Постанова № 75213963, 05.07.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 липня 2018 року м. Чернівці

справа № 720/1043/17

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Одинака О. О.

суддів: Кулянди М.І., Половінкіної Н.Ю.

секретар Конецька Д.Г.

позивач сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Тарасівці»

відповідачі ОСОБА_1, Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, Тарасовецька сільська ради Новоселицького району

апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 16 квітня 2018 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Вівчар Г.А.,

встановив:

В липні 2017 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальності «Тарасівці» (далі - СТзОВ «Тарасівці») звернулося до суду з позовом.

Просило визнати недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 1 вересня 2015 року, видане ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2.

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 16 квітня 2018 року позов задоволено.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 1 вересня 2015 року, видана ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2.

В апеляційній скарзі Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області) просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити.

Посилається на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу СТзОВ «Тарасівці» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Так, згідно частин 1, 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 328 ЦК України право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.

Згідно частини 2 статті 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України.

Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Статтею 378 ЦК України встановлено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно частини 1 статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України визначено питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи 18 грудня 1995 року колгосп «Тарасівці» отримав державний акт на право колективної власності на землю, площею 2 785 га, яка знаходиться в селі Тарасівці, Новоселицького району Чернівецької області серії НОМЕР_3 (а.с.83).

Розпорядженням Новоселицької районної державної адміністрації від 12 вересня 2005 року №426-р розглянувши проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) земель колективної власності колишнього колгоспу «Тарасівці» в адміністративних межах Тарасовецької сільської ради затверджено протокол розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток паїв на території Тарасовецької сільської ради та надано у власність громадянами земельні ділянки, які належить їм відповідно сертифікатів на право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.136-137).

Рішенням ХХХII сесії VI скликання Тарасовецької сільської ради від 30 січня 2015 року №21-XXXII/15 погоджено надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на місці колишньої заправки біля тракторної бригади орієнтовною площе 2,0 га громадянину ОСОБА_1 (а.с.80).

Згідно наказу ГУ Держземагенства у Чернівецькій області від 31 березня 2015 року №24-196/14-15-сг на підставі рішення Тарасовецької сільської ради від 30 січня 2015 року №21-XXXII/15 надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення з урахуванням державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, із земель державної власності сільськогосподарського призначення (рілля), розташованої на території Чернівецької області, Новоселицького району, Тарасовецької сільської ради (за межами населеного пункту) з подальшою передачею її зазначеному громадянину у власність.

Розмір земельної ділянки 0,7671 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с.10).

Наказом ГУ Держземагенства у Чернівецькій області від 11 серпня 2015 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Чернівецвької області, Новоселицького району, Тарасовецької сільської ради (за межами населеного пункту), громадянину ОСОБА_1 (а.с.11).

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 15 жовтня 2015 року визнано та скасовано рішення ХХХII сесії VI скликання Тарасовецької сільської ради від 30 січня 2015 року №21-XXXII/15, яким погоджено надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на місці колишньої заправки біля тракторної бригади орієнтовною площею 2,0 га ОСОБА_1 (а.с.8-9).

Апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 11 цього Закону передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.Подання та отримання документів за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.

У пункті 20 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі - Порядок) указано, що за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Згідно з пунктом 24 Порядку у випадках, установлених законом, державний реєстратор органу державної реєстрації прав після прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, відкриття відповідного розділу Державного реєстру прав та/або внесення записів до зазначеного Реєстру формує свідоцтво про право власності на нерухоме майно, оформляє його у двох примірниках, які підписує і засвідчує печаткою.

Зважаючи на викладене, слід зробити висновок про те, що позовна вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно може бути задоволена в разі скасування рішення про державну реєстрацію, на підставі якого було оформлено оспорюване свідоцтво.

Таку правову позицію Верховний Суд виклав в постанові від 6 червня 2018 року у справі № 392/924/15-ц.

Як вбачається з матеріалів справи СТзОВ «Тарасівці» не пред'являло до суду позов про скасування рішення про державну реєстрацію, на підставі якого було оформлено оспорюване свідоцтво.

Суд першої інстанції не врахував, що відповідно до вищевказаних норм матеріального права належним відповідачем у спорі про визнання недійним свідоцтва про право власності на земельну ділянку є орган державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, який оформив таке свідоцтво.

З матеріалів справи вбачається що позивач не пред'являв позов до вищевказаного органу і такий державний орган не залучався до участі у справі.

За таких обставин суд позбавлений можливості робити висновок щодо обґрунтованості позову.

Суд першої інстанції також не врахував, що Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області та Тарасовецька сільська рада Новоселицького району є неналежними відповідачами у справі, оскільки не приймали рішення про реєстрацію за відповідачем права власності на спірну земельну ділянку та не оформляли оспорюваного свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

З матеріалів справи вбачається, що сторони не надали суду оригінал або копію свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 1 вересня 2015 року, яке було видане на ім'я ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2 державним реєстратором реєстраційної служби Новоселицького районного управління юстиції, як це зазначено в позовній заяві (а.с. 56 т.1).

В ході апеляційного розгляду справи представник позивача Федоренко І.Л. пояснив суду, що копії вказаного свідоцтва у позивача немає і надати її суду позивач не може.

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові з підстав, які зазначені вище.

Відповідно до правил статті 141 ЦПК України слід змінити розподіл судових витрат.

З мотивувальної частини судового рішення вбачається, що апеляційний суд приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення постанови про відмову в позові.

З платіжного доручення від 19 квітня 2018 року №321 від 19 квітня 2018 року вбачається, що ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області сплатило судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в сумі 2400 гривень (а.с.216).

Отже, з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальності «Тарасівці» на користь Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області слід стягнути 2400 гривень в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового забору за подання до суду апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області задовольнити частково.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 16 квітня 2018 року скасувати.

В позові сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальності «Тарасівці» до ОСОБА_1, Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, Тарасовецької сільської ради Новоселицького району про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку відмовити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальності «Тарасівці» на користь Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області 2400 (дві тисячі чотириста) гривень в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового забору за подання до суду апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти з дня складання повної постанови.

Дата складання повної постанови 9 липня 2018 року.

Головуючий О.О. Одинак

Судді: М.І. Кулянда

Н.Ю. Половінкіна