Постанова № 75213245, 05.07.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/6503/17 Провадження № 22-ц/795/762/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Вінгаль В. М.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

голови судового засідання - судді ВІНГАЛЬ В.М.,

суддів: ГУБАР В.С., КУЗЮРИ Л.В.,

за участю секретаря судового засідання: Поклада Д.В.,

позивач: ОСОБА_2 Гасан-огли,

відповідач: Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»,

особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_2 Гасан-огли,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 Гасан-огли на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 Гасан-огли до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним,

прізвище судді: Косач І.А.; час і місце ухвалення рішення: 08 год. 31 хв.; м. Чернігів;

дата складання повного тексту рішення: 20 квітня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним кредитний договір №BL2055 від 22.02.2008 року, обгрунтовуючи вимоги тим, що банк не виконав взятих на себе зобов'язань щодо перерахування на його рахунок доларів США, а тому оспорюваний договір є неукладеним і не створює жодних правових наслідків.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 квітня 2018 року відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ПАТ «Універсал Банк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, в якому визнати недійсним кредитний договір №BL2055 від 22.02.2008 року, посилаючись на ст.376 ЦПК України.

За доводами апеляційної скарги, кредитний договір є недійсним на підставі п.1 ст.203 ЦК України у зв'язку з тим, що в момент укладення договору банк не виконав вимог ст.1046 ЦК України і не перерахував йому на поточний рахунок долари США.

Скаржник наголошує на тому, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22.01.2018 року не досліджувався і не встановлювався факт, яким саме платіжним дорученням були перераховані кошти на поточний рахунок позичальника №26205001762218, та таких доказів не надано банком.

У наданому відзиві ПАТ «Універсал Банк» просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_2, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 квітня 2018 року залишити без змін.

Заслухавши голову судового засідання, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не зазначено законних підстав та не доведено обставини на обґрунтування своїх позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом у справі встановлено, що 22.02.2008 року між ВАТ «Універсал банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_2 було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №BL2055 (а.с.6-12).

Згідно із п.1.1. Генерального договору №BL2055, Банк зобов’язується надавати Позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних в цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 235000 доларів США, у порядку та на умовах зазначених у цьому Договорі.

Пунктом 1.1.3. Генерального договору визначено, що базовою валютою за даним Договором є долар США (USD). Під базовою валютою розуміється валюта, в яку перераховується суми наданих та/або запитаних до отримання кредитних послуг в різних валютах даного договору, для розрахунку ліміту Договору.

Відповідно до п.1.2.1 Генерального договору №BL2055, позичальник повинен виконати свої зобов’язання по поверненню в повному обсязі використаної суми ліміту за цим Договором не пізніше 01 лютого 2028 року, і виконати всі зобов’язання, передбачені Індивідуальними угодами в терміни, встановлені Індивідуальними угодами, але в будь-якому випадку терміни виконання зобов’язань Позичальника за Індивідуальними угодами не повинні перевищувати термін, передбачений цим пунктом Договору, якщо тільки не застосовується інший коротший термін виконання зобов’язань, встановлений Договором та/або згідно умов відповідної угоди Сторін.

22.02.2008 року між ВАТ «Універсал банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №BL2055/K-1 до Генерального договору про надання кредитних послуг №BL2055 від 22.02.2008 року (а.с.13-14), за яким Банк зобов’язується надати Позичальнику кредитні кошти (кредит) в сумі 100000,00 доларів США, а Позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даній Індивідуальній угоді.

Згідно із п.2.2. Додаткової угоди №BL2055/K-1 до Генерального договору про надання кредитних послуг №BL2055 від 22.02.2008 року, Позичальник зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені Графіком погашення кредиту згідно Додатку 1. до цієї Індивідуальної угоди, якщо тільки не застосовується інший (коротший) термін повернення кредиту, відповідно до умов Генерального договору та/або цієї індивідуальної угоди та/або згідно умов відповідної угоди Сторін. При цьому Сторони погодили, що терміном погашення кожного щомісячного ануїтетного платежу за Графіком погашення кредиту вважається останній робочий день, що передує 01 числу кожного календарного місяця строку кредитування, протягом якого Позичальник зобов’язаний сплатити ануїтетний платіж.

Відповідно до п.3.1. Додаткової угоди, за використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування цією Індивідуальної угодою встановлюється процентна ставка в розмірі 14% річних.

Пунктом 3.2. Додаткової угоди визначено, що за користування кредитними коштами понад строк (або терміни погашення за Графіком погашення кредиту), встановлений Генеральним договором та/або цією Індивідуальною угодою, процентна ставка встановлюється в розмірі 28% річних.

У зв'язку з неможливістю боржником виконувати взяті на себе зобов’язання по Генеральному договору № BL2055 від 22 лютого 2008 року та Додатковій угоді № BL2055/K-1 до Генерального договору про надання кредитних послуг № ВГ2055 від 22 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем були укладені додаткові угоди, відповідно до яких сторони внесли зміни, зокрема, щодо розміру процентних ставок за користування кредитними коштами.

25 листопада 2009 року між сторонами у справі було укладено Додаткову угоду №3 до Генерального договору про надання кредитних послуг №BL2055 від 22.02.2008 року.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 вересня 2017 року, яке набрало законної сили 10.11.2017 року, стягнуто з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за Генеральним договором про надання кредитних послуг №BL2055 від 22.02.2008 в розмірі 141120 доларів США, що складається: із простроченої заборгованості по тілу кредиту - 4829 доларів США 48 центів, дострокового стягнення тіла кредиту – 54102 долари США 24 центи, станом на 28.09.2016 року, за Додатковою угодою №BL2055/К-1 від 22.02.2008 року до Генерального договору про надання кредитних послуг №BL2055 від 22.02.2008 року; із простроченої заборгованості по тілу кредиту – 7211 доларів США 60 центів, дострокового стягнення тіла кредиту - 56080 доларів США 72 центи, станом на 30.09.3016 року, за Додатковою угодою № BL 2161/2055-КL+/1 від 22.02.2008 року до Генерального договору про надання кредитних послуг №BL2055 від 22.02.2008 року; із простроченої заборгованості по тілу кредиту - 1296 доларів 56 центів, дострокового стягнення тіла кредиту - 17599 доларів США 40 центи, станом на 29.09.2016 року, за Додатковою угодою №BL6779/К-1 від 18.07.2008 року до Генерального договору про надання кредитних послуг №BL2055 від 22.02.2008 року. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Універсал Банк» про визнання кредитного договору недійсним (а.с.91-100).

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку, правильно виходив із недоведеності ОСОБА_2заявлених вимог, оскільки Генеральний договір про надання кредитних послуг № BL2055 від 22.02.2008 року було укладено у письмовій формі, ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 досягли згоди з приводу усіх істотних умов договору, про що свідчать їх підписи на кредитному договорі та на Додаткових угодах до нього, та до моменту звернення ПАТ «Універсал Банк» до суду з позовом про стягнення заборгованості у ОСОБА_2 не виникало сумнівів щодо укладеності договору, та як наслідок його дійсності, оскільки він виконував взяті на себе зобов’язання.

Суд першої інстанції ґрунтовно відхилив доводи скаржника про те, що кредитний договір є недійсним на підставі п.1 ст.203 ЦК України у зв'язку з тим, що в момент укладання договору банк не виконав вимог ст.1046 ЦК України (договір позики) і не перерахував йому на поточний рахунок долари США з тих підстав, що кредитний договір є укладеним з моменту досягнення його сторонами у письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору. Факт передачі грошових коштів стосується виконання умов кредитного договору, а не його укладення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 вересня 2017 року (справа №751/10600/16-ц), яке набрало законної сили, доведено факт перерахування ВАТ «Універсал Банк» на рахунок ОСОБА_2 грошових коштів на виконання умов кредитних договорів, що підтверджується первинними документами, а саме: випискою з особового рахунку №03604012000026941 ОСОБА_2, на який було перераховано 35 000 доларів США, призначення: надання кредиту згідно договору від 17.01.2008 року, 22.02.2008 року – 50 000 доларів США, та 31.03.2008 року – 50000 доларів США; копіями меморіальних ордерів про перерахування на особовий рахунок № 03604012000026941 ОСОБА_2 50 000 доларів США, 50 000 доларів США, 35 000 доларів США та 100 000 доларів США. Виписки про рух коштів по рахунках, які є первинними банківськими документами, містять відомості про періодичну сплату ОСОБА_2 коштів в рахунок погашення кредиту, що свідчить про визнання відповідачем зобов’язань за кредитними договорами.

Доводи апеляційної скарги про те, що меморіальний ордер не є належним доказом перерахування банком на поточний рахунок позивача доларів США не можуть бути взяті до уваги.

Відповідно до п.1.19-1 ч.1 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів НБУ.

Платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п.1.30 ч.1 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Відтак, платіжне доручення не може бути тим документом, який підтверджує факт перерахування кредитних коштів на поточний рахунок ОСОБА_2

Посилання скаржника на те, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова 22.01.2018 року не досліджувався і не встановлювався факт, яким саме платіжним дорученням були перераховані кошти на поточний рахунок позичальника №26205001762218, та таких доказів не надано банком, не звільняє ОСОБА_2 від виконання зобов'язань взятих на підставі кредитного договору №BL2055 від 22.02.2008 року та не свідчить про його недійснісь.

Апеляційний суд також враховує, що ОСОБА_2 звертаючись до суду з даним позовом не навів та не обґрунтував правових підстав для визнання кредитного договору недійсним в цілому, так як заперечує лише отримання коштів у іноземній валюті, не оспорюючи при цьому факту укладення кредитного договору, виникнення та часткового виконання зобов'язань. Крім цього, ОСОБА_2 не оскаржує рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 вересня 2017 року в частині вирішення первісного позову, яким встановлено наявність заборгованості у доларах США та стягнуто її на користь банку.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2 Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують і не дають підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Гасан-огли залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Голова судового засідання:Судді:

Повний текст постанови складений 10 липня 2018 року.