Рішення № 7519585, 14.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.01.10 р.                     Справа № 13/131                               

Суддя господарського суду Донецької області Темкіжев І.Х.

при секретарі Третяк А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Мар’їнської міської ради м. Мар’їнка, Мар’їнський район, Донецька область,

до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” м. Донецьк,

про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 1056грн. 00коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Костенко Л.В., дов № 936/05-10 від 10.11.2009р.,

                    Стоноженко С.А., дов. № 935/05-10 від 10.11.2009р. працівники виконкому;

від відповідача: не з’явився.

Мар’їнська міська рада, м.Мар’їнка Мар’їнського району Донецької області, звернулась до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 1056грн. 00коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на акт Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області № 08-13/026 від 03.10.2008р., договір оренди землі №3662дс від 19.08.2004р., додаткову угоду № 1 від 22.04.2008р., розрахунки вимог.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України 08.12.2009р. за клопотанням сторін розгляд справи було продовжено на 1 місяць.

Під час судових засідань представники позивача підтримали позовні вимоги. Наполягали на тому, що обчислення розміру орендної плати за землю повинно здійснюватися відповідачем з урахуванням індексів інфляції, так як це передбачено умовами укладеного договору, та одночасно з урахуванням коефіцієнтів індексації землі. Представники позивача посилалися на ст. 15 Закону України „Про оренду землі”, якою законодавець визначив, що індексація землі є істотною умовою договору оренди.

Представник відповідача з’явився в судове засідання 08.12.2009р., надав письмову заяву про застосування строку позовної давності до заявлених вимог з посиланням на ст. 257 Цивільного кодексу України. Крім того, під час судового засідання посилався на те, що орендна плата сплачувалась товариством належним чином, відповідно до умов договору, звітність приймалася податковою інспекцією без заперечень. У судове засідання від 14.01.2010р. позивач своїх представників не направив, письмових заперечень щодо розрахунку позовних вимог не надав, однак був належним чином повідомлений про час розгляду справи, про що в матеріалах справи міститься поштове повідомлення про вручення.

Виходячи з цього, суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Між Мар’їнською міською радою та Закритим акціонерним товариством „Донецьксталь” був укладений договір оренди землі №3662дс від 19.08.2004р. загальною площею 343 кв.м. забудованих земель комерційного використання. Договір укладено на п’ять років. Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 581грн.40 коп. на рік. Згідно з п. 10 зазначеного договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції. Орендна плата вноситься щомісячно у сумі 48грн.45коп.

Пунктом 30 договору передбачений обов’язок орендаря своєчасно вносити орендну плату. Додатковою угодою № 1 від 22.04.2008р. сторони змінили пункт 9 розділу “Орендна плата” у зв’язку з індексацією грошової оцінки землі та дійшли згоди щодо нового розміру орендної плати – 1849 грн. 94коп. на рік.

Згідно зі змістом позову позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що заборгованість виникла в тому числі у зв’язку з необчисленням орендної плати з урахуванням індексів інфляції передбачених умовами договору, що було виявлено контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області за результатами перевірки діяльності Мар’їнської міської ради за період з 01.04.2005р. по 01.09.2008р. З огляду на викладене, з урахуванням часткової сплати орендної плати у розмірі 2267грн.97коп., місцевий бюджет недоотримав 1056грн.00коп.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Договір №3662дс від 19.08.2004р. підписаний сторонами без зауважень, отже сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Докази оскарження укладеної угоди суду не представлені.

Враховуючи викладене, відповідач добровільно на підставі п. 10 договору взяв на себе зобов’язання щодо обчислення орендної плати з урахуванням індексу інфляції.

Як встановлено судом із розрахунку позовних вимог за період з 01.01.2005р. по 01.09.2008р. у відповідача є заборгованість у розмірі 1056грн., даний розмір обчислений позивачем з урахуванням індексів інфляції та одночасного збільшення розміру орендної плати на коефіцієнти індексації землі у 2006році.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором оренди землі №3662дс від 19.08.2004р. не передбачена умова сплачувати орендну плату у зв’язку з проведенням індексації грошової оцінки землі. У п.13 договору йде мова тільки про можливість щорічного перегляду розміру орендної плати, що мало місце шляхом оформленням додаткової угоди № 1 від 22.04.2008р. про збільшення розміру орендної плати на підставі індексації.

Враховуючи, що ст. 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а сторони до 2008року не вносили зміни до договорів, суд дійшов висновку про те, що у 2006році позивачем безпідставно був збільшений розмір орендної плати у зв’язку з індексацією без оформлення відповідних змін до договору.

Одночасно слід зазначити, що додаткова угода № 1 про збільшення розміру орендної плати була складена та підписана сторонами 22.04.2008р., однак, відповідно до розрахунку вимог новий розмір орендної плати нарахований позивачем з 01.01.2008р. Позивач обґрунтовує це новим коефіцієнтом індексації станом на 01.01.2008р.

Відповідно до загальних засад цивільного законодавства угоди не мають зворотної дії у часі, крім випадків прямої вказівки на це в самої угоді або законі. Так як товариство не приймало на себе зобов’язання зворотної дії, збільшений розмір орендної плати повинен був сплачуватися саме з моменту укладання двосторонньої угоди про таке збільшення.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно зі ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до розрахунку позовних вимог заявлена заборгованість утворилася за період з 01.01.2005р. по 01.09.2008р. Відповідачем подана письмова заява про застосування строку позовної давності до заявлених вимог.

Згідно зі штемпелем на поштовому конверті позовна заява була направлена до суду 23.10.2009р., отже, суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог щодо заборгованості, яка утворилася за 2005р. та 9місяців 2006року по яким перебіг строк позовної давності.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи висновки суду та надані розрахунки, з урахуванням часткової сплати орендної плати у розмірі 2267грн.97коп., на час розгляду справи заборгованість складає 67грн.67коп. Докази сплати заборгованості суду не представлені, отже, позовні вимоги вважаються обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають здоволенню у розмірі 67грн.67коп. В задоволенні позовних вимог у розмірі 988грн. 33коп. слід відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог, відповідно до вимог ст. 49 Господарсько-процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 267, 509, 526, 527 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Мар’їнської міської ради, м. Мар’їнка до Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь”, м. Донецьк, про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 1056грн. задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” (83062, м.Донецьк, вул. Івана Ткаченка, 112, ЄДРПОУ 30939178) на користь Мар’їнської міської ради (85600, Донецька область, Мар’їнський район, м. Мар’їнка, пр. Ворошилова, 12, ЄДРПОУ 24164982) заборгованість по орендній платі з урахуванням індексу інфляції у розмірі 67грн.67коп.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” (83062, м.Донецьк, вул. Івана Ткаченка, 112, ЄДРПОУ 30939178) на користь держави державне мито в сумі 6грн. 54коп.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь”, м. Донецьк (83062, м.Донецьк, вул. Івана Ткаченка, 112, ЄДРПОУ 30939178, р/р 26006198028081 у Донбаській філії ВАТ “Кредитпромбанк”, МФО 335593) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного бюджету в сумі 15грн.12коп.

В задоволенні позовних вимог у розмірі 988грн. 33коп. – відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 14.01.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 18.01.2010р.

Суддя