Вирок № 75205783, 09.07.2018, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/579/13-к

Провадження № 1-кп/506/14/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2018с.м.т.Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

секретарів Просяній І.А., Яцькова О.В., Іванової Л.В., Нечитайло Є.О.

розглянувши в залі судового засідання у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження, внесені до ЄРДР 17 травня 2013 року за № 12013170350000236, 14 червня 2014 року за № 12014160410000230 та 25 листопада 2016 року за № 12016160350000426 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2

Миколаївської області, без фактичного місця проживання, громадянина

України, в шлюбі не перебуває, ІНФОРМАЦІЯ_3, інваліда 2-ї

групи,

за ч.ч.1,2 ст.317,ч.1 ст.185 ,ч.2 ст.309 КК України,

за участю

сторони обвинувачення прокурорів Лабушняк Т.П., Петросяна Н.А.,

ОСОБА_2, ОСОБА_3

сторони захисту

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

25 травня 2014 року ,близько 23.00 ОСОБА_1 прийшов до свого знайомого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 райну Одеської області ОСОБА_5, з метою придбання цигарок та спиртного . Виявивши, що вдома відсутні господарі та побачивши на подвір’ї велосипед марки «Україна» червоного кольору ,у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення вказаного велосипеда. В той же час ,реалізуючи умисел на таємне викрадення чужого майна ,ОСОБА_1, умисно, таємно ,з метою власного збагачення, шляхом вільного доступу ,з території домогосподарства ОСОБА_5,що розташоване по вул.Миру в с.Дубинове Савранського райну Одеської області , таємно викрав велосипед марки «Україна» вартістю 500 грн, завдавши потерпілому шкоди на вказану суму .

ОСОБА_6 ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 24 листопада 2016 року, близько 15 г 30 х ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння , прийшов до ОСОБА_7 Подільського ВП ГУНП в Одеській області, тримаючи в руках поліетиленовий пакет з особистими речами. Під час складання протоколу серії АА608891 від 24 листопада 2016 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.178 КУпАП , працівником поліції було проведено особистий огляд ОСОБА_1, про що було складено протокол від 24 листопада 2016 року. В ході особистого огляду ОСОБА_1 у поліетиленовому пакеті ,з яким останній прийшов до Окнянського РВ, було виявлено та вилучено паперовий газетний згорток, у якому у висушеному подрібненому стані знаходився особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, вагою у висушеному стані 39,39 г, який ОСОБА_1 в порушення положень Закону України « Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів", умисно зберігав при собі для власного вживання без мети збуту з початку листопаду 2016 року.

Крім того, в ході цього ж особистого огляду ОСОБА_1 у поліетиленовому пакеті ,з яким останній прийшов до ОСОБА_7, було виявлено та вилучено деформовану пластикову пляшку з фрагментом металізованого паперу ,на яких були виявлені нашарування маслянистої речовини, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено –екстрактом канабісу, маса якого по сухому залишку становила 0,0003 г та 0,0007 г ,який ОСОБА_1 в порушення положень Закону України « Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів", умисно зберігав при собі для власного вживання без мети збуту з початку листопаду 2016 року.

Крім того, ОСОБА_1 органами досудового розслідування обвинувачується в тому , що 10 травня 2013 року біля 18.00 г приніс до господарської споруди свого домоволодіння в с.Дігори Красноокнянського району Одеської області спеціальний пристрій для вживання шляхом куріння наркотичних засобів, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на організацію та утримання незаконного місця для вживання наркотичних засобів ,підготувавши таким чином вказане приміщення для вживання наркотичних засобів, після чого надав вказане приміщення громадянину ОСОБА_8 для вживання шляхом куріння наркотичного засобу -маріхуани, де спільно з останнім вживав вищезазначений наркотичний засіб.

Крім того, органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому , що 17 травня 2013 року у другій половині дня, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на організацію та утримання незаконного місця для вживання наркотичних засобів ,повторно надав господарську споруду свого домоволодіння в с.Дігори Красноокнянського району Одеської області для вживання наркотичних засобів шляхом куріння наркотичного засобу- марихуани- громадянину ОСОБА_8 , де спільно з останнім вживав вищезазначений наркотичний засіб і в той же день,17 травня 2013 року о 18.30 г під час огляду працівниками міліції вказаного домогосподарства у веранді було виявлено та вилучено фрагмент полімерної пляшки ,на внутрішніх стінках якої міститься особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – екстракт канабісу , маса якого по сухому залишку становить 0,256 г

Дії ОСОБА_1 органами досудового слідства кваліфіковані за ч.1 та ч.2 ст.317 КК України як організація ,утримання місць для незаконного вживання наркотичних засобів та надання вказаного місця іншій особі з метою вживання наркотичних засобів та як повторне надання для незаконного вживання наркотичних засобів організованого місця для вживання наркотичних засобів, яке він утримував у належному стані.

Крім того, органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому ,що він на початку червня 2014 року, знаходячись на пустирі біля річки в с.Красненькому Кривоозерського району Миколаївської області помітив рослини роду коноплі і у нього виник умисел на зірвання вказаних рослин з метою подальшого оброблення та вживання вказаних рослин шляхом куріння. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту ,ОСОБА_1 зірвав з рослини коноплі листя та суцвіття, з яких в подальшому шляхом висушування листя коноплі та подрібнення висушеного листя долонями рук виготовив наркотичний засіб - канабіс, який поклав до паперового згортку та зберігав у кишені своєї джинсової жилетки для подальшого куріння ,без мети збуту, до 14 червня 2014 року ,коли співробітниками Савранського РВ ГУМВС України в Одеській області в ході особистого огляду ОСОБА_1 було виявлено та вилучено вказаний паперовий згорток з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено- канабісом, загальною вагою у висушеному стані 5,09 г.

Дії ОСОБА_1 органами досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст.309 КК України як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.317 КК України.

Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні крадіжки велосипеда в с.Дубинове Савранського району із господарства ОСОБА_5, а також у зберіганні наркотичних засобів у листопаді 2016 року. Що стосується організації та утримання місць для вживання наркотичних засобів по обом епізодам ,як і незаконне придбання , виготовлення та зберігання наркотичних засобів ,а саме паперового згортку з маріхуаною, що був вилучений у Савранському райвідділі міліції,себе винуватим не визнав.

При цьому ОСОБА_1 суду повідомив, що 25 травня 2014 року він знаходився в с.Дубинове Савранського району і вирішив сходити до свого знайомого ОСОБА_5 ,щоб купити спиртного та цигарок. Близько 23.00 г він прийшов до господарства останнього, але там нікого не було вдома .Він побачив на подвір»ї велосипед червоного кольору , який вирішив вкрасти. Він зайшов на подвір»я,забрав велосипед і поїхав на ньому в с.Красненьке Кривоозерського району,де обміняв вкрадений велосипед у мешканця цього ж села ОСОБА_9 на 1 л горілки,не повідомляючи,що велосипед вкрадений.

24 листопада 2016 року він знаходився в с.м.т.Красні Окни ,куди приїхав на судове засідання. У нього з собою в пакеті була висушена конопля для власного вживання, так як він з 17 років курить коноплю, від чого йому стає легше ,так як через стан його здоров’я він страждає головними болями тощо. Після засідання він випив багато горілки і ,не дуже контролюючи себе та через сильне сп»яніння не дуже розуміючи своїх поступків ,прийшов до ОСОБА_7 відділення поліції ,щоб попроситися там переночувати, а вже в поліції не то хотів пригостити коноплею, не то хотів здати її, він вже достеменно не пам’ятає. Потім коноплю у нього вилучили.

Що стосується надання приміщення ОСОБА_8 для куріння коноплі, то таких фактів не було . Він дійсно курив коноплю з ОСОБА_8 М,але саме у ОСОБА_8 дома ,де їх і застала міліція за курінням. У нього ж дома декілька разів робили обшуки, але нічого не знайшли. І лише один раз у веранді будинку, де він проживав ,знайшли якусь запилену пляшку - «бальбулятор» ,але він і не впевнений, що то його пляшка.

Що стосується вилучення із його джинсової жилетки пакетика з коноплею у Савранському відділі міліції, то він пам’ятає, що його привезли у міліцію через крадіжку велосипеда ,він переночував у райвідділі, офіційно його не затримували, а чи вилучали у нього коноплю, він не пам’ятає такого факту взагалі.

Судом були допитані свідки по справі та дослідженні письмові докази:

ПО ЕПІЗОДУ ТАЄМНОГО ОСОБА_6

Потерпілий ОСОБА_5 викликався у судове засідання, однак він направив заяву, у якій просив розглядати справу у його відсутність, будь-яких претензій до обвинуваченого він не має. / т.3,а.п.10)

- витяг з ЄРДР за №12014160410000266 від 05 липня 2014 року ,згідно з яким 04 липня 2014 року ОСОБА_5 повідомив про викрадення з території його домогосподарства в с.Дубинове Савранського району Одеської області 25 травня 2014 року велосипеду марки «Україна» червоного кольору вартістю 500 грн./ т.4,а.п.76/;

- заява ОСОБА_5 про те ,що 25 травня 2014 року невідома особа викрала велосипед марки «Україна» червоного кольору ,який знаходився біля його будинку в с.Дубинове Савранського району Одеської області, завдавши йому шкоди на суму 500 грн./ т.4,а.п. 77/;

- протокол огляду місця події від 04 липня 2014 року ,а саме домогосподарства мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9, який надав дозвіл на його проведення , в ході якого останній вказав на велосипед червоного кольору марки «Україна» , та видав його,повідомивши при цьому, що вказаний велосипед йому привіз 25 травня 2014 року ОСОБА_1/ т.4,а.п.79-80/

- постанова про визнання велосипеду марки «Україна» речовим доказом та протокол огляду речового доказу - велосипеду марки «Україна» / т.4, а.с.81-82/

- розписка ОСОБА_5 про отримання від працівників міліції на зберігання велосипеду марки «Україна» / т.4 ,а.п.83/;

-довідка ТОВ «Південний Буг ВВ» щодо вартості жіночого велосипеда «Україна» б/в – 500 грн / т.4,а.п.84/

ПО ЕПІЗОДУ НЕЗАКОННОГО ЗБЕРІГАННЯ ОСОБЛИВО

НЕБЕЗПЕЧНОГО НАРКОТИЧНОГО ЗАСОБУ –КАНАБІСУ ,

ВИЯВЛЕНОГО 24 ЛИСТОПАДА 2016 РОКУ

Свідок ОСОБА_10 повідомила, що у листопаді 2016 року її запросили бути понятою. Вона погодилася і прийшовши до кабінету слідчого Окнянського відділення поліції ОСОБА_11, побачила там обвинуваченого. Останній, на її думку, був п’яний, шуткував з нею, пропонував взяти трави, яка була на газеті, що лежала на столі. Що було ще на столі, вона не пам’ятає. Прийшов ще один понятий, якого вона не знає. Слідчий склав протокол, вони його підписали. Інших подробиць вона не пам’ятає.

Свідок ОСОБА_12 повідомив суду, що у листопаді 2016 року дільничний запросив його бути понятим. Прийшовши до кабінету, він побачив обвинуваченого, ще одну поняту та працівників поліції. У кабінеті на столі була розгорнута газета з якоюсь травою та була пластикова пляшка і ОСОБА_1 казав що і пляшка , і трава належить йому і він зберігає це для власного використання.

Свідок ОСОБА_13 повідомив, що він 24 листопада 2016 року заступив на службу як помічник чергового по ОСОБА_7 Після обіду в чергову частину прийшов ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп»яніння . У нього з собою був поліетиленовий пакет чорного кольору. Він вимагав , щоб його або посадили, або він почне зараз тут курити ,мабуть наркотичні засоби. Він повідомив про вказаний випадок дільничного ОСОБА_14, який був у слідчо-оперативній групі, а далі вже ОСОБА_14 займався ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_14 дав пояснення суду ,що 24 листопада 2016 року знаходився в слідчо-оперативній групі по ОСОБА_7 як дільничний, і помічник чергового повідомив, що у чергову частину прийшов ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп»яніння. ОСОБА_1 був оглянутий в ОСОБА_7 ЦРЛ на стан алкогольного сп»яніння ,який був підтверджений при огляді . Під час складання протоколу за ч.1 ст.178 КУпАП відносно ОСОБА_1 був проведений його особистий огляд, під час якого ОСОБА_1 видав речі, які знаходилися біля нього, а саме поліетиленовий пакет чорного кольору ,у якому була якась подрібнена речовина рослинного походження та пристрій для куріння. ОСОБА_1 визнав, що ці предмети належать йому для особистого вживання. Він склав протокол огляду вказаних предметів і одразу про цю подію склав рапорт.

Свідок ОСОБА_11 суду повідомив, що 24 листопада 2016 року він знаходився в слідчо-оперативній групі як слідчий і бачив, що до чергової частини прийшов ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп»яніння і почав вимагати, щоб його пустили в чергову частину, бо він замерз і йому немає де жити. Дільничний почав складати на ОСОБА_1 протокол за ч.1 ст.178 КУпАП, а він пішов у службових справах. Через деякий час його повідомили, що при особистому огляді у ОСОБА_1 у особистих речах виявили речовину рослинного походження, схожу на коноплю ,та пристрій для куріння із пластикової пляшки. В подальшому він проводив слідчі дії і ОСОБА_1 стверджував, що всі ці предмети він зберігав для особистого вживання.

- витяг з ЄРДР за №12016160350000426 , згідно з яким 25 листопада 2016 року на підставі матеріалів правоохоронних органів від 24 листопада 2016 року внесено інформацію про те, що 24 листопада 2016 року в приміщенні ОСОБА_7 в ході особистого огляду речей ОСОБА_1 було виявлено речовину рослинного походження, за зовнішніми ознаками схожу на коноплю та пластикову пляшку з металевою фольгою з нашаруванням маслянистої речовини / т.4 ,а.п. 36/;

-рапорт поліцейського ОСОБА_7 про те, що у ході складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.178 КУпАП був проведений огляд його особистих речей і у поліетиленовому пакеті останнього була виявлена речовина рослинного походження, за зовнішніми ознаками схожа на коноплю та пластикова пляшка з металевою фольгою з нашаруванням маслянистої речовини / т.4,а.п.37/;

- протокол огляду від 24 листопада 2016 року ,проведеного з 18.00 г до 18.40 г у приміщенні кабінету №13 ОСОБА_7 Котовського ВП ГУНП в Одеській області, з фото таблицями, з відео фіксацією. Оглядалися предмети ,виявлені в особистих речах ОСОБА_1 , а саме - згорток із газети з речовиною рослинного походження, за зовнішніми ознаками схожою на коноплю та пластикова пляшка з металевою фольгою з нашаруванням маслянистої речовини , і які ,як повідомив ОСОБА_1, він зберігав для особистого вживання ./ т.4,а.п.38-42/;

- копія адміністративного протоколу серії АА № 608291 ,складеного 24 листопада 2016 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.178 КУпАП /т.4,а.п.44/;

- протокол особистого огляду ОСОБА_1 від 24 листопада 2016 року , проведеного з 15.55 г до 16.15 г ,на підставі ст..ст.264, 265 КУпАП ,в ході якого було виявлено речовину рослинного походження ,темно-зеленого кольору у висушеному та подрібненому стані ,зовні схожу на коноплю/т.4, а.п.43/;

- постанова від 31 березня 2017 року про визнання речовими доказами вилучену речовину рослинного походження – особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс вагою 39.39 г та полімерну пляшку з фольгою, на яких міститься нашарування речовини, яка містить екстракт канабісу, маса якого по сухому залишку становить 0,003 г, 0,007 г та передачу їх на зберігання до камери зберігання речових доказів ОСОБА_7 / т.4, а.п.52/ ;

- квитанція про отримання речових доказів №37 про передачу на зберігання в камеру речових доказів 2 пакетів експертної служби ,в яких містяться канабіс вагою 39.39 г та екстракт канабісу ,масою 0,003 г, 0,007 г / т.4,а.п.53/

Згідно з висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин , їх аналогів та прекурсорів №1619-Х від 15 березня 2017 , вилучена у ОСОБА_1 та надана на дослідження речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено -канабісом і його маса склала 39,39 г.

Надані на дослідження нашарування речовини, що знаходяться на внутрішніх стінках деформованої полімерної пляшки та на фрагменті металізованого паперу містять особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу і його маса склала 0,003 г , 0,007 г / т.4,а.п.47-51/

Відповідно до висновків судово-психіатричних експертиз , обвинувачений ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням не страждав і не страждає, виявляє ознаки органічного розладу особистості внаслідок повторних ЧМТ без ознак психозу чи слабоумства,психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання декількох психоактивних речовин(алкоголь,канабіноїди ),синдром залежності . Під час інкримінованих йому діянь не було будь-якого тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними і застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. /т.1, а.п.134-142.,т.4, а.п.136-146, 229-235)

Що стосується обвинувачення ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,ч.2 ст.317 КК України та кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України ( по епізоду виявлення та вилучення особливо небезпечного наркотичного засобу –канабісу 14 червня 2014 року співробітниками Савранського РВ ГУМВС України в Одеській області ), то суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Положеннями ст. 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ч.2 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Згідно ст.93 ч.1, ч.2 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Так ,стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1,2 ст. 317 КК України було надано протокол огляду місця події від 17 травня 2013 року домоволодіння в с.Дігори Красноокнянського району Одеської області , де на той час проживав ОСОБА_1, під час якого у веранді будинку було виявлено та вилучено фрагменти пластикової пляшки з нашаруваннями речовини темного кольору. У цьому протоколі зазначено, що ОСОБА_1 Д,А.. який був присутній при огляді місця події , зазначав, що не впевнений , що пляшка належить йому, хоча і не заперечував, що вживає наркотичні засоби шляхом куріння. ( т.2 ,а.п.8-10)

Такі ж пояснення ОСОБА_1 дав і в судовому засіданні, не заперечуючи, що дійсно дома вживав наркотичні засоби шляхом куріння, але сам , без ОСОБА_8 Чи належала виявлена пляшка йому ,він не впевнений, тому що то була якась стара ,запилена пляшка.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 повідомив суд, що був понятим при огляді домоволодіння ОСОБА_1 і дійсно , при огляді у веранді знайшли пластикову пляшку –«бальбулятор» , але ОСОБА_1 казав, що то не його «бальбулятор», хоча підтвердив, що він дійсно щось курив, але що саме, свідку не відомо.

Суд звертає увагу, що хоча ОСОБА_1 і дав дозвіл на огляд домоволодіння в с.Дігори Красноокнянського району , де він проживав, фактично відбувся обшук вказаного домоволодіння ,який був проведений без відповідного процесуального документа – ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук.

Крім того, після вилучення фрагментів пластикових пляшок органами досудового розслідування не були вчиненні дії відповідно до ст.ст.170-171 КПК України

На підставі всього вищевикладеного, суд приходить до висновку, що наданий прокурором протокол огляду місця події не є допустимим доказом вини обвинуваченого ОСОБА_1, оскільки отриманий з порушенням визначеного КПК України порядку.

Більш того, суд звертає увагу, що навіть у разі отримання вищевказаного доказу в порядку, встановленим чинним законодавством, вважати цей протокол достатнім доказом вчинення злочинів, передбачених ч.ч.1,2 ст.317 КК України, неможливо, так як обвинувачення за ч.ч. 1,2 ст.317 КК України фактично ґрунтується на показаннях самого обвинуваченого, який змінив їх в ході розгляду справи, та свідків, явку яких у судове засідання прокурор не зміг забезпечити, хоча судом неодноразово була надана така можливість.

При цьому ,відповідно до положень ст.95 ч.4 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України. Однак місце знаходження свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_16 , встановити не вдалося.

Що стосується епізоду виявлення та вилучення із кармана джинсової жилетки ОСОБА_1 особливо небезпечної речовини ,обіг якої заборонено- канабісу вагою 5,09 г 14 червня 2014 року співробітниками Савранського РВ ГУМВС України в Одеській області при огляді громадянина ОСОБА_1, що зафіксовано протоколом виявлення та вилучення ( т.4,а.с. 68- 69) , то відповідно до п.п.5, 6 ст.11 Закону України «Про міліцію» ( який діяв станом на 14.06.2014 року), працівник міліції мав право проводити огляд осіб, зазначених у пункті 5 цієї статті, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'ю. При цьому обвинувачений ОСОБА_1 не підпадав під жодну категорію осіб, визначених п.5 ст.11 вищевказаного Закону, тобто не був затриманим у зв’язку із скоєнням злочину або адміністративного правопорушення , неповнолітнім до 16 років, який залишився без опіки тощо. Таким чином, жодних правових підстав для проведення такого огляду у слідчого Савранського РВ ГУМВС не було.

Крім того, після вилучення речовини рослинного походження органами досудового розслідування не були вчинені дії відповідно до ст.ст.170-171 КПК України.

Що стосується визнання вищевказаної вилученої речовини рослинного походження, то ні постанови про визнання речовими доказами, ні протоколу огляду речових доказів, ні квитанції про передання на зберігання вказаної речовини рослинного походження суду не надано, хоча у реєстрі матеріалів досудового розслідування зазначено про існування таких доказів і судом роз’яснено було право прокурора на надання цих доказів.

Згідно ст. 23 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Право сторони обвинувачення на надання відповідних доказів як то допит свідків, письмових доказів, судом ніяким чином не обмежувалося , створювалися умови для реалізації цих прав .

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов'язок доказування незалежності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 87 КПК України суд зобов’язаний визнати істотним порушенням прав людини і основоположних свобод такі діяння, як порушення права особи на захист і докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, є недопустимими.

Відтак, судом встановлено незаконність способу отримання вищевказаних доказів - протоколу огляду місця події від 17 травня 2013 року та протоколу виявлення та вилучення (фактично протоколу огляду громадянина ОСОБА_1А.) від 14 червня 2014 року ,які отримані з порушеннями норм КПК України і які є непридатними для використання у кримінальному процесі за формою та по суті і тому зазначені докази визнаються судом недопустимими.

У зв’язку із визнанням судом недопустимими доказами вищевказаних протоколів, то і висновки експертиз наркотичних засобів №36 від 25 травня 2013 року (т.2, а.п.19 ) та №851 від 06 серпня 2014 року ( т.4.,а.п. 71)як наслідок слід визнати недопустимими доказами.

При цьому суд вважає за необхідне повідомити керівника Подільської місцевої прокуратури та начальника Слідчого управління ГУНПУ в Одеської області про допущені слідчим Красноокнянського РВ ГУМВС України ОСОБА_17 та слідчим Савранського РВ ГУМВС України ОСОБА_18 грубих порушень кримінального процесуального законодавства при проведенні досудового розслідування зазначеного кримінального провадження.

Аналіз вказаних вище доказів, наданих стороною обвинувачення по епізодам обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1,2 ст.317 КК України , ч.2 ст.309 КК України (щодо вилучення особливо небезпечного наркотичного засобу співробітниками Савранського РВ ) , на думку суду , не доводить вини ОСОБА_1 у інкримінованих йому злочинах за ч.ч.1,2 ст. 317, ч.2 ст.309 КК України ( щодо вилучення особливо небезпечного наркотичного засобу співробітниками Савранського РВ ) і не спростовує його тверджень про непричетність до інкримінованого йому злочинного діяння.

Будь-яких інших документів, протоколів процесуальних дій або висновків експертів, які б судом було можливо визнати в якості обвинувальних доказів, стороною обвинувачення не надано.

Вимогами ст.370 КПК України, передбачено, що судове рішення ухвалюється судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду .

Згідно вимог ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Відповідно до вимог ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднується з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Сумнівний характер вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів за ч.1,2 ст.317 КК України , ч.2 ст.309 КК України ( щодо вилучення особливо небезпечного наркотичного засобу співробітниками Савранського РВ ) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який також знайшов свій вияв і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.

З урахуванням викладеного, а також у зв'язку з відсутністю підстав для спростування виправдувальних показань обвинуваченого ОСОБА_1, суд відповідно до ст.62 Конституції України тлумачить всі перевірені обставини на користь ОСОБА_1 і приходить до висновку про недоведеність його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст.317 КК України , ч.2 ст.309 КК України ( щодо вилучення особливо небезпечного наркотичного засобу співробітниками Савранського РВ ) .

Враховуючи викладене вище, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає винуватість ОСОБА_1А, у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень , передбачених ч.1,2 ст.317 КК України , ч.2 ст.309 КК України ( щодо вилучення особливо небезпечного наркотичного засобу співробітниками Савранського РВ) недоведеною і тому ОСОБА_1 за вказаними епізодами підлягає виправданню.

Що стосується епізоду викрадення велосипеду та епізоду незаконного зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу ,виявленого 24 листопада 2016 року , то суд , аналізуючи всі перевірені у судовому засіданні докази ,вважає, що у своїй сукупності зазначені докази дозволяють суду зробити висновок , що приведений об'єм доказів є достатнім, самі докази допустимими, у зв'язку з чим вважає за можливе покласти їх в основу вироку відносно обвинуваченого .

Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна і його вина у скоєнні злочину ,передбаченого ч.1 ст.185 КК України ,доведена повністю.

Що стосується кваліфікації по епізоду незаконного зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу ,виявленого 24 листопада 2016 року , то дії обвинуваченого слід кваліфікувати як незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту, при цьому кваліфікуючу ознаку повторності слід виключити, так як суд прийшов до висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень , передбачених за ч.1,2 ст.317 КК України , ч.2 ст.309 КК України ( щодо вилучення особливо небезпечного наркотичного засобу співробітниками Савранського РВ).

Вина ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України доведена повністю.

Призначаючи покарання обвинуваченому , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних злочинів, що відносяться згідно ст.12 КК України до категорії середньої тяжкості , також повною мірою вивчена особа обвинуваченого.

Обвинувачений свою вину у вказаних епізодах визнав повністю , щиросердно розкаявся , раніше не судимий, є інвалідом 2-ї групи .

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України , у стані алкогольного сп»яніння.

Згідно досудової доповіді ОСОБА_7 районного сектору з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 25 жовтня 2017 року вбачається, що обвинувачений оцінюється як правопорушник з дуже високим рівнем ймовірності вчинення повторних кримінальних правопорушень; ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній. ( т.4, а.п. 22-25 ).

Суд бере до уваги, що обвинувачений тривалий час переховувався від суду та органів досудового розслідування, не має фактичного місця проживання, негативно характеризується за місцем реєстрації та останнього відомого місця проживання і тому здійснювати за ним контроль у разі призначення іспитового строку неможливо; призначення штрафу ,на думку суду , буде занадто м»яким покаранням, виходячи із вищевикладеного; призначати ж виправні роботи або обмеження волі в силу норм матеріального права як інваліду 2-ї групи також неможливо і тому суд вважає , що покарання відносно обвинуваченого слід обрати згідно із санкцією ч.1 ст.185 та ч.1 ст.309 КК України - позбавлення волі і таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.

При призначенні покарання слід застосувати положення ст.70 КК України.

У строк відбування покарання , відповідно до ст.72 КК України , слід зарахувати попереднє ув’язнення із розрахунку день за день.

В судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про застосування до нього амністії , так як і на момент вчинення злочину, і тепер він є інвалідом 2-ї групи.

Як встановлено ст.85 КК України, на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Відповідно до ч.2 ст.86 КК України, законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили;

Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року . Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.13 названого Закону).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» , питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.

Відповідно до п.«г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» , звільненню від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, підлягають особи, які на момент вчинення були інвалідами 2-ї групи.

На момент скоєння злочинів ОСОБА_1 не мав судимостей і не є особою, стосовно якої відповідно до ст.4 ЗУ « Про застосування амністії» заборонено застосування амністії.

Інкриміновані обвинуваченому злочини відносяться до злочинів середньої тяжкості відповідно до ст.12 КК України. Вказані кримінальні правопорушення він вчинив 25 травня 2014 року та 24 листопада 2016 року , тобто до дня набрання чинності (07 вересня 2017 р.) Закону України «Про амністію у 2016 році».

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 амністії, передбачених ст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Судом було роз’яснено обвинуваченому ОСОБА_1 наслідки застосування амністії щодо заборони застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років .

Речові докази - речовину рослинного походження вагою 39,39 г , деформовану пластикову пляшку з фрагментом металізованого паперу з нашаруванням маслянистої речовини , які зберігаються в ОСОБА_7 - відповідно до п.3 ч.9 ст.100 КК України слід знищити.

Речовий доказ – велосипед червоного кольору марки «Україна» вважати переданим потерпілому ОСОБА_5

Речовий доказ - фрагмент пластикової пляшки з нашаруванням речовини , яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб –екстракт канабісу , обіг якого заборонено вагою 0.256 г ,вилучений із домогосподарства ОСОБА_1, відповідно до п.3 ч.9 ст.100 КК України слід знищити.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути процесуальні витрати по проведенню експертизи наркотичних засобів №1619-Х від 15 березня 2017 року у сумі 1980 грн 90 коп.

Процесуальні витрати по проведенню експертиз наркотичних засобів №36 від 25 травня 2013 року та №851 від 06 серпня 2014 року віднести на рахунок держави.

Що стосується запобіжного заходу у виді тримання під вартою , то так як ризики , які були передумовою для обрання запобіжного заходу саме такого виду , відпали, а , крім того , суд прийшов до висновку про застосування амністії відносно обвинуваченого , то запобіжний захід, відповідно до ч.3 ст.377 КПК України, слід змінити на особисте зобов»язання та звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з під варти у залі суду.

Відповідно до ст.ст.179 ,194 КПК України слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов’язки прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований( с.Красненьке Кривоозерського району Миколаївської області), без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи Зазначені обов’язки покласти до набрання вироком законної сили , але на строк не більше двох місяців.

Керуючись ст 368,370,371,374,376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів , передбачених ч.1 ст.185 та ч.1 ст.309 КК України та призначити покарання:

- за ч.1 ст.185 КК України – 1 рік позбавлення волі ;

За ч.1 ст.309 КК України – 1 рік 2 місяці позбавлення волі .

Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 1 року 2 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст.72 КК України у строк відбування покарання зарахувати строк попереднього ув’язнення із розрахунку день за день і початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання.

На підставі п.«г » ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 змінити на особисте зобов»язання та звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з під варти у залі суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов’язки прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований( с.Красненьке Кривоозерського району Миколаївської області), без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи. Зазначені обов’язки покласти до набрання вироком законної сили , але на строк не більше двох місяців.

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1, ч.2 ст.317 КК України, ч.2 ст.309 КК України (щодо епізоду по кримінальному провадженню №12014160410000230 від 14 червня 2014 року) та виправдати його в зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень.

Речові докази - речовину рослинного походження вагою 39,39 г , деформовану пластикову пляшку з фрагментом металізованого паперу з нашаруванням маслянистої речовини , які зберігаються в ОСОБА_7 - знищити.

Речовий доказ – велосипед червоного кольору марки «Україна» вважати переданим потерпілому ОСОБА_5. В.І.

Речовий доказ - фрагмент пластикової пляшки з нашаруванням речовини , яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб –екстракт канабісу , обіг якого заборонено вагою 0.256 г ,вилучений із домогосподарства ОСОБА_1 , який зберігається в ОСОБА_7 - знищити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 процесуальні витрати по проведенню експертизи наркотичних засобів №1619-Х від 15 березня 2017 року у сумі 1980 грн 90 коп.

Процесуальні витрати по проведенню експертиз наркотичних засобів №36 від 25 травня 2013 року та №851 від 06 серпня 2014 року віднести на рахунок держави.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Одеської області через Красноокнянський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_19