Постанова № 75200405, 10.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 233/539/18 Номер провадження 22-ц/775/1071/2018

Головуючий у 1-ій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Азевич В.Б.

Категорія 69

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Азевича В.Б.,

суддів: Корчистої О.І., Тимченко О.О.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бахмут Донецької області справу № 233/539/18 за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: ОСОБА_3, Костянтинівська міська рада, про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якої на підставі ордеру діє адвокат ОСОБА_4, на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 травня 2018 року (суддя Мартиненко В.С., рішення ухвалено в приміщенні суду в м. Костянтинівка Донецької області, повний текст рішення складено 05 травня 2018 року),-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області із заявою про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини. Свої вимоги обґрунтувала тим, що після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, яке складається з права власності на банківський вклад у ПАТ КБ «ПриватБанк». Окрім заявника, спадкоємцем є двоюрідний брат померлого - ОСОБА_3, який спадщину прийняв згідно ст. 1266 ЦК України шляхом подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини та 01 березня 2017 року заведена спадкова справа за № 50/2017. Вона також подала заяву до Третьої запорізької державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлого двоюрідного брата. Інших спадкоємців не має.

Оскільки місцем смерті є тимчасово окупована територія України, визначена Верховною Радою України, заявник не має змоги надати нотаріусу відповідну довідку з переліком осіб, які проживали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, виданої компетентними органами України. В зв’язку з чим постановою державного нотаріуса Третьої запорізької державної нотаріальної контори заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого 19 жовтня 2016 року ОСОБА_5 Просила встановити факт того, що її двоюрідний брат ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на день смерті, 19 жовтня 2016 року, був зареєстрований та проживав один за адресою: Україна, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Енгельса, буд. 11. Встановлення зазначеного факту необхідно заявнику для оформлення спадкових прав.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 травня 2018 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.

На вказане судове рішення ОСОБА_2, в інтересах якої на підставі ордеру діє адвокат ОСОБА_4, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_2

Скаржник не погоджується із висновком суду першої інстанції про визначеність як останнього місця проживання померлого ОСОБА_5, так фактичного місця його проживання на час смерті за адресою: м. Костянтинівка, вул. Маяковського, 44.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2016 року було встановлено факт смерті ОСОБА_5, який народився 05 серпня 1962 року в м. Харцизьк Донецької області, визнавши датою його смерті 19 жовтня 2016 року та місце смерті – Україна, Донецька область, місто Харцизьк. Цим судовим рішенням, яке набрало законної сили, визначено місце смерті – місто Харцизьк і є як останнім місцем проживання померлого ОСОБА_5, так і фактичним місцем його проживання на час смерті.

Також вказує, що в судовому засіданні досліджувалося рішення суду про встановлення факту і місця смерті ОСОБА_5 та допитувався свідок ОСОБА_6, яка пояснила, що ОСОБА_5 був одинокою людиною і проживав один у ІНФОРМАЦІЯ_2.

Представник заявника – адвокат ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги.

ОСОБА_3 сповіщений про час та місце розгляду справи через офіційний веб-сайт апеляційного суду.

Від представника Костянтинівської міської ради ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно із частиною 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника заявника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що 19 жовтня 2016 року в м. Харцизьк Донецької області помер ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія І-НО № 967223 від 10.11.2016 року (актовий запис № 1393 складений 10 листопада 2016 року Костянтинівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області) на підставі рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2016 року про встановлення факту смерті.

01 березня 2017 року Третьою запорізькою державною нотаріальною конторою була відкрита спадкова справа за № 50/2017 після смерті ОСОБА_5 на підставі заяви про прийняття спадщини від імені двоюрідного брата померлого – ОСОБА_3

12 квітня 2017 року заявник ОСОБА_2 звернулась із відповідною заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Третьої Запорізької державної нотаріальної контори.

Постановою від 21 серпня 2017 року державний нотаріус Третьої запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_8 відмовив заявнику ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті померлого 19.10.2016 р. ОСОБА_5 на вклади у ПАТ КБ «Приватбанк» у зв’язку з відсутністю довідки з переліком осіб, які проживали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а також не надані документи, що підтверджують родинні відносини.

На цих самих підставах постановою від 17.05.2017 року державний нотаріус відмовив у видачі відповідного свідоцтва і заінтересованій особі ОСОБА_3

Спадкоємці долучили до матеріалів справи довідку № 672 від 15 грудня 2017 року, що видана мікрорадою «Дружба» м. Харцизьк, з переліком осіб, які проживали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що є подругою заявника ОСОБА_2 З померлим ОСОБА_5 бачилась двічі: у м. Костянтинівка, за місцем проживання заявника ОСОБА_2, та у м. Харцизьк Донецької області, коли свідок разом із ОСОБА_2 зупинялись у будинку ОСОБА_5 Із спілкування з ОСОБА_5 їй стало відомо, що він проживає один і не має сім’ї.

ОСОБА_5 мав зареєстроване місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою вул. Енгельса, 11.

З 07 квітня 2015 року по 06 грудня 2016 року ОСОБА_5, який був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа (довідка № НОМЕР_1) в управлінні соціального захисту населення Костянтинівської міської ради за адресою: вул. Маяковського, буд. 44, м. Костянтинівка Донецька область. Довідку закрито та перенесено до архіву 06.12.2016 року з причиною «помер». Вказані обставини справи підтверджуються відомостями, наданими Донецьким обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, а також довідкою № НОМЕР_1 від 07.04.2015 року про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту того, що її двоюрідний брат ОСОБА_5 на день смерті, 19 жовтня 2016 року, був зареєстрований та проживав один за адресою: Україна, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Енгельса, буд.11, виходив з того, що під час розгляду справи судом було встановлено, що на час смерті він мав фактичне місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, про що спадкоємці не довели до відома нотаріуса.

Суд не прийняв до уваги довідку № 672 від 15 грудня 2017 року, що видана мікрорадою «Дружба» м. Харцизьк, з переліком осіб, які проживали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, оскільки відповідно до діючого законодавства, будь-який акт, виданий у зв’язку з діяльністю окупаційної адміністрації, окрім документів, що підтверджують факт народження та смерті особи на тимчасово окупованих територіях є недійсним і не створює будь-яких правових наслідків.

Зазначений висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 мав зареєстроване місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_6.

Згідно із Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 року Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення м. Харцизьк Донецької області входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

За інформацію, наданою Донецьким обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в листі від 23.03.2018 року № вх.1021/11-05 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7., який був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, з 07.04.2015 року по 06.12.2016 року перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа (довідка № НОМЕР_1) в управлінні соціального захисту населення Костянтинівської міської ради за адресою: вул. Маяковського, буд. 44, м. Костянтинівка Донецької області. Довідку внутрішньо переміщеної особи закрито та перенесено до архіву 06.12.2016 року причиною «помер» (а.с.46).

Відповідно до частини 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (надалі Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Згідно із ст. 5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що відвідування помешкання за адресою вул. Енергетична, 11 в м. Харцизьк Донецької області не свідчить про те, що ОСОБА_5 повернувся до покинутого місця постійного проживання у м. Харцизьк, оскільки в такому випадку на підставі пункту 3 частини 1 ст. 12 Закону № 1706-VII дія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи мала бути скасована з внесенням відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб.

В свою чергу, безпідставним є довід апеляційної скарги стосовно того, що, визначене рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2016 року, місце смерті – місто Харцизьк є як останнім місцем проживання померлого ОСОБА_5 так і фактичним місцем його проживання на час смерті.

Дійсно, рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2016 року встановлено факт смерті спадкодавця у м. Харцизьк Донецької області, визнавши датою його смерті 19 жовтня 2016 року та місце смерті – Україна, Донецька область, м. Харцизьк.

Проте, статтею 1221 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) встановлено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Як визначено ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до абзацу 1 пп. 1.12., пп. 1.13., пп. 1.14. пункту 1 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України.

1.13. Місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою про реєстрацію / останнє місце проживання виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, сільського голови (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.

Якщо останнє місце проживання спадкодавця було на території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, нотаріусу подається відповідна заява спадкоємця.

1.14. У разі відсутності у спадкоємців документів, що підтверджують місце відкриття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям їх право на звернення до суду із заявою про встановлення місця відкриття спадщини. У такому випадку місце відкриття спадщини підтверджується копією рішення суду, що набрало законної сили.

Статтею 9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що у разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Слід зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Враховуючи наведене, надання довідки житлово-експлуатаційної організації з місця проживання спадкодавців, які проживали та були зареєстровані на території проведення антитерористичної операції, не може вимагатися.

На вказані норми законодавства правильно посилався у рішенні суд першої інстанції.

Тобто, з самого факту смерті ОСОБА_5 в м. Харцизьк Донецької області не можна зробити висновок, що він постійно та переважно проживав один за адресою: вул. Енергетична, буд. 11 в м. Харцизьк Донецької області.

Крім того, матеріалами справи підтверджується встановлене судом першої інстанції фактичне місце проживання на час смерті ОСОБА_5 за адресою: вул. Маяковського, 44 в м. Костянтинівка Донецької області.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо довідки № 672 від 15 грудня 2017 року, виданої мікрорадою «Дружба» м. Харцизьк, з переліком осіб, які проживали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини.

Відповідно до абзацу 3 ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18 січня 2018 року, який набув чинності 24 лютого 2018 року, діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв’язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Отже, надана заявником довідка не є допустимим доказом в розумінні ст. 78 ЦПК України, а посилання на практику Європейського суду з прав людини та Міжнародного суду ООН в даному випадку є безпідставним.

Також безпідставним є довід скаржника відносно того, що в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції від 03.05.2018 року не надано оцінки дослідженим доказам у судовому засіданні, зокрема, рішенню Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області про встановлення факту і місця смерті ОСОБА_5 та показанням свідка ОСОБА_6

Враховуючи зазначене, рішення суду першої інстанції відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_2, в інтересах якої на підставі ордеру діє адвокат ОСОБА_4, підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 382-384 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої на підставі ордеру діє адвокат ОСОБА_4, залишити без задоволення.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: В.Б. Азевич

Судді: О.І. Корчиста

ОСОБА_9

Повний текст постанови складено 10 липня 2018 року.

ОСОБА_10 Азевич