Рішення № 7521619, 12.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.10 Справа № 8/274

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області,

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Алчевськ Луганської області, -

про стягнення 20333 грн. 78 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача Левадна Ю.Г. юрисконсульт юридичного відділу, - довіреність №01-026/24 від 04.01.10 року;

від відповідача представник не зявився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача:

основного боргу з орендної плати у сумі 20022,45 грн., інфляційних нарахувань у сумі 100,69 грн. та 3% річних у розмірі 210,64 грн., нарахованих позивачем у звязку з неналежним виконанням з боку відповідача умов договору оренди нежитлового приміщення №028/362, укладеного між сторонами 01.10.06 року;

судових витрат.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 18 грудня 2009 року до 12 січня 2010 року у звязку з неявкою відповідача та наданням сторонам можливості здійснити взаємозвірку.

До початку судового засідання, призначеного на 12.01.10 року, від представника позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.ю4-4,22 та 81-1 ГПК України. а тому його задоволено судом.

У судовому засіданні він позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов та витребувані документи не надав, від здійснення взаємозвірки стану платежів за цим спором ухилився, явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд спору за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Так, судом 01.12.09 року за вих. №1132 та 22.12.09 року за вих. №1224 на адресу відповідача спрямовано ухвали про призначення справи до слухання.

Оператором поштового звязку повернуто до суду перше з цих поштових відправлень, з доданням довідки «за закінченням терміну зберігання».

Згідно довідці Обласного адресного бюро УМВС України у Луганській області (№б/н від 07.12.09 року) громадянин ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, - тобто за адресою, на яку були спрямовані ухвали суду.

Представник позивача не заперечує проти розгляду спору по суті у цьому судовому засіданні, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи, наявні у ній докази, факт того, що судом вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, суд, керуючись ст.ст.4-3,22,32=34,36,43 та 75 ГПК України, вважає за можливе здійснити розгляд цього спору по суті у даному судовому засіданні, за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

01.10.06 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №028/362, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у користування нежитлове приміщення загальною площею 297,5 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Алчевськ, вул. Московська, - для розміщення складського приміщення (п.1.1). Термін діє договору встановлено з моменту підписання його сторонами та до припинення його дії (п.1.2); право користування приміщенням виникає з моменту підписання договору (п. 1.3).

Орендар зобов'язується сплатити орендодавцю орендну плату у сумі 5004,35 грн. (з ПДВ); сплата орендної плати здійснюється після пред'явлення орендодавцем рахунку, не пізніше 10-го числа поточного місяця (п.3.1). орендна плата підлягає перерахуванню у випадках, передбачених договором (п.3.2).

Орендар зобов'язаний щомісячно, своєчасно вносити орендну плату (п.5.2).

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором (п.6.2). У випадку прострочення сплати орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,5% від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення платежу (п.6.2).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.07 року (п.7.6).

Як вбачається з наданих до справи доказів, позивач спрямував на адресу відповідача наступні рахунки на сплату ним орендної плати:

№14 від 15.02.07 року на суму 5004,35 грн. про сплату орендної плати за листопад 2006 року;

№15 від 15.02.07 року на суму 5004,35 грн. про сплату орендної плати за грудень 2006 року;

№16 від 15.02.07 року на суму 5004,35 грн. про сплату орендної плати за січень 2007 року;

№26 від 28.02.07 року на суму 5004,35 грн. про сплату орендної плати за лютий 2007 року;

№40 від 30.03.07 року на суму 5004,35 грн. про сплату орендної плати за березень 2007 року;

№48 від 30.04.07 року на суму 5004,35 грн. про сплату орендної плати за квітень 2007 року;

№58 від 31.05.07 року на суму 5004,35 грн. про сплату орендної плати за травень 2007 року, - а всього на суму 35030,45 грн., - при цьому кожен з них містить ремарку про те, що він підлягає оплаті впродовж 3-х банківських днів.

Позивач стверджує, що відповідач рахунки №№14-16 від 15.02.07 року оплатив частково, припустившись недоплати на загальну суму 5,05 грн., а рахунки №26 від 28.02є.ж07 року, №40 від 30.03.07 року, 348 від 30.04.07 року та №58 від 31.05.07 року за загальну суму 20017,40 грн. не оплатив взагалі, у звязку з чим сума боргу станом на 21.10.09 року (дата складення позовної заяви за №047/026-39иск.) складає 20022,45 грн.

05.06.09 року за вих. №047/026-12пр позивач спрямував на адресу відповідача претензію, якою запропонував у місячний термін сплатити основний борг, - однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не зробив цього.

На вказану суму основного боргу позивач, керуючись чинним законодавством та умовами договору, нарахував:

3% річних у сумі 210,64 грн.;

інфляційні нарахування у сумі 100,69 грн., - які він, разом з основним боргом, просить стягнути з відповідача.

Відповідач позов не оспорив та не спростував.

ІІ.Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

1.Як сказано у п. 1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ), цивільні права та зобов'язання виникають з дій осіб, встановлених актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та зобов'язань, між іншим, є договори та інші правочини.

Згідно частині 1 ст.202 ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Одностороння відмова від зобовязання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Правовідносини, що мають місце між сторонами за цим спором, належать до орендних.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний термін (частина 1 ст.759 ЦКУ).

Згідно частині 1 статті 762 ЦКУ за користування майном, у т.ч нерухомим, з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦКУ).

Як стверджує позивач, орендар в період з лютого 2007 року по травень 2007 року включно орендар не вносив орендну плату у порядку, визначеному пунктами 3.1-3.4 договору оренди, - тобто припустився порушення своїх зобовязань за договором.

Частиною 1 ст. 785ЦКУ встановлено обовязок наймача у разі припинення договору найму негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі

Орендар ці доводи не спростував.

Згідно статті 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦКУ передбачено правові наслідки порушення зобов'язання: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Статтею 623 ЦКУ встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. Згідно статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

При вирішенні питання про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за

неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, визначаючи суму боргу та штрафних санкцій, дотримався вимог чинного законодавства.

Таким чином, несвоєчасне виконання відповідачем зобовязань щодо сплати орендної плати за користуванням орендованим майном, - тобто істотної умови договору оренди, підтверджено матеріалами справи.

Відповідач не довів суду правомірність своєї відмови від сплати орендної плати у спірній сумі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином довів суду, що відповідач по справі припустився систематичного порушення термінів сплати орендної плати.

Відповідач позовні вимоги не спростував.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 47, 47-1 та 49 ГПК України, суд покладає на відповідача судові витрати як на сторону, яка припустилася порушення умов договору, вимог чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16, 203,509, 610, 611, 759,762,773 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.44, 47, 47-1, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, - на користь Відкритого акціонерного товариства «Алчевськицй металургійний комбінат», ідентифікаційний код 05441447, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Шмідта, 4 Луганської області, - основний борг з орендної плати у сумі 20022 (двадцять тисяч двадцять дві) грн. 45 коп., інфляційні нарахування у сумі 100 (сто) грн. 69 коп., 3% річних у сумі 210 (двісті десять) грн. 64 коп., а також судові витрати: державне мито у сумі 203 (двісті три) грн. 34 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 12.01.2010 року за згодою представника позивача оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення згідно ст.84 ГПК України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду області у десятиденний термін з дня його підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 15.01.2010 року.

Суддя А.П.Середа