Вирок № 75207866, 09.07.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1212/18

Провадження № 1-кп/541/161/2018

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2018 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Куцин В.М.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018170690000021 від 12.04.2018 року,

за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, заступника Миргородського міського голови, раніше не судимого, одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, інваліда II групи,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України

за участю сторін та інших учасників судового провадження

прокурора Канюка В.В.,

захисника, адвоката ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_2,

у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Миргород вищевказане кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 12-16 квітня 2018 року запропонував та надав начальнику міжрайонного відділу №3 (м. Миргород) УЗЕ в Полтавській області ДЗЕ Нацполіції України майору поліції ОСОБА_4, тобто службовій особі, що постійно здійснює функції представника влади грошові кошти у розмірі 300 доларів США за не вчинення ним дій по притягненню ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, чим вчинив пропозицію надати службовій особі неправомірну вигоду та надав неправомірну вигоду службовій особі за не вчинення в інтересах третьої особи дій, з використанням наданої йому влади та службового становища, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 369 КК України за наступних обставин:

У відповідності до Закону України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України №830 від 13.10.2015 «Про утворення територіального органу Національної поліції», створено міжрегіональний територіальний орган кримінальної поліції Національної поліції України - Департамент захисту економіки Національної поліції України (ДЗЕ Нацполіції України), у складі якого діє його структурний (відокремлений) підрозділ - Управління захисту економіки в Полтавській області ДЗЕ Нацполіції України.

01.09.2017 наказом начальника ДЗЕ Нацполіції України №272о/с від 29.08.2017 майор поліції ОСОБА_4 призначений на посаду начальника міжрайонного відділу № 3 (м. Миргород) Управління захисту економіки в Полтавській області ДЗЕ Нацполіції України.

Згідно посадової інструкції начальника міжрайонного відділу №3 (м. Миргород) Управління захисту економіки в Полтавській області ДЗЕ Нацполіції України ОСОБА_4, на нього покладено наступні завдання, обов’язки та повноваження: відповідати за своєчасне та якісне виконання відділом покладених на нього завдань та функцій щодо правоохоронної діяльності в межах повноважень, забезпечення підготовки та контролю виконання поточних й перспективних планів роботи відділу, контроль за виконавською та службовою дисципліною, дотримання законності у службовій діяльності, організація роботи відділу у напрямку протидії адміністративній корупції, виявлення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією, складання адміністративних протоколів, у межах компетенції надавати особовому складу відділу вказівки з питань, що відносяться до напрямів обслуговування відділу, за дорученням керівництва або особисто розгляду звернень та запитів громадян, органів виконавчої влади, народних депутатів України, підприємств, установ, організацій тощо з питань, що належать до компетенції відділу, внесення керівництву пропозицій щодо вжиття відповідних заходів за результатами їх розгляду.

Повноваження та обов’язки ОСОБА_4 характеризують його як представника влади, який наділений правом у межах своєї компетенції ставити вимоги, приймати рішення, обов’язкові до виконання юридичними та фізичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості.

У відповідності до ч. 1 примітки 1 ст. 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_4, будучи працівником поліції на посаді начальника міжрайонного відділу №3 (м. Миргород) Управління захисту економіки в Полтавській області ДЗЕ Нацполіції України, є службовою особою, яка постійно здійснює функції представника влади.

23.03.2018 до управління захисту економіки в Полтавській області ДЗЕ Нацполіції України з УСБУ в Полтавській області за № 66/42-451 надійшли матеріали щодо можливого факту вчинення головним інженером комунального підприємства «Комбінат благоустрою та озеленення» (м. Миргород) ОСОБА_5 порушення вимог фінансового контролю, тобто адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП.

У той же день, у відповідності до вказівки керівництва УЗЕ в Полтавській області ДЗЕ Нацполіції України, здійснення перевірки та прийняття рішення за вказаними матеріалами доручено начальнику міжрайонного відділу № 3 (м. Миргород) Управління захисту економіки в Полтавській області ДЗЕ Нацполіції України ОСОБА_4

04.04.2018 працівниками поліції ОСОБА_5 викликано до міжрайонного відділу №3 (м. Миргород) Управління захисту економіки в Полтавській області ДЗЕ Нацполіції України для надання письмових пояснень, де останній дізнався про факт проведення відносно нього перевірки за фактом порушення вимог фінансового контролю.

У подальшому, ОСОБА_5, будучи близькою особою (зятем) ОСОБА_2, у приватному спілкуванні повідомив останньому про можливе притягнення до адміністративної відповідальності та, як наслідок, звільнення його з роботи.

В свою чергу, у період часу з 05 по 11 квітня 2018 року у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на вчинення пропозиції надати службовій особі неправомірну вигоду та надання службовій особі міжрайонного відділу №3 (м. Миргород) Управління захисту економіки в Полтавській області ДЗЕ Нацполіції України неправомірної вигоди в інтересах близької йому особи (зятя) ОСОБА_5, для уникнення останнім адміністративної відповідальності.

При цьому, ОСОБА_2 вирішив вчинити злочин самостійно, тобто без відома та без залучення інших осіб, у тому числі ОСОБА_5

11 квітня 2018 ОСОБА_2, з метою реалізації своїх злочинних намірів, вжив заходів для встановлення службової особи, яка уповноважена складати протоколи про адміністративні правопорушення, та під час розмови із раніше знайомим йому працівником міжрайонного відділу №3 (м. Миргород) Управління захисту економіки в Полтавській області ДЗЕ Нацполіції України ОСОБА_6 дізнався, що адміністративні матеріали щодо ОСОБА_5 перебувають на розгляді у начальника зазначеного підрозділу поліції ОСОБА_4 та від нього залежить прийняття остаточного рішення.

У подальшому, 12 квітня 2018, близько 08:50 год. ОСОБА_2, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на пропозицію надати службовій особі неправомірну вигоду та подальше надання службовій особі такої вигоди, прибув до службового кабінету № 312 начальника міжрайонного відділу №3 УЗЕ в Полтавській області ДЗЕ Нацполіції України (Полтавська область, м. Миргород, вул. Якова Усика, 34), де діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку здійснення службовою особою своїх службових повноважень, та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що майор поліції ОСОБА_4 є службовою особою, що постійно здійснює функції представника влади, запропонував йому неправомірну вигоду у розмірі 300 доларів США (станом на 12.04.2018 становило 7830 грн.), за не вчинення зазначеною службовою особою дій по притягненню ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 172-6 КУпАП.

При цьому, ОСОБА_2 уточнив, що надасть неправомірну вигоду протягом 16-17 квітня 2018 року, після чого залишив службове приміщення, де знаходився ОСОБА_4

Того ж дня, ОСОБА_4, дотримуючись присяги працівника поліції, усвідомлюючи, що ОСОБА_2 вчинив злочин, письмово повідомив військову прокуратуру Полтавського гарнізону про зазначений факт, на підставі чого 12.04.2018 зареєстровано кримінальне провадження №42018170690000021, за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а досудове розслідування зазначеного кримінального правопорушення доручено слідчим слідчого відділу УСБУ в Полтавській області.

Надалі, з метою фіксації обставин вчинення ОСОБА_2 злочину, на підставі постанови військової прокуратури Полтавського гарнізону розпочато негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді контролю за вчиненням злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, у формі спеціального слідчого експерименту, до проведення якої залучено ОСОБА_4

16 квітня 2018 близько 19 год. 10 хв. ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою закінчення вчинення злочину, перебуваючи за адресою: Полтавська обл., м. Миргород, вул. Якова Усика, 34, діючи умисно та цілеспрямовано, надав ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 300 доларів США за не вчинення зазначеною службовою особою дій щодо притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 172-6 КУпАП.

Такі дії ОСОБА_2, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 369 КК України, тобто пропозиція надати службовій особі неправомірну вигоду та надання такої вигоди за невчинення в інтересах третьої особи дій, з використанням наданої їй влади та службового становища.

30 травня 2018 року між підозрюваним ОСОБА_2 та прокурором військової прокуратури Полтавського гарнізону ОСОБА_7 за участі захисника, адвоката ОСОБА_3 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.472 КПК України.

Згідно даної угоди підозрюваний ОСОБА_2 та прокурор Канюка В.В. дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.369 КК України, та покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 за вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369 КК України, у виді штрафу в розмірі сімсот п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.2,3 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора підозрюваного або обвинуваченого у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що дії ОСОБА_2 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 369 КК України, що, згідно з положеннями ст. 12 КК України, відносяться до категорії середньої тяжкості злочинів.

Обвинувачений свою вину у скоєнні злочину визнає. Встановлено, що укладення угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості є добровільним. Зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_2 та прокурором Канюкою В.В. за участі захисника, адвоката ОСОБА_3 і призначення йому узгодженої сторонами міри покарання.

Обраний запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_2 у виді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін, вважати продовженим, після набрання вироком законної сили - скасувати.

Питання повернення застави вирішити в порядку передбаченому ст. 182 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 314 ст.373, ст.374, ст.475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 травня 2018 року укладену між обвинуваченим ОСОБА_2 та прокурором військової прокуратури Полтавського гарнізону ОСОБА_7, з участю захисника адвоката ОСОБА_3.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 750 (сімсот п’ятдесят ) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 12750 (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят ) грн.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді застави до вступу вироку в законну сили залишити без змін.

Застава у розмірі 105720 (сто п’ять тисяч сімсот двадцять ) грн. 00 коп., внесена на депозитний рахунок № 37314008015950 ТУ ДСА України у Полтавській області, згідно з квитанцією № N1СL030640 від 19 квітня 2018 року з призначенням платежу: «застава справа №554/2686/18, провадження № 1кс/554/3482/2018 до сплину терміну тримання під вартою» підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_8 відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком суду законної сили.

Купюри в кількості 3 штуки номіналом 100 доларів США кожна з серійними номерами: КВ20958538ІВ2, КВ66204010RВ2, КF53196584CF6, які знаходяться на зберіганні в філії ПАТ Державний експортно-імпортний банк України (м. Полтава вулиця Симона Петлюри,1/65)- звернути в дохід держави.

Мобільний телефон Huawei, з ІМЕІ863964023566410, картку мобільного оператора «МТС» із серійним номером 370308783397 та флешнакопичувач SanDisk 8 Gb №11226080880GC81, які зберігаються в кімнаті речових доказів СВ УСБУ в Полтавській області повернути власнику ОСОБА_2

Компакт диск Axent CD-R 700 Mb, серійний номер № 609652LA11133, зберігати з матеріалами кримінального провадження, які знаходяться у військовій прокуратурі Полтавського гарнізону.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому і прокурору.

Суддя ОСОБА_9