Постанова № 75215796, 10.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 року

місто Київ

Унікальний номер справи № 761/37610/17

Апеляційне провадження 22-ц/796/5783/2018

Апеляційний суд м. Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача: Махлай Л.Д.,

суддів Кравець В.А., Стрижеуса А.М.

сторони

позивач ОСОБА_1

за зустрічним

позовом

відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»

за зустрічним

позовом

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року про повернення зустрічної позовної заяви, постановлену під головуванням судді Піхур О.В., в справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання пункту кредитного договору недійсним,

в с т а н о в и л а :

у/н справи № 761/37610/17 № а/п 22-ц/796/5783/2018 Головуючий у суді першої інстанції Піхур О.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції Махлай Л.Д.ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.04.2018 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання пункту кредитного договору недійсним повернуто заявнику.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою зустрічну позовну заяву прийняти до спільного розгляду з первісним позовом. Посилається на порушення норм процесуального права. А саме, вимоги як первісного так і зустрічного позовів виникають із одного кредитного договору. Позивач просив стягнути серед інших сум і заборгованість по комісії. Поняття комісії та порядок її нарахування міститься у п. 2.8 договору, який і оспорюється у зустрічному позові, а тому основний та зустрічний позови взаємопов`язані.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін посилаючись на те, що ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом не до позивача за основним позовом, а до ПАТ «Альфа - Банк», який не є стороною за основним позовом. До того ж зустрічна заява подана з порушенням строків на її подачу.

Відповідно до п. п. 8 п. 1 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII Апеляційний суд м. Києва діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Київського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду про повернення заяви (зустрічної позовної заяви) позивачеві (заявникові) розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи зустрічну позовну заяву заявнику, суд першої інстанції виходив з того, що об'єднання позовів в одне провадження та їх спільний розгляд є недоцільним, оскільки вимоги виникають з різних правовідносин, позови містять різний предмет, зміст вимог та обставин, які підлягають доказуванню, а також їх спільний розгляд може ускладнити вирішення справи.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2017 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з останньої на свою користь заборгованість за кредитним договором № 500920065 від 05.11.2013 року в розмірі 21 829, 45 грн.

Ухвалою суду від 15.01.2018 року відкрито провадження у справі.

20.02.2018 рокуОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в якому просила визнати п. 2.8 кредитного договору № 500920065 від 05.11.2013 року недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

За змістом даної норми однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів. Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємо суперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.

Взаємний зв'язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв'язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем. Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв'язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача.

Предметом первісного позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором № 500920065 від 05.11.2013 року. У позовній заяві ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», серед іншого, просило стягнути заборгованість за процентами та комісією у загальному розмірі 2603,44 грн. У розрахунку, наданому позивачем, зазначено розмір заборгованості по комісії 2 441,79 грн.

Комісійна винагорода банку передбачена п. 2.8 кредитного договору.

Позивач за зустрічним позовом просить визнати п. 2.8 кредитного договору недійсним.

Відтак для визначення правильного розміру заборгованості принципове значення має вирішення спору щодо визнання п. 2.8 кредитного договору недійсним, оскільки у разі задоволення зустрічних позовних вимог вимоги банку про стягнення комісії не можуть бути задоволені, і навпаки, у разі відмови у задоволенні зустрічного позову, вимоги банку про стягнення комісії можуть бути законними та обґрунтованими.

Відтак висновки суду про те, що спори не є взаємопов`язаними є помилковими.

Висновки суду про те, що позивач за основним позовом не пред`являв вимог про стягнення комісійної винагороди, передбаченої п. 2.8 цього договору не відповідають змісту позовної заяви та доданому розрахунку заборгованості, у якому міститься вимога про стягення комісії. Суд будь - яких висновків про те, на підставі якого пункту договору нарахована ця комісія не зробив. За умовами ж кредитного договору така комісія передбачена саме у п. 2.8 договору, який оскаржується у зустрічному позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі відкрито ухвалою суду від 15.01.2018 року та встановлено строк для подачі відзиву протягом 15 днів з дня отримання ухвали.

Згідно зворотного поштового повідомлення ОСОБА_1 отримала копію ухвали 07.02.2018 року, а зустрічну позовну заяву подала 20.02.2018 року, тобто у строк, встановлений судом.

Колегія суддів відхиляє доводи, викладені у відзиві, оскільки ці доводи стосуються позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-банк» про визнання п. 2.8 кредитного договору недійсним, яка ухвалою суду від 25.04.2018 року повернута заявнику і яка не є предметом розгляду даної справи у апеляційному порядку. У зустрічній же позовній заяві відповідачем зазначено ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», яке є позивачем за основним позовом та така заява подана 20.02.2018 року, а не 16.03.2018 року, як про те вказано у відзиві.

За вказаних обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови виготовлений 10.07.2018 року.

Головуючий

Судді