Рішення № 7519687, 14.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.01.10 р.                     Справа № 1/277                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднана вантажно-транспортна компанія» м. Єнакієве Донецької області

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» м. Київ в особі Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Єнакієве Донецької області»

про стягнення 203 416 грн. 80 коп.

Суддя Азарова З. П.

Представники:

Від позивача – Вечерняя Н.Н. - представник

Від відповідача - Комуза С.Г. - представник

В засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ: В судовому засіданні 08.12.2009р.

було оголошено перерву

Товариство з обмеженою відповідальністю «Об’єднана вантажно-транспортна компанія» звернулось з позовом до Закритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» м. Київ в особі Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Єнакієве Донецької області» про стягнення незаконно списаних 25.09.2009р., 29.09.2009р. грошових коштів у сумі 203416 грн. 80 коп.

В обґрунтування позову позивач надав: кредитні договори №№ 29-2007/к від 17.07.2007р., 34-2007/к від 07.08.2007р., договори про заставу транспортних засобів №№ 96-2007/з від 07.08.2007р., 101-2007/з від 16.08.2007р., банківські витяги від 25.09.2009р. та від 29.09.2009р., вимогу № 02/11-09 від 02.11.2009р., заяву про визнання кредитором та визнання майнових вимог банка-кредитора по справі про банкрутство № 42/78б № 1041/0714 від 14.08.2009р., ухвалу господарського суду Донецької області від 03.11.2009р. по справі № 42/78б, ухвалу від 16.11.2009р.

Разом з позовною заявою позивач заявив клопотання про прийняття заходів забезпечення позову, яке залишено судом без задоволення, оскільки в його обґрунтування не надані будь-які докази.

В судовому засіданні 08.12.2009р. позивач визначив позовні вимоги та просить стягнути безпідставно списані грошові кошти у сумі 203 416 грн. 80 коп.

Відповідач надав відзив, в якому заперечив проти позовних вимог, посилаючись на ухвалу господарського суду Донецької області від 02.07.2009р. у справі про банкрутство позивача № 42/78б, якою був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або про визнання його банкрутом» визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію. Відповідно до пункту 3.12 кредитних договорів №№ 29-2007/к від 17.07.2007р., 34-2007/к від 07.08.2007р., укладених сторонами, позичальник доручив банку здійснювати договірне списання коштів у національній валюті з поточного рахунку № 26006301637175, а саме суми кредиту, процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, штрафних санкцій та інших грошових зобов’язань перед банком, за умови настання строків виконання позичальником будь-яких грошових зобов’язань, передбачених кредитним договором. У вересні та жовтні 2009 року банк списав грошові кошти у сумі 239070 грн. 79 коп. з поточного рахунку позивача у порядку договірного списання, передбаченому вищезазначеним пунктом кредитних договорів. Фактично банк списав кошти, що є поточними зобов’язаннями позивача, на які дія мораторію не розповсюджується, а саме: 25.09.2009р. – списав 167400 грн. 00 коп. суму кредиту за кредитним договором № 34-2007/к від 07.08.2007р. (зі строком сплати 06.08.2009р.), 4750 грн. 00 коп. суму кредиту за кредитним договором № 29-2007/к від 17.07.2007р. (зі строком сплати 16.07.2009р.), 31266 грн. 80 коп. суму процентів за користування кредитом та комісійної винагороди за вказаними кредитними договорами за період з 02.07.2009р. по 31.08.2009р.; 29.09.2009р. – списав 19950 грн. 80 коп. суму процентів за користування кредитом та комісійної винагороди за кредитними договорами за період з 01.09.2009р. по 30.09.2009р.; 29.10.2009р. – 15703 грн. 19 коп. суму процентів за користування кредитом та комісійної винагороди за кредитними договорами за період з 01.10.2009р. по 31.10.2009р.

Крім того, пояснив, що змінено найменування юридичної особи банку на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк». Враховуючи пояснення відповідача, суд вважає здійснити заміну сторони.

В судовому засіданні було оголошено перерву для надання сторонами розрахунку кредиторських вимог за справою про банкрутство № 42/78б.

В наступне судове засідання відповідач не з’явився, надіслав доповнення до відзиву, в якому зазначив, що 14.08.2009р. ним до господарського суду та боржника була направлена заява про визнання його кредитором на загальну суму 668060 грн. 32 коп., відповідно до якої майнові вимоги складаються з наступного: за кредитним договором № 29-2007/к від 17.07.2007р. на загальну суму 31050 грн. 15 коп., у тому числі: кредит – 28500 грн. 00 коп., проценти за користування кредитом, нараховані за період з 01.02.2009р. по 01.07.2009р. – 2358 грн. 08 коп., комісійна винагорода, нарахована за період з 01.03.2009р. по 01.07.2009р. – 192 грн.07 коп.; за кредитним договором № 34-2007/к від 07.08.2007р. на загальну суму 637010 грн. 17 коп., у тому числі: кредит – 583 870 грн. 00 коп., проценти за користування кредитом, нараховані за період з 01.02.2009р. по 01.07.2009р. – 48309 грн. 26 коп., комісійна винагорода, нарахована за період з 01.02.2009р. по 01.07.2009р. – 4 830 грн. 91 коп.

Позивач надав додаткові докази та пояснення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 17.07.2007р. між сторонами був укладений кредитний договір № 29-2007/к, відповідно до якого банк (відповідач) зобов’язався надати позичальнику (позивачу) кредит у сумі 114 000 грн. 00 коп. на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язався повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов’язався погашати кредит згідно графіку щомісячно у сумі 4 750 грн. 00 коп. з 31.08.2007р. по 30.06.2009р.

07.08.2007р. сторонами був укладений кредитний договір № 34-2007/к, згідно з яким банк (відповідач) зобов’язався надати позичальнику (позивачу) кредит у сумі 2 000 000 грн. 00 коп. на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язався повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов’язався погашати кредит згідно графіку щомісячно у сумі 83 300 грн. 00 коп. з 30.09.2007р. по 06.08.2009р.

Пунктом 2.2 договорів сторони визначили кінцевий термін повернення кредиту за кредитним договором № 29-2007/к – 16.07.2009р., за кредитним договором № 34-2007/к06.08.2009р. – 06.08.2009р.

Відповідно до пункту 3.2 договорів проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої процентної ставки у розмірі 18 % річних, а пунктом 3.3 договору визначено, що нарахування банком процентів починається з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод “факт/факт”, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році.

Згідно з пунктом 3.4 договорів проценти нараховуються банком щомісячно в передостанній робочий день місяця за період з дати першої видачі по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з першого дня поточного місяця по останній календарний день поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного пунктом 2.2 договорів. Проценти сплачуються позичальником щомісячно протягом 10 банківських днів з дати їх нарахування з поточного рахунку позичальника, який відкрито в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Єнакієве Донецької області”. Проценти за грудень місяць сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця.

За управління кредитом позичальник сплачує банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 1 відсотка річних від фактичної заборгованості по кредиту за кожен день. Комісійна винагорода за управління кредитною лінією нараховується банком в передостанній робочий день місяця за період з дати першої видачі по останній календарний день поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п. 2.2 договорів, та сплачується позичальником не пізніше останнього робочого дня поточного місяця з поточного рахунку позичальника, який відкрито в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Єнакієве Донецької області”.

Загальні умови виконання зобов’язань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Банк виконав свої зобов’язання, надав кредити у розмірах, визначених договорами. Проте, позичальник свої зобов’язання належним чином не виконував, у зв’язку з чим виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.07.2009р. за заявою Закритого акціонерного товариства “Криворізьке” була порушена справа про банкрутство позичальника № 42/78б та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. У газеті “Урядовий кур’єр” № 133 від 25.07.2009р. було опубліковано про це оголошення.

14.08.2009р. до суду звернувся банк з заявою про визнання його кредитором банкрута на загальну суму 668 060 грн. 32 коп., відповідно до якої майнові вимоги складалися з наступного: за кредитним договором № 29-2007/к від 17.07.2007р. на загальну суму 31050 грн. 15 коп., у тому числі: непогашена сума кредиту 28500 грн. 00 коп., проценти за користування кредитом, які нараховані за період з 01.02.2009р. по 01.07.2009р. – 2358 грн. 08 коп., комісійна винагорода, яка нарахована за період з 01.03.2009р. по 01.07.2009р. – 192 грн.07 коп.; за кредитним договором № 34-2007/к від 07.08.2007р. на загальну суму 637010 грн. 17 коп., у тому числі: непогашена сума кредиту 583 870 грн. 00 коп., проценти за користування кредитом, які нараховані за період з 01.02.2009р. по 01.07.2009р. – 48309 грн. 26 коп., комісійна винагорода, яка нарахована за період з 01.02.2009р. по 01.07.2009р. – 4 830 грн. 91 коп. Ухвалою від 03.11.2009р. був затверджений реєстр вимог кредиторів і вказані вимоги відповідача були включені до реєстру та визначені грошовими зобов’язаннями першої черги.

Однак, банк (відповідач) 25.09.2009р. та 29.09.2009р. здійснив списання коштів з рахунку позичальника, у тому числі заборгованість за кредитними договорами, проценти за користування кредитом та комісійну винагороду. Так, 25.09.2009р. банк списав заборгованість за кредитним договором № 34-2007/к у сумі 196 865 грн. 44 коп. та за кредитним договором № 29-2007/к у сумі 6 551 грн. 36 коп.

29.09.2009р. він списав заборгованість за кредитним договором № 34-2007/к у сумі 18 999 грн. 76 коп. і за кредитним договором № 29-2007/к у сумі 951 грн. 04 коп.

Загальна сума списаних грошових коштів становить 223 367 грн. 60 коп. Але позивач заявив позов про стягнення безпідставно списаних грошових коштів у сумі 203 416 грн. 80 коп., і ця сума списана 25.09.2009р. Вона складається з заборгованості за кредитами у сумі 172 150 грн. 00 коп., за відсотками за користування кредитом, нарахованих за період з 02.07.2009р. по 31.08.2009р. у сумі 29 184 грн. 83 коп., комісійної винагороди, нарахованої за період з 02.07.2009р. по 31.08.2009р. у сумі 2 081 грн. 97 коп.

Тому списання грошових коштів за 29.09.2009р. судом не розглядається.

Позивач вважає, що вказані грошові кошти були неправомірно списані з його рахунку, оскільки вони були списані після прийняття ухвали господарського суду Донецької області від 02.07.2009р., якою був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Тому він звернувся з позовом до суду, який підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

З наданого відповідачем розрахунку списаних грошових коштів вбачається, що ним після порушення справи про банкрутство були списані суми непогашених кредитів 167 400 грн. 00 коп. та 4 750 грн. 00 коп. на загальну суму 172 150 грн. 00 коп., які були включені до реєстру вимог кредиторів, а відтак вказана сума була списана неправомірно і позовні вимоги в цій частині заявлені обґрунтовано.

Щодо грошових коштів у сумі 31 266 грн. 80 коп., які складаються з заборгованості за відсотками та комісійною винагородою, то вони не увійшли до кредиторських вимог за справою про банкрутство. Вказані вимоги є поточними, оскільки зобов’язання сплачувати відсотки та комісійну винагороду виникли після порушення справи про банкрутство та введення мораторію. Відповідно до статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, тому банк за вказаною сумою є поточним кредитором і її списання здійснено за умовами договорів правомірно.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень. Позивач частково довів позовні вимоги, тому керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднана вантажно-транспортна компанія» задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) в особі Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Єнакієве Донецької області» (86400, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Металургів, 14, МФО 334215, ЄДРПОУ 09334211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднана вантажно-транспортна компанія» (86400, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Марата, 1, р/р 26002310006301, відкритий в АБ “Південний” м. Донецьк, МФО 377012, ЄДРПОУ 32287238, МФО 334215) безпідставно списані грошові кошти у сумі 172 150 грн. 00 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 1 721 грн. 50 коп., за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 199 грн. 72 коп.

В іншій частині відмовити.

Рішення оголошено в засіданні та набирає законної сили після закінчення десятиденного строку.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя