Рішення № 7521082, 21.01.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка 16, м. Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2010 р. Справа № 8/103

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М.А.

при секретарі судового засідання Майкович Л.М.

розглянувши матеріали справи

за позовом: ТзОВ "Бичківська меблева фабрика", вул. Заводська, 2, Великий Бичків, Рахівський район, Закарпатська область, 90615

до відповідача: ТзОВ "Лістранссервіс", вул. Заводська, 4, с. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552

про стягнення заборгованості в сумі 27521,40 грн.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися.

встановив: до господарського суду подано позов про стягнення заборгованості за поставлену продукцію в сумі 27521,40 грн. з ТзОВ "Лістранссервіс".

Ухвалою від 05.11.09 порушено провадження у справі та призначено заяву до розгляду в судовому засіданні. Ухвалами від 24.11.09, 14.12.09 та 30.12.09 розгляд справи відкладався. Ухвалою голови суду від 30.12.09 продовжено строк розгляду спору на один місяць.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконано умов укладеного з позивачем договору Ухвалою поставки, а саме не здійснено оплату в повному обсязі за поставлену продукцію, в результаті чого утворилася заборгованість у сумі 27521,40 грн., зокрема - 23366,50 грн. основного боргу, 2378,24 грн. пені, 328,41 грн. річних нарахувань, 1448,25 грн. інфляційних втрат.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового засідання, представник відповідача подав суду відзив на позов, в якому визнає суму основного боргу, вказавши, що заборгованість утворилася у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства. Проти стягнення пені та річних нарахувань заперечив.

Суд, розглянувши матеріали справи встановив, що 02.03.09 між ТзОВ "Сведвуд Україна" та ТзОВ "Лістранссервіс" укладено договір поставки лісової продукції (тріски технологічної твердопильних порід ГОСТ 15815-83), згідно якого відповідач зобов'язався прийняти та оплатити продукцію на умовах даного договору.

Згідно долученої до матеріалів справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 08.09.09 внесено зміни до назви товариства - ТзОВ "Сведвуд Україна" перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Бичківська меблева фабрика".

На виконання умов договору, позивач за період з 05.03.09 по 30.04.09 поставив відповідачу продукцію - тріску технологічну загальною вартістю 37544,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними.

Поставка продукції згідно накладних №701 від 28.04.09, №564 від 13.04.09, №594 від 16.04.09, №742 від 30.04.09, №539 від 09.04.09, №331 від 18.03.09 була здійснена Великобичківською філією "Сведвуд Карпати", що являлася підрозділом ТзОВ "Сведвуд Україна" без права створення юридичної особи. Даний факт підтверджується ідентичністю ідентифікаційного коду товариства на відбитках печаток на накладних ТзОВ "Сведвуд Україна" та Великобичківської філії "Сведвуд Карпати".

Відповідно до п. 6.1 договору, покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок постачальника через три дні після прийняття сировини.

Поставлену продукцію відповідач оплатив частково - в розмірі 14177,50 грн. Станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача з оплати поставленої продукції становила 23366,50 грн., а період прострочення склав 171 день.

Відповідно до п. 7.2 договору, покупець за несвоєчасну оплату за сировину, отриману без попередньої оплати, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати поставленої продукції позивачем нараховано пеню в розмірі 2378,24 грн., річні нарахування в сумі 328,41 грн. та 1448,25 грн. інфляційних втрат. В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості.

Суд вважає позовні вимоги ТзОВ "Сведвуд Україна" обґрунтованими.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як зазначалося вище, в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми заборгованості у визначений договором строк, тому основний борг в сумі 23366,50 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь ТзОВ "Сведвуд України".

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасником господарських відносин, до нього застосовуються штрафні санкції (штраф, пеня).

Відповідно до ч. З ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Наведені правові підстави дозволяють зробити висновок про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних, а також неустойки (штрафу та пені). Розрахунок нарахувань позивача відповідає законодавству України та матеріалам справи.

З огляду на викладене, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позовні вимоги слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. 549, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лістранссервіс", вул. Заводська, 4, с. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552, код ЄДРПОУ 33868772 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Бичківська меблева фабрика", вул. Заводська, 2, Великий Бичків, Рахівський район, Закарпатська область, 90615, код ЄДРПОУ 35401618, р/р2600302773001 в ІФФ АБ "Київська Русь", м. Долина, МФО 336008, св.№100094434, ІПН 354016109058 - 24814,75 грн. основного боргу з врахуванням індексу інфляції, 328,41 грн. річних нарахувань, 2378,24 грн. пені, 275,30 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            рішення підписане 22.01.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______