Рішення № 75190474, 26.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/954/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року м. Львів

17 год. 28 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Телиці О.В., представника позивача ОСОБА_1, представниці відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Окко-Нафтопродукт» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

у с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Окко-Нафтопродукт» (далі – позивач, ПП «Окко-Нафтопродукт») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі – відповідач, Офіс ВПП) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.02.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі акту перевірки позивача від 29.01.2018 контролюючим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.02.2018 про заниження податку на додану вартість на загальну суму 38737470,00 (в тому числі штрафна (фінансова) санкція 12912490,00 грн.). Із висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням позивач не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За період, за який проводилась перевірка, ПП «Окко-Нафтопродукт» мало господарські відносини з товариством з обмеженою відповідальністю «Ферко» та товариством з обмеженою відповідальністю «Агровітал» (далі – контрагенти, ТзОВ «Ферко», ТзОВ «Агровітал»). Такі господарські операції підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що були надані до перевірки та долучені до матеріалів справи, застережень до яких не висловлено ні у акті перевірки, ні у судових засіданнях.

Висновки контролюючого органу щодо нереальності таких господарських операцій формуються на інформації, отриманій від Слідчого управління фінансових розслідувань Офісу ВПП ДФС щодо дослідження в рамках досудового розслідування фінансово-господарських операцій ТзОВ «Ферко» та ТзОВ «Агровітал» із іншими суб’єктами господарювання, зокрема операціях, що немають стосунку до фінансово-господарської діяльності ПП «Окко-Нафтопродукт»; а також на листі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС у Одеській області № 2209/7/185-54-14-01 від 14.06.2016 стосовно податкової інформації щодо ТзОВ «Агровітал». На переконання позивача, ним повністю доведено факт одержання товару, робіт/послуг від вказаних контрагентів, використання такого в межах своєї господарської діяльності, а також здійснення оплати за його одержання, що, у свою чергу, підтверджує реальність вчинення господарських операцій із вказаними контрагентами. Зазначив, що контролюючий орган не вправі робити висновки про нікчемність правочину, крім того, жодними судовими рішеннями, які б набрали законної сили, недійсність правочинів позивача з його контрагентами не встановлено. Зауважено, що жодними вироками судів, що набрали законної сили, не встановлено факту вчинення ПП «Окко-Нафтопродукт» чи його службовими особами будь-яких кримінальних правопорушень, передбачених чинним Кримінальним кодексом України, щодо фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Ферко» та ТзОВ «Агровітал».

На переконання позивача, ним правомірно сформовано податковий кредит за результатами таких господарських відносин, та в результаті, відображено податок на додану вартість при декларуванні у податковій звітності, податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв’язку з чим позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 12.03.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 10.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, відзиві на позовну заяву (Т.3, а.с.52-56), просив позов задовольнити.

Представниця відповідача проти позову заперечила повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (Т.2, а.с.81-84). Зазначила, що підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення від 12.02.2018 стали висновки акта перевірки від 29.01.2018 про нереальність здійснення господарських операцій з ТзОВ «Ферко» та ТзОВ «Агровітал», відповідно, недостовірність показників податкового обліку з податку на додану вартість, сформованих на підставі спірних господарських операцій. Під час перевірки встановлено, що позивачем в спірному періоді здійснювались взаємовідносини з ТзОВ «Ферко» за період з 01.02.2016 по 30.04.2016, всього в сумі 112653848,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 18775641,00 грн.; та взаємовідносини з «Агровітал» за період з 01.02.2016 по 30.04.2016, всього в сумі 42296026,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 7049338,00 грн.

Щодо господарських відносин позивача з ТзОВ «Агровітал» зазначено, що листом ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 14.06.2016 за № 2209/7/15-54-14-01 Офісом ВПП отримано податкову інформацію щодо контрагента позивача з питань проведення фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2016 по 08.06.2016, складеної у зв’язку з незнаходженням підприємства ТзОВ «Агровітал» за податковою адресою, втратою документів. Зауважила, що оперативним управлінням Офісу ВПП проводяться оперативні заходи щодо допиту власників транспортних засобів, які вказано у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних щодо ТзОВ «Агровітал».

Щодо нереальності господарських операцій позивача з ТзОВ «Ферко» зазначено, що під час перевірки Офісом ВПП досліджувався договір поставки № 21 від 25.02.2016, укладений між позивачем та ТзОВ «Ферко», умови поставки якого – ЕХW ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕШНЛ» (м. Одеса, пл. Митна, 1/12), з врахуванням положень ІНКОТЕРМС 2010 ЕХ WORKS (тлумачення терміну "франко-завод"), покладають мінімальні обов’язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв’язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення. Вважає, що ПП «Окко-Нафтопродукт» приймаючи зерно у власність від ТзОВ «Ферко» у місці поставки ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕШНЛ» (м. Львів, пл. Митна, 1/12), а саме, кукурудзу фуражну, країна походження – Україна, врожаю 2015 року, повинен був оформлювати складську квитанцію на кукурудзу фуражну, країна походження – Україна, врожаю 2015, яку приймає у власність. До перевірки складські квитанції на переоформлення зерна у місці поставки ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕШНЛ» (м. Одеса, пл. Митна, 12/1) не надано, а також не надано сертифікати відповідності, якості та походження зерна, будь-яких інших документів щодо якості та походження зерна. В ході перевірки не встановлено походження кукурудзи фуражної, врожаю 2015 року, яка була нібито придбана ПП «Окко-Нафтопродукт» у ТзОВ «Ферко». Крім того, одним із основних постачальників кукурудзи врожаю 2015 від ТзОВ «Ферко» були ТОВ «Ашан Біличі», ТОВ «Мінт 101», ТОВ «Лаур Агротрейд», Підприємство «Вторметекспорт» у формі ТОВ, щодо яких, згідно зі ст. ст. 72, 73 Податкового кодексу України, зібрано податкову інформацію щодо нереальності здійснення господарських операцій.

Крім того, Офіс ВПП звертався із запитом від 16.01.2018 за № 1894/10/28-10-42-04-17 до Державного підприємства «Держреєстри України» про надання інформації з основного реєстру та реєстру зернового складу щодо позивача та його контрагентів ТзОВ «Ферко» та ТзОВ «Агровітал». Відповідно до отриманої інформації за період взаємовідносин із ПП «Окко-Нафтопродукт», ТзОВ «Агровітал» не зберігало вказаний товар на зернових складах, оскільки у Державного підприємства «Держреєстри України» відсутні будь-які документи, що підтверджують зберігання.

На переконання відповідача, встановлені дані і факти доводять, що надані договори поставки, укладені між ПП «Окко-Нафтопродукт», ТзОВ «Ферко» та ТзОВ «Агровітал», не опосередковувалися реальним виконанням операцій, які ставновлять їх предмет.

Отже, згідно з наявними матеріалами, позивачем здійснено документальне оформлення нереальних господарських операцій з вказаними контрагентами за спірний період та складено первинні документи не у відповідності до норми ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та сформовано податковий кредит за лютий 2016 в сумі 5854923,00 грн., за березень 2016 в сумі 2794985,00 грн., за квітень 2016 в сумі 654715,00 грн., за червень 2016 року в сумі 10610357,00 грн., та зменшено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету. Відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв відповідно і на виконання вимог чинного законодавства, правомірно визначив суму основного зобов’язання та, відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України, правомірно визначив суму штрафу, відтак таке підлягає залишенню в силі.

Представниця відповідача просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав вступне слово учасників судового розгляду, дослідив матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, з’ясував обставини справи та встановив таке.

ПП «Окко-Нафтопродукт» зареєстроване Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради як юридична особа 24.09.2009 року; код ЄДРПОУ 26526811.

Позивача взято на податковий облік 25.09.2009 року за № 02-198, станом на 22.01.2018 перебуває на обліку в офісі ВПП ДФС, у періоді, що перевірявся, був платником ПДВ (Т.1, а.с.13-14).

Офісом ВПП у період з 14.12.2017 по 22.01.2018, на підставі направлень № 1079 та № 1080 від 14.12.2017 року, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2. ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, на підставі Наказу № 2835 від 14.12.2017 року (Т.2, а.с.86, 87, 88), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Окко-Нафтопродукт» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТзОВ «Агровітал» за період з 01.02.2016 по 30.04.2016, з відповідним їх відображенням у податковій звітності з податку на додану вартість за звітні періоди: лютий, березень, квітень 2016, та ТзОВ «Ферко» за період з 01.02.2016 по 31.03.2016, з відповідним їх відображенням у податковій звітності з податку на додану вартість за звітні періоди березень, квітень, червень 2016 року.

У зв’язку з великим документообігом, який потребує значного часу для узагальнення інформації, керуючись п. 82.4 ст. 82 Податкового кодексу України, контролюючим органом проведення документальної позапланової перевірки продовжено з 09.01.2018 на 10 робочих днів відповідно до Наказу № 10 від 04.01.2018 року (Т.1, а.с.89).

За результатами проведення цієї перевірки складено акт № 117/28-10-42-04/36670361 від 29.01.2018 (Т.1, а.с.12-43).

У висновку акта перевірки від 29.01.2018 зафіксовано, що перевіркою встановлено порушення ПП «Окко-Нафтопродукт» пп. «а» п. 198.1 та абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в періодах, що перевірялися, на загальну суму 25824979,00 грн., у тому числі за лютий 2016 року в сумі 5854923,00 грн., за березень 2016 року в сумі 2794985,00 грн., за квітень 2016 року в сумі 6564715,00 грн., за червень 2016 року в сумі 10610357,00 грн. (Т.1, а.с.42).

12.02.2018 Офісом ВПП ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, відповідно до якого повідомлено ПП «Окко-Нафтопродукт» про те, що на підставі акта № 117/28-10-42-04/36670361 від 29.01.2018 встановлено порушення п.п. «а» п. 198.1 та абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України. У зв’язку з цим згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 та пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 38737470,00 грн. (в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 12912490,00 грн.) (Т.1, а.с.44)

Позивач листом від 26.02.2018 за № 43 повідомив керівника ОВПП ДФС про процес адміністративного оскарження та надіслав первинну скаргу до ДФС України на податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.02.2018 (Т.1, а.с.46).

Разом з тим, позивач, вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення від 12.02.2018 безпідставним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся із цим позовом до суду.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи підстави позову та відзиву, спір виник щодо реальності ведення господарських операцій між ПП «Окко-Нафтопродукт» з ТзОВ «Ферко», ТзОВ «Агровітал», за результатами яких позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Правила формування податкових зобов'язань за період, що перевірявся врегульовано положеннями Податкового кодексу України (далі – ПК України), в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність – діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об’єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Так, відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до змісту ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі – ОСОБА_2 № 996-XIV) під господарською операцією розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно ч. 1 ст. 9 вказаного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За змістом ч. 2 ст. 9 ОСОБА_2 № 996-XIV встановлено обов’язкові вимоги до первинних документів, які кореспондують із Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995.

Отже, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т. ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

Відтак, податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Керуючись викладеним, фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Щодо господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Ферко» судом встановлено таке.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТзОВ «Ферко» зареєстроване як юридична особа 31.08.2001 року, ідентифікаційний код юридичної особи: 31681342 (Т.3, а.с.82-83), діє на підставі статуту, з наступними змінами та доповненнями (Т.3, а.с.99-125).

Згідно з витягом № 1526594503802 з реєстру платників податку на додану вартість, ТзОВ «Ферко» зареєстроване платником цього податку з 25.03.2015 (Т.3, а.с.98).

26.01.2016 між позивачем (покупець) та ТзОВ «Ферко» (постачальник) укладено договір поставки № 12 (Т.1, а.с.47-50), відповідно до якого постачальник зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти й оплатити товар на умовах, що передбачені цим договором. Кількість, асортимент, ціна товару, терміни передачі й оплати товару, умови та місце постачання товару визначаються додатками до даного договору, які є невід’ємними його частинами (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Згідно з п.п. 2.2. – 2.4 договору перехід права власності на товар постачальника покупцю відбувається з моменту підписання акту прийому-передачі або видаткової накладної його представником. Ризик загибелі товару несе постачальник. Умови та термін постачання товару узгоджується сторонами в додатках до договору. Приймання товару покупцем в день відвантаження за участю уповноважених представників сторін, у порядку передбаченому чинним законодавством України.

Ціна на товар, що постачається вказується в національній валюті України й узгоджується в додатках до даного договору. Загальна вартість товару за накладною формується в такий спосіб: вартість товару+ПДВ. Загальна сума договору складається з сум партій товару, вказаних в додатках до даного договору. Договірна вартість товару повинна відповідати рівню звичайних цін. Договірна ціна повинна бути звичайною в розумінні Податкового кодексу України (розділ 3 Договору).

Якість товару повинна відповідати вимогам державних стандартів (ДСТУ) або технічних умов (ТУ), які діють на території України, а також вимогам, які звичайно ставляться до такого виду товару., Держстандарту України (п. 4.1. Договору).

Оплата здійснюється покупцем в гривнях України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно виставленого рахунку у строк, вказаний у додатку, що є невід’ємною частиною договору. Датою оплати (часткової оплати) товару є поступлення грошових коштів на рахунок постачальника (розділ 5 Договору).

Відповідно до додатку до цього договору № 1 від 26.01.2016, в тому числі визначено, що постачальник продає, а покупець купує наступний товар: кукурудза фуражна, країна походження Україна, врожаю 2015 року, насипом у кількості 20000,0 МТ+/- 10%; ціна за 1 тонну товару складає 4410,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 735,00 грн.; загальна вартість товару складає 88200000,00 грн. +/- 10%, в т.ч. ПДВ 20% - 14700000,00 грн.

Сторони узгодили, що постачальник зобов’язаний здійснити поставку товару не пізніше 31.01.2016 за умовами поставки (ІНКОТЕРМС-2010): EXW ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» (м. Одеса, пл. Митна, 1/12). Покупець здійснює оплату за товар на протязі 90 днів з моменту отримання товару (Т.1, а.с.52).

02.02.2016 між сторонами підписано доповнення № 1 до додатку № 1 від 26.01.2016 до договору поставки № 12 від 26.01.2016, відповідно до якого сторони досягли згоди і вирішили п. 2 додатку № 1 від 26.01.2016 до договору поставки № 12 та виклали його в наступній редакції: « 1. Кількість товару: 14435,86 МТ+/- 10%.»...

Також сторони досягли згоди і вирішили змінити п. 4 та п. 5 цього ж додатку та виклали такі у наступних редакціях: « 4. Загальна вартість товару складає 66662142,60 грн. +/-10%, в.т. числі ПДВ 20% - 10610357,10 грн.»; « 5. Постачальник зобов’язаний здійснити поставку товару не пізніше 05.02.2016р.».

Інші умови договору залишились незмінними (Т.1, а.с.56).

02.02.2016 між уповноваженими особами ТзОВ «Ферко» та ПП «Окко-Нафтопродукт» підписано акт № 1 прийому-передачі товару до додатка № 1 від 26.01.2016 до договору поставки № 12 від 26.01.2016, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв у власність товар: кукурудзу фуражну, українського походження, урожаю 2015 року у кількості 14435,860 тони, вартістю 3675,00 грн. за 1 МТ, без ПДВ, на загальну суму 63662142,60 грн. (в т.ч. ПДВ 10610357,10 грн.). Упаковка товару: насипом.

Актом погоджено, що товар прийнятий покупцем по кількості та якості, претензій до постачальника нема (Т.1, а.с.54).

На підписання цього акту позивач уповноважив свого представника відповідно до довіреності № ОНП-2016/15 від 28.01.2016 (Т.1, а.с.53).

Крім вказаного, 02.02.2016 виписано видаткову накладну № 18 (Т.1, а.с.55).

10.03.2016 між сторонами укладено доповнення № 2 до додатку № 1 від 26.01.2016 до договору поставки № 12 від 26.01.2016, відповідно до якого у зв’язку із зміною кон’юнктури ринку сторони за взаємною згодою переглядають ціну та вартість товару, поставленого на умовах договору згідно додатку № 1 від 26.01.2016: вид товару: кукурудза фуражна, країна походження – Україна, врожай 2015 року, насипом; кількість товару, МТ: 14435,860; узгоджена ціна товару, без ПДВ, грн.: 4250,00; ПДВ, грн.: 850,00; узгоджена ціна товару з ПДВ, грн.: 5100,00; загальна вартість товару з ПДВ, грн.: 73622886,00.

Ціна на товар, поставлений на умовах договору, яку сторони узгодили в п. 1 цієї додаткової угоди, є остаточною та не підлягає подальшому коригуванню.

У зв’язку з цим, сторонами у доповненні № 2 досягнуто згоди і вирішено змінити п.п. 3 та 4 у додатку № 1 від 26.01.2016 до договору № 12 від 26.01.2016, який викладено у наступних редакціях: « 3. ціна за 1 тонну товару складає 5100,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 850,00 грн.»; « 4. загальна вартість товару складає: 73622886,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 12270481,00 грн.».

Також сторони погодили, що це доповнення є підставою для проведення взаєморозрахунків між сторонами. Інші умови договору залишено незмінними (Т.1, а.с.57).

Цього ж дня, 10.03.2016 сторонами, у зв’язку з доповненням № 2 від 10.03.2016 до додатку № 1 від 26.01.2016 до договору № 12 від 26.01.2016, складено акт про зміну ціни та вартості товару № 1 до доповнення № 2 від 10.03.2016 до додатку № 1 від 26.01.2016 до договору № 12 від 26.01.2016 (Т.1, а.с.58).

На підтвердження факту здійснення розрахунків за договором № 12 від 26.01.2016 до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень: № 22 від 15.03.2016 на суму 5412025,43 грн.; № 21 від 13.03.2016 на суму 60000000,00 грн.; № 1324576 від 01.04.2016 на суму 2000000,00 грн.; № 1325230 від 04.04.2016 на суму 3404248,33 грн., № 1327139 від 07.04.2016 на суму 1465000,00 грн., № 1327149 від 07.04.2016 на суму 1335000,00 грн.; № НОМЕР_2 від 25.04.2016 на суму 6612,54 грн. (Т.1, а.с.59-65)

25.02.2016 між ТзОВ «Ферко» (постачальник) та ПП «Окко-Нафтопродукт» (покупець) укладено договір поставки № 21, істотні умови якого аналогічні договору № 12 від 26.01.2016 (Т.1, а.с.66-69).

25.02.2016 сторонами укладено додаток № 1 до договору поставки № 21 від 25.02.2016 (Т.1, а.с.70), відповідно до якого, в тому числі погоджено, що постачальник продає, а покупець купує наступний товар: кукурудза фуражна, країна походження Україна, врожаю 2015 року, насипом у кількості 8000,0 МТ+/- 10%; ціна за 1 тонну товару складає 5160,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 8605,00 грн.; загальна вартість товару складає 41280000,00 грн. +/- 10%, в т.ч. ПДВ 20% - 6880000,00 грн.

Сторони узгодили, що постачальник зобов’язаний здійснити поставку товару не пізніше 20.03.2016 за умовами поставки (ІНКОТЕРМС-2010): EXW ТОВ «Олімпекс Купе ІНТЕРНЕШНЛ» (м. Одеса, пл. Митна, 1/12). Покупець здійснює оплату за товар на протязі 90 днів з моменту отримання товару (Т.1, а.с.70).

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору поставки № 21 від 25.02.2016 сторони досягли згоди і вирішили доповнити розділ 10 Договору пунктом 10.6 та виклали його у наступній редакції: « 10.6. Сторони погодились, що примірники цього договору, додаткових угод та інших додатків до цього договору підписані сторонами з використанням електронної пошти чи факсимільного зв’язку мають юридичну силу оригіналів до моменту обміну сторонами оригінальними примірниками зазначених документів.» (Т.1, а.с.71).

02.03.2016 між уповноваженими особами ТзОВ «Ферко» та ПП «Окко-Нафтопродукт» підписано акт № 1 прийому-передачі товару до додатка № 1 від 25.02.2016 до договору поставки № 21 від 25.02.2016, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв у власність товар: кукурудзу фуражну, українського походження, урожаю 2015 року, вага нетто 7564,140 МТ, вартістю 4300,00 грн. за 1 МТ, без ПДВ, на загальну суму 39030962,40 грн. (в т.ч. ПДВ 6505160,40 грн.). Упаковка товару: насипом.

Актом погоджено, що товар прийнятий покупцем по кількості та якості. Претензій до постачальника нема (Т.1,а.с.73).

На підписання цього акту позивач уповноважив свого представника відповідно до довіреності № ОНП-2016/327 від 25.02.2016 (Т.1, а.с.72).

02.03.2016 виписано видаткову накладну № 35 (Т.1, а.с.74).

На підтвердження факту здійснення розрахунків за договором № 21 від 25.02.2016 до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень: № 30 від 06.04.2016 на суму 5578755,59 грн.; № 26 від 06.04.2016 на суму 7270000,00 грн.; № 27 від 06.04.2016 на суму 7270000,00 грн.; № 28 від 06.04.2016 на суму 7270000,00 грн.; № 29 від 06.04.2016 на суму 7270000,00 грн.; № НОМЕР_3 від 25.04.2016 на суму 3000000,00 грн.; № 1338281 від 27.04.2016 на суму 1372206,81 грн. (Т.1, а.с.75-81).

26.01.2016 між ПП «Окко-Нафтопродукт» (замовник) та ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» (виконавець) укладено договір про надання послуг № П-12/2016, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором виконавець надає замовнику наступні послуги на протязі дії цього договору: зберігання, перевалювання зернових вантажів замовника, навантажувально-розвантажувальні роботи на морські судна на території ОМТП.

Ціни на послуги встановлюються відповідно до чинного законодавства України, враховуючи домовленість сторін. Розрахунок з виконавцем провадиться шляхом перерахування замовником коштів на рахунок виконавця згідно фактично виконаних робіт на підставі виставлених виконавцем рахунків (п. 4 договору) (Т.1, а.с.82-83).

Згідно з додатковою угодою № 1 від 26.01.2016 до договору про надання послуг № П-12/2016 від 26.01.2016 сторони погодили вартість послуг у розмірі 108,22 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 18,04 за кожну тону перевантаженого товару. Період надання послуг з 26.01.2016 по 25.02.2016 (Т.1, а.с.84).

Згідно з додатковою угодою № 2 від 26.02.2016 до договору про надання послуг № П-12/2016 від 26.01.2016 сторони погодили вартість послуг у розмірі 104,8722 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 17,48 грн. за кожну тону перевантаженого товару. Період надання послуг з 26.02.2016 по 25.03.2016 (Т.1, а.с.84).

29.02.2016 між сторонами за договором укладено акт надання послуг № 62, відповідно до якого за виконані виконавцем роботи (надані послуги): послуги з перевантаження кукурудзи у кількості 14435,86 тонн, погоджено вартість таких робіт (наданих послуг) у сумі 1562248,77 грн. (в т.ч. ПДВ 260374,80 грн.) (Т.1, а.с.86).

31.03.2016 між сторонами за договором укладено акт надання послуг № 88, відповідно до якого за виконані виконавцем роботи (надані послуги): послуги з перевантаження кукурудзи у кількості 7564,14 тонн, погоджено вартість таких робіт (наданих послуг) у сумі 793251,36 грн. (в т.ч. ПДВ 132208,56 грн.) (Т.1, а.с.87).

На підписання цього акту позивач уповноважив свого представника відповідно до довіреності № ОНП-2016/345 від 26.01.2016 (Т.1, а.с.85).

27.01.2016 між ПП «Окко-Нафтопродукт» (комітент) та ТзОВ «Вторметекспорт» (комісіонер) укладено договір комісії № 27-0116 (Т.1, а.с.89-91), відповідно до якого комітент доручає, в комісіонер бере на себе зобов’язання здійснювати реалізацію нерезидентам України продукцію, що належить комітенту (товар). Асортимент, кількість, ціна та інші характеристики товару визначаються в специфікаціях, складених у формі додатків до цього договору, які є його невід’ємною частиною.

Комісіонер самостійно від свого імені, за рахунок комітента, на найбільш вигідних для останнього умовах, укладає експортні зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товару з нерезидентами України, здійснює транспортування товару у відповідності до місця поставки за зовнішньоекономічним контрактом, укладає необхідні договори для митного оформлення товару при відправці і здійснює необхідні митні платежі.

Згідно з додатком № 1 до договору комісії № 27-0116 від 27.01.2016 комітент доручає комісіонеру продати товар на експорт, на умовах договору і відповідно до вказаної нижче специфікації: найменування товару: кукурудза фуражна, українського походження, врожаю 2015 року у кількості 20000,0 +/- 10% тонн, вартість 175 доларів США/тонну, загальною вартістю 3500000,00 +/- 10%.

Також визначено, що оскільки вказаний товар підлягає поставці на експорт з розрахунками в іноземній валюті, ПДВ нараховується за нульовою ставкою.

Комітент доручає комісіонеру продати товар за вказаною ціною на умовах FOB Одеса. Передача товару здійснюється шляхом завантаження транспортного засобу (судна), вказаного комісіонером в порту відвантаження. Витрати, пов’язані з завантаженням товару на судно відносяться на рахунок комітента.

За послуги, надані за цим договором, комітент виплачує комісіонеру комісійну винагороду в сум 120,00 грн., в т.ч. ПДВ – 20,00 грн. за кожну тону реалізованого товару і винагороду делькредере 1200,00 грн., в т.ч. ПДВ – 200,00 грн. (Т.1, а.с.92)

Згідно з актом прийому-передачі № 1 від 04.02.2016 до договору комісії № 27-0116 від 27.01.2016 комітент передав, а комісіонер прийняв кукурудзу фуражну, врожаю 2015 року, українського походження, у кількості 14435,860 тонн завантажену на судно M/V “K.CORAL” (Т.1, а.с.105).

Згідно з актом прийому-передачі № 2 від 05.03.2016 до договору комісії № 27-0116 від 27.01.2016 комітент передав, а комісіонер прийняв кукурудзу фуражну, врожаю 2015 року, українського походження, у кількості 7564,140 тонн завантажену на судно M/V “STAR SOPIA” (Т.1, а.с.95).

09.03.2016 ТзОВ «Вторметекспорт» подало звіт комісіонера № 1 до договору комісії № 27-0116 від 27.01.2016, відповідно до якого повідомлено, що на виконання цього договору комісіонером підписано контракт № С-27-01/2016 VME від 27.01.2016 на постачання кукурудзи фуражної, контрагенту компанії “VERNON BUSINESS LIMITED” на умовах FOB Одеса, ціною 175,00 доларів США за 1 тонну та реалізувало: кількість поставленого товару – 14435,860 тон, вартість партії: 2526275,50 доларів США, номер ВМД – 500060703/2016/001102 від 05.02.2016.

Зазначено, що перерахуванню комітенту 65412025,43 грн., комісійна винагорода – 1732303,20 грн., в т.ч. ПДВ – 288717,20 грн.; винагорода делькредере – 1200,00 грн., в т.ч. ПДВ – 200,00 грн. (Т.1, а.с.105).

09.03.2016 складено акт виконаних робіт № 1 до договору комісії № 1 відповідно до якого дійсний акт складено на підтвердження того, що комісіонер виконав свої обов’язки щодо договору комісії, продав товар на експорт згідно з договором комісії № 27-0116 від 27.01.2016, надано комітенту Звіт № 2 від 09.03.2016. Комісійна винагорода складає 1732303,20 грн., в т.ч. ПДВ 288717,20 грн.; винагорода делькредере складає 1200,00 грн., в т.ч. ПДВ – 200,00 грн. Комітент підтверджує відсутність претензій до комісіонера з виконання зобов’язань за договором комісії (Т.1, а.с. 106).

15.03.2016 ТзОВ «Вторметекспорт» подало звіт комісіонера № 2 до договору комісії № 27-0116 від 27.01.2016, яким повідомлено, що на виконання цього договору комісіонером підписано контракт № С-27-01/2016 VME від 27.01.2016 на постачання кукурудзи фуражної, контрагенту компанії “VERNON BUSINESS LIMITED” на умовах FOB Одеса, ціною 175,00 доларів США за 1 тонну та реалізувало: кількість поставленого товару – 7564,140 тонн, вартість партії: 1323724,50 доларів США, номер ВМД – 500060703/2016/002294 від 10.03.2016.

Зазначено, що перераховано комітенту 34658755,59 грн., комісійна винагорода – 907696,80 грн., в т.ч. ПДВ – 151282,80 грн. (Т.1, а.с.117).

15.03.2016 складено акт виконаних робіт № 2 до договору комісії № 1 відповідно до якого дійсний акт складено на підтвердження того, що комісіонер виконав свої обов’язки щодо договору комісії, продав товар на експорт згідно з договором комісії № 27-0116 від 27.01.2016, згідно чого комітенту надано Звіт № 2 від 09.03.2016. Комісійна винагорода складає 907696,80 грн., в т.ч. ПДВ 151282,80 грн. Комітент підтверджує відсутність претензій до комісіонера з виконання зобов’язань за договором комісії (Т.1, а.с. 118).

Позивачем долучено до матеріалів справи контракт № С-27-01/2016 VME від 27.01.2016, митні декларації форми МД-2 № 500060703/2016/001102 від 05.02.2016 та № 500060703/2016/002294 від 10.03.2016, підтвердження про перетин кордону, докази дозволу на вивезення з України, вантажні маніфести (Т.1, а.с.96-104, 108-116).

До матеріалів справи долучено копію митної декларації на посвідчення виконання договору комісії від 26.01.2016 (Т.1, а.с.93-94).

Відповідач покликаючись на нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТзОВ «Ферко», у акті перевірки від 29.01.2018 зазначив, що під час перевірки позивачем не надано складські квитанції на переоформлення зерна у місці поставки ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл», не надано сертифікати відповідності, якості та походження зерна, будь-які інші документи щодо якості та походження зерна, що одержане від ТзОВ «Ферко». Тобто, стверджує про те, що в ході перевірки не встановлено походження кукурудзи фуражної, врожаю 2015 року, яка нібито придбана позивачем у ТзОВ «Ферко».

Також відповідач покликався на те, що основними постачальниками кукурудзи врожаю 2015 контрагенту ТзОВ «Ферко» були ТзОВ «Ашан Біличі», ТзОВ «Мінт 101», ТзОВ «Лаур Агротрейд», Підприємство «Вторметекспорт» у формі ТзОВ. Оскільки щодо цих підприємств одержано податкову інформацію зібрану відповідно до ст.ст. 72, 73 Податкового кодексу України щодо нереальності здійснення господарських операцій, таке не може свідчити про реальність господарських відносин за його участі. Крім цього, у акті перевірки йдеться про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32016100110000152 від 08.06.2016 за ознаками правопорушення передбаченого ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України, за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТзОВ «Ферко».

Представниця відповідача у судовому засіданні надала аналогічні пояснення в спростування позовних вимог.

Представник позивача всупереч викладеному зазначив, що такі висновки акта перевірки від 29.01.2018, як і покликання представниці відповідача, є безпідставними, до матеріалів справи долучено усю первинну документацію, що надавалась до перевірки, яка у повному обсязі підтверджує товарність цих операцій.

Оцінивши усі вказані документи в сукупності, суд вважає обґрунтованими твердження представника позивача про те, що відповідач формуючи свої висновки відповідно до акта перевірки від 29.01.2018 щодо відсутності складських квитанцій, не взяв до уваги того факту, що вказаний товар прийнятий зі складу насипом, переданий у комісію згідно з договором комісії від 27.01.2016 та реалізований за таким договором ТзОВ «Вторметекспорт» у повному обсязі.

Представник позивача також пояснив, що усі супровідні документи на товар, в тому числі щодо його якості, перейшли у власність покупця, який придбав цей товар. При цьому, зауважив, що документи, обов’язок зберігання яких не передбачений чинним законодавством, утилізовано, з огляду на те, що такі документи не фіксують факту здійснення господарської операції. Суд вважає також обґрунтованими твердження про те, що не може вважатися доказом нереальності господарських операцій відсутність на дату проведення перевірки складських квитанцій чи документів про якість на товар, що був у повному обсязі реалізований більш ніж за півтора року до дати проведення перевірки.

Разом з тим, на підтвердження передачі ПП «Окко-Нафтопродукт» ТОВ «Олімпекс Купе ІНТЕРНЕШНЛ» згідно з договором № П-12/2016 від 26.01.2016 року товару на зберігання, разом з інформацією про його якісні характеристики, до матеріалів справи долучено: акт приймання-передачі на зберігання/перевалювання зерна № 02/02/16/1 від 02.02.2016 до договору про надання послуг № П-12/2016 від 26.01.2016 про те, що позивачем здано на зберігання з наступним перевалюванням на складі за адресою: м. Одеса, пл. Митна, 12/1 кукурудзу масою 14435860 кг на підставі договору про надання послуг № П-12/2016 від 26.01.2016, за характеристиками: ДСТУ 4525:2006, українського походження, вологістю 14,5%, зерновою домішкою 9,88%, смітною домішкою 2,0% зараженості не виявлено; усі інші показники згідно ДСТУ 4523:2006. ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» зобов’язалось зберігати зерно та здійснити його перевалювання на морське судно на території ОМТП згідно інструкцій замовника в кількості згідно залікової ваги з врахуванням норм природного убутку для такої категорії зерна. Сторони претензій одна до одної не мають (Т.3, а.с. 76); акт приймання-передачі на зберігання/перевалювання зерна № 04/02/16/1 від 04.02.2016 до договору про надання послуг № П-12/2016 від 26.01.2016 про те, що ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» передало, а ПП «Окко-Нафтопродукт» прийняло зі зберігання/перевалювання вищевказане зерно. Сторони претензій одна до одної не мають (Т.3, а.с.77); акт приймання-передачі на зберігання/перевалювання зерна № 02/03/16/1 від 02.03.2016 до договору про надання послуг № П-12/2016 від 26.01.2016 про те, що позивачем здано на зберігання з наступним перевалюванням на складі за адресою: м. Одеса, пл. Митна, 12/1 кукурудзу масою 7564140 кг на підставі договору про надання послуг № П-12/2016 від 26.01.2016, за характеристиками: ДСТУ 4525:2006, українського походження, вологістю 14,5%, зерновою домішкою 9,88%, смітною домішкою 2,0% зараженості не виявлено; усі інші показники згідно ДСТУ 4523:2006. ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» зобов’язалось зберігати зерно та здійснити його перевалювання на морське судно на території ОМТП згідно інструкцій замовника в кількості згідно залікової ваги з врахуванням норм природного убутку для такої категорії зерна. Сторони претензій одна до одної не мають (Т.3, а.с.78); акт приймання-передачі на зберігання/перевалювання зерна № 05/03/16/1 від 05.03.2016 до договору про надання послуг № П-12/2016 від 26.01.2016 про те, що ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» передало, а ПП «Окко-Нафтопродукт» прийняло зі зберігання/перевалювання вищевказане зерно. Сторони претензій одна до одної не мають (Т.3, а.с.79); картки аналізу зерна № 251/1 від 02.02.2016 та № 280/1 від 02.03.2016 (Т.3, а.с.80, 81).

З огляду на викладене, суд вважає безпідставними висновки акту перевірки від 29.01.2018 у цій частині.

Також суд враховує, що поставки товарів від контрагента ТОВ «Ферко» здійснювалися безпосередньо на склади, які знаходилися у користуванні комісіонера ТОВ «Вторметекспорт», який в подальшому здійснював реалізацію продукції, про що надав ПП «Окко-Нафтопродукт» звіти з підтверджуючими документами та отримав комісійну винагороду.

Посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно цього контрагента позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, суд вважає безпідставними, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Постачальники ТзОВ «Ферко» ТзОВ «Ашан Біличі», ТзОВ «Мінт 101», ТзОВ «Лаур Агротрейд», Підприємство «Вторметекспорт» у формі ТзОВ, є третіми особами, відносини контрагента позивача із цими підприємствами не досліджуються в межах цієї адміністративної справи, оскільки не мають стосунку до фінансово-господарської діяльності ПП «Окко-Нафтопродукт».

Щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32016100110000152 від 08.06.2016 за ознаками правопорушення передбаченого ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України, за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТзОВ «Ферко» слідчим управлінням фінансових розслідувань Офісу ВПП ДФС України, в ході якого за результатами проведення досліджень фінансових операцій ТОВ «Ферко» з’ясовано, що в квітні 2016 року це підприємство використовує злочинну схему безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, шляхом відображення в податковій звітності фінансово-господарських взаємовідносин з підприємствами, які мають ознаки «фіктивності» на загальну суму ПДВ в розмірі 40 млн. грн.”, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На переконання суду, відомості та обставини, встановлені в ході досудового слідства, повинні бути підтверджені виключно судовим рішенням, винесеним в порядку Кримінального процесуального кодексу України з перевіркою і підтвердженням їх відповідності фактам та вимогам процесуального законодавства. Однак такого рішення в ході судового розгляду суду надано не було.

Сам факт порушення кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом.

З огляду на наведене, вказані покликання відповідача є безпідставними.

Щодо гоподарських відносин позивача та ТзОВ «Агровітал» судом встановлено таке.

26.01.2015 між ПП «Окко-Нафтопродукт» (покупець) та ТзОВ «Агровітал» (постачальник) укладено договір поставки № 1319 (Т.1, а.с.119-121), відповідно до якого постачальник зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти й оплатити товар на умовах, що передбачені цим договором. Кількість, асортимент, ціна товару, терміни передачі й оплати товару, умови та місце постачання товару визначаються додатками до даного договору, які є невід’ємними його частинами (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Згідно з п.п. 2.2. – 2.4 договору перехід права власності на товар постачальника покупцю відбувається з моменту підписання акту прийому-передачі або видаткової накладної його представником. Ризик загибелі товару несе постачальник. Умови та термін постачання товару узгоджується сторонами в додатках до договору. Приймання товару покупцем в день відвантаження за участю уповноважених представників сторін, у порядку передбаченому чинним законодавством України.

Ціна на товар, що постачається вказується в національній валюті України й узгоджується в додатках до даного договору. Загальна вартість товару за накладною формується в такий спосіб: вартість товару+ПДВ. Загальна сума договору складається з сум партій товару, вказаних в додатках до даного договору. Договірна вартість товару повинна відповідати рівню звичайних цін. Договірна ціна повинна бути звичайною в розумінні Податкового кодексу України (розділ 3 Договору).

Якість товару повинна відповідати вимогам державних стандартів (ДСТУ) або технічних умов (ТУ), які діють на території України, а також вимогам, які звичайно ставляться до такого виду товару, Держстандарту України (п. 4.1. Договору).

Оплата здійснюється покупцем в гривнях України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно виставленого рахунку у строк, вказаний у додатку, що є невід’ємною частиною договору. Датою оплати (часткової оплати) товару є поступлення грошових коштів на рахунок постачальника (розділ 5 Договору).

16.02.2016 між сторонами підписано додаток до договору поставки № 1319 від 26.01.2015, відповідно до якого постачальник продає, а покупець купує наступний товар: соя продовольча, українського походження, врожаю 2015 року, насипом у кількості 3000,000 МТ +/-20%; ціна за 1 тонну товару складає 9990,00 грн., в.т.ч. ПДВ 20% - 1655,00 грн.; загальна вартість товару – 29970000,00 грн. +/-20%; в т.ч. ПДВ20% - 4995000,00 грн. Постачальник зобов’язується здійснити поставку товару не пізніше 15.03.2016. Товар постачається на умовах (ІНКОТЕРМС-2010) СТР Одеська область, Порт Южний, Причал 16. Покупець здійснює оплату до 30.04.2016 (Т.1, а.с. 123).

Згідно з актом № 6/1 від 17.02.2016 прийому-передачі товару до додатка № 6 від 16.02.2016 до договору поставки № 1319 від 26.01.2015 року постачальник передав, а покупець прийняв у власність сою продовольчу, українського походження, врожаю 2015 року вагою нетто 44,860 тонн, на суму 448151,40 грн., в т.ч. ПДВ 74691,90 грн. (Т.1, а.с.124).

17.02.2016 виписано видаткову накладну на сою продовольчу, українського походження, врожаю 2015 вагою 44,860 тонн № РН-0000034 на суму 448151,40 грн., в т.ч. ПДВ 74691,90 грн. (Т.1, а.с.126)

18.02.2016 складено акт № 6/2 прийому-передачі товару до додатка № 6 від 16.02.2016 до договору поставки № 1319 від 26.01.2015, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв у власність сою продовольчу, українського походження, врожаю 2015 року вагою нетто 288,120 тонн, на суму 2878318,80 грн., в т.ч. ПДВ 479719,80 грн. та виписано видаткову накладну № РН-0000035 (Т.1, а.с.126, 127).

19.02.2016 складено акт № 6/3 прийому-передачі товару до додатка № 6 від 16.02.2016 до договору поставки № 1319 від 26.01.2015, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв у власність сою продовольчу, українського походження, врожаю 2015 року вагою нетто 41,940 тонн, на суму 418980,60 грн., в т.ч. ПДВ 69830,10 грн. та виписано видаткову накладну № РН-0000036 (Т.1, а.с.128, 129).

20.02.2016 складено акт № 6/4 прийому-передачі товару до додатка № 6 від 16.02.2016 до договору поставки № 1319 від 26.01.2015, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв у власність сою продовольчу, українського походження, врожаю 2015 року вагою нетто 196,300 тонн, на суму 1961037,00 грн., в т.ч. ПДВ 326839,50 грн. та виписано видаткову накладну № РН-0000037 (Т.1, а.с.130, 131).

21.02.2016 складено акт № 6/5 прийому-передачі товару до додатка № 6 від 16.02.2016 до договору поставки № 1319 від 26.01.2015, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв у власність сою продовольчу, українського походження, врожаю 2015 року вагою нетто 419,700 тонн, на суму 4192803,00 грн., в т.ч. ПДВ 698800,50 грн. та виписано видаткову накладну № РН-0000038 (Т.1, а.с.132, 133).

22.02.2016 складено акт № 6/6 прийому-передачі товару до додатка № 6 від 16.02.2016 до договору поставки № 1319 від 26.01.2015, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв у власність сою продовольчу, українського походження, врожаю 2015 року вагою нетто 218,260 тонн, на суму 2180417,40 грн., в т.ч. ПДВ 363402,90 грн. та виписано видаткову накладну № РН-0000039 (Т.1, а.с.134, 135).

23.02.2016 складено акт № 6/7 прийому-передачі товару до додатка № 6 від 16.02.2016 до договору поставки № 1319 від 26.01.2015, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв у власність сою продовольчу, українського походження, врожаю 2015 року вагою нетто 41,920 тонн, на суму 418780,80 грн., в т.ч. ПДВ 69796,80 грн. та виписано видаткову накладну № РН-0000040 (Т.1, а.с.136, 137).

23.02.2016 складено акт № 6/8 прийому-передачі товару до додатка № 6 від 16.02.2016 до договору поставки № 1319 від 26.01.2015, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв у власність сою продовольчу, українського походження, врожаю 2015 року вагою нетто 158,420 тонн, на суму 1582615,80 грн., в т.ч. ПДВ 263769,30 грн. та виписано видаткову накладну № РН-0000058 (Т.1, а.с.138, 139).

24.02.2016 складено акт № 6/9 прийому-передачі товару до додатка № 6 від 16.02.2016 до договору поставки № 1319 від 26.01.2015, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв у власність сою продовольчу, українського походження, врожаю 2015 року вагою нетто 258,980 тонн, на суму 2587210,20 грн., в т.ч. ПДВ 431201,70 грн. та виписано видаткову накладну № РН-0000059 (Т.1, а.с.140, 141).

25.02.2016 складено акт № 6/10 прийому-передачі товару до додатка № 6 від 16.02.2016 до договору поставки № 1319 від 26.01.2015, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв у власність сою продовольчу, українського походження, врожаю 2015 року вагою нетто 308,680 тонн, на суму 3083713,20 грн., в т.ч. ПДВ 513952,20 грн. та виписано видаткову накладну № РН-0000060 (Т.1, а.с.142, 143).

26.02.2016 складено акт № 6/11 прийому-передачі товару до додатка № 6 від 16.02.2016 до договору поставки № 1319 від 26.01.2015, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв у власність сою продовольчу, українського походження, врожаю 2015 року вагою нетто 654,050 тонн, на суму 6533959,50 грн., в т.ч. ПДВ 1088993,25грн. та виписано видаткову накладну № РН-0000054 (Т.1, а.с.144, 145).

26.02.2016 складено акт № 6/12 прийому-передачі товару до додатка № 6 від 16.02.2016 до договору поставки № 1319 від 26.01.2015, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв у власність сою продовольчу, українського походження, врожаю 2015 року вагою нетто 310,080 тонн, на суму 3097699,20 грн., в т.ч. ПДВ 516283,20 грн. та виписано видаткову накладну № РН-0000061 (Т.1, а.с.146, 147).

17.02.2016 сторони уклали додаток № 7 до договору поставки № 1319 від 26.01.2015, відповідно до якого постачальник продає, а покупець купує сою продовольчу, українського походження, врожаю 2015 року, насипом у кількості 2000,000 МТ +/-20%, Ціна за 1 тонну товару складає 9990,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1665,00 грн. загальною вартістю 19980000,00 грн. +/-20%, в т.ч. ПДВ 20% 3330000,00 грн. Постачальник зобов’язаний здійснити поставку товару не пізніше 15.03.2016. Товар постачається на умовах (ІНКОТЕРМС-2010) СТР Одеська область Порт Южний, Причал 16 (Т.1, а.с.148).

27.02.2016 складено акт № 7/1 прийому-передачі товару до додатка № 7 від 17.02.2016 до договору поставки № 1319 від 26.01.2015, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв у власність сою продовольчу, українського походження, врожаю 2015 року вагою нетто 418,000 тонн, на суму 4175820,00 грн., в т.ч. ПДВ 695970,00 грн. та виписано видаткову накладну № РН-0000062 (Т.1, а.с.149, 150).

27.02.2016 складено акт № 7/2 прийому-передачі товару до додатка № 7 від 17.02.2016 до договору поставки № 1319 від 26.01.2015, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв у власність сою продовольчу, українського походження, врожаю 2015 року вагою нетто 252,250 тонн, на суму 2519977,50 грн., в т.ч. ПДВ 419996,25 грн. та виписано видаткову накладну № РН-0000064 (Т.1, а.с.151, 152).

28.02.2016 складено акт № 7/3 прийому-передачі товару до додатка № 7 від 17.02.2016 до договору поставки № 1319 від 26.01.2015, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв у власність сою продовольчу, українського походження, врожаю 2015 року вагою нетто 320,660 тонн, на суму 3203393,40 грн., в т.ч. ПДВ 533898,90 грн. та виписано видаткову накладну № РН-0000063 (Т.1, а.с.153, 154).

29.02.2016 складено акт № 7/4 прийому-передачі товару до додатка № 7 від 17.02.2016 до договору поставки № 1319 від 26.01.2015, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв у власність сою продовольчу, українського походження, врожаю 2015 року вагою нетто 238,300 тонн, на суму 2380617,00 грн., в т.ч. ПДВ 396769,50 грн. та виписано видаткову накладну № РН-0000065 (Т.1, а.с.155, 156).

02.03.2016 складено акт № 7/5 прийому-передачі товару до додатка № 7 від 17.02.2016 до договору поставки № 1319 від 26.01.2015, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв у власність сою продовольчу, українського походження, врожаю 2015 року вагою нетто 27,548 тонн, на суму 275204,52 грн., в т.ч. ПДВ 45867,42 грн. та виписано видаткову накладну № РН-0000072 (Т.1, а.с.157, 158).

09.04.2016 сторони уклали додаток № 8 до договору № 1319 від 26.01.2015, відповідно до якого постачальник продає, а покупець купує сою продовольчу, українського походження, врожаю 2015 року, насипом або в поліпропіленових мішках у кількості 39,440 МТ +/-10%. Ціна за 1 тонну товару складає 9060,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% -1510,00 грн. загальною вартістю 357326,40 грн. +/-10%, в т.ч. ПДВ 20% 59554,40 грн. Постачальник зобов’язаний здійснити поставку товару не пізніше 20.05.2016. Пункт поставки – у орендованих ТОВ „Агровітал” складськиї приміщеннях за адресою: СТР Одеська область Порт Южний, Причал 16. Покупець здійснює оплату до 25.05.2016 (Т.1, а.с.159).

09.04.2016 складено акт № 8/1 прийому-передачі товару до додатка № 8 від 09.04.2016 до договору поставки № 1319 від 26.01.2015, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв у власність сою продовольчу, українського походження, врожаю 2015 року вагою нетто 39,440 тонн, на суму 357326,40 грн., в т.ч. ПДВ 59554,40 грн. та виписано видаткову накладну № РН-0000116 (Т.1, а.с.160, 161).

На підтвердження оплати товару – сої продовольчої, одержаного за цим договором до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень: № НОМЕР_4 від 03.02.2016 на суму 500000,00 грн.; №1029164498 від 11.02.2016 на суму 455954,17 грн.; № 1299988 від 13.02.2016 на суму 191902,90 грн.; № 1307071 від 26.02.2016 на суму 1249848,90 грн.; № 129164712 від 09.03.2016 на суму 2664502,83 грн.; № 102164803 від 22.03.2016 на суму 6000000,00 грн.; № НОМЕР_5 від 22.03.2016 на суму 7000000,00 грн.; № НОМЕР_6 від 22.03.2016 на суму 10000000,00 грн.; № НОМЕР_7 від 23.03.2016 на суму 3000000,00 грн.; № НОМЕР_8 від 23.03.2016 на суму 3000000,00 грн.; № НОМЕР_9 від 23.03.2016 на суму 6675911,81 грн.; № НОМЕР_10 від 31.03.2016 на суму 1500000,00 грн.; № НОМЕР_11 від 15.04.2016 на суму 848435,78 грн.; № НОМЕР_12 від 13.05.2016 на суму 308572,43 грн.; № НОМЕР_13 від 20.07.2016 на суму 45000,00 грн.; № НОМЕР_14 від 03.08.2016 на суму 3753,97 грн. (Т.1, а.с.162-177).

На підтвердження транспортування вказаного товару ПП «Агровітал» до матеріалів справи долучено копії товарно-транспортних накладних (Т.1, а.с.181-250, Т.2, а.с.1-10).

Представник позивача пояснив, що одержаний від ПП «Агровітал» товар, соя продовольча, реалізовано ТзОВ «Агро-Експорт Груп» на експорт з України за договором комісії № 1644 від 08.02.2016.

Та, згідно з договором комісії № 1644 від 08.02.2016, що укладений між ПП «Окко-Нафтопродукт» (покупець) та ТзОВ «Агро-Експорт Груп» (комісіонер), сторони домовились про те, що комітент доручає, а комісіонер зобов’язується за дорученням комітента за плату здійснити від свого імені та за рахунок комітента наступні юридичі дії: здійснювати реалізацію на експорт з України товар, що належить комітенту. Найменування товару, асортимент, кількість і ціна товару визначаються в додатках до цього договору; укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти і підписувати інші необхідні для здійснення продажу документи в інтересах комітента, а також діяти в інтересах комітента в рамках вже укладених зовнішньоекономічних експортних контрактів; укладати договори (митного оформлення продукції) з підприємствами (брокерами), що мають свідоцтва про визнання підприємства декларантом; інші дії, пов’язані з вищевказаними операціями, необхідні для виконання доручень комітента (Т.2, а.с.12-14).

Відповідно до умов додаткової угоди від 10.02.2016 до договору комісії від 08.02.2016 сторони досягли згоди і вирішили додати до договору п. 4.6 і викласти його у такій редакції: « 4.6. Комісіонер зобов’язується продати товар за ціною не нижче, що вказана комітентом. Комісіонер має право продати товар за ціною вищою, ніж вказана комітентом, в такому випадку різниця між ціною продажу, що вказана комітентом і фактичною ціною продажу, надходить в розпорядження Комітента». Сторони досягли згоди і вирішили змінити п. 5.1 Договору і виклали його в наступній редакції: « 5.1 Розрахунки за реалізований на експорт товар (попередня оплата за товар) між комітентом і комісіонером здійснюються в національній грошовій одиниці України, за курсом НБУ до валюти експортного контракту на день оформлення ВМД (згідно курсу, вказаного в графі № 23 ВМД ЕК-10) в термін не пізніше 45 днів з дати оформлення комісіонером експортної вантажної митної декларації.”

Усі інші умови залишено без змін (Т.2, а.с.16).

Згідно з додатком № 1 від 16.02.2016 до договору комісії № 1644 від 08.02.2016 сторони підписали цей додаток про те, що комісіонер від свого імені, але за рахунок і на користь комітента продає на експорт сою продовольчу українського походження, врожаю 2015 року у кількості 3000,000 МТ +/-20%, за умовами постачання товару на експорт: СРТ Южний, Одеська область, Україна, відповідно до Інкотермс-2010. Комісіонер приймає на себе зобов’язання продати товар на експорт за ціною, не нижче 925,00 турецьких лір за 1 тонну. Передача товару на комісію на умовах СРТ Одеська область, Порт Южний, Причал 16, терміном передачі товару не пізніше 15.03.2016. Термін відвантаження на експорт: 15.03.2016. Комісійна плата складає 84,00 грн. за 1 тонну, в т.ч. ПДВ – 14,00 грн. та включає в себе всі витрати пов’язані з виконанням даного доручення. Розмір винагороди за поручительство (делькредере) - 120,00 грн. ПДВ, в т.ч. ПДВ 20% - 20,00 грн. (Т.2, а.с.15).

Згідно з додатком № 2 від 17.02.2016 до договору комісії № 1644 від 08.02.2016 сторони підписали цей додаток про те, що комісіонер від свого імені, але за рахунок і на користь комітента продає на експорт сою продовольчу українського походження, врожаю 2015 року у кількості 2000,000 МТ +/-20%, за умовами постачання товару на експорт: СРТ Южний, Одеська область, Україна, відповідно до Інкотермс-2010. Комісіонер приймає на себе зобов’язання продати товар на експорт за ціною, не нижче 925,00 турецьких лір за 1 тонну. Передача товару на комісію на умовах СРТ Одеська область, Порт Южний, Причал 16, терміном передачі товару не пізніше 15.03.2016. Термін відвантаження на експорт: 15.03.2016. Комісійна плата складає 84,00 грн. за 1 тонну, в т.ч. ПДВ – 14,00 грн. та включає в себе всі витрати пов’язані з виконанням даного доручення. Розмір винагороди за поручительство (делькредере) - 120,00 грн. ПДВ, в т.ч. ПДВ 20% - 20,00 грн. (Т.2, а.с.29).

17.02.2016 сторони склали акт № 1/1 прийому-передачі товару на комісію до додатка № 1 від 16.02.2016 року до договору комісії № 1644 від 08.02.2016 року про те, що згідно з договором комісії № 1644 від 08.02.2016 комітент передав, а комісіонер прийняв на комісію сою продовольчу, українського походження врожаю 2015 року, у кількості 44,860 тонн, насипом. Передача товару відбулася на умовах СТР Одеська область, Порт Южний, Причал 16, зі всіма необхідними документами. Товар прийнятий комісіонером по кількості та якості. Претензій до комітента немає. Товар переданий комісіонеру відповідно до умов договору комісії № 1644 від 08.02.2016 для його подальшої реалізації на експорт (Т.2, а.с.17).

18.02.2016 сторони склали акт № 1/2 прийому-передачі товару на комісію до додатка № 1 від 16.02.2016 року до договору комісії № 1644 від 08.02.2016 року про те, що згідно з договором комісії № 1644 від 08.02.2016 комітент передав, а комісіонер прийняв на комісію сою продовольчу, українського походження врожаю 2015 року, у кількості 288,120 тонн, насипом. Передача товару відбулася на умовах СТР Одеська область, Порт Южний, Причал 16, зі всіма необхідними документами. Товар прийнятий комісіонером по кількості та якості. Претензій до комітента немає. Товар переданий комісіонеру відповідно до умов договору комісії № 1644 від 08.02.2016 для його подальшої реалізації на експорт (Т.2, а.с.18).

19.02.2016 сторони склали акт № 1/3 прийому-передачі товару на комісію до додатка № 1 від 16.02.2016 року до договору комісії № 1644 від 08.02.2016 року про те, що згідно з договором комісії № 1644 від 08.02.2016 комітент передав, а комісіонер прийняв 41,940 тонн, насипом. Передача товару відбулася на умовах СТР Одеська область, Порт Южний, Причал 16, зі всіма необхідними документами. Товар прийнятий комісіонером по кількості та якості. Претензій до комітента немає. Товар переданий комісіонеру відповідно до умов договору комісії № 1644 від 08.02.2016 для його подальшої реалізації на експорт (Т.2, а.с.19).

20.02.2016 сторони склали акт № 1/4 прийому-передачі товару на комісію до додатка № 1 від 16.02.2016 року до договору комісії № 1644 від 08.02.2016 року про те, що згідно з договором комісії № 1644 від 08.02.2016 комітент передав, а комісіонер прийняв 196,300 тонн, насипом. Передача товару відбулася на умовах СТР Одеська область, Порт Южний, Причал 16, зі всіма необхідними документами. Товар прийнятий комісіонером по кількості та якості. Претензій до комітента немає. Товар переданий комісіонеру відповідно до умов договору комісії № 1644 від 08.02.2016 для його подальшої реалізації на експорт (Т.2, а.с.20).

21.02.2016 сторони склали акт № 1/5 прийому-передачі товару на комісію до додатка № 1 від 16.02.2016 року до договору комісії № 1644 від 08.02.2016 року про те, що згідно з договором комісії № 1644 від 08.02.2016 комітент передав, а комісіонер прийняв на комісію сою продовольчу, українського походження врожаю 2015 року, у кількості 419,700 тонн, насипом. Передача товару відбулася на умовах СТР Одеська область, Порт Южний, Причал 16, зі всіма необхідними документами. Товар прийнятий комісіонером по кількості та якості. Претензій до комітента немає. Товар переданий комісіонеру відповідно до умов договору комісії № 1644 від 08.02.2016 для його подальшої реалізації на експорт (Т.2, а.с.21).

22.02.2016 сторони склали акт № 1/6 прийому-передачі товару на комісію до додатка № 1 від 16.02.2016 року до договору комісії № 1644 від 08.02.2016 року про те, що згідно з договором комісії № 1644 від 08.02.2016 комітент передав, а комісіонер прийняв на комісію сою продовольчу, українського походження врожаю 2015 року, у кількості 218,260 тонн, насипом. Передача товару відбулася на умовах СТР Одеська область, Порт Южний, Причал 16, зі всіма необхідними документами. Товар прийнятий комісіонером по кількості та якості. Претензій до комітента немає. Товар переданий комісіонеру відповідно до умов договору комісії № 1644 від 08.02.2016 для його подальшої реалізації на експорт (Т.2, а.с.22).

17.02.2016 сторони склали акт № 1/7 прийому-передачі товару на комісію до додатка № 1 від 16.02.2016 року до договору комісії № 1644 від 08.02.2016 року про те, що згідно з договором комісії № 1644 від 08.02.2016 комітент передав, а комісіонер прийняв на комісію сою продовольчу, українського походження врожаю 2015 року, у кількості 41,920 тонн, насипом. Передача товару відбулася на умовах СТР Одеська область, Порт Южний, Причал 16, зі всіма необхідними документами. Товар прийнятий комісіонером по кількості та якості. Претензій до комітента немає. Товар переданий комісіонеру відповідно до умов договору комісії № 1644 від 08.02.2016 для його подальшої реалізації на експорт (Т.2, а.с.23).

24.02.2016 сторони склали акт № 1/8 прийому-передачі товару на комісію до додатка № 1 від 16.02.2016 року до договору комісії № 1644 від 08.02.2016 року про те, що згідно з договором комісії № 1644 від 08.02.2016 комітент передав, а комісіонер прийняв на комісію сою продовольчу, українського походження врожаю 2015 року, у кількості 158,420 тонн, насипом. Передача товару відбулася на умовах СТР Одеська область, Порт Южний, Причал 16, зі всіма необхідними документами. Товар прийнятий комісіонером по кількості та якості. Претензій до комітента немає. Товар переданий комісіонеру відповідно до умов договору комісії № 1644 від 08.02.2016 для його подальшої реалізації на експорт (Т.2, а.с.24).

24.02.2016 сторони склали акт № 1/9 прийому-передачі товару на комісію до додатка № 1 від 16.02.2016 року до договору комісії № 1644 від 08.02.2016 року про те, що згідно з договором комісії № 1644 від 08.02.2016 комітент передав, а комісіонер прийняв на комісію сою продовольчу, українського походження врожаю 2015 року, у кількості 258,980 тонн, насипом. Передача товару відбулася на умовах СТР Одеська область, Порт Южний, Причал 16, зі всіма необхідними документами. Товар прийнятий комісіонером по кількості та якості. Претензій до комітента немає. Товар переданий комісіонеру відповідно до умов договору комісії № 1644 від 08.02.2016 для його подальшої реалізації на експорт (Т.2, а.с.25).

25.02.2016 сторони склали акт № 1/10 прийому-передачі товару на комісію до додатка № 1 від 16.02.2016 року до договору комісії № 1644 від 08.02.2016 року про те, що згідно з договором комісії № 1644 від 08.02.2016 комітент передав, а комісіонер прийняв на комісію сою продовольчу, українського походження врожаю 2015 року, у кількості 308,680 тонн, насипом. Передача товару відбулася на умовах СТР Одеська область, Порт Южний, Причал 16, зі всіма необхідними документами. Товар прийнятий комісіонером по кількості та якості. Претензій до комітента немає. Товар переданий комісіонеру відповідно до умов договору комісії № 1644 від 08.02.2016 для його подальшої реалізації на експорт (Т.2, а.с.26).

25.02.2016 сторони склали акт № 1/11 прийому-передачі товару на комісію до додатка № 1 від 16.02.2016 року до договору комісії № 1644 від 08.02.2016 року про те, що згідно з договором комісії № 1644 від 08.02.2016 комітент передав, а комісіонер прийняв на комісію сою продовольчу, українського походження врожаю 2015 року, у кількості 654,050 тонн, насипом. Передача товару відбулася на умовах СТР Одеська область, Порт Южний, Причал 16, зі всіма необхідними документами. Товар прийнятий комісіонером по кількості та якості. Претензій до комітента немає. Товар переданий комісіонеру відповідно до умов договору комісії № 1644 від 08.02.2016 для його подальшої реалізації на експорт (Т.2, а.с.27).

26.02.2016 сторони склали акт № 1/12 прийому-передачі товару на комісію до додатка № 1 від 16.02.2016 року до договору комісії № 1644 від 08.02.2016 року про те, що згідно з договором комісії № 1644 від 08.02.2016 комітент передав, а комісіонер прийняв на комісію сою продовольчу, українського походження врожаю 2015 року, у кількості 310,080 тонн, насипом. Передача товару відбулася на умовах СТР Одеська область, Порт Южний, Причал 16, зі всіма необхідними документами. Товар прийнятий комісіонером по кількості та якості. Претензій до комітента немає. Товар переданий комісіонеру відповідно до умов договору комісії № 1644 від 08.02.2016 для його подальшої реалізації на експорт (Т.2, а.с.28).

27.02.2016 сторони склали акт № 2/1 прийому-передачі товару на комісію до додатка № 2 від 17.02.2016 року до договору комісії № 1644 від 08.02.2016 року про те, що згідно з договором комісії № 1644 від 08.02.2016 комітент передав, а комісіонер прийняв на комісію сою продовольчу, українського походження врожаю 2015 року, у кількості 418,000 тонн, насипом. Передача товару відбулася на умовах СТР Одеська область, Порт Южний, Причал 16, зі всіма необхідними документами. Товар прийнятий комісіонером по кількості та якості. Претензій до комітента немає. Товар переданий комісіонеру відповідно до умов договору комісії № 1644 від 08.02.2016 для його подальшої реалізації на експорт (Т.2, а.с.31).

27.02.2016 сторони склали акт № 2/2 прийому-передачі товару на комісію до додатка № 2 від 17.02.2016 року до договору комісії № 1644 від 08.02.2016 року про те, що згідно з договором комісії № 1644 від 08.02.2016 комітент передав, а комісіонер прийняв на комісію сою продовольчу, українського походження врожаю 2015 року, у кількості 252,250 тонн, насипом. Передача товару відбулася на умовах СТР Одеська область, Порт Южний, Причал 16, зі всіма необхідними документами. Товар прийнятий комісіонером по кількості та якості. Претензій до комітента немає. Товар переданий комісіонеру відповідно до умов договору комісії № 1644 від 08.02.2016 для його подальшої реалізації на експорт (Т.2, а.с.32).

28.02.2016 сторони склали акт № 2/3 прийому-передачі товару на комісію до додатка № 2 від 17.02.2016 року до договору комісії № 1644 від 08.02.2016 року про те, що згідно з договором комісії № 1644 від 08.02.2016 комітент передав, а комісіонер прийняв на комісію сою продовольчу, українського походження врожаю 2015 року, у кількості 320,660 тонн, насипом. Передача товару відбулася на умовах СТР Одеська область, Порт Южний, Причал 16, зі всіма необхідними документами. Товар прийнятий комісіонером по кількості та якості. Претензій до комітента немає. Товар переданий комісіонеру відповідно до умов договору комісії № 1644 від 08.02.2016 для його подальшої реалізації на експорт (Т.2, а.с.33).

29.02.2016 сторони склали акт № 2/4 прийому-передачі товару на комісію до додатка № 2 від 17.02.2016 року до договору комісії № 1644 від 08.02.2016 року про те, що згідно з договором комісії № 1644 від 08.02.2016 комітент передав, а комісіонер прийняв на комісію сою продовольчу, українського походження врожаю 2015 року, у кількості 238,300 тонн, насипом. Передача товару відбулася на умовах СТР Одеська область, Порт Южний, Причал 16, зі всіма необхідними документами. Товар прийнятий комісіонером по кількості та якості. Претензій до комітента немає. Товар переданий комісіонеру відповідно до умов договору комісії № 1644 від 08.02.2016 для його подальшої реалізації на експорт (Т.2, а.с.34).

02.03.2016 сторони склали акт № 2/5 прийому-передачі товару на комісію до додатка № 2 від 17.02.2016 року до договору комісії № 1644 від 08.02.2016 року про те, що згідно з договором комісії № 1644 від 08.02.2016 комітент передав, а комісіонер прийняв на комісію сою продовольчу, українського походження врожаю 2015 року, у кількості 27,548 тонн, насипом. Передача товару відбулася на умовах СТР Одеська область, Порт Южний, Причал 16, зі всіма необхідними документами. Товар прийнятий комісіонером по кількості та якості. Претензій до комітента немає. Товар переданий комісіонеру відповідно до умов договору комісії № 1644 від 08.02.2016 для його подальшої реалізації на експорт (Т.2, а.с.35).

22.03.2016 між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до додатка № 2 від 17.02.2016 до договору комісії № 1644 від 08.02.2016 та внесено зміни в п. 8 додатка № 2 до договору комісії № 1644 від 08.02.2016, а саме: «Комісійна плата комісіонера за оформлення операцій з продажу на експорт товару становить 60,00 грн. за 1 тонну, в т.ч. ПДВ 10,00 грн.» (Т.2, а.с.30).

22.03.2016 ТОВ «Агро-Експорт Груп» подано комітенту – ПП «Окко-Нафтопродукт» звіт комісіонера про повне виконання робіт за додатком № 1 від 16.02.2016 та № 2 від 17.02.2016 до договору комісії № 1644 від 08.02.2016, згідно з яким відповідно до умов договору комісії № 1644 від 08.02.2016 у березні 2016 комісіонер відвантажив на експорт сою продовольчу (ненасіннєвий матеріал), українського походження, врожаю, 2015 року – 4198,068 тонни, що підтверджується ВМД, покупець-нерезидент Agrobrand L/P. (Великобританія), умови постави FCA – Южний.

Комісіонер при реалізації товару на експорт виконав доручення комітента в частині його мінімальної ціни реалізації, реалізувавши товар за ціною 975,00 турецьких лір за одну тонну Комісіонер перерахував комітенту суму за реалізований товар на експорт 23000000,00 грн. та повинен перерахувати 12675911,81 грн. Комітент зобов’язується перерахувати комісіонеру комісійну винагороду в сумі 251884,08 грн., в т.ч. ПДВ – 41980,68 грн. Комітент також зобов’язується перерахувати комісіонеру винагороду за поручительство делькредере в сумі 2240,00 грн., в т.ч. ПДВ 40,00 грн. (Т.2, а.с.72).

У зв’язку з поданням звіту та його підписанням сторонами, ТОВ «Агро-Експорт Груп» та ПП «Окко-Нафтопродукт» підписано акт надання послуг № 22 від 22.03.2016 та виставлено позивачу рахунок на оплату № 22 від 22.03.2016 на суму 252124,08 грн., в т.ч. ПДВ 42020,68 грн. (Т.2, а.с.71, 73).

Позивачем на підтвердження обставин, викладених у звіті комісіонера до матеріалів справи долучено: контракти № 4401 від 24.02.2016, № 4407 від 26.02.2016 та № 4412 від 01.03.2016; митні декларації форми МД-2: № 500010003/2016/003596 від 21.03.2016; № 500010003/2016/003597 від 21.03.2016, № 500010003/2016/003600 від 21.03.2016, повідомлень про фактичне вивезення, рахунків-фактур за контрактами (Т.2, а.с.39-44, 46-51, 53-54, 58).

09.04.2016 сторони підписали додаток № 3 до договору комісії № 1644 від 08.02.2016, згідно з яким комісіонер від свого імені, але за рахунок і на користь комітента продає на експорт сою продовольчу українського походження, врожаю 2015 року, насипом або в поліпропіленових мішках, у кількості 39,440 МТ +/-10%, за умовами постачання товару на експорт: СРТ Южний, Одеська область, Україна, відповідно до Інкотермс-2010. Комісіонер приймає на себе зобов’язання продати товар на експорт за ціною, не нижче 865,00 турецьких лір за 1 тонну. Передача товару на комісію на умовах СРТ Одеська область, Порт Южний, Причал 16, терміном передачі товару не пізніше 20.05.2016. Термін відвантаження на експорт: 20.05.2016. Комісійна плата складає 162,00 грн. за 1 тонну, в т.ч. ПДВ – 27,00 грн. та включає в себе всі витрати пов’язані з виконанням даного доручення. Розмір винагороди за поручительство (делькредере) - 120,00 грн. ПДВ, в т.ч. ПДВ 20% - 20,00 грн. (Т.2, а.с.36).

09.04.2016 сторони склали акт № 3/1 прийому-передачі товару на комісії до додатка № 3 від 09.04.2016 року до договору комісії № 1644 від 08.02.2016 року про те, що згідно з договором комісії № 1644 від 08.02.2016 комітент передав, а комісіонер прийняв на комісію сою продовольчу, українського походження врожаю 2015 року, у кількості 39,440 тонн, насипом. Передача товару відбулася на умовах СТР Одеська область, Порт Южний, Причал 16, зі всіма необхідними документами. Товар прийнятий комісіонером по кількості та якості. Претензій до комітента немає. Товар переданий комісіонеру у відповідності до умов договору комісії № 1644 від 08.02.2016 для його подальшої реалізації на експорт (Т.2, а.с.37).

23.05.2016 ТОВ «Агро-Експорт Груп» подано комітенту – ПП «Окко-Нафтопродукт» звіт комісіонера про повне виконання робіт за додатком № 3 від 09.04.2016 до договору комісії № 1644 від 08.02.2016, згідно з яким відповідно до умов договору комісії № 1644 від 08.02.2016 у березні 2016 комісіонер відвантажив на експорт сою продовольчу (ненасіннєвий матеріал), українського походження, врожаю, 2015 року – 39,322 тонни, що підтверджується ВМД, покупець-нерезидент Agrobrand L/P. (Великобританія), умови постави СРТ – Южний.

При цьому зазначено, що в процесі передачі, зберігання, відвантаження виникли втрати по товару у кількості 0,118 тонн, що підтверджується довідкою ТОВ «ТІС-Зерно» № 1005/25 від 10.05.2016.

Комісіонер при реалізації товару на експорт виконав доручення комітента в частині його мінімальної ціни реалізації, реалізувавши товар за ціною 918,00 турецьких лір за одну тонну Комісіонер перерахував комітенту суму за реалізований товар на експорт 308572,43 грн. Комітент зобов’язується перерахувати комісіонеру комісійну винагороду в сумі 6370,16 грн., в т.ч. ПДВ – 1061,69 грн. Комітент також зобов’язується перерахувати комісіонеру винагороду за поручительство делькредере в сумі 120,00 грн., в т.ч. ПДВ 20,00 грн. (Т.2, а.с.74).

У зв’язку з поданням звіту та його підписанням сторонами, ТОВ „Агро-Експорт Груп” та ПП «Окко-Нафтопродукт» підписано акт надання послуг № 46 від 23.05.2016 (Т.2, а.с.75).

Позивачем на підтвердження обставин, викладених у звіті комісіонера до матеріалів справи долучено: контракт № 4449 від 25.04.2016; митні декларації форми МД-2: № 500010003/2016/005999 від 12.05.2016; довідку № 1005/25 від 10.05.2016 втрати зерна (Т.1, а.с. 51, Т.2, а.с.65-66, 70).

Представниця відповідача в обґрунтування своїх заперечень проти позову зазначила, що в основу висновків акта перевірки від 29.01.2018 щодо нереальності господарських операцій позивача з ТзОВ «Агровітал» покладено лист ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 14.06.2016 за № 2209/7/15-54-14-01. Також Офісом ВПП ДФС одержано податкову інформацію щодо підприємства ТзОВ «Агровітал» з питань проведення фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2016 по 08.06.2016, складеної у зв’язку з незнаходженням цього підприємства за його місцезнаходженням.

Також представниця відповідача зауважила, що згідно з Витягом з основного реєстру складських документів на зерно та зерна (наданий згідно з відповіддю ДП «Держреєстри України» за № 51 від 31.01.2018 (Т.3, а.с.42)), ТОВ «Агровітал» за період взаємовідносин із позивачем не зберігало вказаний товар на зернових складах, оскільки у ДП «Держреєстри України» відсутні будь-які документи, що підтверджують таке зберігання.

Також повідомила, що оперативним управлінням Офісу великих платників податків проводяться оперативні заходи щодо допиту власників транспортних засобів, які вказано у наданих до перевірки транспортних накладних від ТОВ «Агровітал».

Представник позивача на спростування викладеного зазначив, що ним повністю підтверджено факт здійснення господарських відносин між позивачем та цим контрагентом, що підтверджується відповідною первинною документацією.

Щодо покликань у акті перевірки від 29.01.2018 на лист ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС у Одеській області № 2209/7/15-54-14-01 від 14.06.2016, суд вважає обґрунтованими покликання представника позивача на те, що акт про відсутність ТзОВ «Агровітал» за місцезнаходженням від 08.04.2016, та як наслідок, висновок про відсутність господарських операцій між позивачем та цим контрагентом не є підтвердженням нереальності господарських операцій, оскільки відносини між цими суб’єктами господарювання мали місце у лютому – квітні 2016 року. Акт про відсутність за місцезнаходженням від квітня 2016 чи лист про втрату документів не свідчить і не може свідчити про нереальність господарської діяльності, що мали місце до зазначених обставин. Докази неможливості здійснення ТзОВ «Агровітал» на користь ПП «Окко-Нафтопродукт» своєї підприємницької діяльності не представлені.

Як справедливо зауважив представник позивача, відповідачем стверджено, що остання податкова декларація з податку на додану вартість подана ТОВ «Агровітал» до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС у Одеській області за квітень 2016 року, прийнята 19.05.2016 року, тобто за період фінансово-господарських відносин з позивачем, ТзОВ «Агровітал» повністю виконувало вимоги діючого законодавства в частині подання податкової звітності.

Щодо тверджень контролюючого органу про те, що вказані контрагенти не могли фактично здійснювати господарські операції, передбачені умовами відповідних договорів, у зв’язку з відсутністю необхідних транспортних засобів та майна, недостатньої чисельності трудових ресурсів необхідних для виконання робіт (послуг) (за результатами опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТзОВ «Ферко» за звітні періоди декларування ПДВ січень-квітень 2016 за № 1992/7/28-10-42-04-11 від 25.08.2016 (Т.2, а.с.139-188); на підставі узагальненої податкової інформації щодо ТОВ «Агровітал» за № 2010/15-54-14-01/21 від 08.06.2016 року за період з 01.01.2016 року – по 08.06.2016 року (Т.2, а.с.221-245), суд зазначає, що платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.

Суд наголошує, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Також, норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

Представник позивача зазначив, що наслідки яких бажали досягти позивач та його контрагенти за договорами купівлі-продажу настали, економічну мету – отримання прибутку, досягнуто.

Не можуть бути визнаними також обґрунтованими доводи про невідповідність суми сформованого позивачем за оспорюваними операціями податкового кредиту сумі податкових зобов'язань його контрагентів, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від іншої особи, зокрема, від звітування контрагентом до податкового органу за місцем реєстрації або фактичної сплати ним податку до бюджету, а тому, якщо останній не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності факту реального вчинення господарської операції, як у даній ситуації, та у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд враховує аналогічну правову позицію викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.01.2018 № К/9901/461/18 2а-5883/12/2670. Крім того, таке правозастосування відповідає правовим висновкам Верховного Суду України, викладеним у постановах від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, від 31.01.2011 у справі №21-47а10, від 31.01.2011 у справі №21-42а10.

Висновки органу ДФС також суперечать практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права.

У п. 38 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Інтерсплав проти України» (заява № 803/02, від 09.01.2007) Суд вказав на те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Таким чином, позивач не може нести відповідальність ані за несплату податків своїми контрагентами та ведення ними податкового обліку, ані за можливу недостовірність відомостей про них, за умови необізнаності щодо неї, як і не може нести відповідальність за інші дії контрагента, а тим більше за дії контрагентів контрагента.

При цьому суд вважає, що позивачем вжито належних заходів при укладенні договорів щодо обізнаності з відомостями про контрагентів – ТзОВ «Агровітал» та ТзОВ «Ферко».

До матеріалів справи позивачем долучено ділову переписку з ТзОВ «Агровітал» (Т.3, а.с.39-74), відповідно до якої встановлено, що позивачем перед початком співпраці з цим контрагентом одержано від нього усі відомості про підприємство: витяг, статут, виписку з ЄДРПОУ, Довідку з ЄДРПОУ, Витяг з ЄДРПОУ, витяг з реєстру платників ПДВ, з’ясовував походження товару, узгоджував правильність заповнення товаро-транспортних документів.

Щодо ТзОВ «Ферко», позивач надав суду виписку з ЄДРПОУ, Витяг з ЄДРПОУ, Витяг з реєстру платників ПДВ (станом на 2016 рік), копію паспорта та ідентифікаційного коду директора ТзОВ «Ферко», статут з наступними змінами та доповненнями (Т.3, а.с.82-128).

Особливу увагу суд звертає на те, що з станом на дату складання відповідачем у спірних правовідносинах акта перевірки від 29.01.2018, податкові органи не наділені законодавцем ані повноваженням на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону, ані повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст.ст. 202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

Повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключної прерогативи судових органів.

Відповідність господарських операцій з вказаним контрагентом меті діяльності позивача підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704).

Реальність проведених господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Наявні у справі документи надавались позивачем до перевірки та були предметом дослідження, що не заперечується представницею відповідача. Порушень щодо форми та порядку їх заповнення в акті перевірки не встановлено, а тому такі є належними.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту, відповідно до первинних бухгалтерських документів, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень покладається на такого суб’єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит за господарськими операціями з придбання товарів у ТзОВ «Ферко», ТзОВ «Агровітал» сформовано безпідставно за господарськими операціями, які в реальності не виконувались.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом – відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер'їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків («Лелас проти Хорватії», п. 74).

Суд зазначає, що суб’кт владних повноважень зобов’язаний приймати рішення, а дії – вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), заява № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами довів реальність господарських операцій з його контрагентами ТзОВ «Ферко», ТзОВ «Агровітал». На думку суду, вищевказані первинні документи в повній мірі відображають зміст, обсяги та вартісні показники господарських операцій позивача.

Натомість відповідач не довів суду обґрунтованості висновку про не підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами позивача, як це зазначено в акті перевірки від 29.01.2018 року. Висновки Офісу ВПП у цьому акті переважно ґрунтуються на результатах зібраної податкової інформації інших органів ДФС стосовно контрагентів ТзОВ «Ферко», ТзОВ «Агровітал».

У зв’язку з відсутністю підстав для нарахування основного зобов’язання у сумі 25824980,00 грн. у зв’язку з непідтвердженістю висновків про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами та про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість у результаті цих операцій, підстави для нарахування штрафних фінансових санкцій у сумі 12912490,00 грн. також відсутні.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню, а саме визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу ВПП ДФС № НОМЕР_1 від 12.02.2018.

Також, беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в сумі 581062,06 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення № НОМЕР_15 від 01.03.2018, позивачу, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, належить такий присудити за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень – Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № НОМЕР_1 від 12.02.2018 року.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства «Окко-Нафтопародукт» (79056, м. Львів, вул. Пластова, 1; ЄДРПОУ 36670361) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г; ідентифікаційний код юридичної особи 39440996) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 581062 (п’ятсот вісімдесят одна тисяча шістдесят дві) 06 грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.07.2018 року.

Суддя Качур Р.П.