Рішення № 7520376, 21.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.01.10 р.                     Справа № 24/253                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Ломовцевої

При секретарі судового засідання Корниєцькій К.О.

за участю:

Представників сторін:

від позивача: Поспєлов О.С. – довір.

від відповідача: Сопова Н.І. – довір.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг”, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрдонбудпром”, м. Донецьк

про стягнення 98128 грн. 69 коп.

СУТЬ СПОРУ:           

Товариство з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг”, м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрдонбудпром”, м. Донецьк про стягнення 98128 грн. 69 коп., з яких 93993 грн. 00 коп. сума штрафу, 4135 грн. 69 коп. сума збитків.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір фінансового лізингу №080814-138/ФЛ-Ю-С від 14.08.2008р. з додатками до нього, акт прийому-передачі майна від 18.08.2008р., додаткову угоду від 06.04.2009р. до договору № 080814-138/ФЛ-Ю-С від 14.08.2008р., договір № 050101-010-0396/08 добровільного страхування наземного транспорту від 13.08.2008р., договір № 280001-010-0934/09 добровільного страхування наземного транспорту від 04.09.2009р., платіжне доручення № 4571 від 09.09.2009р., приписи статей Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України “Про фінансовий лізинг”.

Позивач наполягав на задоволенні позову.

В ході розгляду справи позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ „Укрдонбудпром”.

Судом заявлене клопотання не задоволено у зв’язку з необґрунтованістю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Тобто умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача може зникнути, зменшитися за кількістю. В обґрунтування заявленого клопотання позивачем не було представлено жодних доказів, з яких би вбачалось, що саме не вжиття такого запобіжного заходу, як накладання арешту на грошові кошти відповідача утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду, яке буде прийнято за результатами розгляду справи № 24/253. Тобто клопотання базується лише на припущеннях позивача і жодного документу ним в обґрунтування клопотання не надано.

Відповідач надав відзив на позов, яким позовні вимоги визнав частково в частині стягнення збитків в розмірі страхового платежу, а також судових витрат. Вважає, що штрафні санкції відповідно до п. 11.2.5 позивачем нараховані необґрунтовано, оскільки той не повідомив відповідача про порушення умов договору.

В ході розгляду справи відповідач надав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки вважає, що його розмір перевищує суму страхового платежу в 25 раз. Крім того, посилався на той факт, що ним своєчасно і в повному обсязі сплачені страхові платежі за договором добровільного страхування №050101-010-0369/08 від 13.08.2008р.

Строк розгляду справи продовжено ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

14.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг”, м. Київ (далі - лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрдонбудпром”, м. Донецьк (далі - лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 080814-138/ФЛ-Ю-С (надалі – договір лізингу), який підписаний обома сторонами. Договір укладено з додатковою угодою від 06.04.2009р. Даний договір набирає чинності (вважається укладеним) з моменту його підписання сторонами і стає обов’язковим для сторін. Дія договору продовжується до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов’язань (п. 18.1. договору лізингу).

Відповідно до п. 1.1. договору лізингу, предметом даного договору є надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена в Специфікації (Додаток № 2 до Договору) – далі за текстом Договору – “Майно” або “предмет лізингу”, для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності Лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона передає другій стороні у користування майно на певний строк і за встановлену плату.

На виконання умов договору позивачем було передано у платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу відповідачу предмет лізингу відповідно до специфікації, що є додатком № 2 до договору лізингу.

Факт передачі майна лізингоотримувачу підтверджується актом прийому – передачі від 18.08.2008р., в якому визначено, що відповідачу передано майно – новий колісний екскаватор HUNDAI, R200W-7, 2008 року випуску, заводський номер № 60411494.

Майно є власністю лізингодавця протягом усього строку дії даного договору (п.1.2. договору лізингу).

Відповідно до п. 7.1. договору лізингу, лізингоодержувач зобов’язаний самостійно та за власний рахунок здійснити страхування майна (укласти відповідний договір страхування).

Період страхування визначено з 14.08.2008 р. (але в будь-якому випадку не пізніше моменту передачі майна лізингоодержувачу відповідно до п. 4.1. цього договору) по 22.09.2013 р. (п. 7.1.3. договору лізингу).

Відповідно до п. 7.1.7. договору лізингоодержувач зобов’язаний належним чином, своєчасно та в повному обсязі сплачувати відповідні страхові внески. Лізингоодержувач не має права без відповідної письмової згоди лізингодовця страхувати майно у декількох страховиків. Протягом трьох робочих днів з моменту укладання договору страхування майна лізингоодержувач зобов’язаний надати лізингодавцю копію такого договору страхування майна.

Як вбачається з матеріалів справи 13.08.2008р. між Закритим акціонерним товариством „ВіЕйБі Страхування” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрдонбудпром” укладено договір № 050101-010-0369/08 добровільного страхування наземного транспорту.

Пунктом 10 договору страхування визначено період страхування з 15.08.2008р. по 14.08.2009р.

Відповідач зобов’язання за договором щодо подальшого страхування предмету лізингу не виконав з 15.08.2009р. у зв’язку з чим позивачем укладено 04.09.2009р. договір добровільного страхування наземного транспорту із Закритим акціонерним товариством „ВіЕйБі Страхування” № 280001-010-0934/09.

У зазначеному договорі порядок сплати страхового платежу визначено по 08.09.2010р. та в сумах, які дорівнюють 4 135 грн. 69 коп.

Перший платіж, визначений до сплати по 09.09.2009р.

Суд не може погодитися з доводами відповідача відносно того, що договором лізингу не встановлено строку укладання договору страхування після закінчення строку дії діючого договору, оскільки з умов договору лізингу вбачається, що майно повинно бути застрахованим за весь час користуванням предмету лізингу, а саме з 14.08.2008р. (але в будь-якому випадку не пізніше моменту передачі майна лізингоодержувачу відповідно до п.4.1. договору) по 22.09.2013р., що вбачається також з п. 7.7. договору лізингу, згідно якого лізингоодержувач зобов’язаний протягом усього строку лізингу підтримувати чинність договорів страхування. Крім того, посилання відповідача на той факт, що копія договору страхування відповідно до п. 1.7.1. договору лізингу повинна бути надана лізингодавцю протягом 3 робочих днів з моменту укладання є необґрунтованим, оскільки ним не надано жодного доказу надання лізингодавцю копії договору страхування предмету лізингу після закінчення строку договору № 050101-010-0396/08 добровільного страхування наземного транспорту від 13.08.2008р. Також відповідач не довів того, що на позивача покладено обов’язок повідомлення його про порушення умов договору.

Відповідно до п. 11.2.5. договору лізингу передбачено, що у разі порушення положень, в тому числі, ст. 7 цього договору відповідач несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10 (десять) відсотків загальної вартості майна на момент укладення цього договору.

Згідно п. 3.2. договору лізингу, загальна вартість майна на момент укладення договору складає: без ПДВ – 783275, 00 (сімсот вісімдесят три тисячі двісті сімдесят п’ять грн. 00 коп.), крім того, ПДВ 20% - 156655, 00 (сто п’ятдесят шість тисяч шістсот п’ятдесят п’ять грн. 00 коп.), разом з ПДВ 20% - 939 930, 00 (дев’ятсот тридцять дев’ять тисяч дев’ятсот тридцять грн.) гривень.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 526, 527 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача штрафу в сумі 93993грн.00коп., що ним доведено та підтверджено матеріалами справи.

У судовому засіданні 14.01.2010р. відповідач надав письмове клопотання про зменшення розміру штрафу, оскільки вважає, що його розмір перевищує суму страхового платежу в 25 раз. Крім того, посилався на той факт, що ним своєчасно і в повному обсязі сплачені страхові платежі за договором добровільного страхування №050101-010-0369/08 від 13.08.2008р.

Позивач проти задоволення клопотання щодо зменшення розміру штрафу заперечував, оскільки вважає відповідача стороною за договором, яка не виконувала умови договору в значній його частині: не сплачувала лізингові платежі, не надавала інформацію про місцезнаходження об’єкту лізингу та інше.

Відповідач твердження позивача не спростував.

Судом клопотання не задовольняється, оскільки в ньому містяться посилання, які не стосуються підстав позову, а передбачена договором відповідальність прямо не пов’язана із насталими збитками відповідача і він не вчинив будь-яких дій, направлених на відсутність таких збитків, а, навпаки, порушував умови договору. Крім того ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено право суду щодо зменшення розміру неустойки (штрафу). Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання щодо зменшення розміру штрафу.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню штраф в розмірі 93 993грн.00коп.

Оскільки позивачем здійснено страховий платіж в сумі 4135 грн. 69 коп. відповідно до договору добровільного страхування наземного засобу № 280001-010-0934/09 від 04.09.2009р., що підтверджується платіжним дорученням № 4571 від 09.09.2009р., позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі суми страхового платежу, а саме 4135 грн. 69 коп.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 623 ЦК України сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Виходячи із зазначеної норми права вбачається, що складовою збитків є наявність збитків, противоправна поведінка боржника, причинний зв’язок між противоправною поведінкою та збитками.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Частина 2 цієї ж статті Цивільного кодексу України передбачає, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що фактично порушення умов договору відповідачем в частині здійснення майнового страхування предмету лізингу завдало позивачеві збитки в розмірі сплаченого позивачем страхового платежу у сумі 4135грн. 69 коп. Існує вина відповідача у заподіянні збитків позивачу та причинно-слідчий зв’язок між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем збитками, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми збитків, а саме 4 135 грн. 69 коп. підлягає задоволенню, а вищевказана сума стягненню.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрдонбудпром”, м. Донецьк про стягнення 98128 грн. 69 коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

           На підставі ст.ст. 526, 527, 614, 623, 625, 806 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 33, 34, 38, 43, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрдонбудпром”, м. Донецьк про стягнення 98128 грн. 69 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрдонбудпром” (83016, м.Донецьк, вул. Сиваська, б. 40, ідентифікаційний код 34500154, п/р 2600530012351 в ДФ ПКФФ ВАТ „ВіЕйБі Банк” в м. Донецьк, МФО 394545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21 г, ідентифікаційний код 33880354, п/р 26002262400276 в ВАТ “ВіЕйБі Банк” в м.Києві, МФО 380537) штраф у розмірі 93 993 грн. 00 коп., збитки в розмірі 4135 грн. 69 коп., державне мито в розмірі 981грн. 29 коп. та 236 грн. 00 коп. плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його підписання.

Повний текст рішення підписаний 21.01.2010р.

Суддя