Рішення № 75215248, 05.07.2018, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/12749/16-ц

пр. № 2/759/410/18

05 липня 2018 року 12 год 25 хв. Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -Величко Т.О.

при секретарі - Скляренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за основним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики, -

в с т а н о в и в:

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно п.п.9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивачза основним позовом звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом доОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 03 березня 2016 року ОСОБА_1, прибув до міста Києва, де ним було передано ОСОБА_2 (Відповідачу) в позику грошові кошти в сумі 18600,00 (вісімнадцять тисяч шістсот) доларів США, про це була попередня усна домовленість.Доказ, яким підтверджується цей факт передачі коштів є власноручно написана Відповідачем розписка від 03.03.2016 року .Таким чином, був укладений договір позики, що підтверджується Розпискою, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України.Відповідно до Розписки, Відповідач зобов'язався повернути Позивачу суму позики в розмірі 18600,00 доларів США в строк до 01 вересня 2016 року.

Позивачза основним позовом зазначив, що за прострочення суми боргу 18600 доларів США з 01.09.2016 р. по 15.09.2016 р. за 15 днів:18600 доларів США х 15,5% (розмір облікової ставки НБУ) : 365 х 15 днів = 118,41 доларів США.За прострочення суми боргу 18600 доларів США з 16.09.2016 р. по 27.10.2016 р.42 дня:18600 доларів США х 15% (розмір облікової ставки НБУ) : 365 х 42 дня = 321,04 доларів США.За прострочення суми боргу 18600 доларів США з 28.10.2016 р. по 13.04.2017 р.167 днів:18600 доларів США х 14% (розмір облікової ставки НБУ) : 365 х 167 днів = 1191,42 доларів США.За прострочення суми боргу 18600 доларів США з 14.04.2017 р. по 25.05.2017 р - 41 день:18600 доларів США х 13% (розмір облікової ставки НБУ) : 365 х 41 день = 271,61 доларів США.За прострочення суми боргу 18600 доларів США з 26.05.2017 р. по 26.10.2017 р.- 154 дня:18600 доларів США х 12,5% (розмір облікової ставки НБУ) : 365 х 154 дня = 980,96 доларів США.За прострочення суми боргу 18600 доларів США з 27.10.2017 р. по 04.12.2017 р.38 днів:18600 доларів США х 13.5% (розмір облікової ставки НБУ) : 365 х 38 днів = 261,42 1 доларів США. Всього процентів за обліковою ставкою Національного банку України: 118,48 + 321,04 + 1191,42 + 271,61 + 980,96 + 261,42 = 3144,93 доларів США, що згідно курсу НБУ, станом на день розрахунку заборгованості (04.12.2017р.) становить 85070,35 грн. (3144,93 х 27,05 = 85070,35). Оскільки, Відповідач не виконав до цього часу взяте на себе грошове зобов'язання, тому Позивач нараховує 3 відсотки річних на неповернуту суму позики.

Позивачза основним позовом зазначив, що з урахуванням розміру та періоду прострочення грошового зобов'язання, станом на 04.12.2017р. розмір 3% річних від суми боргу складає 701,70 доларів США, що згідно курсу НБУ станом надень розрахунку заборгованості (04.12.2017р.), становить 18980,98 грн. (701,70 X 27,05 = 18980,98), а саме:за прострочення суми боргу 18600 доларів США з 01.09.2016р. по 04.12.2017р. - 1 рік 3 місяці і 3 дні, або 459 днів:18600 доларів США х 3% : 365 х 459 днів = 701,70 доларів США.Всього сума 3% річних складає: 701,70 доларів США. Отже, з Відповідача підлягають стягненню наступні грошові кошти: 18600,00 доларів США, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на день розрахунку заборгованості (04.12.2017р.) 503130,00 грн. (18600,00 х 27,05 = 503130,00) - неповернута сума позики; 3144,93 доларів США, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 04.12.2017р. 85070,35 грн. (3144.93 х 27,05 = 85070,35) - проценти; 701,70 доларів США що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 04.12.2017р. 18980,98 грн. (701,70 х 27,05 = 18980,98) -3% річних.

Крім того, відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики, посилаючись на те, що 03.03.2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час особистої зустрічі, використовуючи чисельну перевагу та психічний тиск змусили ОСОБА_2 скласти розписку, що стала підставою звернення ОСОБА_1 із позовом у справі №2/759/1061/17 до Святошинського районного суду міста Києва.За змістом розписки, нібито отримав від ОСОБА_1 в борг 18600 (вісімнадцять тисяч шістсот) доларів США та зобов'язувався повернути їх до 01.09.2016 року.При цьому, вказана розписка була складена проти справжньої волі, дійсності не відповідає, грошові кошти в сумі 18600 (вісімнадцять тисяч шістсот) доларів США від ОСОБА_1 у борг не отримував, а ОСОБА_1 не мав реального наміру передавати зазначені кошти в борг.Відтак, враховуючи викладене, позивач за зустрічним позовом вважає, що правочин, який оформлений розпискою від 03.03.2016 року підлягає визнанню недійсним у зв'язку із тим, що був вчинений внаслідок застосування психічного тиску з боку Відповідача, не відповідав внутрішній волі, не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним - отримання в борг грошових коштів.Крім того, позика, оформлена розпискою від 03.03.2016 року оспорюється у зв'язку із тим, що грошові кошти в борг від ОСОБА_1 не отримувалися. Отже, наслідок недійсності правочину, передбачений ч. 1 ст. 216 ЦК України в частині повернення одержаного на виконання цього правочину застосуванню не підлягає.

Ухвалою суду від 31.01.2017 року відкрито провадження у справі. Ухвалою суду від 04.12.2017 року клопотання про забезпечення доказів задоволено. Ухвалою суду від 27.12.2017 року позов залишено без руху. Ухвалою суду від 25.01.2018 року продовжено розгляд справи. Ухвалою суду від 13.04.2018 року клопотання про забезпечення доказів задоволено.

В судовому засіданні позивач за основним позовом та його представник підтримав заявлений позов, з викладених в ньому підстав, надав до суду відзив на зустрічний позов посилаючись на викладене у основному позові та просив відмовити у задоволені зустрічного позову.

У судове засідання відповідач за основим позовом та позивач за зустрічним та його представник у судове засідання зявилися, надали до суду відзив на основний позов, та просили відмовити у задоволенні основного позову.

Дослідивши матеріали справи за основним позовом та за зустрічним та проаналізувавши надані у справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 03 березня 2016 року ОСОБА_1, прибув до міста Києва, де ним було передано ОСОБА_2 (Відповідачу) в позику грошові кошти в сумі 18600,00 (вісімнадцять тисяч шістсот) доларів США, про це була попередня усна домовленість.Доказ, яким підтверджується цей факт передачі коштів є власноручно написана Відповідачем розписка від 03.03.2016 року.

Судом встановлено, що відповідно до Розписки, Відповідач за основним позовом зобов'язався повернути Позивачу суму позики в розмірі 18600,00 доларів США в строк до 01 вересня 2016 року.

Судом встановлоено, що відповідач заперечував поти основного позову, вказував, що знайомий з позивачем, що між ними існували цивільно-правові договори, які він не виконав з об"єктивних причин, а тому позивач змусив його написати розписку на суму боргу та грошові кошти при написанні вказаної розписки від 01.09.2016 року не передавались.

Судом встановлено, що згідно зустрічного позову позивач ОСОБА_2 просив визнати недійсним договір позики від 01.03.2016 року, посилаючись на те, що вказана розписка була складена проти його справжньої волі під психологічним тиском відповідача та його знайомого. Вказував, що у борг грошові кошти 18600,00 доларів США від позивача не отримував, а тому просить визнати його недійсним з підстав, що був вчинений ним внаслідок застосування до нього психічного тиску з боку відповідача, не відповідав його внутріщній волі, не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним-отримання ним в борг грошових коштів.

Судом встанволено, що відповідач ОСОБА_2 не надав суду докази в підтвердження заперечень проти позову, не надав доказів, що внаслідок на нього психологічного тиску та погроз він написав вказану розписку, не надав доказів, що звертався до правохоронних органів з приводу неправломірних дій позивача за основним позовом, не надав належних та допустимих доказів, що гршова сума за розпискою від 03.03..2016 року у розмірі 18600,00 доларів США, йому не надавалась та ним не отримувалась, не звертався до суду перший із позовом за захистом свого порушеного права та подав лише зустрічний позов, а також не повідомив про підстави звільнення від доказування у відповілності до вимог ст.82 ЦПК України.

А тому суд дійшов висновку, що основний позов доведений та підлягає задоволенню та підлягають стягненню наступні грошові кошти: 18600,00 доларів США, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на день розрахунку заборгованості (04.12.2017р.) 503130,00 грн. (18600,00 х 27,05 = 503130,00) - неповернута сума позики; 3144,93 доларів США, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 04.12.2017р. 85070,35 грн. (3144.93 х 27,05 = 85070,35) - проценти; 701,70 доларів США що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 04.12.2017р. 18980,98 грн. (701,70 х 27,05 = 18980,98) -3% річних.

Відповідно до вимог статей 1046,1047,1048,1049,1050 ЦК України: за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками; на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей; позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що відповідач за основним позовом не виконав взяті на себе зобов'язання, не повернув позику ані в установлений договором термін, ані в подальшому.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 02.07.2014 року у справі № 6-79цс14, застосування якої є обов'язковим в силу ст. 370-1 ЦПК України, відповідно до норм ст. ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.

У вказаній постанові Верховний Суд України також зазначив, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.

Отже, у разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Згідно з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, які звичайно ставляться.

Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що відповідач за основним позовом у визначені договором позики строки не повернув в повному обсязі суму позики, вимоги позивача щодо повернення суму позики є обґрунтованими і підлягають задоволенню. А в задоволені зустрічного позову слід відмовити, оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено суду та не надано належних доказів на підтвердження своїх доводів.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача також сплачена позивачем при зверненні до суду грошова сума судового збору, 4953.19 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 13, 81,141, 258, 263, 265, 273, 280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Основний позов основним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості- задовольтнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: 03062 АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою:29000 АДРЕСА_2, заборгованість за Договром позики від 03 березня 2016 року у розмірі 18600 ( вісімнадцять тисяч шістсот)доларів США 00 центів, що у гривневому еквиваленті складає 503130 ( п"ятсот три тисячі сто тридцять)грн.00 коп.,станом на 04.12.2017 року.; 3144 ( три тисячі сто сорок чотири)долари США 93 центів, що у гривневому еквиваленті складає 85070 (вісімдесят п"ять тисяч сімдесят) грн.35 коп- процентів станом на 04.12.2017 року; 701 (сімсот один )долар США 70 центів, що у гривневому еквиваленті склалає 18980 ( вісімнадцять тисяч дев"ятсои вісімдесят)грн.98 коп,- три відсотки річних станом на 04.12.2017 року. Всього на загальну суму 22446 ( двадцять дві тисячі чотириста сорок шість)доларів США 63 центи, що у гривневому еквивалені складає 617 282 (шістсот сімнадцять тисяч двісті вісімдесят дві)грн.32 коп.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: 03062 АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою:29000 АДРЕСА_2 судовий збір у розмірі 4953 (чотири тисячі дев"ятсот п"ятдесят три)грн.19 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарга на рішення суду протягом 30 днів з часу його проголошення.

Суддя: Т.О. Величко