Рішення № 7519431, 11.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.01.10 р.                     Справа № 28/311                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

присекретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Перспективінвест”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ю.Н.А.”, м. Донецьк

про стягнення 78 582 грн. 03 коп.

Представники сторін:           

Від позивача: Шипіло Д.О.

Від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Перспективінвест”, м. Дніпропетровськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Ю.Н.А.”, м. Донецьк, про стягнення 78582грн.03коп., в тому числі 71079 грн.60 коп. - борг, 4646 грн. 81 коп. – пеня, 612 грн. 09 коп. – 3% річних, 2243 грн. 53 коп. – інфляційні витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №1-13/13-01-09 від 13.01.2009р., видаткові накладні за період з 13.01.2009р. по 14.09.2009р., кільцеву довіреність на отримання ТМЦ №1 від 13.01.2009р., довіреності на отримання ТМЦ, видаткову накладну (повернення) №ВП-00066 від 23.10.2009р., виписки з банку, претензію б/н від 09.11.2009р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 18.11.2009р. порушив провадження у справі № 28/311 та призначив її розгляд на 07.12.2009р.

Позивач 07.12.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надав заяву про забезпечення позову б/н від 07.12.2009р., відповідно до якої просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, які знаходяться на р/р260086321 а АБ „Український Бізнес Банк” в межах суми 78582 грн. 03 коп.

Відповідач в судові засідання не з’явився, витребувані господарським судом документи не надав. Поважних причин невиконання вимог суду не представив.

Ухвали господарського суду Донецької області по цій справі направлялися сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на всі адреси, що вказані у позовній заяві (про що свідчать штампи канцелярії господарського суду на зворотному боці ухвал).

Як встановлено судом в позовній заяві зазначено, що юридичною адресою відповідача є: 83084, м.Донецьк, вул. Бірюзова, 32А/50.

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Донецькій області станом на 30.11.2009р. юридичною адресою відповідача є: 83084, м.Донецьк, вул. Бірюзова, 32А/50.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, проте, в судові засідання не з’явився, витребувані судом документи не надав. Поважних причин невиконання вимог суду відповідач не представив.

Враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

23.12.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області позивач надав письмові пояснення б/н від 23.12.2009р., відповідно до яких останній наполягає на своїй правовій позиції.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог б/н від 25.12.2009р. позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу в розмірі 71079 грн. 60 коп., пеню в розмірі 3225грн.18коп., 3% річних в розмірі 558 грн. 36 коп., індекс інфляції в розмірі 1810 грн. 91 коп. Суд приймає до уваги вказану заяву та розглядає справу по суті.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

13.01.2009 р. сторони уклали договір № 1–13/13-01-09 (договір), згідно якого продавець (позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Перспективінвест”, м. Дніпропетровськ) передає, а покупець (відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ю.Н.А.”, м. Донецьк) приймає у власність засоби гігієни, паперову продукцію, косметичну продукцію (товар). Перелік, ціна і характеристики товару вказуються в видаткових накладних, які є невід’ємною частиною даного договору (п. 1.1. договору).

Право власності на відвантажений товар, а також всі ризики по його зберіганню переходять до покупця в момент підписання їм видаткової накладної про приймання товару (п. 1.2. договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2009р. (п. 11.3. договору).

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За твердженням позивача, на виконання умов договору останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару, що підтверджується видатковими накладними за період з 13.01.2009р. по 14.09.2009р., наявними в матеріалах справи, на загальну суму 508080грн. 26 коп.

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача, який діяв на підставі кільцевої довіреності на отримання ТМЦ №1 від 13.01.2009р. та довіреностей на отримання ТМЦ за період з 14.01.2009р. по 14.09.2009р.

Продавець надає покупцю відстрочку платежу в 21 календарний день за поставлений товар (п. 7.4. договору).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов’язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, кінцевим строком оплати отриманого товару за кожною окремою видатковою накладною на дату подачі позовної заяву до суду, є таким, що настав.

Відповідач частково повернув товар та частково здійснив оплату поставленого товару, що підтверджується відповідними банківськими виписками та видатковою накладною (повернення) №ВП-00066 від 23.10.2009р., що наявні в матеріалах справи.

Враховуючи, що в банківських виписках, наявних в матеріалах справи, призначенням платежу є оплата за договором №1-13/13-01-09 від 13.01.2009р., найменування товару в видаткових накладних за період з 13.01.2009р. по 14.09.2009р. та в договорі №1-13/13-01-09 від 13.01.2009р. співпадають, відповідач не заперечив, що товар був отриманий відповідно до умов договору, тому суд приходить до висновку, що поставка товару здійснювалась саме в рамках договору №1-13/13-01-09 від 13.01.2009р.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія б/н від 09.11.2009р. з вимогою про сплату виниклої заборгованості в сумі 71079грн.60коп.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку товару, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим за останнім виникла заборгованість в розмірі 71079грн. 60 коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що сума боргу в розмірі 71079грн.60коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем поставленого товару, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Перспективінвест”, м. Дніпропетровськ, в частині стягнення основного боргу в розмірі 71079грн.60коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено про стягнення з відповідача пені в сумі 3225 грн. 18 коп. за період з 10.02.2009р. по 09.08.2009р.

У випадку прострочення оплати за партію товару покупець виплачує продавцю штрафні санкції в розмірі 0,1% суми не перерахованих за дану партію товару грошових коштів за кожен календарний день прострочення, але не більш 50% від суми договору (п. 8.2. договору).

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зокрема, частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення виконання грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Водночас, частина 1 вказаної правової норми зазначає, що законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтями 1 та 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, наразі розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Норми статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” є імперативними та такими, що кореспондуються з нормами статей 231-232 Господарського кодексу України.

Суд вважає, що умови пункту 8.2. договору можуть бути застосовані судом лише в частині, що не суперечить чинному законодавству України, тобто, нарахування штрафних санкцій (пені) повинно здійснюватися з моменту виникнення права вимоги (з 13.02.2009р.) по 09.08.2009р. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов’язання. Тобто позивач правомірно нараховував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов’язання, однак невірно вказав, період нарахування з 10.02.2009р., оскільки товар, поставлений 20.01.2009р. був оплачений своєчасно 06.02.2009р. та 09.02.2009р.

Суд, здійснивши перерахунок пені з урахуванням всіх поставок та часткових оплат дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 3225грн.18коп. за період з 13.02.2009р. по 09.08.2009р. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 558 грн. 36 коп. за період з 11.02.2009р. по 09.11.2009р. та інфляційні витрати в сумі 1810 грн. 91 коп. за період з лютого 2009р. по вересень 2009р.

За приписом ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних з урахуванням всіх поставок та часткових оплат суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 558 грн. 36 коп. за період з 13.02.2009р. по 09.11.2009р.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 1810 грн. 91 коп. за період з лютого 2009р. по вересень 2009р. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до заяви про забезпечення позову б/н від 07.12.2009р. позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, які знаходяться на р/р260086321 а АБ „Український Бізнес Банк” в межах суми 78582 грн. 03 коп.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням вищевказану заяву, вважає її такою, що не підлягає задоволенню у зв’язку з тим, що позивач не довів належними доказами наявність у відповідача коштів на рахунках в банках, крім того вказана заява заснована лише на припущеннях позивача стосовно того, що грошові кошти, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю на момент винесення рішення господарським судом.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на сторони відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, при розгляді справи судом встановлено, що позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача 78582 грн. 03 коп. тобто, вимоги майнового характеру.

Виходячи зі змісту ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита в розмірі 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, позивачем повинно бути сплачено державне мито в сумі 785 грн. 82 коп.

Як встановлено судом, при подачі позовної заяви позивачем згідно з платіжним дорученням №238 від 10.11.2009р. було сплачено державне мито в розмірі 786 грн. 00 коп.

За таких обставин, за висновками суду, у відповідності до ст.47 Господарського процесуального кодексу України надлишково сплачене позивачем державне мито в розмірі 00 грн. 18 коп. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 20, 22, 47, 49, 66, 75, 77, 82, 83, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Перспективінвест”, м. Дніпропетровськ, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Ю.Н.А.”, м. Донецьк, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ю.Н.А.” (юридична адреса: 83084, м.Донецьк, вул.Бірюзова,32А/50, поштова адреса: 83112, м.Донецьк, вул. Адигейська, 14, код ЄДРПОУ 35237970; р/р 260086321 у АБ „Український Бізнес Банк”, МФО 334969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Перспективінвест” (юридична адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Мінусинська, 249; код ЄДРПОУ 35681791, р/р26004010110745 у ЗАТ „Хоум Кредіт Банк”, МФО 307123) суму основного боргу в розмірі 71079 грн. 60 коп., пеню в розмірі 3225 грн. 18 коп., 3% річних в розмірі 558 грн. 36 коп., інфляційні витрати в сумі 1810грн. 91 коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 766 грн. 74 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 230 грн. 27 коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю „Перспективінвест” (юридична адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Мінусинська, 249; код ЄДРПОУ 35681791, р/р26004010110745 у ЗАТ „Хоум Кредіт Банк”, МФО 307123) з державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в сумі 00 грн. 18 коп.

Видати довідку.

У судовому засіданні 11.01.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя