Рішення № 75197062, 03.07.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4924/17

Провадження № 2/185/253/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 липня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., з участю секретаря судового засідання Молчанової Н.Ю., позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування та зміну черговості одержання права на спадкування, суд -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просила суд : усунути відповідача від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року; змінити черговість одержання ОСОБА_1 права на спадкування з другої черги спадкоємців на першу чергу спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її рідний брат ОСОБА_6. Останній за життя не склав заповіту, тому спадкоємцями після його смерті є мати померлого - ОСОБА_4, син померлого ОСОБА_5 та дружина - ОСОБА_2 Вважає, що відповідача слід усунути від права на спадкування та змінити черговість спадкування, оскільки у жовтні 2014 року брат тяжко захворів на лімфому і через хворобу перебував у безпорадному стані, потребував постійного догляду матеріальної допомоги та піклування. Відповідачка з ОСОБА_6 разом не проживала, зібрала речі та жила з іншим чоловіком за іншою адресою. Станом здоров'я ОСОБА_6 не цікавилась, матеріальної допомоги не надавала, жодного разу в лікарню не приходила. Тому позивач змушена була разом з матір'ю доглядати за хворим, нести витрати на його матеріальне забезпечення та утримання. Таким чином вважає, що є всі підстави для усунення відповідачки від права на спадкування та зміни черговості одержання права на спадщини - з другої черги на першу.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на доводи наведені в позовній заяві та на свої пояснення надані в судовому засіданні.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позову. Пояснила, що викладене в позові не відповідає дійсності, вона постійно проживала разом з чоловіком. Він хворів і вона також хворіла на онкологічне захворювання, разом вони підтримували один одного. Сестра та мати чоловіка дійсно допомагали чоловіку, в тому числі і матеріально бо коштів не вистачало, свої кошти вона витрачала на своє лікування, збирала кошти на операцію. Син ОСОБА_6 - ОСОБА_5 ніколи з ними не проживав.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову у зв'язку з безпідставністю позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов. Пояснила, що останні шість років до смерті сина саме вона доглядала за ним прала, прибирала.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, зазначив, що дійсно відповідач разом з його батьком не проживала. Він проживав з батьком останні чотири роки його життя. Доглядали батька, піклувалися та підтримували його матеріально тільки сестра батька - ОСОБА_8 та його мати - ОСОБА_4

Заслухавши пояснення сторін, які приймали участь у справі та свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

При цьому, під поняттям «опікування» необхідно розуміти надання звичайних фактичних послуг особі, яка перебувала у безпорадному стані і потребувала сторонньої допомоги: приготування їжі, прибирання квартири, прання білизни тощо.

Поняття «матеріальне забезпечення» слід розуміти як надання матеріальної допомоги, яка була основним засобом до існування, так і оплату комунальних послуг, ліків, придбання необхідних особистих речей для хворого тощо.

Поняття «тривалий час» належить до оціночних категорій. І суд, який розглядає справу повинен визначатися з його змістом, виходячи із засад розумності і справедливості.

Згідно з ч. 3, 5 ст. 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Як роз'яснено у пункті 6 постанови пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного кодексу України. Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи. При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку на спадкування.

Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК.

Судом по справі встановлено, що з 01 червня 2007 року ОСОБА_6 та ОСОБА_28 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 9)

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 8)

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, спадкоємцями першої черги за законом після померлого ОСОБА_6 є його дружина ОСОБА_2, повнолітній син ОСОБА_5 та мати ОСОБА_4.

ОСОБА_6 та ОСОБА_2 перебуваючи у шлюбі були зареєстровані та проживали в квартирі АДРЕСА_1.

З жовтня 2014 року у ОСОБА_6 було діагностовано онкологічне захворювання «лімфома», проведено 2 курси ПХТ у листопаді 2014 року та в лютому 2015 року. Останньому була встановлена 2 група інвалідності. З 15.12.2014 по 30.12.2014 року, з 19.05.2016 року по 24.05.2016 року та з 30.06.2016 року по 05.07.2017 року ОСОБА_6 перебував на лікуванні в гематологічному відділені КЗ «Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4» ДОР» (а.с. 155, 156, 157).

У ОСОБА_2 з 24.10.2012 року було діагностовано онкологічне захворювання, з 22.11.2012 року по 26.11.2012 року, з 17.12.2012 року по 20.12.2012 року та з 25.03.2013 року по 28.02.2013 року вона перебувала на амбулаторному лікуванні в КЗ «Клінічний онкологічний диспансер», а з 08.01.2013 року по 04.02.2013 року на стаціонарному лікуванні (а.с. 34, 35, 36, 37). Крім того з 27.06.2016 року по 15.07.2016 року, та з 28.07.2016 року по 25.08.2016 року, з 03.10.2016 року по 04.11.2016 року ОСОБА_2 також перебувала на стаціонарному лікуванні В КЗ КОД» (а.с. 31, 32, 33)

Отже як ОСОБА_6 та і ОСОБА_2 обидва хворіли на онкологічні захворювання періодично проходили лікування як амбулаторно та і стаціонарно.

Допитані в судовому засіданні свідки не підтвердили факту свідомого ухилення ОСОБА_2 від виконання від виконання обов'язку щодо утримання ОСОБА_6, наявності в неї можливості утримувати чоловіка.

Так свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона сусідка ОСОБА_6, їй відомо що ОСОБА_6 хворів і гроші на лікування давала його мати. ОСОБА_2 разом з чоловіком періодично не жила і на момент його смерті вона також з ним не проживала. ОСОБА_5 почав проживати в квартирі батька після його смерті, до смерті, просто приїжджав.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що він сусід сім'ї ОСОБА_5. ОСОБА_34 не бачив роки 2,5 - 3 в квартирі. ОСОБА_29 проживає в квартирі батька вже рік чи півтора.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_39. Їй відомо що ОСОБА_26 хворів за ним доглядала, мати, сестра. ОСОБА_34 останні два роки практично не бачила, бачила як вона виносила свої речі.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_39, бачила ОСОБА_2 не часто, може 2-3 рази. ОСОБА_30, що в квартиру приїжджали мати ОСОБА_31 та його сестра. Знає що син ОСОБА_32 - ОСОБА_29 проживає в квартирі батька 2-3 роки.

Свідок ОСОБА_15 пояснила що є сусідкою, ОСОБА_2 роки 2-3 не бачила часто в квартирі, однак сестру ОСОБА_15 бачила часто. Іноді з'являвся ОСОБА_5. В квартиру не заходила.

Свідок ОСОБА_26 пояснила, що є сусідкою, ОСОБА_26 бачила рази два. ОСОБА_30, він випивав, був не доглянутий. Часто бачила ОСОБА_5. Їй відомо що за рік чи два до смерті ОСОБА_31 купив холодильник.

Свідок ОСОБА_33 пояснив, що є вітчимом ОСОБА_5. Підтвердив, що ОСОБА_5 з 2007 року по серпень 2017 року проживав разоим з ним за адресою : АДРЕСА_2. Було таке що 2-3 місяці ОСОБА_5 не було вдома.

Свідок ОСОБА_24 пояснив, що є сватом ОСОБА_2. З родиною ОСОБА_30 та ОСОБА_2 вони спілкувалися в 2014-2016 роках, був у них у гостях в квартирі. Вони також часто приїздили до нього у гості. ОСОБА_34 та ОСОБА_33 як подружжя. До смерті ОСОБА_31 вони проживали разом.

Свідок ОСОБА_23 пояснив, що з ОСОБА_6 разом перебував на лікуванні в лікарні № 1м. Павлограда. ОСОБА_34 кожен день приносила ОСОБА_6 поїсти, відносили у них були добрі. ОСОБА_31 йому розповідав що його син ОСОБА_29 проживає окремо, також розповідав про хворобу ОСОБА_34. ОСОБА_7 ніколи не бачив.

Свідок ОСОБА_22 пояснила, що знає ОСОБА_2, у лютому 2016 року збирали зустріч випускників, вона приходила до них в квартиру. В квартирі був ОСОБА_30, вони жили однією сім'єю, вели спільне господарство. Ні з кім іншим ОСОБА_2 не проживала. Вона бачила як ОСОБА_2 доглядала за чоловіком.

Свідок ОСОБА_16 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_2. Знає що вона з 2006 року - 2017 рік проживала в квартирі з ОСОБА_7. ОСОБА_34 вони добре як чоловік та дружина. ОСОБА_34 платила їй за прибирання під'їзду. Разом з ними ніхто більше не проживав. ОСОБА_29 приїздив, але з ними не жив. ОСОБА_35 вона бачила тільки на похоронах.

Свідок ОСОБА_20 пояснила що у вересні 2016 року бачила ОСОБА_34 та ОСОБА_35 разом, була у них вдома. Знає що вона обоє хворіли, ОСОБА_34 ходила до ОСОБА_30 в лікарню, коли він там лікувався.

Свідок ОСОБА_19 пояснив, що був знайомий з ОСОБА_35 з 2007 року, разом вони ходили на рибалку, охоту, ремонтували авто. Знає що його дружину звати ОСОБА_34. ОСОБА_31 казав про неї хороші слова. Вони разом із ОСОБА_34 приходили в гараж, їздили в с. Кочережки.

Свідок ОСОБА_18 пояснила що знає ОСОБА_34 і ОСОБА_35. З 2006 року вони почали разом проживати. Вона була у них в квартирі, жили вони удвох ніхто більше з ними не проживав.

Свідок ОСОБА_17 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_34. Знає що ОСОБА_34 проживала в квартирі з 2006 року і проживала там постійно до смерті ОСОБА_32. Іноді вона бачила мати ОСОБА_31, та його сина. Сестру його бачила тільки на похороні.

Свідок ОСОБА_36 пояснила, що є сусідкою. ОСОБА_34 стала проживати в квартирі з ОСОБА_7 з 2006 року, у 2007 роц івлони зареєстрували шлюб. Разом вони проживали до смерті ОСОБА_32. У вересні 2016 року вона була у них в квартирі, ОСОБА_30 був дома один, сказав що ОСОБА_34 в лікарні. ОСОБА_29 у квартирі не проживав, бачила що він ходив до аптеки за ліками. За тиждень до смерті ОСОБА_31 бачила його мати, сестру бачила тільки на похороні.

Свідок ОСОБА_37 пояснила, що ОСОБА_7 знала з 1981 року він був її другом. З 2006 року знає ОСОБА_34. У 2013 році ОСОБА_30 захворів сестра ОСОБА_22 поклала його в лікарню. Саме мати та сестра його лікували. Знає що ОСОБА_34 хворіла часто, перебувала у лікарні. ОСОБА_31 казав їй що на лікування ОСОБА_34 потрібні кошти.

Свідок ОСОБА_27 пояснила що познайомилася з ОСОБА_27 та ОСОБА_34 на дні народження у ОСОБА_22. Знає що ОСОБА_34 і ОСОБА_27 хворіли. Наталія завжди покупала для брата все необхідне, вони колективом допомагали ОСОБА_22 матеріально на лікування брата. Крім того ОСОБА_38 матеріально і ОСОБА_34 на лікування.

Крім того, судом встановлено, що на момент смерті ОСОБА_6, а саме з 03.10.2016 року по 04.11.2016 року відповідач перебувала на лікуванні в хірургічному відділенні КЗ «Клінічний онкологічний диспансер» ДОР. Повернувшись додому після лікування ОСОБА_2 виявила, що син ОСОБА_6 - ОСОБА_5, після смерті батька змінив двері та замки в квартирі АДРЕСА_1, про що був складений акт від 08.11.2016 року (а.с. 69)

Суду були надані фотознімки де за період часу з 2008 року по 2016 рік зображені подружжя ОСОБА_5 на спільному відпочинку, в гостях, на святах, в тому числі і на свадьбі доньки позивача 04.06.2016 року. Факт присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на весіллі доньки підтвердила позивач.

Згідно ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статей 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами в розумінні ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_6 звертався до відповідача з проханням про надання йому будь-якої допомоги медичної, матеріальної, тощо, і відповідач навмисно уникала обов'язку надавати підтримку та допомогу спадкодавцю на його вимогу, а тому суд вважає, що позивач в порушення положень 12, 81 ЦПК України не надала доказів на підтвердження факту ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцю.

Також, суду не надано доказів того, що ОСОБА_6 через тяжку хворобу був у безпорадному стані і потребував в зв'язку з цим від відповідача будь-якої допомоги. Так він дійсно хворів, періодично знаходився на лікуванні, як зазначено у виписці із медичної карти (а.с. 156) з березня 2015 року по лютий 2016 року ОСОБА_6 до гематолога не з'являвся. Як свідчить фото в червні 2016 року був присутній на весіллі.

Факт надання позивачем та третьою особою ОСОБА_4 матеріальної допомоги не заперечується відповідачем, вона поясняла в судовому засіданні, що оскільки вона та чоловік хворіли, коштів не вистачало і дійсно сестра та мати допомагали.

Так, позивачем не надані суду належні та допустимі докази того, що відповідач мала можливість надавати матеріальну та іншу допомогу своєму чоловікові і навмисно ухилялася від надання йому допомоги. Оскільки усунення від спадкування можливе лише за умови встановлення винної поведінки особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Ухилення характеризується умисною формою вини.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Таким чином, лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Згідно до вимог ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням встановленого, вимоги позивача щодо усунення відповідача від права на спадкування з підстав, передбачених ст. 1224 ЦК України, та зміну черговості одержання права на спадкування не підлягають задоволенню, оскільки останньою не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених нею вимог.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, а також те, що в задоволені позову було відмовлено, судові витрати в сумі 1086.76 грн., не підлягають поверненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування та зміну черговості одержання права на спадкування - відмовити.

Витрати на судовий збір покласти на ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Дніпропетровської області.

Повний текст рішення суду складено 09 липня 2018 року.

Суддя: В. О. Головін