Рішення № 7520489, 14.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.01.10 р. Справа № 40/380

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Чукліній І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом прокурора Приморського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь

про стягнення 2 451 грн. 55 коп.

за участю:

прокурора: Пономарьов А.О.

представників сторін:

від позивача: Слєпов Д.Ю. юрисконсульт

від відповідача: не зявився

Суть спору: прокурор Приморського району міста Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради звернувся до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з останньої основного боргу з орендної плати в сумі 2 372 грн. 49 коп., послуг орендодавця в сумі 46 грн. 38 коп. та пені в сумі 32 грн. 68 коп. за прострочення внесення орендних платежів згідно договору на довгострокову оренду нежитлового приміщення №899-П від 27.07.07р.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, приймаючи до уваги висновок прокурора, доводи представника позивача, суд встановив:

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про судове засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, приймаючи до уваги висновок прокурора, доводи представника позивача, суд встановив:

Позов прокурора мотивовано тим, що 27.07.07р. між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради, (далі Орендодавець), та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, (далі Орендар), було укладено нотаріально посвідчений договір на довгострокову оренду нежитлового приміщення №899-П, загальною площею 64,4 кв. м, розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Новоросійська, буд. 2.

З урахуванням вимог ст. 638 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України сторони досягли суттєвих умов договору оренди, у тому числі щодо розміру орендної плати.

Так, відповідно до пункту 1.1 укладеного договору оренди сторонами визначено його предмет, цільове призначення та використання, а саме майно, яке використовується для розміщення офісу.

Вступ Орендаря у тимчасове платне володіння та користування нежитловим приміщенням відбувається на підставі акту прийому передачі, з моменту його підписання сторонами, що відповідає пункту 2.1 договору.

Пунктом 5.2 договору сторонами визначено порядок внесення орендної плати та її розмір, який за перший місяць становить 546 грн. 76 коп., з розрахунку 8,49 грн. за 1 кв. м відповідно до якої, Орендар перераховує її на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа поточного місяця, враховуючи індекс інфляції.

Відповідно до пункту 5.3 договору передбачено обовязок Орендаря на отримання рахунку на сплату заборгованості з орендної плати з 11 до 19 числа кожного місяця.

Прокурор наполягає на задоволенні позову, оскільки невиконання відповідачем зобовязань за договором оренди завдає загрозу інтересам держави та позбавляє можливості використовувати відповідно до закону кошти, отримані за оренду обєктів, що знаходяться у комунальній власності, оскільки в міський бюджет не надходять кошти, які повинні забезпечувати виконання міських соціально-економічних завдань.

Факт несплати відповідачем орендної плати за спірний період підтверджено рахунком позивача № 2299/1 від 11.11.09р., який додано до матеріалів справи.

Відповідач не виконав свої зобовязання за договором оренди, рахунок на сплату боргу з орендної плати згідно вимог п. 5.3 договору у позивача не отримав, внаслідок чого за ним утворився борг з орендної плати за період з вересня 2009р. по листопад 2009р. в сумі 2 372 грн. 49 коп., який прокурор намагається стягнути.

Пунктами 4.1 та 4.2 встановлені обовязки Орендодавця та Орендаря. Так, Орендар повинен своєчасно і у повному обсязі вносити орендну плату, та сплачувати послуги Орендодавця. Доказами у справі підтверджено виникнення у відповідача заборгованості за оплату послуг Орендодавця за період з вересня 2009р. по листопад 2009р. в сумі 46 грн. 38 коп., які прокурор та позивач також намагаються стягнути з відповідача.

Крім того, сторонами у пункті 7.3 договору встановлений спосіб забезпечення виконання зобовязань у вигляді пені. Вказаний пункт передбачає, що у разі порушення терміну сплатити орендної плати з Орендаря за вимогою Орендодавця стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. Залучений до матеріалів справи позивачем розрахунок пені дорівнює 32 грн. 68 коп. за період прострочення внесення орендних платежів з 21.09.09р. по 11.11.09р.

Майно належить державі і знаходиться у розпорядженні міської ради, а тому прокурор наполягає на задоволенні позову у повному обсязі.

Надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора обґрунтовані, виходячи із наступного:

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов, передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638 ЦК України та ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Основне зобовязання щодо внесення орендних платежів відповідачем не виконано. Тому, позовні вимоги прокурора щодо стягнення з нього боргу з орендної плати в сумі 8708 грн. 45 коп. та боргу за послуги орендодавця в сумі 46 грн. 38 коп. за період з вересня 2009 року по листопад 2009 року, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Зобовязання не припинилося виконанням правовідносин належним чином відповідно до вимог ст. ст. 193, 286 ГК України.

Додаткове зобовязання існує тільки тоді, коли існує основне зобовязання. Існування основної заборгованості у відповідача щодо несплати орендної плати, підтверджено обставинами справи.

Судом прийнято до уваги, що учасниками судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є субєкти господарювання. Відтак, до спірних правовідносин щодо стягнення додаткових позовних вимог у вигляді пені, потрібно застосовувати вимоги ст. 230 та частина 6 ст. 232 ГПК України де зазначено, що пеня відноситься до штрафних санкцій, а її нарахування припиняється через шість місяців, коли зобовязання мало бути виконано. Наданий позивачем розрахунок пені відповідає вказаній спеціальній нормі права.

Оскільки мало місце несвоєчасне внесення орендних платежів за договором, позовні вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача пені в сумі 32 грн. 68 коп. за період прострочення внесення орендних платежів з 21.09.09р. по 11.11.09р., також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому законом порядку звільнений, стягується з відповідача в доход державного бюджету України згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат встановлений для нього на час подання позову за нульовою ставкою.

У звязку з тим, що за згодою прокурора та позивача присутніх у судовому засіданні, було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно ч. ч 2,3 ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 638, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 42, 55, 180, 181, 193, 230, п. 6 ст. 232, ст. 286 ГК України, ст. ст. 22, 29, 44, 49, 55, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85, ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги прокурора Приморського району міста Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 87500, АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію від 10.07.07р. НОМЕР_2, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1, на користь:

- Управління міського майна Маріупольської міської ради, 87500, м. Маріуполь, пр. Металургів, 25, р/р 33213871700052 ГУДКУ у Донецькій обл. м. Донецьк, МФО 834016, ід. код 23599040, борг з орендної плати в сумі 2372 грн. 49 коп., борг за послуги орендодавця в сумі 46 грн. 38 коп., пеню в сумі 32 грн. 68 коп., видавши наказ;

- державного бюджету України державне мито в сумі 102 грн., видавши наказ та надіславши його для виконання до Державної податкової інспекції у місті Маріуполь.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя