Рішення № 7519441, 13.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.01.10 р.                     Справа № 28/312                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Макцем”, м. Макіївка

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Донецький завод мостових конструкцій”, м. Донецьк

про стягнення 77 431 грн. 56 коп.

Представники сторін:           

Від позивача: Коржевський А.Р.

Від відповідача: Тітова С.С.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Макцем”, м. Макіївка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Донецький завод мостових конструкцій”, м. Донецьк, про стягнення боргу в розмірі 77 431 грн. 56 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на накладну №630 від 30.05.2009р., довіреності на отримання ТМЦ, вимогу б/н від 06.10.2009р., податкову накладну, банківські виписки.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.11.2009р. було порушено провадження по справі №28/312 та призначено її розгляд на 07.12.2009р.

Позивач в судових засіданнях підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач 12.01.2010р. до канцелярії суду надав відзив на позовну заяву №11/01-2 від 11.01.2010р., відповідно до якого останній повідомив суд, що здійснив оплату боргу в сумі 22000грн. В судовому засіданні 13.01.2010р. відповідач визнав позов.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Макцем”, м. Макіївка (позивачем), та Відкритим акціонерним товариством „Донецький завод мостових конструкцій”, м. Донецьк (відповідачем), була досягнута усна домовленість про поставку на адресу останнього товару.

Відповідно до накладної №630 від 30.05.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Макцем”, м. Макіївка, поставило Відкритому акціонерному товариству „Донецький завод мостових конструкцій”, м. Донецьк, товар на загальну суму 97245 грн. 00 коп.

Як встановлено судом, вказаний товар був отриманий представником відповідача, що підтверджується підписом в графі “принял”, на вищезазначеній накладній, який діяв на підставі довіреності, що наявна в матеріалах справи. Відповідач в судовому засіданні підтвердив факт отримання товару.

Суду також надана відповідна податкова накладна.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До позовної заяви були додані відповідні виписки з банку, які підтверджують часткову сплату відповідачем грошових коштів за поставлений товар на суму 19813грн.44коп.

Як встановлено судом, позивачем до матеріалів справи надано вимогу б/н від 06.10.2009р., відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю „Макцем”, м. Макіївка, зверталось до Відкритого акціонерного товариства „Донецький завод мостових конструкцій”, м. Донецьк, з вимогою про сплату заборгованості в сумі 87431грн.56коп., поставленого за накладною №630 від 30.05.2009р. Факт відправки вимоги б/н від 06.10.2009р. підтверджується наявною в матеріалах справи поштовою квитанцією №9625 від 06.10.2009р. та описом вкладення. Крім цього, відповідач в судовому засіданні підтвердив, що отримував від позивача претензію від 06.10.2009р. (протокол судового засідання від 13.01.2010р.). Тобто на дату подачі позовної заяви строк виконання зобов’язання по оплаті по накладній, наявній в матеріалах справи є таким, що настав відповідно до ст. 530 ЦК України.

Наряду з зазначеним, в процесі розгляду справи відповідач здійснив перерахування на поточний рахунок позивача грошових коштів на загальну суму в розмірі 22000грн.00коп., що підтверджується відповідною банківською випискою, наявною в матеріалах справи.

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі вищенаведеного, з огляду на погашення відповідачем частини основного боргу, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 22000грн.00коп. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Враховуючи викладене, належною до стягнення сумою основного боргу є 55431грн.56коп. (77431грн.56коп.- 22000грн.00коп.).

Відповідач в судовому засіданні 13.01.2010р. визнав позовні вимоги (протокол судового засідання від 13.01.2010р.).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сума основного боргу 55431грн.56коп. підтверджена матеріалами справи та визнана самим відповідачем, тому дана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача в повній сумі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 44, 49, 77, 78, п.п 1-1 ст.80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

Провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Макцем”, м. Макіївка, до Відкритого акціонерного товариства „Донецький завод мостових конструкцій”, м. Донецьк, в частині стягнення основного боргу в розмірі 22000грн.00коп. припинити у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Макцем”, м. Макіївка, до Відкритого акціонерного товариства „Донецький завод мостових конструкцій”, м. Донецьк.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Донецький завод мостових конструкцій” (83038, м. Донецьк, вул. Магдебурзька, 1б, ЄДРПОУ 19377807, р/р №26000290029000 в ЗАТ “Донгорбанк”, МФО 334970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Макцем” (86128, Донецька область, м.Макіївка, вул. Святогірська, буд. 42, ЄДРПОУ 32866140, р/р №26006057197000 в АКІБ “Укрсиббанк”, МФО 351005) заборгованість в сумі 55431грн.56коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 774грн.32коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 13.01.2010р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Повний текст рішення підписаний судом 13.01.2010р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя