Ухвала суду № 75203371, 10.07.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/821/17

Провадження № 11-кп/779/138/2018

Категорія ст. 240 ч.2 КК України

Головуючий у 1 інстанції Калиновський М. М.

Суддя-доповідач Кукурудз

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Кукурудза Б.І.,

суддів Гриновецького Б.М., Гандзюка В.П.,

секретаря судового засідання Кравчук І.Я.,

з участю прокурора Журавльова Є.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017090230000084 за апеляційними скаргами начальника Снятинського відділу Коломийської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_1, на вирок Снятинського районного суду ОСОБА_3 – Франківської області від 28 лютого 2018 року, відносно ОСОБА_1 за ст. 240 ч.2 КК України, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 – Франківської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, -

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі начальник Снятинського відділу Коломийської місцевої прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3, не оспорюючи правильність кваліфікації дій та доведеність вини обвинуваченого, вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м’якості. Зазначає, що суд першої інстанції призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1,відповідно до вимог ст. ст. 65-67 КК України не в повній мірі врахував ступінь суспільної небезпеки та особу обвинуваченого.

Просить скасувати вирок Снятинського районного суду ОСОБА_3 – Франківської області від 28.02.2018 року та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 призначити покарання за ст.240 ч.2 КК України у виді штрафу у розмірі 590 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10030 грн. В іншій частині вирок залишити без змін.

Обвинувачений ОСОБА_1 в поданій апеляційній скарзі, вважає вирок суду першої інстанції в частині вирішення долі речових доказів - необґрунтованим та занадто суворим. Зазначає, що суд не взяв до уваги його пояснення про те, що належний йому навантажувач марки «Карпатець», реєстраційний номер 14765АТ, є для нього єдиним джерелом доходу, засобом по наданню допомоги малозабезпеченим, одиноким та перестарілим жителям селища Заболотів, а також він потрібен для надання допомоги по наведенню благоустрою Заболотівського ОТГ.

Окрім цього вказує, що обставини справи, дані про його особу, його спосіб життя, відношення до скоєного злочину, висновки органу пробації про середній ризик вчинення повторного правопорушення та його низький ризик небезпеки для суспільства, - давали суду підстави призначити йому покарання без застосування спеціальної конфіскації транспортного засобу.

Просить змінити вирок Снятинського районного суду від 28.02.2018 року в частині вирішення долі речових доказів, а саме призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в твердій грошовій сумі становить 6800 грн. без застосування спеціальної конфіскації транспортного засобу, навантажувача марки «Карпатець», реєстраційний номер 14765АТ. Речовий доказ – навантажувач марки «Карпатець», реєстраційний номер 14765АТ повернути власнику ОСОБА_1

За вироком суду ОСОБА_1, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 240 ч.2 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в твердій грошовій сумі становить 6800 (шість тисяч вісімсот) грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави витрати на залучення експерта у зв’язку із проведенням експертизи № 2-0304/17 від 28.03.2017р. в сумі 1587 грн. 72 коп.

Питання речових доказів вирішено у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1, діючи умисно, в порушення вимог чинного законодавства України, за відсутності в нього дозвільних документів на проведення видобування корисних копалин загальнодержавного значення, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних ним дій, з метою незаконного видобування корисних копалин, навантажувачем марки «Карпатець», реєстраційний номер 14765АТ, що на праві власності належить йому, здійснив незаконне видобування піщано-гравійної суміші з берега річки Прут у селі ОСОБА_3, що на території Іллінецької сільської ради Снятинського району, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827 (із змінами від 13.01.2012 № 1370) належить до корисних копалин загальнодержавного значення, за наступних обставин.

14.03.2017 близько 14:30 год., використовуючи трактор-навантажувач марки «Карпатець», ОСОБА_1 приїхав на берег р. Прут у с. Іллінці Снятинського району та здійснив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а саме: піщано-гравійної суміші, шляхом навантаження на автомобіль «КАМАЗ», реєстраційний номер А3516ІВ, який належить ОСОБА_4, жителю ІНФОРМАЦІЯ_4, яким керував ОСОБА_5.

Відповідно до п. 3.6 Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ піску та гравію, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України №198 від 25.06.2007р. належить піщано-гравійна порода – сипка гірська порода з умістом гравійної складової більше 30 %

Відповідно до ДСТУ Б В.2.7-203:2009 в природній піщано-гравійній суміші вміст зерен гравію розміром понад 5 мм має бути не меншим 10% і не більшим 95% за масою.

Згідно з висновком експерта № 2-0304/17 від 28.03.2017 зразки ґрунту, відібрані з берега р. Прут в с. Іллінці Снятинського району, із ковша трактора-навантажувача марки «Карпатець», реєстраційний номер 14765АТ, із кузова автомобіля марки «КАМАЗ», реєстраційний номер А3516ІВ є піщано-гравійною сумішшю та співпадають між собою за комплексом ознак і мають спільну родову належність.

Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали подану апеляційні скарги, думку прокурора, який відмовився від поданої апеляційної скарги та просив залишити вирок суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вирок суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Під час апеляційного розгляду прокурор Журавльов Є.Є. подав заяву від начальника Снятинського відділу Коломийської місцевої прокуратури ОСОБА_3 від 14.05.2018 року, із змісту якої вбачається, що він на підставі ст. 403 КПК України відмовляється від поданої ним апеляційної скарги на вирок Снятинського районного суду від 28 лютого 2018 року стосовно ОСОБА_1

Подана прокурором Мельником І.Л. заява про відмову від апеляційної скарги не суперечить вимогам ст. 403 ч.1 КПК України згідно якої особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду.

Ухвалений вирок судом першої інстанції в силу ст. 370 КПК України є законним, обґрунтованим і вмотивованим, на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, і відповідає вимогам ст. 374 КПК України.

Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 240 ч.2 КК України за обставин, викладених у вироку, а також правильність кваліфікації

дій обвинуваченого в поданій апеляційній скарзі не оскаржується, тому відповідно до вимог ст. 404 ч.1 КПК України апеляційним судом не перевіряється.

В апеляційній сказі обвинувачений ОСОБА_1 стверджує, що йому безпідставно призначене покарання із застосуванням спеціальної конфіскації транспортного засобу – навантажувача марки «Карпатець», реєстраційний номер 14765АТ. Проте, колегія суддів не може погодитись з наведеними доводами апеляційної скарги.

Так, спеціальна конфіскація та її застосування регулюється ст. 96-1 ч.1, ст. 96-2 КК України, натомість з мотивувальної частини вироку вбачається, що долю речових доказів суд вирішив у відповідності до ст.100 КПК України.

Згідно ст.368 ч.1 п.12 КПК України, ухвалюючи вирок суд повинен вирішити, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.

Згідно, ст.100 ч.9 п.1 КПК України гроші, цінності, та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертається власнику (законному володільцю).

З наведеної норми закону вбачається, що у випадках використання майна з метою вчинення кримінального правопорушення таке майно конфіскується, крім випадків коли їх власник не знав про таке використання.

Разом з тим, відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії ЕЕ № 001832 власником навантажувача марки ПЕА-1 «Карпатець», реєстраційний номер 14765АТ є обвинувачений ОСОБА_1 (Т.1 а.п.52).

Постановою слідчого СВ Снятинського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 від 29 березня 2017 року навантажувач марки «Карпатець», реєстраційний номер 14765АТ визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню (Т.1 а.п.44-45).

Судом першої інстанції встановлено, що 14.03.2017 року ОСОБА_1 на березі р. Прут у с. Іллінці Снятинського району, використовуючи трактор-навантажувач марки «Карпатець» здійснив незаконне видобування піщано-

гравійної суміші, шляхом навантаження на автомобіль «КАМАЗ», реєстраційний номер А3516ІВ, яким керував ОСОБА_5

Таким чином, навантажувач марки «Карпатець», реєстраційний номер 14765АТ був використаний обвинуваченим ОСОБА_1, як засіб вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 240 ч.2 КК України.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що навантажувач марки «Карпатець», реєстраційний номер 14765АТ підлягає конфіскації в дохід держави.

Окрім цього, доводи наведені обвинуваченим ОСОБА_1 в апеляційній скарзі з приводу того, що судом першої інстанції при призначенні

покарання не в повній мірі враховані всі обставини справи та дані про його особу, колегія суддів вважає безпідставними.

Так,як при призначенні покарання обвинуваченому суд першої інстанції, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання в силу ст. 66, 67 КК України, тобто дотримався вимог ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання.

При цьому, як вбачається з вироку, судом враховано характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який по місцю проживання характеризується позитивно, ніде не працює, на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінетах не перебуває, проживає з матір’ю та батьком, які є особами пенсійного віку та потребують догляду через хворобу, раніше не судимий, згідно досудової доповіді районного сектору з питань пробації у нього середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та низький ризик небезпеки, який він становить для суспільства.

Обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

За таких обставин, вирок суду є законним та обґрунтованим і апеляційних підстав для його скасування не встановлено.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які перешкоджали чи могли перешкоджати суду повно та всебічно розглянути кримінальне провадження й постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок при перевірці кримінального провадження в апеляційному порядку, не виявлено.

Керуючись ст.ст.376,403,404, 405,407, 418, 419 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Вирок Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 240 ч.2 КК України – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий Б.І. Кукурудз

Судді: Б.М. Гриновецький

ОСОБА_7