Ухвала суду № 75203368, 10.07.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7534/18

Провадження № 11-сс/779/214/2018

Категорія ст.183 КПК України

Слідчий суддя у 1 інстанції Островський Л. Є.

Суддя-доповідач Кукурудз

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ в складі :

головуючого судді Кукурудза Б.І.,

суддів Гандзюка В.П., Гриновецького Б.М.,

секретаря судового засідання Василаш Х.М.,

з участю прокурора Романовського І.О.

захисника ОСОБА_1,Є

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Івано – Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 червня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю та жителю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 – Франківської області, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_2 вважає, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та незаконною, так як в судовому засіданні прокурор та слідчий не довели існування достатніх вагомих ризиків передбачених КПК України, наявність яких необхідна для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначає, що кримінальне правопорушення, яке йому інкриміноване відноситься до злочинів, вчинених з необережності, він має постійне місце проживання, намірів переховуватися від слідства та суду у нього немає, оскільки розуміє, що це негативно вплине на його долю, перш за все при визначенні судом виду та міри покарання.

Просить ухвалу слідчого судді Івано – Франківського міського суду від 01 червня 2018 року про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – скасувати. Постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Ухвалою слідчого судді Івано – Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 червня 2018 року клопотання задоволено. Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк – до 29 липня 2018 року включно без визначення розміру застави.

Слідчим суддею встановлено, що 31.05.2018 року приблизно о 13 год. 35 хв., в світлу пору доби, суху погоду, водій ОСОБА_2, перебуваючи у стані наркотичного сп’яніння, що значно знижує реакцію і унеможливлює здатність належним чином реагувати на зміну дорожньої обстановки, керуючи автомобілем марки Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Хіміків, що у м. Калуші Івано – Франківської області у напрямку перехрестя з вул. Фінською. Дана ділянка дороги має по одній смузі для руху в кожному напрямку, дорожня розмітка відсутня. В цей час проїзну частину дороги, зліва на право, відносно напрямку руху автомобіля, почав перетинати пішохід похилого віку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який поряд із собою вів велосипед, чим створював водію ОСОБА_2 небезпеку для руху. При наближені до лінії руху пішохода, ОСОБА_2 проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху, маючи об’єктивну можливість виявити небезпеку для руху, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5 Після вчинення ДТП ОСОБА_2 автомобілем з місця події скрився.

При цьому ОСОБА_2 порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме:

п.1.7, згідно якого водії зобов’язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як люди похилого віку;

п.2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 2.9., відповідно до якого водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

п. 12.3, який зобов’язує водія в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.

У результаті порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо – транспортна пригода, внаслідок якої загинув пішохід ОСОБА_4

Під час апеляційного розгляду:

- підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, а ухвалу слідчого судді Івано – Франківського міського суду від 01.06.2018 року скасувати;

- прокурор вважає, що ухвала слідчого судді є законною, а подана апеляційна скарга є необгрунтованою, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді, слід залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспортну СУ ГУ НП в ОСОБА_3 – Франківській області, ОСОБА_3 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 31.05.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018090000000385 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України.

31 травня 2018 року ОСОБА_2Г було затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України.

01 червня 2018 року старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в ОСОБА_3 – Франківській області, ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Гриненком А.В., звернувся до ОСОБА_3 – Франківського міського суду ОСОБА_3 – Франківської області з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Ухвалою слідчого судді Івано – Франківського міського суду ОСОБА_3 – Франківської області 01 червня 2018 року зазначене клопотання задоволено.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Так, з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_2, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав, застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, а також інші дані про особу ОСОБА_2 в їх сукупності.

Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що підозра у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується вагомими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

На об'єктивне переконання і колегії суддів апеляційного суду сукупність всіх даних зазначених в ухвалі слідчого судді дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ст. 9 ч. 5 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язує його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вище вказаним вимогам, і що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дані, на які посилається підозрюваний ОСОБА_2, які б унеможливлювали його перебування під вартою, матеріали судової справи не містять.

Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких підозрюваний ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Крім того, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. 183 ч. 4 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не визначив розмір застави в даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який спричинив загибель людини.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.

Також, апеляційним судом не встановлено процесуальних порушень при підготовці і поданні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, оскільки воно відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, так як підстав для скасування ухвали слідчого судді немає.

Керуючись ст.ст.376,177,178, 183, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 залишити – без задоволення, а ухвалу слідчого судді Івано – Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 червня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Б.І. Кукурудз

Судді: В.П. Гандзюк

ОСОБА_6