконання направити у Рівненський регіональний центр надання адміністративних послуг та для відома сторонам по справі.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Рівненської області.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Апеляційна скарга подається учасником справи до або через Рівненський міський суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Рівненського міського суду Кучина Н.Г.