Рішення № 7521617, 12.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.10                                                                                 Справа № 8/263

За позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,

до Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод», м. Попасна Луганської області, -

про стягнення 46386 грн. 44 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Коваленко Л.М. - головний юрисконсульт, - довіреність № 237/10 від 31.12.08 року;

від відповідача –представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

заборгованості за поставлений природний газ у сумі 33279,67 грн., пені у сумі 3623,76 грн., інфляційних нарахувань у сумі 7790,53 грн. та 3 % річних у сумі 1692,48 грн.;

судових витрат.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 11 грудня 2009 року до 12 січня 2010 року –з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази, у т.ч. здійснити взаємозвірку.

До початку судового засідання, призначеного на 12.01.10 року, представником позивача подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.

У судовому засіданні він позов підтримав у повному обсязі, мотивуючи його неналежним виконанням з боку відповідача умов договору №06/07-953БО-20 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, укладеного між сторонами 01.10.07 року.

Відповідач до судового засідання, призначеного на 12.01.10 року, не з’явився без пояснення причин. Як вбачається з відзиву на позов (вих. №б/н від 11.12.09 року), позовні вимоги він визнав частково - на суму 42619,19 грн., яка складається з: основного боргу –33279,67 грн., 3% річних –1692,48 грн. та інфляційних нарахувань –5890,61 грн., - мотивуючи це тим, що, на його думку, позивач безпідставно нарахував пеню у сумі 3623,76 грн., оскільки скінчився термін позовної давності для її стягнення; інфляційні нарахування позивачем, на думку відповідача, також визначені невірно, - правильною є сума 5890,61 грн., оскільки 20.11.07 року він сплатив частку боргу у розмірі 281,75 грн., а 20-21.02.08 року –у розмірі 21008,88 грн., а тому інфляційні нарахування за листопад 2007 року та січень 2008 рок4у не повинні нараховуватися.

Позивач не згоден з такою позицією відповідача та вважає, що вона суперечить обставинам справи, умовам укладеного договору та чинному законодавству (заперечення на відзив за вих. №31/10-82 від 05.01.10 року).

Представник позивача заявив клопотання про розгляд спору по суті у цьому судовому засіданні –за відсутності відповідача, посилаючись на доведеність спору, а також з огляду на те, що термін судового розгляду справи добігає кінця (20.01.10 року).

          З урахуванням викладеного, враховуючи клопотання представника позивача, обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,43,69 та 75 ГПК України, суд вважає, що спір підлягає розгляду по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача –на підставі наявних у справі доказів.

          І.Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.          

01.10.07 року між позивачем (постачальник) та Державним підприємством «Попаснянський вагоноремонтний завод», правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод»(далі –ТДВ «Попаснянський ВРЗ») (покупець) уклали договір №06/07-953БО-20 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, - відповідно до якого постачальник зобов’язується передати у власність покупця у 2007 році природний газ (далі –газ), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору (п.1.1), при цьому за період з 01.10.07 року по 31.10.07 року продавець передає покупцю 12 тис. куб. м газу (п.2.1).

Постачальник передає газ на першій засувці кордону розподілу газових мереж покупця (п.3.1), що оформляється шляхом складання акту приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого та протранспортованого газу (п.3.3), два примірники якого, скріплені підписом та печаткою, покупець повинен передати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.3.4).

Ціна за 1000 куб. м газу становить 1020,84 (п.5.1).

Оплата за газ та послуги з його транспортування здійснюється грошовими коштами у такому порядку:

перша оплата у розмірі 34% від запланованої місячного обсягу постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до числа, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань по даному договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства (п.7.1).

В разі несплати або несвоєчасної сплати у строки, зазначені у п.6.1 цього договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п.7.2). Неустойка нараховується постачальником протягом 6-ти місяців, що передують моменту звернення до суду (п.7.5).

Сторони домовилися, що строк позовної давності по даному договору та стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки (п.10.6).

Договір набирає чинності з 01.10.07 року та в частині поставки газу діє до 31.10.07 року, а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення (п.11.1).

29.10.07 року сторони уклали додаткову угоду №1 до основного договору, відповідно до якої внесли зміни до: п.2.1.1 договору, відповідно до якого постачальник за період з 01.11.07 року по 30.11.07 року відпустить покупцю 30 тис. куб. м газу; п.11.1, відповідно до якого термін дії договору в частині поставки газу продовжено до 30.11.07 року, а в частині розрахунків –до їх повного здійснення.

27.11.07 року сторони уклали додаткову угоду №2 до основного договору, відповідно до якої внесли зміни до: п.2.1.2 договору, відповідно до якого постачальник за період з 01.12.07 року по 31.12.07 року відпустить покупцю 50 тис. куб. м газу; п.11.1, відповідно до якого термін дії договору в частині поставки газу продовжено до 31.12.07 року, а в частині розрахунків –до їх повного здійснення.

12.12.07 року сторони уклали додаткову угоду №3 до основного договору, відповідно до якої внесли зміни до преамбули договору, вказавши, що покупцем є ТВД «Попаснянський ВРЗ».

24.03.08 року сторони уклали додаткову угоду №4 до основного договору, відповідно до якої внесли зміни до: п.2.1.3 договору, відповідно до якого постачальник передає покупцеві газ: з ресурсу січня 2008 року –25760 куб.м газу; з ресурсу лютого 2008 року –19692 куб.м газу; відповідно до п.5.1 ціна за 1000 куб.м газу встановлена на рівні 1282,07 грн.; термін дії договору продовжено до 31.03.08 року, а в частині розрахунків –до їх повного здійснення.

Факт постачання позивачем на користь відповідача газу підтверджено актами передачі-приймання природного газу, підписаними кожною стороною та скріпленими їх печатками, а саме:

від 31.10.07 року –на поставку 0,276 тис. куб. м газу на суму 281,75 грн.;

від 30.11.07 року –на поставку 12,837 тис. куб. м газу на суму 13104,52 грн.;

від 12.12.07 року –на поставку 7,988 тис. куб. м газу на суму 8154,47 грн.;

від 31.12.07 року –на поставку 12,592 тис. куб. м газу на суму 12854,41 грн.;

від 24.03.08 року –на поставку у січні 2008 року 25,760 тис. куб. м газу на суму 33026,01 грн.;

від 34.10.07 року –на поставку у лютому 2008 року 19,692 тис. куб. м газу на суму 25246,43 грн., - а всього на суму 92667,59 грн.

Позивач стверджує, що відповідач частково сплатив вартість отриманого газу, з урахуванням чого станом на 13.11.09 року залишок основного боргу становить 33279,67 грн.

Відповідач підтвердив факт наявності такого боргу.

З урахуванням того, що він його не сплатив, позивач на вказану сум нарахував:

пеню за період з 13.05.09 року по 13.11.09 року у сумі 3623,76 грн.;

інфляційні нарахування за період з листопада 2007 року по жовтень 2009 року включно –у сумі 7790,53 грн.;

3% річних за період з 11.11.07 року по 04.06.08 року у сумі 1692,48 грн. (розрахунок додано до справи), - а всього 46386,44 грн., - які просить стягнути з відповідача.

ІІ.Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.           Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).           Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

          Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

          Договір є обов’язковим для виконання його сторонами (ст. 629 ЦКУ), оскільки саме він породжує для них права та зобов’язання.

З огляду на викладене суд при вирішенні цього спору, крім усіх інших умов вищезгаданого договору та чинного законодавства, також керується пунктом 7.5 (період нарахування неустойки у разі звернення постачальника до суду) та 10.6 (щодо терміну позовної давності для стягнення неустойки) договору №06/07-953БО-20 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, укладеного між сторонами 01.10.07 року.

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Договір, укладений між сторонами за цим спором, належить до договорів купівлі-продажу.

          Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст.662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість товару (дизельне пальне).

          Тобто відповідач, отримавши від позивача товар на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором строк оплатити їх вартість, однак зробив це не у повному обсязі, - а значить - припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обов’язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З огляду на те, що відповідач не вчинив таких дій, позивач цілком правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

          Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов’язань).

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

          Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

          Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

          Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

          Згідно частинам 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України(далі –ГКУ), встановлено, що нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців після виникнення права на нарахування таких санкцій.

          Пунктом 1 ч.2 ст. 258 ЦКУ для стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлено річний термін.

          Позивач дотримався усіх перелічених вимог закону та умов договору щодо визначення суми пені.

          При вирішенні питання про стягнення інфляційний нарахувань та 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за

неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.          

          Суд не погоджується з доводами відповідача в частині визначення позивачем суми пені та інфляційних нарахувань.

          Спосіб захисту порушеного права позивачем за цим спором обрано у відповідності до вимог ст. 16 ЦКУ.

          Таким чином, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та ч.2 ст. 49 ГПК України покладає їх на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11,16,509,525,526,530,560,610-612,614,623, 627,655,691 та 692 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34,36, 43,44, 47-1,49,75 та ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод», ідентифікаційний код 09585574, яке знаходиться за адресою: місто Попасна, вул. Залізнична, 1 Луганської області, - на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», ідентифікаційний код 31301827, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Шолуденка, 1, - основний борг за поставлений газ у сумі 33279 (тридцять три тисячі двісті сімдесят дев’ять) грн. 67 коп., пеню у сумі 3623 (три тисячі шістсот двадцять три) грн. 76 коп., інфляційні нарахування у сумі 7790 (сім тисяч сімсот дев’яносто) грн. 53 коп., 3% річних у сумі 1692 (одна тисяча шістсот дев’яносто дві) грн. 48 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 464 (чотириста шістдесят чотири) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 12.01.10 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 15 січня 2010 року.

Суддя                                                   А.П.Середа