Рішення № 7520979, 12.01.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.2010                                                             Справа № 17/88

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ, державного підприємства Міністерства оборони України „Перечинська лісозаготівельна дільниця”, м. Перечин (підприємство) до Перечинської міської ради, м. Перечин (відповідач-1, рада) та товариства з обмеженою відповідальністю „Корнелія Трейд”, м. Перечин (відповідач-2, товариство) за участю товариства з обмеженою відповідальністю „НОК „Атолл Холдінг”, м. Київ як третьої особи на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору (третя особа, ТОВ „НОК „Атолл Холдінг”)

за участю представників:

позивача –не з”явився;

відповідача -1 –Мулеса О.М., представник за довіреністю;           

відповідача - 2 –Плахотник О.М., представник за довіреністю;

третя особа –Шперик М.В., представник за довіреністю;

прокуратури –Хитрик Б.В., представник за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ: про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (далі –оспорюваний договір)

          Прокурор звернувся до суду з наведеними позовними вимогами, вважаючи незаконним оспорюваний договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,9968 га, яка розміщена у провулку Червоноармійський, 5 у м. Перечин. Вважає, що дана земельна ділянка відноситься до земель оборони, тобто є державною власністю, посилаючись на рішення виконкому Перечинської райради від 14.02.61р. „Про відвод земельної ділянки під будівництво лісозаводу і інших виробничих об’єктів лісопромкомбінату 909 КЕУ МО СРСР” (далі –рішення від 14.02.61р.) та довідку відділу земельних ресурсів у Перечинському районі від 28.07.08р. (далі –довідка від 28.07.08р.). За таких обставин, на думку прокурора, Перечинська міська рада була не вправі здійснювати розпорядження зазначеною земельною ділянкою –приймати рішення від 6.11.07р. № 103-Р „Про затвердження проектів відведення земельних ділянок та передачу в оренду земельних ділянок на території міста” в частині передачі згаданої ділянки в оренду товариству „Корнелія Трейд” (далі –рішення від 6.11.07р.) та укладати з останнім оспорюваний договір оренди щодо цієї ділянки.

          Позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не забезпечив участі уповноваженого представника у засіданнях суду, які відбулися 4.11.09, 25.11.09, 16.12.09, 12.01.10.

Відповідачі-1, 2 письмовими відзивами та їх представники у судовому засіданні заперечують проти позову. Пояснюють, зокрема, що земельна ділянка, що є предметом спірного договору оренди, не є землею державної власності, оскільки доказів на підтвердження наведеного не надано, а рішення від 14.02.61р. та довідка від 28.07.08 не є правовстановлюючими документами позивача на право власності або право користування нею. Земельна ділянка розташована у межах населеного пункту, станом на час укладення спірного договору не була передана у приватну або державну власність, отже перебувала у комунальній власності та віднесена до земель запасу Перечинської міської ради, тому остання вправі була передати її в оренду товариству. До того ж, на цій земельній ділянці розташовані будівлі та споруди, які належать на праві власності товариству, оскільки перейшли до нього за договором про передачу майна у власність укладеного 22.07.04 підприємством та товариством у межах справи про банкрутство підприємства

ТОВ „НОК Атолл Холдінг” - третя особа у справі на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору залучена судом до участі у справі, заперечує проти позову та підтримує вищенаведені позиції відповідачів з тих же мотивів. Посилається на те, що оскільки на частині орендованої за спірним договором земельної ділянки площею 0,153 га розташоване нерухоме майно придбане у ТОВ „Корнелія Трейд” третьою особою, остання також має право на одержання у встановленому порядку земельної ділянки для обслуговування цього нерухомого майна.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачами у справі Перечинською міською радою як орендодавцем та ТОВ „Корнелія Трейд” як орендарем - 16.11.07р. укладено оспорюваний договір оренди землі загальною площею 3,9968 га, що розташована в м. Перечин, провулок Червоноармійський, 5. За умовами договору зазначена ділянка надана орендарю в строкове платне користування на 3 роки цільовим призначенням для обслуговування належних йому виробничих та допоміжних приміщень, ведення виробничої діяльності.

Передувало укладенню оспорюваного договору та слугувало підставою укладення договору, як зазначено в його тексті, рішення Перечинської міської ради від 06.11.2007р. „Про затвердження проектів відведення земельних ділянок та передачу в оренду земельних ділянок на території міста”, п.п. 9.1, 9.2 якого затверджено проект землеустрою щодо згаданої земельної ділянки та надано її в оренду ТОВ „Корнелія Трейд” на визначених умовах. Дане рішення Перечинської міської ради як органу місцевого самоврядування є чинним станом на час розгляду даної справи, оскільки ніким не змінено, не відмінено, не скасовано

На орендованій земельній ділянці розташовані виробничі будівлі та споруди загальною площею забудови 3946, 34 кв. м, що належать на праві власності ТОВ „Корнелія Трейд” як придбані за мировою угодою від державного підприємства Міністерства оборони України „Перечинська лісозаготівельна дільниця” –позивача у справі - у процесі його банкрутства, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, мировою угодою від 3.08.04 по справі № 6/146 про визнання банкрутом державного підприємства „Перечинська лісозаготівельна дільниця”, ухвалою господарського суду Закарпатської області від 3.08.04 по справі № 6/146, договором про передачу майна у власність від 22.07.04, актами передачі майна у власність від 17.01.05, 21.03.05, 21.03.05, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 5.04.05р.

5.10.07р. ТОВ „Корнелія-Трейд” та ТОВ „НОК „Атолл Холдінг” укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким останнім придбано частину виробничих будівель та споруд, розташованих у м. Перечин, провулок Червоноармійський, 5. Умовами цього ж договору сторони узгодили питання користування земельною ділянкою, яка необхідна ТОВ „НОК „Атолл Холдінг” для обслуговування придбаного нерухомого майна, та розмір цієї ділянки –0,153 га.

5.12.08р. Перечинська міська рада прийняла рішення № 215-р „Про надання дозволів на виготовлення проектів відведення земельних ділянок в місті Перечин для передачі в оренду, які знаходяться в землях запасу міської ради, вилучення земельних ділянок, внесення змін до рішень сесії”, п. 9.1, якого вирішила вилучити з користування ТОВ „Корнелія-Трейд” за його заявою у землі запасу земельну ділянку розміром 0,153 га в м. Перечин, пр. Червоноармійський, 5.

Прокурор поданим позовом просить визнати недійсним укладений Перечинською міською радою та ТОВ „Корнелія-Трейд” договір оренди земельної ділянки, вважаючи, що вона належить до державної власності, а міська рада не вправі розпоряджатися землями державної власності.

Спір у даній справі стосується питань землекористування, тому регулюється відповідними приписами Земельного кодексу України (далі –ЗК України), Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” (далі - Закон).

За змістом ст. 12 ЗК України до повноважень міських рад як органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин на території міст належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

За змістом п. 12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади; розпорядження землями, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершенного будівництва та законсервовані об'єкти, а також продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюють державні органи приватизації

За змістом ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішеннями органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Надання земельних ділянок юридичним особам у користування за змістом ст.ст. 122, 123 ЗК України здійснюється за зверненнями відповідних юридичних осіб на підставі рішень органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

          За змістом ст. ст. 10, 25, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами; міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами, до їх відання; до виключної компетенції міських рад віднесено, зокрема, вирішення відповідно до закону та виключно на пленарних засіданнях ради питань регулювання земельних відносин. Приписами ст. 59 Закону передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні акти у формі рішень, які можуть визнаватися незаконними в судовому порядку з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України.

Матеріалами справи встановлено, що земельна ділянка, стосовно якої було укладено спірний договір оренди, як станом на час його укладення так і станом на час судового розгляду даної справи, належить до комунальної власності, оскільки знаходиться в межах міста Перечин, не передана у приватну власність, на ній не розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершенного будівництва та законсервовані об'єкти, тому повноваження щодо розпорядження нею належать Перечинській міській раді –відповідачеві-1 по справі.

Посилання прокурора на рішення від 14.02.61р. як на доказ належності спірної земельної ділянки до державної власності суд не приймає до уваги, оскільки за текстом зазначеного рішення виконкомом Перечинської районної ради було вирішено питання „відведення земельної ділянки під будівництво лісозаводу і інших виробничих об’єктів лісокомбінатом № 909 КЕУ МО СРСР в селищі Перечин на території бувшого цеху переробки Перечинського лісокомбінату, загальною площею 4,29 в межі згідно прилагаючого плану”. Тобто даним рішенням не було вирішено питання передачі земельної ділянки позивачу у справі, інших рішень, які б вирішували надання позивачеві у встановленому порядку земельної ділянки, державного акту на право користування позивачем земельною ділянкою суду не надано. Як вбачається з вищенаведених матеріалів справи, споруджені на цій земельній ділянці виробничі будівлі та споруди загальною площею забудови 3946, 34 кв. м, що належали державному підприємству „Перечинська лісозаготівельна дільниця”, передані у процесі його банкрутства ТОВ „Корнелія Трейд”. Таким чином, з 3.08.2004р. нерухоме майно розташоване на спірній земельній ділянці не належить державному підприємству, отже за змістом п. 12 Перехідних положень ЗК України Перечинська міська рада вправі здійснювати розпорядження цією земельною ділянкою.

З огляду на наведене та приймаючи до уваги законодавство, яким врегульовано питання земельних відносин та повноважень органів місцевого самоврядування у їх галузі, суд дійшов висновку, що відповідач-1 у межах наданої йому компетенції та відповідно до закону прийняв рішення від 6.11.07 про надання в оренду земельної ділянки ТОВ „Корнелія-Трейд” для обслуговування належного їй на праві власності об’єкту нерухомості, що розташований на цій земельній ділянці, та уклав оспорюваний договір оренди.

Вирішуючи питання про визнання недійсним оспорюваного договору, суд виходив з приписів ст. 204 Цивільного кодексу України (ЦК України), якими встановлена презумпція правомірності правочинів, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин може бути визнаний недійсним з підстав передбачених законом. Підставою для визнання судом недійсності правочину за змістом ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст. 203 цього ж кодексу.

За приписами ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Наведені прокурором підстави визнання оспорюваного договору недійсним - належність переданої в оренду за спірним договором земельної ділянки до державної власності та відсутність повноважень Перечинської міської ради на розпорядження цією земельною ділянкою - не підтверджені прокурором та позивачем у ході судового розгляду належними та допустимими доказами та спростовані документами поданими суду відповідачами.

У ході судового розгляду не встановлено будь-яких інших порушень закону та/або повноважень сторін при укладенні оспорюваного договору, що могли б слугувати підставою визнання його недійсним.

За таких обставин укладення відповідачами оспорюваного договору узгоджується з вищенаведеними нормами законодавства, яке регулює питання земельних відносин, повноважень органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, набуття юридичними особами права користування земельними ділянками із земель комунальної власності, тому у задоволенні позову про визнання недійсним цього договору належить відмовити.

За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд даної справи належить стягнути з позивача.

Зважаючи на вищенаведене, керуючись ст.ст. 203, 204, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 116, 122, 123, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. ст. 10, 25, п. 34 ч. 1 ст. 26, ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.ст. 4-3, 33, 35, 43, 44-49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1.          У позові відмовити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства „Перечинська лісозаготівельна дільниця” (89200 м. Перечин, провулок Червоноармійський, 5, код ЄДРПОУ 14303810) - до державного бюджету України –державного мита на суму 85 грн. (вісімдесят п’ять грн.) із зарахуванням його по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 092 та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу на суму 236 грн. (двісті тридцять шість грн.).

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

22.01.10.

Суддя Ушак І.Г.