Постанова № 75197725, 09.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/2983/17 22-ц/774/1222/К/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2018 року м. Кривий Ріг

справа № 211/2983/17

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

сторони:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Злата-Мебель»

відповідач: ОСОБА_1

розглянув у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата-Мебель» на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 березня 2018 року, яке постановлено суддею Ткаченко С.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області , -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2017 року ТОВ «Злата-Мебель» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 26 вересня 2016 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля НОМЕР_1, що перебуває у власності ТОВ «Злата-Мебель», та автомобіля Тойота SIENNA державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 Внаслідок зіткнення, автомобіль ТОВ «Злата-Мебель» отримав механічні пошкодження.

Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 01.11.2016 року у справі № 211/4590/16-п встановлено, що під час ДТП автомобіль ГАЗель під керуванням ОСОБА_2 не рухався, а зіткнення сталося через неуважність водія ОСОБА_1

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.12.2016 року у справі № 211/4590/16-п, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишив без змін.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № Д12/10/16, що було проведено судовим експертом ОСОБА_3, сума матеріального збитку, що завданий з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля НОМЕР_3, НОМЕР_4, ідентифікаційний номер (VIN) Y6HG01P0090010626, в цінах на дату 03.10.2016 року складає 4 650,04 грн.

На підставі вище наведеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Злата-Мебель» відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 4 650, 04 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Злата-Мебель», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції не враховано, що вина відповідача ОСОБА_1 встановлена постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 01.11.2016 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.12.2016 року, та згідно яких встановлено, що під час ДТП автомобіль ГАЗель під керуванням ОСОБА_2 не рухався, а зіткнення сталося через неуважність водія ОСОБА_1

У відзиві не апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на його думку, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2018 року відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі ТОВ «Злата-Мебель» на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 березня 2018 року, та визначено, що, відповідно до Указу Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року, пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України, справа підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_4.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, власником автомобіля НОМЕР_5 є позивач ТОВ «Злата-Мебель» (а.с.39).

26 вересня 2016 року о 13 год. 00 хв. сталося ДТП за участю автомобілів НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 та Тойота SIENNA державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1В на перехресті рівнозначних доріг вул. Алітна та вул. Цементників в місті Кривому Розі. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.11.2016 року, яка залишена без змін Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.12.2016 року, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 за ст. 124 КУпАП було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.3-5).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль, який належить позивачу, отримав механічні пошкодження. Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № Д12/10/16 від 11.10.2016 р. сума матеріальної шкоди, спричиненої з технічної точки зору власнику автомобіля НОМЕР_1, складає 4 650,04 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що відповідач по справі визнаний винним у ДТП , що сталося 26.09.2016 року.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов’язаний з’ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов’язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте, суд першої інстанції не з'ясував у повній мірі всі обставини, які мають значення для справи, та не виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв'язку із чим рішення в даній справі не можна повністю визнати законним і обґрунтованим.

Спір між сторонами виник стосовно відшкодування позивачу ТОВ «Злата-Мебель» матеріальної шкоди, спричиненої в результаті пошкодження його транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції стосовно того, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів вини відповідача ОСОБА_1 в ДТП, оскільки факт складання матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння ДТП, що мало місце 26.09.2016 року, на водія ОСОБА_5, який керував автомобілем, що належить позивачу ТОВ «Злата-Мебель», не свідчить про вину саме ОСОБА_5 у скоєнні ДТП, а навпаки встановлює вину саме ОСОБА_1 в ДТП, що мало місце 26.09.2016 року.

Як вбачається із постанови Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 01.11.2016 року у справі № 211/4590/16-п, під час ДТП автомобіль марки ГАЗель під керуванням ОСОБА_2 не рухався, а зіткнення сталося через неуважність водія ОСОБА_1

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.12.2016 року у справі № 211/4590/16-п, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишив без змін.

Вказаним судовим рішенням у адміністративній справі встановлено, що зіткнення автомобілів сталося на вул. Цементніков, у провулку, по якому рухався водій ТОВ «Злата-Мебель» ОСОБА_2, а не на середині перехрестя рівнозначних доріг, тобто перед самим перехрестям. Водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки Тойота, здійснював поворот ліворуч та скоїв зіткнення поза межами перехрестя у провулку, за напрямом руху ОСОБА_2 та в момент зіткнення знаходився на зустрічній смузі водія ОСОБА_2

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вина відповідача ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, яке сталося 26.0.2016 року, в якому автомобіль під керуванням водія ТОВ «Злата-Мебель» ОСОБА_2 рухався на вул. Цементників у провулку, а не на середині перехрестя рівнозначних доріг, тобто перед самим перехрестям, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки Тойота, здійснював поворот ліворуч та скоїв зіткнення поза межами перехрестя у провулку, за напрямом руху ОСОБА_2 та в момент зіткнення знаходився на зустрічній смузі водія ОСОБА_2, доведена належними та допустимий доказами, тому позовні вимоги позивача щодо відшкодування шкоди, завданої ДТП підлягають задоволенню.

При цьому посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на те, що адміністративний протокол було складено саме на ОСОБА_2, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки складений працівником поліції протокол про адміністративне правопорушення не є актом, який встановлює, змінює чи скасовує норми права у відповідній сфері відносин, або породжує права і обов’язки для сторін по справі. Протокол про адміністративне правопорушення є лише фіксацією порушення, яке виявлено працівником поліції, та відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення, є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль, який належить позивачу, отримав механічні пошкодження. Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № Д12/10/16 від 11.10.2016 р. сума матеріальної шкоди, спричиненої з технічної точки зору власнику автомобіля НОМЕР_1, складає 4 650,04 грн.

Таким чином, враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода, завдана пошкодженням належного йому автомобіля НОМЕР_1,яка, згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 11.10.2016 року, становить 4650 грн. 04 коп.

Згідно положення ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.

Як видно з матеріалів справи, при поданні позовної заяви позивач сплатив 1600 грн. судового збору (а.с.2) та за подання апеляційної скарги позивач сплатив судовий збір у розмірі 2400 грн. (а.с.46), а разом позивачем по справі було сплачено 4000 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383,386 ЦПК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата-Мебель» задовольнити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата-Мебель» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата-Мебель»у відшкодування матеріальної шкоди 4650 (чотири тисячі шістсот п’ятдесят) грн. 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата-Мебель»судові витрати в сумі 4000 (чотири тисячі) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 09 липня 2018 року.

Головуючий:

Судді: