YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Донецька область

/

Господарський суд Донецької області

Рішення № 7520080, 13.01.2010, Господарський суд Донецької області

Дата ухвалення

13.01.2010

Номер справи

32/117пн

Номер документу

7520080

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.01.10 р. Справа № 32/117пн

Господарський суд Донецької області у складі судді О.М. Сковородіної

при секретарі судового засідання: Фесечко Ю.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Сильченко О.В. довіреність від 30.09.09р.

від відповідача: Гнєдова О.В. - ліквідатор

від третьої особи: 1. Бондаренко Д.В. довіреність від 11.09.09р.

2. Вощенко В.М. довіреність від 22.09.09р.

у справі за позовом: Слов’янської міської ради м. Слов’янськ

до відповідача: Державного житлово – комунального підприємства „Жилсервіс” м. Слов’янськ

треті особи у справі: 1. Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації” м. Слов’янськ

2. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області

про визнання права власності.

Позивач, Слов’янська міська рада м. Слов’янськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного житлово – комунального підприємства „Жилсервіс” м. Слов’янськ про визнання права власності.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач безпідставно вважає себе власником майна: нежитлового приміщення площею 423,9кв.м., розташованого у житловому будинку № 81 по вул. Юних Комунарів м. Слов’янська Донецької області, нежитлового приміщення площею 313,2кв.м., розташованого у житловому будинку № 87 по вул. Юних Комунарів м. Слов’янська Донецької області та нежитлового приміщення площею 159,3кв.м., розташованого у житловому будинку № 40 по вул. Жовтневої Революції м. Слов’янська Донецької області, яке було передане у комунальну власність територіальної громади міста Слов’янська.

19.11.09р. господарським судом отримана заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач доповнює позовні вимоги та просить визнати за територіальною громадою м. Слов’янська в особі Слов’янської міської ради, окрім раніше заявленого, право власності на:

склад матеріальний шлакоблочний (інв. № 300), розташований за адресою: м. Слов’янськ, вул. Л. Толстого, 18б, будівля № 1;

майстерню цегляну (інв. № 302), розташовану за адресою: м. Слов’янськ, вул. Л.Толстого, 18б, будівля № 2;

склад (інв. № 303), розташований за адресою: м. Слов’янськ, вул. Л. Толстого, 18б, будівля № 3;

гараж (інв. № 304), розташований за адресою: м. Слов’янськ, вул. Л. Толстого, 18б, будівля № 4;

водонасосну (столярну майстерню інв. № 31), розташовану за адресою: м. Слов’янськ, вул. Л. Толстого, 18б, будівля № 5;

підсобне приміщення (інв. № 305), розташоване за адресою: м. Слов’янськ, вул. Л. Толстого, 18б, будівля № 6;

будівлю трансформаторної підстанції (інв. № 36), розташовану за адресою: м. Слов’янськ, вул. Іскри, 5в;

будівлю трансформаторної підстанції (інв. № 38), розташовану за адресою: м. Слов’янськ, вул. Леніна, 39а;

будівлю трансформаторної підстанції (інв. № 41), розташовану за адресою: м. Слов’янськ, вул. Свободи,45а.

Зазначені позивачем вимоги приймаються та розглядаються судом, як остаточні.

Відповідач, заперечуючи проти позову, у відзиві вказував на те, що ДЖКП „Жилсервіс” створено на базі ЖКВ ВАТ „АІЗ – Енергія” на підставі наказу Донецького регіонального відділення ФДМУ № 2967 від 19.12.1997р. Зазначав, що при цьому основні засоби, в тому числі й житлові будинки були передані новоствореному комунальному підприємству згідно з розподільчим балансом. В подальшому, РВ ФДМУ по Донецькій області була здійснена передача житлового фонду відповідача з державної у комунальну власність, про що свідчать відповідні акти прийому-передачі, в яких, окрім іншого, вказано загальну площу будинків, з якої виділено площу, що передається. Про передачу договорів оренди нежитлових приміщень в актах не вказано. Звертав увагу на те, що спірне майно станом на 01.07.04р. знаходилось у нього на балансі. Крім того зауважив, що на запит ліквідатора виконавчим комітетом позивача була надана відповідь, в якій зазначалось, що інформація про спірне майно – відсутня.

Ухвалами від 12.10.09р. та 19.11.09р. суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації” м. Слов’янськ (третя особа 1) та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (третя особа 2).

Третя особа 1 вказувала на те, що БТІ виконує облікові функції. Ліквідатор відповідача звернувся до БТІ з заявою про реєстрацію права власності на спірне майно, але без необхідних для реєстрації документів. Також, зазначила, що спірні об’єкти нерухомості були прийняті у комунальну власність позивача на підставі рішення від 14.04.04р. № 18-XIV-24. Майнових претензій стосовно предмету спору не мало, проти задоволення позову – не заперечувало.

Третя особа 2 в ході судового розгляду справи підтвердила факт передачі спірного майна у комунальну власність територіальної громади міста Слов’янська.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

На підставі наказу Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України № 2967 від 19.12.1997р. було створено державне підприємство (відповідач у справі) на базі комунального відділу відкритого акціонерного товариства „АІЗ – Енергія”.

15.01.1998р. був затверджений статут Державного житлово-комунального підприємства „Жилсервіс” та призначений директор, про що свідчить наказ ДРВ ФДМУ № 56.

Відповідно до інвентарного опису ВАТ „АІЗ – Енергія” новоствореному підприємству (відповідачу) були передані на баланс основні засоби, в тому числі й житлові будинки № 81 та 87 по вул. Юних Комунарів, № 40 по вул. Жовтневої Революції, № 18 по вул. Л. Толстого, № 39 по вул. Леніна, № 45 по вул. Свободи у м. Слов’янську.

Зі статутних документів ДЖКП „Жилсервіс” вбачається, що майно, яке знаходиться на балансі останнього, перебуває у повному господарському віданні комунального підприємства (відповідача).

27.01.2000р. третя особа 2 звернулась до позивача з вимогою про включення до графіку передачі у комунальну власність об’єктів житлового фонду та інфраструктури ДЖКП „Жилсервіс”, засновником якого є Донецьке регіональне відділення ФДМУ, про що свідчить лист на ім’я Голови Слов’янської міської територіальної громади № 17-499.

20.10.2000р. Слов’янською міською радою було прийнято рішення № 13-XVI-23, яким позивач надав згоду на приймання житлових будинків відомчого житлового фонду відповідача.

В подальшому, була створена відповідна комісія з приймання у комунальну власність територіальної громади міста Слов’янська житлового фонду ДЖКП „Жилсервіс”, узгоджено і затверджено графік передачі об’єктів відповідача у комунальну власність, підписані відповідні акти прийому-передачі житлового фонду у комунальну власність територіальної громади.

Також, позивачу були передані: договір оренди нежитлового вбудованого приміщення площею 159,3кв.м., розташованого на першому поверсі п’ятиповерхового будинку № 40 по вул. Жовтневої Революції, № ІА-02 від 18.03.02р., укладений між відповідачем та колективним виробничо-комерційним підприємством „Слов’янський техно-торговий центр Побутрадіотехніка”; договір оренди нежитлового приміщення площею 690,0кв.м. по вул. Юних Комунарів, 81 у м. Слов’янську, укладений 01.01.2000р. між відповідачем та Центральною міською лікарнею ім. Леніна; договір оренди нежитлового приміщення площею 330,5кв.м. по вул. Юних Комунарів, 87 у м. Слов’янську, укладений 01.01.2000р. між відповідачем та завідуючим відділом культури Петущакою Олегом Вікторовичем.

Рішенням Слов’янської міської ради № 18- XVI-24 від 14.04.04р. було прийнято майно (окрім будівлі трансформаторної підстанції (інв. № 36), розташованої за адресою: м. Слов’янськ, вул. Іскри, 5В), яке знаходилось на балансі ДЖКП „Жилсервіс”, з державної у комунальну власність територіальної громади.

Оцінюючи доводи позивача, суд виходить з наступного.

Статтею 380 ЦК України встановлено, що житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку (ст. 382 ЦК України).

З зазначених норм законодавства можна зробити висновок, що житловий будинок – це єдиний майновий комплекс нерухомого майна, який включає житлові квартири, допоміжні приміщення, конструктивні елементи, нежитлові приміщення, та є інвентарним об’єктом і має балансову вартість.

З графіку передачі об’єктів ДЖКП „Жилсервіс” м. Слов’янськ у комунальну власність, затвердженого 21.08.03р., вбачається, що фекальна насосна, насосна (підземка), трансформаторні підстанції передавались у комунальну власність, як складові об’єкти інфраструктури до житлових будинків.

Суд, також, звертає увагу на те, що певні нежитлові приміщення (п.30, 31 додатку № 1 та п. 7,8 додатку № 2 до рішення Слов’янської міської ради № 18- XVI-24 від 14.04.04р.), які є складовими частинами житлових будинків, що передавались у комунальну власність, не є об’єктами інфраструктури цих будинків та виділені окремо як такі, що прийняті до комунальної власності.

Зазначене свідчить про те, що житлові будинки передавались до комунальної власності, як цілісні об’єкти (в тому числі з вбудованими нежитловими приміщеннями), в розумінні вказаних вище норм Цивільного кодексу України.

Таким чином, спірне майно є складовою частиною житлових будинків, які знаходились на балансі відповідача та, в подальшому, були передані до комунальної власності.

Підтвердженням передачі у комунальну власність спірного майна свідчить, також, преюдиціальний факт, встановлений рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 05.11.04р., прийнятим за результатами розгляду справи № 2-7397-04 за позовом Слов’янської міської ради до ДЖКП „Жилсервіс”, за участю третьої особи – ВДВС Слов’янського районного управління юстиції про виключення з опису майна та визнання права на описане майно, який, відповідно до п. 4 ст. 35 ГПК України, є обов’язковим та не потребує доказування.

Так, у цьому судовому акті зазначено, що 21.03.04р. відповідно зведеного акту регіонального відділення ФДМ України в Донецькій області весь житловий фонд, включаючи нежитлові та виробничі приміщення, був переданий виконкому Слов’янської міської ради, як цілісний майновий комплекс.

Посилання відповідача на наявність спірного майна з зазначенням відповідних площ у переліку житлових будинків, частини нежитлового приміщення у житловому будинку № 4 по вул. Л. Толстого та виробничого приміщення по вул. К. Маркса, 43 станом на 01.10.2000р., та у переліку майна, яке залишилось на балансі ДЖКП „Жилсервіс” м. Слов’янськ після передачі у комунальну власність станом на 01.01.04р., є необґрунтованими, оскільки, вказані документи є внутрішніми документами відповідача та підписані ним в односторонньому порядку.

Крім того, в судових засіданнях представник третьої особи 2 пояснив, що, дійсно, лист РВ ФДМУ № 07-10144 містить посилання на перелік майна, яке залишилось на балансі відповідача станом на 01.07.04р., проте, цей перелік третьої особою 2 не складався, а є підписаним виключно самим відповідачем.

Наявність опису частки спірного майна виконавчою службою не спростовує самий факт переходу його до комунальної власності.

Доказів, які б підтверджували, що відповідач мав на балансі будівлю трансформаторної підстанції (інв. № 36), розташовану за адресою: м. Слов’янськ, вул. Іскри, 5В, та цей був переданий позивачу у комунальну власність – суду не надано.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За таких обставин, вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на нерухоме майно є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково (окрім будівлі трансформаторної підстанції (інв. № 36), розташованої за адресою: м. Слов’янськ, вул. Іскри, 5В).

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Слов’янської міської ради м. Слов’янськ до Державного житлово – комунального підприємства „ЖИЛСЕРВИС” м. Слов’янськ, треті особи у справі: 1. Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації” м. Слов’янськ, 2. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про визнання права власності.

Визнати за територіальною громадою міста Слов’янська в особі Слов’янської міської ради (84100, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Жовтневої Революції, 2; ЄДРПОУ 04052821) право власності на:

нежитлове приміщення площею 423,9кв.м., розташоване у житловому будинку № 81 по вул. Юних Комунарів м. Слов’янська Донецької області;

нежитлове приміщення площею 313,2кв.м., розташоване у житловому будинку № 87 по вул. Юних Комунарів м. Слов’янська Донецької області;

нежитлове приміщення площею 159,3кв.м., розташоване у житловому будинку № 40 по вул. Жовтневої Революції м. Слов’янська Донецької області;