Ухвала суду № 75213014, 04.07.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 735/1102/17 Головуючий у І інстанції Балаба О.А. Провадження № 11-кп/795/608/2018 Категорія - Доповідач Шахова О. Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів: Заболотного В.М., Антипець В.М.,

при секретарі Терешко В.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017270140000266, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Коропського районного суду Чернігівської області від 29 березня 2018 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

обвинувачуваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

з участю прокурора Шпак М.В.,

захисника – адвоката ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просить його змінити та застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Вироком Коропського районного суду Чернігівської області від 29 березня 2018 року ОСОБА_2 визнано винуватим за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання: за ч. 1 ст. 185 КК України - 2 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 КК України - 3 роки позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України - 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Стягнуто з нього на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в розмірі 988 грн. 70 коп.

Питання про речові докази вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

В апеляційній скарзі обвинувачений вважає, що призначене йому покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості скоєних кримінальних правопорушень та його особі. Вказує, що кількість епізодів крадіжок органом досудового розслідуванням штучно збільшена. Його дії по епізоду крадіжки металевих труб кваліфіковані невірно, так територія непрацюючого МТФ не освітлюється, не охороняється, заросла чагарником, а сарай, з якого він взяв металеві труби, є напівзруйнованим приміщенням, без вікон, дверей та даху. Крім того, в порушення вимог ст. 234 КПК України, обшук у його господарстві проведено без ухвали слідчого судді. Зазначає, що в скоєному щиро кається, вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, шкода частково відшкодована, цивільні позови до нього не заявлені, потерпілі претензій не мають, представник ФОП «Хачко» просив призначити йому покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

В запереченнях на апеляційну скаргу обвинуваченого прокурор вважав вирок суду законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

При розгляді провадження судом І інстанції встановлено, що 06.02.2017 року, близько 19.00 години, ОСОБА_2, перебуваючи на території підприємства по виготовленню деревного вугілля ФОП «Хачко», що розташоване в с. Мохове, Коропського району, Чернігівської області, вул. Лугова, 2, де він працював на посаді бригадира, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу здійснив крадіжку 10 мішків деревного вугілля середньою вагою 1 мішка з вугіллям 14,42 кг., всього – 144,2 кг вугілля, вартістю 9 грн. за 1 кілограм, завдавши потерпілому матеріального збитку на загальну суму 1297, 80 грн.

12.02.2017 року, близько 18.00 год., ОСОБА_4, перебуваючи на території підприємства по виготовленню деревного вугілля ФОП «Хачко», що розташоване в с. Мохове, Коропського району, Чернігівської області, вул. Лугова, 2, де він працював на посаді бригадира, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, повторно, здійснив крадіжку 10 мішків деревного вугілля середньою вагою 1 мішка з вугіллям 14,42 кг., всього – 144,2 кг вугілля, вартістю 9 грн. за 1 кілограм, завдавши потерпілому матеріального збитку на загальну суму 1297, 80 грн.

18.02.2017 року, близько 20.00 год., ОСОБА_2, перебуваючи на території підприємства по виготовленню деревного вугілля ФОП «Хачко», що розташоване в с. Мохове, Коропського району, Чернігівської області, вул. Лугова, 2, де він працював на посаді бригадира, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, повторно, здійснив крадіжку 10 мішків деревного вугілля середньою вагою 1 мішка з вугіллям 14,42 кг., всього – 144,2 кг вугілля, вартістю 9 грн. за 1 кілограм, завдавши потерпілому матеріального збитку на загальну суму 1297, 80 грн.

19.02.2017 року, близько 23.00 год., ОСОБА_2, перебуваючи на території підприємства по виготовленню деревного вугілля ФОП «Хачко», що розташоване в с. Мохове, Коропського району, Чернігівської області, вул. Лугова, 2, де він працював на посаді бригадира, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, повторно, зі складського приміщення підприємства здійснив крадіжку 2 упаковок мінеральної вати марки «TECHNONICOL», вартістю 215,92 грн. за 1 упаковку, загальною вартістю 431,84 грн., завдавши потерпілому матеріального збитку на вищевказану суму.

В подальшому, 20.02.2017 року, близько 18.00 год., ОСОБА_2, перебуваючи на території підприємства по виготовленню деревного вугілля ФОП «Хачко», що розташоване в с. Мохове, Коропського району, Чернігівської області, вул. Лугова, 2, де він працював на посаді бригадира, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, повторно, здійснив крадіжку 10 мішків деревного вугілля середньою вагою 1 мішка з вугіллям 14,42 кг., всього – 144,2 кг вугілля, вартістю 9 грн. за 1 кілограм, завдавши потерпілому матеріального збитку на загальну суму 1297, 80 грн.

25.02.2017 року, близько 23.00 години, ОСОБА_2, перебуваючи на території підприємства по виготовленню деревного вугілля ФОП «Хачко», що розташоване в с. Мохове, Коропського району, Чернігівської області, вул. Лугова, 2, де він працював на посаді бригадира, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, повторно, здійснив крадіжку 6 листів оцинкованого заліза, вартістю 140 грн. за 1 лист, загальною вартістю 840 грн., завдавши потерпілому матеріального збитку на вищевказану суму.

26.02.2017 року, близько 17.00 год., ОСОБА_2, перебуваючи на території підприємства по виготовленню деревного вугілля ФОП «Хачко», що розташоване в с. Мохове, Коропського району, Чернігівської області, вул. Лугова, 2, де він працював на посаді бригадира, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, повторно, здійснив крадіжку 10 мішків деревного вугілля середньою вагою 1 мішка з вугіллям 14,42 кг., всього – 144,2 кг вугілля, вартістю 9 грн. за 1 кілограм, завдавши потерпілому матеріального збитку на загальну суму 1297, 80 грн.

28.02.2017 року, близько 23.00 год., ОСОБА_2, перебуваючи на території підприємства по виготовленню деревного вугілля ФОП «Хачко», що розташоване в с. Мохове, Коропського району, Чернігівської області, вул. Лугова, 2, де він працював на посаді бригадира, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, повторно, зі складського приміщення підприємства здійснив крадіжку 2 упаковок мінеральної вати марки «TECHNONICOL», вартістю 216,40 грн. за 1 упаковку, загальною вартістю 432,80 грн., завдавши потерпілому матеріального збитку на вищевказану суму.

03.03.2017 року, близько 19.00 год., ОСОБА_2, перебуваючи на території підприємства по виготовленню деревного вугілля ФОП «Хачко», що розташоване в с. Мохове, Коропського району, Чернігівської області, вул. Лугова, 2, де він працював на посаді бригадира, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, повторно, здійснив крадіжку 200 кг. брухту чорних металів, вартістю 3 грн. за 1 кг. загальною вартістю 600 грн., завдавши потерпілому матеріального збитку на вищевказану суму

09.03.2017 року, близько 20.00 год., ОСОБА_2, перебуваючи на території підприємства по виготовленню деревного вугілля ФОП «Хачко», що розташоване в с. Мохове, Коропського району, Чернігівської області, вул. Лугова, 2, де він працював на посаді бригадира, зі складського приміщення підприємства, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, повторно, здійснив крадіжку 50 поліпропіленових мішків, розміром 120х75 см., вартістю 6,3 грн., за 1 мішок, загальною вартістю 315 грн., завдавши потерпілому матеріального збитку на вищевказану суму

05.04.2017 року, близько 18.00 години, ОСОБА_2, перебуваючи на території підприємства по виготовленню деревного вугілля ФОП «Хачко», що розташоване в с. Мохове, Коропського району, Чернігівської області, вул. Лугова, 2, де він працював на посаді бригадира, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, повторно, здійснив крадіжку 300 кг. брухту чорних металів, вартістю 3 грн. за 1 кг., загальною вартістю 900 грн., завдавши потерпілому матеріального збитку на вищевказану суму

07.07.2017 року, близько 22.00 год., ОСОБА_2 з метою таємного викрадення чужого майна та привласнення його з корисливих мотивів проник на охоронювану територію МТФ № 3 ПОСП «Перемога», що розташована в с. Шабалинів, Коропського району по вул. Центральній, де таємно від оточуючих, повторно, з тваринницького приміщення №3 демонтував та здійснив крадіжку 3 металевих труб, довжиною по 3 м. кожна, вартістю 270 грн. за 1 трубу, загальною вартістю 810 грн., завдавши потерпілому ПОСП «Перемога» матеріального збитку на вищевказану суму.

Всього ОСОБА_2 незаконно викрав чужого майна на загальну суму 10818,64 грн.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, думку прокурора, який просив залишити без задоволення подану обвинуваченим апеляційну скаргу, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог, щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні та достатні мотиви для його ухвалення. При цьому суд на свій власний розсуд, заснований на повному, всебічному та неупередженому вивченні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, зобов'язаний оцінити кожен доказ з точки зору його належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно з вимогами п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи у суді першої інстанції є неповнота судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ст. 410 КПК України, неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Частиною 1 статті 412 КПК України, передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

На думку колегії суддів, вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано не було.

Пунктом 5 частиною 2 статті 291, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України передбачено, що обвинувальний акт, серед іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а мотивувальна частина вироку у разі визнання особи винуватою - формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

При цьому, відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, окрім іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з пред’явленої підозри та обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 06.02., 12.02., 18.02., 19.02, 20.02., 25.02, 26.02, 28.02., 03.03., 09.03.2017 року, перебуваючи на території підприємства по виготовленню деревного вугілля ФОП «Хачко», що розташоване в с. Мохове, Коропського району, Чернігівської області, вул. Лугова, 2, де він працював на посаді бригадира, таємно, шляхом вільного доступу, повторно, здійснив крадіжку майна, завдавши потерпілому матеріального збитку.

Також, 07.07.2017 року він з метою таємного викрадення чужого майна та привласнення його з корисливих мотивів проник на охоронювану територію МТФ № 3 ПОСП «Перемога», що розташована в с. Шабалинів, Коропського району по вул. Центральній, звідки таємно, повторно, з тваринницького приміщення №3 демонтував та здійснив крадіжку металевих труб, завдавши потерпілому ПОСП «Перемога» матеріального збитку.

Дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України. Кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, є проникнення в приміщення.

Однак, як убачається з показань обвинуваченого, наданих в суді апеляційної інстанції, останній вину визнав частково та стверджував, що таку кількість крадіжок, як вказана в обвинувальному акті, він не скоював, звідки взяті слідством дати скоєння злочинів – не відомо, кількість епізодів була штучно збільшена органом досудового розслідування. Вказав, що працював у підприємця ОСОБА_5 у Київській області, де і проживав, а потім підприємець переїхав працювати в с.Шабалів Коропського району Чернігівської області і він поїхав разом з ним і працював в нього з грудня 2015 року до кінця 02.2016 року. Деякий період працював на інших товариствах, а з лютого 2017 року знову працював у ОСОБА_5, в цеху, який знаходиться в с. Шабалинів і був бригадиром. Підприємець при прийомі на роботу обіцяв працівникам безкоштовне харчування, вчасно виплачувати заробітну плату, однак не виконував свої обіцянки, забезпечував харчування та заробітною платою нерегулярно. Оскільки він був бригадиром, то працівники вимагали харчування від нього, тому він обмінював продукцію та матеріали підприємства на продукти харчування у громадян, які торгували на базарі. Наполягав на тому, що здійснив три крадіжки майна, десь по 10 мішків вугілля, але працівники міліції розділили кількість викрадених мішків на більшу кількість епізодів, запевняючи мене, що з даного приводу тяжких наслідків для нього не настане, буде умовна міра покарання, він і повірив та погоджувався.

З показань, викладених у вироку суду, ОСОБА_2 погодився з обвинуваченням по всім датам крадіжок, не уточняючи коли, в який час і при яких обставинах скоював злочини.

Копією виписки з наказу № 1 від 31.01.2017 року про призначення на роботу (т. 1 а.п. 242) ОСОБА_2 прийнятий на посаду бригадира ФОП ОСОБА_5 з 01.02.2017 року з посадовим окладом 3200 грн. на місяць.

Згідно повідомлення ФОП ОСОБА_5, договір про повну матеріальну відповідальність з ОСОБА_2 не укладався, майно останньому не було ввірене й не перебувало в його віданні (т. 1 а.п. 241).

Допитаний судом 1 інстанції свідок ОСОБА_6 показав, що обвинувачений просив у нього один раз коня з возом, щоб перевезти дрова.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що здійснював торгівлю продуктами харчування в с. Шабалинів, Коропського району, познайомився з обвинуваченим, який запропонував обміняти вугілля та два рулони мінеральної вати на продукти харчування на, що він погодився, та взимку 2017 року обвинувачений йому та його брату ОСОБА_8 надав десять мішків деревного вугілля та два рулони мінеральної вати. Так відбувалось декілька разів. Теж саме було і щодо металевих обрізків, він здав на базу по прийому металобрухту за 700 грн., на які купували на прохання ОСОБА_2 йому цигарки, хліб, олію.

З показань іншого свідка - ОСОБА_8, брата ОСОБА_7 вбачається, що взимку 2017 року обвинувачений запропонував здати деревне вугілля та мінеральну вату, а йому купити продукти харчування. Показав також, що металобрухт - обрізки труб, він з братом відвезли в смт. Сосниця, Коропського району на пункт прийому металобрухту, а обвинуваченому купили продукти харчування.

В даних показаннях ОСОБА_8 взагалі йдеться мова про один епізод щодо вугілля та мінеральної вати. Час, кількість таких випадків та щодо металобрухту– не встановлено.

Однак зі встановленого обвинувачення, ні по одному епізоду не вбачається викрадення в один день десяти мішків деревного вугілля та два рулони мінеральної вати. По пред’явлених епізодах обвинувачений викрадав або тільки деревне вугілля, або тільки мінеральну вату і, крім того, деревного вугілля 50 мішків, а вати 4 упаковки. Тобто, зі свідчень вищезазначених осіб не можливо визначити місце, час обміну продуктів харчування на те, що пропонував ОСОБА_2, щоб співставити з датами крадіжок.

Відповідно до заяв потерпілого ОСОБА_5 та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5 - ОСОБА_9, заяви надходили до Бахмацького відділу міліції ГУНП в Чернігівській області починаючи з 13.07.2017 року через короткий проміжок часу (19.07.2017, 24.07.2017, 25.07.2017, 10.08., 14.08.2017) з повідомленнями про крадіжки в період січня-липня 2017 року, а то і взагалі без інформації про час крадіжок з проханням розібратися по ним. (т. 1 а.п. 70, 79, 90, 94, 98, 118).

Яким чином досудовим розслідуванням були встановлені зазначені в обвинуваченні дати і час скоєння крадіжок обвинуваченим ОСОБА_2 з матеріалів кримінального провадження не вбачається, такі докази відсутні. Відсутні також підстави виявлення крадіжок на підприємстві ФОП ОСОБА_5 в с.Мохове вул.Лугова,2 самими заявниками, чи то актом перевірки, чи актом ревізії, чи якимсь іншим способом і чому виявили саме в липні 2017 року за крадіжки січень-лютий 2017 року.

Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної шкоди, а також юридична особа, якій завдано майнової шкоди.

Потерпілого у кримінальному провадженні, згідно ст.58 КПК України, може представляти представник. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути, зокрема, її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами. Ст.ст.56,57 КПК України передбачають права і обов’язки потерпілого.

В матеріалах мається довіреність від 28.07.2017 року (а.п.20 т.1), якою ОСОБА_5 уповноважує ОСОБА_9 представляти його інтереси, зокрема, зі всіма правами наданими законом потерпілому.

Однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження потерпілий по справі відсутній. Ні підприємство по виготовленню деревного вугілля «Хачко», ні сам ОСОБА_5, як фізична особа, юридично не є потерпілим по справі, тобто не допитувалася в якості потерпілого і не роз’яснювалися їй права та обов’язки потерпілого. Заяви про скоєння злочинів може подавати не тільки особа, яка потерпіла від злочину, а і інша особа, як в даному випадку по деяких епізодах – ОСОБА_9, тому, заявник не може бути беззаперечно потерпілим.

Також в справі мається декілька постанов, винесених слідчим про залучення як представника потерпілого ПП (підприємства по виготовленню деревного вугілля) «Хачко» - ОСОБА_9, декілька з них датовані 14.07.2017 р., далі 19.07; 20,07.2017 р.р., з посиланням на довіреність, ту, яка видана значно пізніше, аніж винесені постанови про залучення представника потерпілого (а.п.70-100 т.1).

Тоді ж не відомо, кого ж саме і на підставі яких установчих документів представляв ОСОБА_9 в даному кримінальному провадженні потерпілу сторону.

Сам ОСОБА_5 ні на досудовому розслідуванні, ні в суді 1 інстанції не допитувався, а тому невідомі обставини викрадення продукції з його підприємства, їх дати, відсутні відомості чи з його дозволу здійснювався ОСОБА_2 обмін на продукти харчування та інше. Без допиту даного підприємця, не можливо перевірити показання обвинуваченого щодо їх правдивості чи навпаки. Не допитувався саме по обставинам справи в суді і представник потерпілого ОСОБА_9, інформація від якого була б важлива для суду.

Проведені слідчі експерименти не усувають вищезазначені неточності та порушення.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК України є неконкретним, оскільки дата, час крадіжок не підтверджується матеріалами кримінального провадження, відсутній по справі потерпілий, а відтак, невідомо, кому ж конкретно завдані збитки. Фактично, не встановлені обставини скоєних кримінальних правопорушень. Обвинувачення, яке встановлено судом доведеним, не узгоджується з тими доказами, які маються в матеріалах кримінального провадження та досліджені судом.

Таким чином, вищезазначені порушення вимог кримінального процесуального закону, в руслі ст.412 КПК України, є істотними, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення і є порушенням права обвинуваченого на захист.

Окрім того, визнаючи обвинуваченого ОСОБА_2 винуватим за ч. 3 ст. 185 КК України, суд залишив воза увагою роз’яснення, які маються в п.22 постанови ПВС України «Про судову практику у справах проти власності» №10 від 06.11.2009 року, що, вирішуючи питання про наявність у діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки як проникнення до приміщення, повинен мати на увазі, що під проникненням слід розуміти незаконне вторгнення до нього будь-яким способом ( із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання, шляхом обману чи з використанням підроблених документів, тощо). Під приміщенням слід розуміти різноманітні постійні, тимчасові, стаціонарні або пересувні будівлі чи споруди, призначені для розміщення людей або матеріальних цінностей (виробниче або службове приміщення підприємства, установи чи організації, гараж, інша будівля господарського призначення, відокремлена від житлових будівель, тощо).

Протоколом огляду місця події від 21.07.2017 року (т. 1 а.п. 211-215) встановлено, що територія непрацюючої МТФ № 3 ПОСП «Перемога», що розташована в с. Шабалинів, Коропського району по вул. Центральна, не огороджена, заросла чагарниками, вхід на вказану територію вільний, не охороняється, не освітлюється. Всі приміщення, які знаходяться на території, напівзруйновані. У тваринницькому приміщенні № 3 на території МТФ, двері та вікна відсутні, дах даного приміщення зруйнований.

Отже, територія ПОСП «Перемога» не освітлена, не охоронювана, фактично не була пристосована для зберігання, вхід до даної території та до приміщень, які на ній знаходяться, вільний.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому доводи апеляційної скарги підлягають перевірці при новому розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, а також слід взяти до уваги вимоги, викладені в ухвалі апеляційного суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 407, 409, 412, 415, 419 Кримінального процесуального кодексу України, суд, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2– задовольнити частково.

Вирок Коропського районного суду Чернігівської області від 29 березня 2018 року відносно ОСОБА_2 - скасувати у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_10 ОСОБА_1 ОСОБА_11