Постанова № 75208044, 10.07.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1270/17 Номер провадження 22-ц/786/1529/18Головуючий у 1-й інстанції Городівський О. А. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах :

головуючого - судді Пилипчук Л.І.,

суддів Панченка О.О., Пікуля В.П.,

секретар Рибак О.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 травня 2018 року, постановленого суддею Городівським О.А.,

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави,

в с т а н о в и в:

14.06.2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаним позовом. Позовні вимоги обгрунтовував тим, що за оголошенням на сайті «Обмен валют «EXCHANGE» вирішив здійснити обмін належних йому коштів у сумі 98800,00 грн. на долари США. Зателефонувавши 12.10.2015 року за вказаним в оголошенні контактним телефоном, йому підтвердила дівчина ім'я «ОСОБА_8» про проведення операції з обміну валюти через ПАТ КБ «Приватбанк» та повідомила про необхідність йому відкрити у цьому банку картковий рахунок. Наступного дня, 13.10.2015 року, по телефону вказана особа повідомила його про те, що йому необхідно звернутися до центрального відділення «Приватбанку» у м.Маріуполі та здійснити переказ коштів на вказану нею картку, після чого касир має видати йому 4300 доларів США. Однак після перерахування 98304,00 грн. на його вимогу видати долари касир відмовила. Через гарячу лінію банку заблокував картку, але оператор повідомив, що гроші вже зняті. В той же день він звернувся до Жовтневого РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області із заявою про вчинення щодо нього злочину. Відомості про вчинений злочин внесені до ЄРДР за №12015050770003844 з правовою кваліфікацією за ч.3 ст.190 КК України. Досудове розслідування здійснюється Кременчуцьким ВП ГУ НП в Полтавській області.

Оскільки згідно квитанції ПАТ КБ «АПриватбанк» від 13.10.2015 та випискою по картковому рахунку перерахування коштів в сумі 98304 грн. здійснено на картковий рахунок, що відкритий на ім'я ОСОБА_3, який при допиті його в якості свідка у кримінальному провадженні підтвердив отримання цих коштів, тому просив стягнути з останнього вказану суму, як набуту ним без достатньої правової підстави.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 травня 2018 року відмовлено у задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем щодо перерахування коштів, пов'язані із вчиненням злочину відносно позивача та заподіяння йому шкоди, а тому відновлення його прав можливе шляхом спеціального способу захисту, на підставі ст.1166 ЦК України, що виключає можливість застосування ст.1212 ЦК України.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив позивач. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Заперечує висновок суду першої інстанції, що між сторонами виникли деліктні правовідносини, які виключають можливість застосування положень статті 1212 ЦК України, оскільки жодних договірних відносин між ним та відповідачем як до перерахування грошових коштів, так і після цього, - не існувало. Всі переговори з приводу купівлі-продажу іноземної валюти позивач вів з дівчиною на ім'я «ОСОБА_8», яка представилася співробітником ПАТ КБ «Приватбанк» та насправді немала реального наміру (та права) проводити валютно-обмінну операцію.

Відповідач ОСОБА_3 направив відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи апеляційної скарги та погоджується з висновками міськрайонного суду. Вважає, що позивачем не надано доказів, що вказані грошові кошти зберігаються у нього або набуті ним, а обставини щодо договірних відносин з невстановленою особою на ім'я ОСОБА_8 виключають можливість застосування положень ст.1212 ЦК України.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_2 08 липня 2015 року. у відділенні № 313 АТ «Укргазбанк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб отримав кошти в сумі 177129,49 грн. /а.с. 13/.

З метою обміну валюти 13 жовтня 2015 року у відділенні ПАТ КБ «Приватбанк» у м.Маріуполь позивач перерахував частину цих коштів у сумі 98 800,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1, відкритий на ім'я ОСОБА_3. /а.с.14/

Відповідач особисто зняв з рахунку вказані кошти у відділенні ПАТ КБ «Приватбанк» м.Кременчуці негайно після їх зарахування./а.с.15,45, 47-50/

За заявою ОСОБА_2 органами досудового розслідування розпочато кримінальне провадження, яке триває до цього часу./а.с.46/

Згідно протоколу допиту ОСОБА_3 в якості свідка, проведеного в рамках кримінального провадження, останній підтвердив факт одержання коштів від позивача на свою картку, зняття цих коштів та передачу їх третій особі - ОСОБА_5/а.с.47-48/

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що положення ст.1212 ЦК України застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. В даному випадку правовідносини між сторонами пов'язані із вчиненням злочину та право позивача підлягає захисту на підставі ст.1166 УЦК України.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його таким, що прийнятий з неправильним застосуванням норми матеріального права, з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз викладеної норми дає підстави зробити висновок, що для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідно наявність хоча б двох умов: перше - збільшення або збереження майна однією стороною (набувачем) з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого); друге - відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення або збагачення за підставою, яка згодом відпала. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Із встановлених судом першої інстанції фактичних обставин вбачається відсутність правових підстав для одержання відповідачем зазначених коштів від позивача. Договірних відносин між позивачем та відповідачем як до перерахування грошових коштів, так і після цього, - не існувало. Всі переговори з приводу купівлі-продажу іноземної валюти позивач вів з дівчиною на ім'я «ОСОБА_8», яка представлялася співробітником ПАТ КБ «Приватбанк» та з урахуванням подальших подій не мала наміру (та право) проводити валютно-обмінну операцію. Відповідач не був уповноваженим представником вказаної особи, а отже його участь у договірних відносинах виключається.

З урахуванням викладеного апеляційний суд приходить до висновку, що правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються нормою ст.1212 ЦК України, оскільки відповідач набув майно за рахунок позивача за відсутності правових підстав для цього.

При цьому апеляційну суд визнає помилковим обґрунтування міськрайонним судом відмови у позові можливістю відновлення права позивача шляхом спеціального способу захисту, передбаченого ст.1166 ЦК України.

Встановлені обставини перерахування позивачем коштів на картковий рахунок відповідача вказують на те, що деліктні правовідносини можуть мати місце між позивачем та невстановленою особою на ім'я «ОСОБА_8», яка представилася співробітником ПАТ КБ «Приватбанк» та ввела в оману позивача, а також у разі встановлення у кримінальному провадженні іншої особи, що діяла у змові на шахрайство. Однак на даний час особа, яка завдала шкоди, не встановлена.

Позивач, здійснюючи свої цивільні права відповідно до ст.12 ЦК України на власний розсуд, правомірно звернувся в суд з позовом до відповідача на підставі ст.1212 ЦК України. Тому апеляційний суд апеляційну скаргу задовольняє, рішення суду першої інстанції скасовує та ухвалює нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 963,04 грн. судового збору за позовну заяву та 1476 грн. - за подання апеляційної скарги, а всього 2439,04грн. /а.с.1,128/

Керуючись ст.ст.367,368 374, 376 п ч.1 п.4, ст.ст. 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 травня 2018 року - скасувати та ухвалити нове про задоволення позову ОСОБА_2.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 98 304 грн., як безпідставно набутих, та 2439,04 грн. витрат по оплаті судового збору, а всього 100 743,04 грн.( сто тисяч сімсот сорок три грн. 04 коп.).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 липня 2018 року.

Головуючий - суддя Л.І.Пилипчук

Судді: /підписи/ О.О.Панченко

В.П. Пікуль

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук