Постанова № 75193697, 10.07.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 126/3567/17

Провадження № 22-ц/772/1521/2018

Категорія: 50

Головуючий у суді 1-ї інстанції Губко В. І.

Доповідач:Якименко М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 рокуСправа № 126/3567/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

головуючого cудді Якименко М.М.,

суддів: Ковальчука О.В., Матківської М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргуОСОБА_3 на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 15 травня 2018 року, постановлене суддею Бершадського районного суду Вінницької області В.І. Губко,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року до Бершадського районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 26.07.2008 по 07.09.2016 він перебував у шлюбі з ОСОБА_4, у якому у них народилося двоє дітей. Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з відповідачем.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 05.04.2017 з нього на користь відповідача присуджено до стягнення аліменти на дочок ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в розмірі 1/3 від усіх видів його доходу (заробітку), але не менше як 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно.

З часу ухвалення вищевказаного рішення в ОСОБА_3 змінився сімейний стан - він одружився зі ОСОБА_7 та у них в 2017 році народилася донька ОСОБА_8.

12.10.2017 було винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 аліментів на їх дочку ОСОБА_8 в розмірі 1/4 від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення даної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття. Також рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29.11.2017 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 від усіх доходів, починаючи з 10.10.2017 і до досягнення дитиною трьох років.

Тому він просить зменшити розмір аліментів з 1/3 на 1/5 частки, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 15.05.2018 у задоволенні позову було відмовлено.

З таким рішенням позивач не погодився та оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на невідповідність рішення районного суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права при його ухваленні, ОСОБА_3 просив його скасувати, а його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на надання апеляційному суду відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

Відповідно до п.8 ч.1 Перехідних положень ЦПК України Апеляційний суд Вінницької області здійснює повноваження до утворення апеляційних судів в апеляційних округах.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, прийшов до такого висновку.

За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду відповідає.

Районним судом встановлено, що з 26.07.2008 по 07.09.2016 позивач перебував у шлюбі з ОСОБА_4 У них народилося двоє дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з відповідачем. Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 05.04.2017 по справі №126/696/17 з позивача на користь відповідача присуджено до стягнення аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше як 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, що підтверджується копією рішення суду.

17.02.2017 позивач зареєстрував шлюб зі ОСОБА_7.У даному шлюбі у них народилася донька - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.

12.10.2017 по справі № 127/21622/17 було винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання їх дитини - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/4 від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення даної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29.11.2017 по справі №127/22939/17 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 від усіх видів його доходу (заробітку), починаючи з 10.10.2017 і до досягнення дитиною трьох річного віку.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягненню нею повноліття.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не навів обставин, що мають істотне значення для зменшення розміру аліментів, та не надав доказів того, що його матеріальний стан погіршився.

Так, як на підставу для зменшення розміру аліментів позивач посилався на факт створення нової сім'ї, народження дитини та стягнення з нього аліментів на утримання доньки та дружини.

Проте, як було встановлено судом першої інстанції, рішення суду щодо стягнення з нього аліментів на дружину ОСОБА_3 не оскаржувалось. Зі змісту рішення вбачається, що він позовні вимоги визнавав у повному обсязі. Вказане рішення набрало законної сили. В подальшому, з позовом про зменшення розміру аліментів по даному рішенню позивач не звертався. Також позивачем не подавалася заява про скасування судового наказу від 12.10.2017 року по справі № 127/21622/17 про стягнення з нього на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання дочки.

Тобто такий обсяг зобов'язань, визначений судовим рішенням, як правильно зауважив суд першої інстанції, позивач визначив для себе як прийнятний та такий, що не погіршує його матеріальне становище в межах розуміння ст. 192 СК України.

Також суд правомірно взяв до уваги те, що відповідно до наданих позивачем довідок про здійснення відрахування та виплати №149 від 14.05.2018 та №150 від 14.05.2018 сумарний відсоток відрахувань по сплаті аліментів складає 50% (21, 4%+28,6%), чим спростовуються підтвердження позивача про відрахування з його заробітної плати більше 70 % заробітку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що суд не взяв до уваги ту обставину, що на його утриманні, відповідно до рішення суду про стягнення аліментів та судового наказу, також перебуває його дружина та донька ОСОБА_8, що призводить до відрахувань з його заробітної плати. А це, на думку позивача, свідчить про погіршення його матеріального стану, оскільки залишок коштів не задовольняє його життєві потреби.

Апеляційний суд не бере до уваги такі посилання скаржника, оскільки вони не підтверджуються належними доказами. Так, ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 не надав суду докази, які б вказували на його скрутне матеріальне становище.

Доводи щодо неврахування судом першої інстанції того, що матеріальний стан відповідача покращився у порівнянні з тим часом, коли були присуджені аліменти, суд апеляційної інстанції також до уваги не бере і вважає, що районний суд також обґрунтовано їх відхилив, оскільки це не є підставою в розумінні ст.192 СК України для зміни розміру аліментів.

Також безпідставним є посилання ОСОБА_3 на те, що суд при прийнятті рішення керувався рішеннями суду першої інстанції (судовим наказом у справі № 127/21622/17 та рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29.11.2017), які не стосуються спірних правовідносин, оскільки такі судові рішення є належними та допустимими доказами, які були подані самим позивачем в обгрунтування його вимог. На підставі цих рішень судом були встановлені обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи. Висновки Бершадського районного суду Вінницької області, які були зроблені на основі цих рішень є правильними. А отже доводи скаржника в цій частині апеляційний суд до уваги не бере.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Позивач не надав суду першої інстанції належні та допустимі докази на підтвердження заявлених ним вимог.

Відмовляючи у зменшенні розміру аліментів, місцевий суд, правильно застосувавши наведені вище положення СК України, на підставі доказів, поданих сторонами, враховуючи обов'язок обох батьків належним чином утримувати своїх дітей, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Отже, рішення суду першої інстанції було ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, є законним і справедливим.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційний суд вважає, що таке рішення скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 15 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 10 липня 2018 року.

Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_2

Судді: /підпис/ О.В. Ковальчук

/підпис/ М.В. Матківська

Відповідно до оригіналу:

Головуючий суддя М.М. Якименко