Рішення № 7520092, 13.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.01.10 р.                     Справа № 9/156                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Метрополіс Україна”, м.Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства Дістрібуційної компанії „ДК”, м.Макіївка

про стягнення 20480грн.01коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Бережна В.М. – представник (за довіреністю б/н від 05.08.2009р.);

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Метрополіс Україна”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства Дістрібуційної компанії „ДК”, м.Макіївка, про стягнення заборгованості в розмірі 20480грн.01коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки оптової партії товарів №МУ-3 від 05.10.2009р., видаткові накладні №3 від 05.10.2009р., №4 від 06.10.2009р., №5 від 07.10.2009р., №6 від 08.10.2009р., №10 від 20.10.2009р., податкові накладні до вказаних видаткових накладних, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей б/н від 05.10.2009р., б/н від 06.10.2009р., б/н від 07.10.2009р., б/н від 08.10.2009р., б/н від 20.10.2009р., рахунки на оплату №3 від 05.10.2009р., №4 від 06.10.2009р., №5 від 07.10.2009р., №6 від 08.10.2009р., №10 від 20.10.2009р., накладні-повернення №ДК-0000636 від 28.10.2009р., №ДК-0000637 від 28.10.2009р., №ДК-0000638 від 29.10.2009р., №ДК-0000639 від 30.10.2009р., №ДК-0000655 від 13.11.2009р., №ДК-0000656 від 13.11.2009р., №ДК-0000657 від 13.11.2009р., акт звірки взаєморозрахунків станом на 26.11.2009р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 03.12.2009р., 23.12.2009р. заявлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, у судове засідання не з`явився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №4656434 Приватне підприємство Дістрібуційної компанії „ДК”, м.Макіївка станом на 09.12.2009р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

05.10.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Метрополіс Україна”, м.Донецьк та Приватним підприємством Дістрібуційної компанії „ДК”, м.Макіївка укладений договір поставки оптової партії товарів №МУ-3 від 05.10.2009р., відповідно з яким постачальник (позивач) зобов`язується передати у власність покупцеві товари, визначені у п.1.2 цього договору (надалі – товар), а покупець (відповідач) зобов`язується прийняти та оплатити товар за обумовленою в накладній грошову суму, та в строки вказані в пункті 4 цього договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.10.2 договору, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений п.10.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2010р.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором поставки оптової партії товарів №МУ-3 від 05.10.2009р.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що поставка здійснюється на умовах DDU (адреса складу покупця на умовах поставки товару транспортом постачальника). Перехід права власності на товар відбувається в момент фактичної передачі товару, після підписання видаткової накладної (п.5.2 договору).

За твердженням позивача, на виконання умов договору, останнім в період з 05.10.2009р. по 20.10.2009р. на адресу відповідача була здійснена поставка продукції загальною вартістю 36918грн.33коп., що підтверджується видатковими накладними №3 від 05.10.2009р., №4 від 06.10.2009р., №5 від 07.10.2009р., №6 від 08.10.2009р., №10 від 20.10.2009р., податковими накладні до вказаних видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи господарський суд ухвалами від 03.12.2009р., 23.12.2009р. зобов’язав відповідача надати письмові пояснення стосовно наявності підписів та печаток на видаткових накладних №3 від 05.10.2009р., №4 від 06.10.2009р., №5 від 07.10.2009р., №6 від 08.10.2009р., №10 від 20.10.2009р. та щодо наявності довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей б/н від 05.10.2009р., б/н від 06.10.2009р., б/н від 07.10.2009р., б/н від 08.10.2009р., б/н від 20.10.2009р. Однак вимоги суду відповідачем не виконані, відповідні пояснення або заперечення не надані.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом представника відповідача на вищезазначених видаткових накладних, печаткою підприємства, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей б/н від 05.10.2009р., б/н від 06.10.2009р., б/н від 07.10.2009р., б/н від 08.10.2009р., б/н від 20.10.2009р. та прийнята відповідачем без заперечень.

На сплату отриманої продукції позивачем на адресу відповідача були виставлені рахунки на оплату №3 від 05.10.2009р., №4 від 06.10.2009р., №5 від 07.10.2009р., №6 від 08.10.2009р., №10 від 20.10.2009р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Наразі, наявні в матеріалах справи видаткові накладні та рахунки на оплату не мають безпосереднього посилання на договір поставки оптової партії товарів №МУ-3 від 05.10.2009р., проте суд вважає, що підставою здійснення вказаних поставок є саме договір поставки оптової партії товарів №МУ-3 від 05.10.2009р., оскільки з наявного в матеріалах справи акту звірки взаємних розрахунків вбачається, що підставою виникнення правовідносин при здійснені поставок за видатковими накладними №3 від 05.10.2009р., №4 від 06.10.2009р., №5 від 07.10.2009р., №6 від 08.10.2009р., №10 від 20.10.2009р. є договір поставки оптової партії товарів №МУ-3 від 05.10.2009р.

Крім того, у судовому засіданні 13.01.2010р. представник позивача зазначив, що інших правовідносин, крім тих, що виникли на підставі договору поставки оптової партії товарів №МУ-3 від 05.10.2009р., у період дії цього договору між сторонами не існувало (протокол судового засідання від 13.01.2010р.).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата у розмірі 100% вартості товару, визначеної у специфікації, має бути перерахована постачальнику протягом 21 календарного дня з моменту фактичної передачі товару, після підписання видаткової накладної.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженням позивача, відповідач здійснив часткове повернення товару на загальну суму 7125грн.32коп., що підтверджується накладними на повернення №ДК-0000636 від 28.10.2009р., №ДК-0000637 від 28.10.2009р., №ДК-0000638 від 29.10.2009р., №ДК-0000639 від 30.10.2009р., №ДК-0000655 від 13.11.2009р., №ДК-0000656 від 13.11.2009р., №ДК-0000657 від 13.11.2009р. та здійснив часткову оплату отриманої продукції на загальну суму 9313грн.00коп. Однак, всупереч вимогам договору та закону, на момент подання позовної заяви до суду, відповідач не оплатив залишкову вартість отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 20480грн.01коп.

Розмір вказаної заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 26.11.2009р., який підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками підприємств (копія акту залучена до матеріалів справи).

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 20480грн.01коп.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 20480грн.01коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю „Метрополіс Україна”, м.Донецьк щодо стягнення заборгованості в розмірі 20480грн.01коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариство з обмеженою відповідальністю „Метрополіс Україна”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства Дістрібуційної компанії „ДК”, м.Макіївка, про стягнення заборгованості в розмірі 20480грн.01коп. – задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства Дістрібуційної компанії „ДК” (за адресою: вул.118 Павших революціонерів, 31, м. Макіївка, Донецька область, 86157, р/р 2600401773 в Донбаській філії ВАТ „Родовідбанк” в м. Донецьку, МФО 394512, код ЄДРПОУ 35966716) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Метрополіс Україна”, (за адресою: вул.Карпинського, 24, м. Донецьк, 83003, р/р26009182198 в АТ „Райффайзен банк Аваль”, м Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 36560519) суму основного боргу в розмірі 20480грн.01коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 204грн.80коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 13.01.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя